18 червня 2013 р. Справа № 902/605/13
Провадження № 12/902/51/13
за позовом: Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" (вул. Б.Хмельницького, 19-21А, м. Київ, 01030, код ЄДРПОУ 25394566)
до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавіка" (вул. Жовтнева, 1 с. Ілляшівка, Тростянецький р-н, Вінницька обл., код ЄДРПОУ 34004920)
про стягнення 3 062744,61 грн.
Суд:
Суддя Кожухар М.С.
Секретар судового засідання Матущак О.В.
Представники :
позивача : Лисецька М.О. - за дорученням
відповідача : Чоловський О.М. - за дорученням
Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавіка" 1 993 606,69 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання зобов»язань за договором поставки товару № 46 від 26.03.2012р., 150 013,83 грн. пені, 300 027,65 грн. - тридцять відсотків річних, 619 423,46 грн. - двадцять відсотків та десять відсотків штрафу від вартості неоплаченої продукції.
Ухвалою суду від 22.04.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 05.06.2013р.
Ухвалою суду від 05.06.2013р. розгляд справи відкладено на 18.06.2013р.
В судове засідання 18.06.2013р. з»явились представники обох сторін.
Заявою від 17.06.2013 р. № 10-659 (вх.№ 08-46/7626/13 від 18.06.2013 р.) позивач зменшив розмір позовних вимог на 109,01 грн. пені та 218,01 грн. річних; просить стягнути з відповідача 1 993 606,69 грн. боргу, 149904,82 грн. пені, 299809,64 грн. 30% річних, 20% та 10% штрафу у загальному в розмірі 619 423,46 грн.
Дана заява прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.
Представник відповідача проти позову заперечив частково з підстав, наведених у запереченнях на позовну заяву б/н від 04.06.2013р. та б/н від 18.06.2013р., де відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 30 % річних та 20% і 10% штрафу від вартості неоплаченої продукції та зменшити, на підставі ст. 83 (п. 3) ГПК України, розмір штрафних санкцій до пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення в сумі 149 601,85 грн.
Зокрема у запереченнях на позов, відповідач вказує на те, що за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки НБУ. Остаточна сума основної заборгованості за поставлений товар у СТОВ «АкВаВіка» станом на момент розгляду справи у суді складає 1 993 606,69 грн. При укладанні угоди №1 про залік зустрічних вимог від 02.11.2012 року допущено помилку щодо визначення остаточної суми грошових зобов'язань по основному договору №46 від 26.03.2012 року.
Також позивачем невірно нараховано пеню за період з 15 жовтня по 01 грудня 2013 року по накладній №18000671 від 25.07.2012 року на поставку насіння «Ланцелот» у відповідності до п.4.2. Договору №46 поставки товару, за яким граничні терміни розрахунку за товар, який було поставлено Покупцю із відстрочкою платежу для насіння за період поставки з 01 липня 2012 року по 30.09.2012 року, становить до 1 грудня 2012 року.
Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
26.03.2012р. між Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "Сантрейд" (Продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Аквавіка" (Покупець) укладено договір поставки товару № 46, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах цього Договору Товар, визначений в цьому договорі та/чи додатках до нього. Товаром за цим Договором є Засоби Захисту Рослин (надалі «ЗЗР») та/або посівний матеріал (надалі «Насіння»).
Відповідно до п. 3.1. Договору, асортимент та базова вартість Товару (за одиницю виміру) наведена у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 4.2. Договору, граничні терміни розрахунку за Товар, який було поставлено Покупцю із відстрочкою платежу: період поставки Товару - для ЗЗР від 01 січня до 30 червня 2012 року включно - відстрочення розрахунку до 15 жовтня 2012 року, від 01 липня до 31 жовтня 2012 року включно - відстрочення розрахунку до 15 листопада 2012 року, листопад 2012 року - відстрочення розрахунку до 01 грудня 2012 року, грудень 2012 року - відстрочення не надається; для Насіння: період поставки від 01 січня до 30 червня 2012 року включно - відстрочення розрахунку до 15 жовтня 2012 року, від 01 липня до 30 вересня 2012 року - відстрочення платежу до 01 грудня 2012 року.
Згідно з п. 8.2. Договору, за порушення строків оплати Товару Покупець виплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. В разі, якщо прострочення перевищить 10 робочих днів, то окрім пені Покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від несплаченої суми; в разі, якщо прострочення перевищить 20 робочих днів, то, окрім пені та вже попередньо нарахованого/сплаченого за цим пунктом Договору штрафу, Покупець зобов'язаний додатково сплатити штраф у розмірі 20% від несплаченої суми.
Відповідно до п. 8.3. Договору, на підставі ст.625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання Продавець може вимагати від Покупця, а останній зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 30% річних від простроченої суми.
Договір вступає в силу з дати підписання та діє до 31.12.2012р., але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами всіх своїх зобов'язань за цим Договором.
02.04.2012р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору № 46 від 26.03.2012р., відповідно до якої банківські та юридичні реквізити сторін виклали у новій редакції.
Додатками №№1-10 до договору поставки № 46 від 26.03.2012р. є специфікації на товар, що поставляється за Договором, в яких зазначено найменування товару, його кількість, вартість за одиницю та загальна вартість.
На виконання умов договору у період з 26.03.2012р. по 30.06.2012р., згідно видаткових накладних позивач передав, а відповідач (через представника, що діяв на підставі довіреностей) прийняв товар на загальну суму 2 207 021,24 грн.
02.11.2012р. сторони уклали Угоду № 1 про залік зустрічних вимог, відповідно до якої, враховуючи п.1. цієї Угоди, у відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України, Сторони погодилися припинити взаємні зобов'язання шляхом їх взаємозаліку на загальну суму 163 414,55 грн.
31.01.2013 р. відповідач сплатив позивачу за товар 50000 грн., що стверджується банківською випискою по рахунку позивача.
На день подання позову та розгляду справи у суді, заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 993 606,69 грн.
Наведене стверджується вищезазначеними матеріалами справи, актом звіряння взаємних розрахунків станом на 11.04.2013 р. та наданими в судових засіданнях поясненнях представників сторін.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.
Ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Як видно з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 993 606,69 грн. боргу підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань пред'явлено до стягнення з відповідача 149 904,82 грн. пені, 299 809,64 грн. 30% річних, 20% та 10% штрафу у загальному в розмірі 619 423,46 грн.
Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у вказаний строк, він є боржником, що прострочив.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).
Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з п. 8.2. Договору, за порушення строків оплати Товару Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. В разі, якщо прострочення перевищить 10 робочих днів, то окрім пені Покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від несплаченої суми; В разі, якщо прострочення перевищить 20 робочих днів, то, окрім пені та вже попередньо нарахованого/сплаченого за цим пунктом Договору штрафу, Покупець зобов'язаний додатково сплатити штраф у розмірі 20% від несплаченої суми.
Дослідивши розрахунок позивача заявлених до стягнення 20% та 10% штрафу у загальному в розмірі 619 423,46 грн., суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі що відповідають законодавству та умовам договору.
У розрахунку пені та 30 відсотків річних позивач пррипустився помилок, в зв»язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 149 904,82 грн. пені, 299 809,64 грн. 30% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі: 149 708,27 грн. пені та 299 416,54 грн. відсотків.
Заперечення відповідача проти позову судом не приймаються, оскільки стягнення з боржника пені та штрафу за неналежне виконання грошових зобов"язань не суперечить законодавству; пеня і штраф не є окремими та самостійними видами відповідальності, це форми неустойки, види штрафних санкцій, передбачених ст. 230 ГК України.
Таку думку висловлено зокрема в Оглядовому листі Вищого господарського суду України від 29.04.2013 р. № 01-06/767/2013. На цьому наголошено також в постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 р. у справі за позовом приватного підприємства "Кажан" до приватного підприємства "Енерголенд" про стягнення коштів.
Стосовно клопотання відповідача про зменшення пені суд дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України господарський суд при прийнятті рішення вправі у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
У пункті 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 рудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Відповідачем не надано жодних доказів щодо його майнового стану; щодо вжиття заходів до виконання зобов"язання перед позивачем та не наведено обставин щодо винятковості даного випадку.
Позивачем також не надано доказів на підтвердження майнового стану підприємства, що позбавляє суд можливості повно, всебічно та об'єктивно надати оцінку майнового стану обох сторін.
Виходячи з наведеного, враховуючи значне прострочення виконання зобов'язань за договором поставки товару № 46, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про зменшення розміру пені задоволенню не підлягає.
Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавіка" (вул. Жовтнева, 1 с. Ілляшівка, Тростянецький р-н, Вінницька обл., код ЄДРПОУ 34004920) на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" (вул. Б.Хмельницького, 19-21 А, м. Київ, 01030, код ЄДРПОУ 25394566) 1 993 606,69 грн. (один мільйон дев'ятсот дев'яносто три тисячі шістсот шість грн. 69 коп.) боргу, 149 708,27 грн. (сто сорок дев'ять тисяч сімсот вісім грн. 27 коп.) пені, 299 416,54 грн. (двісті дев'яносто дев'ять тисяч чотириста шістнадцять грн. 54 коп.) - річних, 619 423,46 грн. (шістсот дев'ятнадцять тисяч чотириста двадцять три грн. 46 коп.) штрафу та 61 254, 83 грн. (шістдесят одну тисячу двісті п'ятдесят чотири грн. 83 коп.) у відшкодування витрат на сплату судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відмовити у позові в частині стягнення 196,55 грн. пені та 393,10 грн. річних .
5. Повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі пропорційному сумі, на яку зменшено ціну позову, про що винести відповідну ухвалу.
Повне рішення складено 25 червня 2013 р.
Суддя Кожухар М.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи