Головуючий у 1-й інстанції: Гломб Ю.О.
Суддя-доповідач:Євпак В.В.
іменем України
"19" червня 2013 р. Справа № 817/1212/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Євпак В.В.
суддів: Капустинського М.М.
Мацького Є.М.,
при секретарі Волянська О.В. ,
за участю представника позивача ОСОБА_3
представника відповідача Кузьмич Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" квітня 2013 р. у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.03.2013 року №0001261742. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачем під час проведення перевірки не було взято до уваги норми пп. 18 п. 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, в редакції, що була чинною на момент її переходу на загальну систему оподаткування. Тому, донарахування податкового зобов'язання та застосування до неї штрафів є необґрунтованим,.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.04.2013 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби №0001261742 від 18.03.2013 року.
Присуджено на користь позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 824,22 грн.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. Зазначив про порушення позивачем вимог п. 181.1 ст. 181, п. 183.1, п. 183.2, п.183.4, п. 183.9 ст. 183 та ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме відсутність у позивача реєстрації платником податку на додану вартість станом на дату переходу на загальну систему оподаткування, а саме на 01.04.2011 року. Вказав, що під час перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності ним було перевищено обсяг оподатковуваних операцій, визначений ст. 181 Податкового кодексу України, що є підставою для обов'язкової реєстрації платником податку на додану вартість. Внаслідок цього, органом державної податкової служби правомірно було с визначено позивачеві об'єкт оподаткування податком на додану вартість за січень-грудень 2012 року, а також накладено штрафи за заниження податкового зобов'язання та за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за січень-грудень 2012 року. суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини та ухвалив незаконне рішення.
Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що з 18.02.2013 року по 01.03.2013 року Державною податковою інспекцією у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_6 за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 01.03.2012 року за №58/2599516842/17-116 (а.с. 10-14).
Перевіркою було встановлено порушення платником податку п. 181.1 ст. 181, п. 183.1, п. 183.2, п.183.4, п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України, що полягало у заниженні об'єкту оподаткування податком на додану вартість на суму 46788,00 грн., а саме: за січень 2012 року - на 12960,00 грн.; за лютий 2012 року - на 12960,00 грн.; за березень 2012 року - на 11760,00 грн.; за квітень 2012 року - на 13460,00 грн.; за травень 2012 року - на 12460,00 грн.; за червень 2012 року - на 12960,00 грн.; за липень 2012 року - на 12460,00 грн.; за серпень 2012 року - на 10260,00 грн.; за вересень 2012 року - на 11560,00 грн.; за жовтень 2012 року - на 9960,00 грн.; за листопад 2012 року - на 10360,00 грн.; за грудень 2012 року - на 102780,00 грн., а також про порушення платником податку ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, що полягало у неподанні декларацій з податку на додану вартість за січень-грудень 2012 року.
За наслідками перевірки та апеляційного оскарження, Державною податковою інспекцією у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 18.03.2013 року №0001261742 про збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 82422,00 грн., в тому числі 46788,00 грн. за основним платежем та 35634,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 8).
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з неправомірності визначення податковим органом позивачу податкового зобов"язання з податку на додану вартість та винесеного податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_6 перебувала на спрощеній системі оподаткування. Станом на 01.04.2011 року обсяг оподатковуваних операцій даного підприємця за останніх 12 календарних місяців сукупно перевищив 300000,00 грн.
З 01.04.2011 року вона перейшла на загальну систему оподаткування.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 року №727/98 (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Згідно з п. 6 даного Указу, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків.
В свою чергу, категорії осіб, які є платниками податку на додану вартість та порядок реєстрації в якості платника податку на додану вартість і сплати цього податку з 01.01.2011 року визначено Податковим Кодексом України.
Відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є зокрема, будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу або будь-яка особа, що зареєстрована чи підлягає реєстрації як платник податку.
Згідно з п. 181.1 ст. 181 Податкового Кодексу України, в разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Пунктами 183.1-183.2, 183.4 статті 183 Податкового кодексу України передбачено, що будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу. 183.4. Особи, що переходять на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування за умови, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 або пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, що не передбачає сплати податку, подають реєстраційну заяву одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування. Датою переходу зазначених осіб на загальну систему оподаткування є дата їх реєстрації як платників податку.
При цьому, підпунктом 18 пункту 2 Підрозділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що особи, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, підлягають обов'язковій реєстрації платниками податку на додану вартість з урахуванням вимог пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу. Обсяг оподатковуваних операцій визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.
Вказану норму Перехідних положень було виключено Законом України від 07.07.2011 року №3609-VI, який набрав чинності з 06.08.2011 року.
Норма аналогічного характеру також була закріплена у п. 6.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, що затверджене Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №978, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за №1400/18695 (що було чинним на момент виникнення спірних правовідносин).
Отже, станом на дату переходу позивача на загальну систему оподаткування -01.04.2011 року, перевищення ним обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, під час перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, не було самостійною підставою для обов'язкової реєстрації такої особи платником податку на додану вартість. Лише з періоду переходу позивача на загальну систему оподаткування почав обраховуватися 12-місячний строк, протягом якого обсяг оподатковуваних операцій повинен досягнути межі у 300000,00 грн., для обов'язкової реєстрації такої особи платником податку на додану вартість.
З наявних у матеріалах справи доказів, а саме, податкової декларації про майновий стан і доходи за 4 квартал 2012 року, поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 до органу державної податкової служби 11.02.2013 року (з урахуванням уточнюючої декларації за 2012 рік від 01.03.2013 року) вбачається, що сума загального річного оподаткованого доходу підприємця у 2012 році склала 227455,00 грн. Згідно свідоцтва №200117167 від 15.03.2013 року позивач зареєстрований платником податку на додану вартість у добровільному порядку на виконання вимог ст. 182 Податкового кодексу України.
Тому, відсутність факту порушення позивачем порядку реєстрації платником податку на додану вартість, виключає можливість визначення даному платнику податків податкового зобов'язання по податку додану вартість за січень-грудень 2012 року в сумі 46788,00 грн. та відповідне застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 23394,00 грн., а також за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за січень-грудень 2012 року в сумі 12240,00 грн.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному від 18.03.2013 року №0001261742, з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" квітня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.В. Євпак
судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький
Повний текст cудового рішення виготовлено "25" червня 2013 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 АДРЕСА_1,33000
3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023