справа № 415/3548/13-а
провадження № 2-а/415/153/13
18.06.2013 р. м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області
у складі: головуючого судді Томчишена С.В.,
при секретарі судового засідання Мішиній А.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1, відповідача інспектора ДПС Гринь А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС з обслуговування СП № 2 роти ДПС при УДАІ ГУМВС України в Луганській області Гринь Андрія Миколайовича про визнання протиправними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
27 травня 2013 року позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на незаконність винесеної відповідачем постанови по справі про адміністративне правопорушення від 20 травня 2013 року серії ВМ1 № 152379 про притягнення його до адміністративної відповідальності згідно із ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за порушення п. 31.3. а), п. 31.4.7. в) Правил дорожнього руху, а саме за експлуатацію транспортного засобу переобладнаного з порушенням вимог стандартів, правил та нормативів, які стосуються безпеки дорожнього руху, зокрема за експлуатацію автомобіля без п'яти сидінь в салоні, а також за його експлуатацію за наявності технічних несправностей, зокрема тріщини на лобовому склі.
В обґрунтування протиправності дій відповідача позивач посилався на те, що відповідач при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду адміністративної справи, за наслідком чого було винесено оскаржувану постанову, не врахував його пояснень, що він дійсно демонтував п'ять сидінь в салоні автомобіля для перетяжки сидінь декоративними матеріалами, а також, що наявна на лобовому склі автомобіля тріщина не обмежує оглядовість з місця водія і правила ПДР не забороняють експлуатацію автомобіля з даним недоліком.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позов та визнати протиправними дії інспектора ДПС та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на його безпідставність, та на правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, оскільки транспортний засіб позивача та його технічний стан (демонтаж п'яти сидінь в салоні автомобіля, тріщина на вітровому склі в зоні огляду водія) не відповідають вимогам до конструкції транспортного засобу, ідентифікаційним даним, визначених у маркуванні транспортного засобу, свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та вимог щодо безпечності технічного стану колісних транспортних засобів, встановлених законодавством. На підтвердження своїх пояснень надав суду відеозапис щодо фіксації правопорушення, який просив долучити до матеріалів справи. Даний CD-диск долучений судом до матеріалів адміністративної справи.
Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
З наявної в матеріалах справи копії протоколу про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 521925 від 20.05.2013 р. та постанови в справі про адміністративне правопорушення серія ВМ1 № 152379 від 20.05.2013 р. вбачається, що 20 травня 2013 року відповідачем було складено цей протокол за фактом порушення позивачем вимог п. 31.3.а), п. 31.4.7.в) Правил дорожнього руху, за що ч. 1 ст. 121 КУпАП - передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В протоколі зазначено, що позивач о 15 год. 10 хв. 20 травня 2013 року на автодорозі Р-66 178 км. +550 м. керував автомобілем FIAT DUKATO 230L ПЕ, державний номер НОМЕР_1, переобладнаним з порушенням вимог, стандартів, правил та нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху: згідно свідоцтва про реєстрацію у салоні повинно бути вісім пасажирських місць з місцем водія, а було встановлено лише три; на передньому лобовому склі тріщина довжиною більше ніж 5 см, чим порушив п.п. 31.3а), 31.4.7в) ПДР.
В позовній заяві та у наданих в судовому засіданні поясненнях позивач визнав факт того, що дійсно було демонтовано п'ять сидінь в салоні автомобіля, а також визнав факт наявності на лобовому склі автомобіля тріщини. Оглянутим у судовому засіданні відеозаписом правопорушення, наданого відповідачем до матеріалів справи, підтверджується, що тріщина на вітровому (лобовому) склі автомобіля, яким керував позивач дійсно має місце та знаходиться в зоні огляду водія та роботи склоочисників, що не було спростовано позивачем.
В обґрунтування протиправності дій відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності позивач посилався на відсутність заборони експлуатації автомобіля з демонтованими сидіннями та на те, що здійснений демонтаж сидінь в автомобілі не є переобладнанням в розумінні ст. 32 Закону України «Про дорожній рух». Щодо тріщини на лобовому склі автомобіля позивач підтвердив, що наявна на лобовому склі автомобіля тріщина знаходиться в зоні роботи склоочисників, але вказав, що правила ПДР не містять заборони експлуатації автомобіля з таким недоліком.
Однак, вказані доводи позивача судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки чинним законодавством встановлені вимоги щодо безпечності технічного стану транспортного засобу, якими заборонено експлуатацію транспортного засобу, зокрема у стані, в якому перебував автомобіль позивача в момент виявлення правопорушення. Так, позивач керував автомобілем FIAT DUKATO 230L ПЕ, який згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 16) віднесено до типу легкового (пасажирського), масою без навантаження 2120 кг., кількістю сидячих місць з місцем водія - вісім.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. № 1166 «Про Єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються» встановлено, що конструкція та технічний стан колісних транспортних засобів повинні відповідати Єдиним вимогам до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються (далі Єдині загальні вимоги).
Вимоги до конструкції та технічного стану колісного засобу встановлюються в маркуванні колісного засобу, його складників та в інших документах з експлуатації та ремонту колісного засобу, затверджених його виробником, нормативних документах тощо. Конструкція колісного засобу повинна відповідати ідентифікаційним даним, визначеним на дату його реєстрації (з урахуванням змін), згідно з вищезазначеними документами (п. 3 вищевказаних Вимог).
Згідно із класифікацією колісних транспортних засобів, визначеною в додатку до Єдиних загальних вимог автомобіль, яким керував позивач, відноситься до категорії «М» - колісний транспортний засіб, що призначений для перевезення пасажирів, у якому кількість місць для сидіння, крім місця водія, не перевищує восьми.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» при державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах робиться відмітка щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий). Статтею 20 цього Закону встановлені вимоги до транспортних засобів: конструкція та технічний стан транспортних засобів, а також їх частини мають відповідати вимогам, порядок визначення яких установлює Кабінет Міністрів України, та забезпечувати безпеку людей, які користуються транспортними засобами чи беруть участь у дорожньому русі.
Відповідно до затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26 листопада 2012 р. № 710 «Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки» колісний транспортний засіб має бути укомплектований усіма пасажирськими сидіннями, що передбачені виробником, розміщення, стан конструкції, закріплення сидінь мають відповідати документації виробника.
Наказом Держспоживстандарту України від 28 грудня 2010 р. № 630 затверджено Національний стандарт ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», який вступив в дію з 01 липня 2011 року. Цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби, зокрема на автомобілі з маркуванням категорія - М, та встановлює вимоги щодо безпечності та методи контролювання технічного стану колісно-транспортних засобів, що знаходяться в експлуатації.
Згідно із п. 6.8.5. цього Стандарту не дозволяється мати на вітровому склі колісного транспортного засобу сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників. Крім того, відповідно до Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу стан конструкції стекол мають відповідати, зокрема вимогам виробника, Правилам дорожнього руху та вимогам пунктів 6.8.5 Національного стандарту ДСТУ 3649:2010.
Відповідачем були виявлені вищезазначені порушення вимог, які висуваються до технічного стану автомобіля, яким керував позивач, у зв'язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення, винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення та відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до положення п. 31.1. Правил дорожнього руху, яка є загальною нормою цієї глави щодо вимог до технічного стану транспортних засобів та їх обладнання, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, які стосуються безпеки дорожнього руху і охорони навколишнього середовища, а також правилам технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншій нормативно-технічній документації.
Пункт 31.3.а) Правил дорожнього руху забороняє експлуатацію транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення чи переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил та нормативів, які стосуються безпеки дорожнього руху. Позивач, в порушення вимог до конструкції та технічного стану автомобіля, які визначені чинним законодавством та в реєстраційних документах на автомобіль, керував переобладнаним шляхом демонтажу п'яти пасажирських сидінь автомобілем, що в свою чергу не відповідає безпеці дорожнього руху, оскільки мала місце зміна маси автомобіля тощо.
У ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» наведено визначення «переобладнання» транспортних засобів, а саме такою є зміна типу або марки (моделі), призначення або параметрів конструкції транспортних засобів, які знаходяться в експлуатації. Цією статтею Закону встановлено, що переобладнання транспортних засобів шляхом встановлення кабіни, кузову або їх деталей, спеціального обладнання, і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормам і стандартам України.
Таким чином, позивач на момент зупинення його відповідачем, керував автомобілем, який було переобладнано, що не відповідало, зокрема реєстраційним даним про кількість сидячих місць з місцем водія, зазначеним в свідоцтві про реєстрацію даного автомобіля. Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не надав суду доказів, які б свідчили про тимчасовий характер демонтажу сидінь на момент встановлення вищезазначеного порушення відповідачем, а також доказів про відповідність конструкції автомобіля вимогам вищезазначених нормативних документів та реєстраційним даним відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на момент розгляду справи судом.
При цьому не можуть бути взяті до уваги доводи позивача з посиланням на ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» про те, що демонтаж сидінь не є переобладнанням, яким, на його погляд, є установка кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб. Вказані дії визначають не поняття «переобладнання», оскільки припис цієї статті встановлює лише обов'язок при переобладнані автомобіля шляхом вчинення цих дій дотримуватися вимог правил, нормативів і стандартів України, а тому вони не можуть розглядатися як вичерпні, в результаті яких відбувається переобладнання.
Тому, оскільки встановлений у ч. 1 ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» перелік дій, в результаті яких може мати місце переобладнання, не є вичерпним, переобладнанням є будь-які дії, якщо в результаті їх вчинення відбувається зміна типу або марки (моделі), призначення або параметрів конструкції транспортних засобів, які знаходяться в експлуатації, як шляхом встановлення додаткового нового обладнання та заміни існуючого іншим, так і шляхом демонтування, встановленого на автомобіль обладнання.
Пунктами 5, 6 Порядку переобладнання транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 р. N 607 для переобладнання транспортного засобу в індивідуальному порядку власник або його представник подає до спеціально уповноваженої організації заяву про погодження переобладнання транспортного засобу (далі - заява про погодження), в якій зазначаються відомості про транспортний засіб, вид переобладнання, а також технічна та інша інформація, необхідна для проведення переобладнання. Спеціально уповноважена організація розглядає заяву про погодження і визначає технічну можливість та умови (вимоги) переобладнання транспортного засобу з урахуванням того, що його конструкція повинна відповідати вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
Згідно із приписом ч. 4 ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах. У Додатку «Єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються» до постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. N 1166 передбачено, що колісні засоби категорій багатоцільового призначення (вантажопасажирські), що позначаються літерами M/N, MG/NG, M/N тощо, відносяться до категорій, передбачених документами з офіційного затвердження їх типу.
Таким чином переобладнання транспортного засобу категорії «М», призначеного для перевезення пасажирів, шляхом демонтажу сидінь, крім того, що призводить до зміни маси автомобіля, є зміною його категорії (типу), яка підлягає відображенню у його реєстраційних документах.
Водночас п. 31.4. Правил дорожнього руху, який містить загальний припис, заборонено згідно чинного законодавства експлуатацію транспортних засобів при наявності технічних несправностей та невідповідностей, зокрема, що не відповідають вимогам Національного стандарту ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану».
Відповідачем, у зв'язку з наявністю на вітровому (лобовому) склі автомобіля, яким керував позивач, тріщини більше 5 см, яка знаходиться в зоні роботи склоочисників та в полі оглядовості водія, було встановлено порушення пункту 31.4.7. Правил дорожнього руху «Інші елементи конструкції», згідно з яким заборонено експлуатацію транспортних засобів при наявності технічних несправностей інших елементів конструкції, окрім гальмової системи, рульового управління, зовнішніх світових приладів, склоочисників та склоомивачів вітрового скла, колес та шин, двигуна.
Вимоги до технічного стану вітрового скла визначені в підпункті 6.8.5. пункту 6.8. «Вимоги до інших елементів конструкції» Національного стандарту ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», згідно з яким, на вітровому склі колісного транспортного засобу заборонені сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Позивач на момент зупинення його відповідачем, керував автомобілем, на вітровому склі якого, в зоні роботи склоочисників, знаходилась тріщина, що є порушенням встановлених вищезазначеними нормативними актами вимог до технічного стану транспортного засобу і є підставою для заборони експлуатації даного транспортного засобу за наявності такої несправності.
Разом з цим суд знаходить безпідставними доводи позивача з посиланням на Порядок здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, затвердженого Наказом МВС України від 13.10.2008 р. N 534, про те, що не було складено акту повірки автомобіля, яким він керував, складення якого не належить до повноважень відповідача, а тому він безпідставно склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс оскаржувану постанову.
Зокрема, згідно із змістом п. 1 цей Порядок визначає процедуру проведення працівниками Державтоінспекції (далі - ДАІ) перевірок технічного стану колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) під час їх експлуатації в період між державними технічними оглядами, які здійснюються у випадку наявних ознак, що свідчать про технічну несправність КТЗ або забруднення ним навколишнього середовища, відповідно до вимог абз. 1 п. 21 ст. 11 Закону України «Про міліцію».
Перелік технічних несправностей, за наявності яких заборонено експлуатація автотранспортних засобів, визначено п.п. 31.4.1. - 31.4.7. Правил дорожнього руху. Зазначенні несправності підлягають встановленню в порядку, затвердженому Наказом МВС України від 13.10.2008 р. N 534. Однак, такими несправностями не вважається переобладнання транспортного засобу, оскільки його переобладнання з порушенням встановлених вимог та стандартів є окремим порушенням, передбаченим п. 31.3.а) цих Правил.
Окрім, того, як вказав у судовому засіданні відповідач, наявність тріщини на лобовому склі було причиною зупинки позивача, а при винесенні оскаржуваної постанови і визначенні розміру адміністративного стягнення він врахував лише одне порушення, а саме вимог п. 31.3.а) Правил дорожнього руху, та призначив мінімальний розмір штрафу, який може бути накладений згідно із ч. 1 ст. 121 КУпАП, що відповідає вимогам ст.ст. 33, 36, 280, 283 КУпАП.
За таких обставин, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість дій відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у мінімальному розмірі - 340 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-3, 9, 11, 159-163, ч. 2 167, ст. 171-2 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС з обслуговування СП № 2 роти ДПС при УДАІ ГУМВС України в Луганській області Гринь Андрія Миколайовича про визнання протиправними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ВМ1 № 152379 від 20 травня 2013 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно із ч. 1 ст. 121 КУпАП за порушення п. 31.3. а), п. 31.4.7. в) Правил дорожнього руху відмовити повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 171-2, п. 13 ч. 1 ст. 3 КАС України постанова оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлено та підписано 25 червня 2013 року.
Суддя С.В. Томчишен