2027/19961/12
№ 2/643/881/2013
21.06.2013 Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - Скотаря А.Ю.;
при секретарі - Нартовій К.О.;
за участю представника відповідачів - ОСОБА_1;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради, ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4, третя особа: Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» про визначення порядку користування жилим приміщенням, зобов'язання укладення окремого договору найму житлового приміщення та відкриття особового рахунку, -
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом в якому зазначила, що зареєстрована і мешкає в трикімнатній квартирі АДРЕСА_1, де також зареєстровані і мешкають ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4
Стосунки у позивачки з відповідачами не склались, виникають сутички, скандали, непорозуміння у вирішенні питання про оплату комунальних послуг, через що позивачка просить виділити їй в користування кімнату площею 15,6 кв.м., в якій вона фактично мешкає, а відповідачам - дві інші кімнати, відкривши окремі особові рахунки на займану жилу площу.
В суді позивачка наполягла на задоволенні позову і дала пояснення відповідно до викладених в ньому обставин.
Відповідачі проти задоволення позову заперечували, посилаючись на ті факти, що в разі його задоволення будуть порушені їх житлові права, насамперед через зменшення житлової площі, що фактично припадає на окремого члена сім'ї. Крім того, перепланування квартири в наслідок якого дві кімнати влаштовані окремими входами, є самочинним і виконано без належних дозволів.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.
Спірна квартира АДРЕСА_1 не приватизована, належить територіальній громаді м. Харкова, і, відповідно до поверхового плану будинку та реєстрації поточних змін в квартирі, складається з трьох жилих кімнат площею 15,6 кв.м., 14,3 кв.м. і 13,8 кв.м., має загальну площу 64,3 кв.м. (а.с. 6-7).
Переобладнання квартири, а саме влаштування не несучого перекриття в приміщенні № 3 (кімната площею 14,3 кв.м.) не є самовільним, так як не стосується несучих конструкцій та інженерних мереж будинку, як зазначено в листі директора КП «Харківське міськБТІ» (а.с. 8).
Як вбачається з наданих судові викопіювань та експлікацій, а також відповіді начальника ВЖРЕП-2 Московського району згадане перепланування існувало станом на 2002 рік, тобто зроблено ще до смерті ОСОБА_6 - сина позивачки, хоча дозволу на таке перепланування виконавчим комітетом Московської в м. Харкові ради чи Харківської міської ради не надавалось (а.с. 57-59, 13).
Тим не менш, більш ніж 10 років зазначене переобладнання існує, жодна з сторін чи третя особа не звертались до суду з позовом про приведення приміщення спірної квартири у стан, що передував переобладнанню, з чого можна зробити висновок, що всіх членів родини таке переобладнання влаштовує, тобто здійснено за їх згодою.
Більше того, після тривалого спільного проживання в одній квартирі між особами, зареєстрованими в ній (а.с. 9), склався такий порядок користування, при якому позивачка займає кімнату площею 15,6 кв.м., а відповідачі та малолітній ОСОБА_4 - дві інші кімнати, площею 14,3 кв.м. і 13,8 кв.м. Мешкаючи в таких умовах жоден з відповідачів не звертався до позивачки з вимогою переглянути встановлений порядок користування квартирою, відповідних позовів до суду не подавав, тобто не вважав свої житлові права порушеними.
Разом з тим, ст. 100 ЖК України передбачено, що переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів. У разі відмови наймодавця, наймача або членів його сім'ї у згоді на переобладнання чи перепланування жилого приміщення спір може бути вирішено в судовому порядку, якщо на переобладнання чи перепланування є дозвіл виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів. Наймач, який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов'язаний за свій рахунок привести приміщення у попередній стан.
З погляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що переобладнання та перепланування жилого приміщення можливе лише при наявності відповідного дозволу на це виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів (далі Дозвіл) та згоди наймодавця, яким є Харківська міська рада. За відсутності такого дозволу, навіть при наявності згоди членів сім'ї наймача на переобладнання і перепланування жилого приміщення, спір не може бути вирішено позитивно для позивача.
За відсутності такої передумови, як Дозвіл, застосування положень ст. 104 ЖК України не можливо.
Отже, зверненню до суду з даним позовом повинно передувати звернення до виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів для отримання дозволу на переобладнання і перепланування приміщення спірної квартири, наслідком чого може стати в майбутньому можливість закріплення за позивачкою кімнати, якою вона фактично користується.
Наявність поверхового плану, експлікації приміщень квартири АДРЕСА_2 з реєстрацією поточних змін, а саме збільшення коридору за рахунок зменшення площі кімнати № 3 з влаштуванням окремого входу до неї не замінює собою Дозволу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 100, 104 ЖК України, -
Позов залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.Ю. Скотар