Справа № 454/457/13-ц
14 березня 2013 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Адамович М. Я. ,
при секретарі Калиш В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи відділу ДВС Сокальського РУЮ про звільнення від сплати заборгованості за аліментами,
Позивач звернувся в суд з даною позовною заявою до відповідача, третьої особи - відділу ДВС Сокальського РУЮ про часткове звільнення від сплати заборгованості по аліментах, в позовній заяві вказав, що з 2009 року він перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою до 10.08.2010 року. Від подружнього проживання мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу залишилась проживати з відповідачкою. Після розірвання шлюбу позивач не надавав матеріальної допомоги на утримання дочки, оскільки ОСОБА_2 не приймала від нього жодної допомоги, про що повідомляла його під час спілкування по телефону та в мережі інтернет. В жовтні 2010 р. позивач виїхав за межі України до знайомої дівчини, де перебував до 2013 року. В 2011 р. не заявляючи до позивача жодних претензій щодо надання коштів на утримання дитини, відповідачка, не повідомивши позивача, звернулася до суду із заявою про стягнення аліментів на утримання дитини. Заочним рішенням Володимир-Волинського міського суду від 26.07.2011 р. присуджено стягувати з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини в розмірі 350 грн. щомісячно, починаючи з 03.06.2011 р. до досягнення дитиною повноліття. Надалі стягувач подала виконавчий лист на примусове виконання зазначеного рішення суду до відділу ДВС Сокальського РУЮ, знову ж таки не повідомивши позивача про наявність рішення суду, хоча мала таку можливість, оскільки він періодично спілкувався з відповідачкою по телефону та в мережі інтернет.
29.08.2011 р. державним виконавцем ВДВС Сокальського РУЮ Евель Т.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. На час ухвалення зазначеного рішення та відкриття виконавчого провадження позивач залишався зареєстрованим в с.Пісочне Сокальського району, однак за вказаною адресою не проживав, про що свідчать копії повідомлень про виклик до суду та до державного виконавця, які поверталися без вручення. При розгляді справи про стягнення аліментів судом, його відповідно до ч.3 ст.122 ЦПК України через оголошення в пресі не викликали, а відтак він не був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Копія заочного рішення відповідно до вимог ст.227 ЦПК України йому також не надсилалась.
Дізнавшись про наявність рішення в січні 2013 року, він не подавав заяви про його перегляд, оскільки згідний сплачувати аліменти, однак вважає, що має такі сплачувати не з часу призначення їх судом, а з часу, коли йому стало відомо про наявність зазначеного обов'язку, визначеному за рішенням суду.
Вказав, що його було повідомлено про те, що він повинен сплачувати аліменти 04.02.2013 р., а 13.02.2013 р. йому повідомлено про наявність заборгованості по аліментах в сумі 5 727,50 грн.
Зазначає, що не можна вважати, що він знав про зобов'язання сплачувати аліменти і свідомо ухилявся від їх надання, оскільки жодних повідомлень із суду та ВДВС Сокальського РУЮ не отримував, а тим більше відповідачка не повідомляла його про це, хоча вони періодично спілкувались.
На даний час він не спроможний сплатити визначену суму заборгованості, оскільки не працює і не має будь-яких інших джерел доходу.
Просить суд звільнити його від сплати заборгованості за аліментами за період з 03.06.2011 р. по 13.02.2013 р., в сумі 5 727,50 грн., нараховані на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, в обгрунтування надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнала.
Представник відділу ДВС Сокальського РУЮ в судовому засіданні висловила думку, що позов не підлягає до задоволення.
Заслухавши сторони, вислухавши думку представника ВДВС Сокальського РУЮ та дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.9 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку встановленому законом.
Згідно до ч.2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
У п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст.197 СК умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Судом встановлено, що заочним рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 26.07.2011 р. - з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 стягуються аліменти в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 350 грн. щомісячно, починаючи з 03.06 2011 р. і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно розрахунку державного виконавця, у боржника ОСОБА_1, станом на 13.02.2013 року, заборгованість по сплаті аліментів складає 5727,5 грн.
Також, відповідно до ч.1 ст.74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Ч.5 ст.74 ЦПК України визначено, що судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів
надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у
встановленому законом порядку.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» - громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з
одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.
Облік громадян України, які проживають за межами України,
ведеться закордонними дипломатичними установами України в
установленому Міністерством закордонних справ України порядку.
Даний порядок регулюється « Правилами ведення закордонними дипломатичними установами України консульського обліку громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, та дітей - громадян України, усиновлених іноземцями або громадянами України , які постійно проживають за кордоном», затвердженими Наказом Міністерства закордонних справ України 17.11.2011р. № 337.
Судом встановлено, що позивач, згідно даних його закордонного паспорта , залишив територію України 30.09.2010 року та повернувся 27.01.2013 року, не виконавши вимоги ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» в частині, що стосується реєстрації при зміні місця проживання.
Таким чином, покликання ОСОБА_1 на те, що його було не належним чином повідомлено щодо розгляду справи про стягнення аліментів Володимир-Волинським міським судом Волинської області - є безпідставними і спростовуються наявними в матеріалах справи довідками про неможливість вручення судових повісток ОСОБА_1, які були надіслані на адресу за якою він був зареєстрований у передбаченому законом порядку.(а.с.11-14).
Також, відповідно до вимог ст.180 Сімейного кодексу України - утримувати дитину є рівною мірою обов»язком як матері, так і батька, і відповідно вони зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Крім цього, судом встановлено, що позивач є людиною молодого віку, працездатний , на утриманні нікого не має, а розмір присуджених до стягнення з нього аліментів є мінімальним.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку , що обставини на які покликається позивач, як на підставу для звільнення його від заборгованості по сплаті аліментів, а саме перебування за кордоном , незнання про існування рішення суду, яким присуджено з нього стягнення аліментів на утримання його дочки, неспроможність сплатити заборгованість, оскільки він не працює - не є підставами для звільнення його від сплати такої, в аспекті ч.2 ст.197 Сімейного кодексу України.
За таких обставин, в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи відділу ДВС Сокальського РУЮ про звільнення від сплати заборгованості за аліментами слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст.197 СК України, суд, -
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи відділу ДВС Сокальського РУЮ про звільнення від сплати заборгованості за аліментами - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий: М. Я. Адамович