Копія
Іменем України
Справа № 2а-648/09/2770
11.06.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Кобаля М.І. ,
Щепанської О.А.
секретар судового засідання Беребесова П.В.
за участю сторін:
представник позивача, Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя- Буштуєв Артем Сергійович, довіреність № 2194/9/10-0 від 10.10.12
представник відповідача, суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_2- ОСОБА_5, довіреність № 1853 від 10.08.11
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Куімов М.В.) від 10.09.09 по справі № 2а-648/09/2770
за позовом Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Героїв Севастополя, 74, м.Севастополь, 99001)
до суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
про стягнення штрафних санкцій,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Куімов М.В. ) від 10.09.09 у справі № 2а-648/09/2770 адміністративний позов Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій, задоволено.
Стягнуто з СПД ОСОБА_2 заборгованість перед бюджетом у вигляді штрафних санкцій у сумі 111870,00грн. на р/р 31111104700008, МФО 824509, код ОКПО 24035606, код платежу 21080900, банк одержувача УДК в м.Севастополі.
Стягнуто з СПД ОСОБА_2 на користь держави державне мито у розмірі 1118 грн. 70 коп.
Не погодившись з даним рішенням суду ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 10 вересня 2009 року та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні 11.06.13 р. представник позивача заперечує проти апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін
Представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати..
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач - Державна податкова інспекція в Нахімовському районі м. Севастополя - звернулась 19.05.2009 року до Окружного адміністративного суду м. Севастополя з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, а якому просить стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом у вигляді штрафних санкцій в сумі 111870,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що СПД ОСОБА_2 було порушено вимоги законодавства, яке виразилося в не проведенні розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та невидачі споживачу розрахункового документа встановленої форми.
Відповідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, ОСОБА_2 є суб'єктом підприємницької діяльності та зареєстрований в Нахімовській районній державній адміністрації та взятий на облік платника податків. (а.с. 5).
Як вбачаться з матеріалів справи, 07 липня 2008 року Державної податковою інспекцією в Нахімовському районі м. Севастополя була проведена перевірка за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом підприємницької діяльності на товарному складі, що належить суб'єкту підприємницької діяльності та розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Токарєва. 1а.
В ході перевірки встановлені та зафіксовані в акті перевірки від 07.07.2008 року № 27030224/2330 порушення відповідачем вимог п. 1, п. 2, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995. (а.с. 8-9), а саме суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
- застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;
Відповідно до ст. 15 та ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль з дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України, шляхом проведення планових або позапланових перевірок.
Перевірку товарного складу, що належить відповідачу, було включено до плану проведення перевірок суб'єктів господарської дальності. На проведення перевірки були оформлені направлення від 07.07.08 № 252, № 273 реквізити, які відображені в акті перевірки від 07.07.2008 року № 27030224/2330.
В акті перевірки Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м. Севастополя від 07.07.2008 року № 27030224/2330 зафіксовано, що на товарному складі, який належить відповідачу, здійснюється реалізація продукції. Реєстратор розрахункових операцій на торговому об'єкті відсутній.
Відповідно до акту № 27030224/2330 встановлено, що при реалізації продукції на загальну суму 22390,00 грн. розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій не було проведено, розрахунковий документ встановленої форми споживачу не видано, що також підтверджується поясненням ОСОБА_2, наданим при перевірці. (а.с.10).
Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Отже, судова колегія зазначає, що в місці отримання готівкових коштів суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний застосовувати реєстратори розрахункових операцій або проводити розрахунки у безготівковій формі через установи банків.
Таким чином, за результатами перевірки Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м. Севастополя встановлено, що відповідачем не дотримано вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме якою встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
За розглядом матеріалів перевірки ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя прийнято рішення від 14.07.2008 № 0002452330 про застосування до ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 111870 (22374*5), відповідно до вимог п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, якою встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, не погодившись з рішенням ДПІ У Нахімовському районі м. Севастополя, почав процедуру адміністративного оскарження, проте рішенням Державної податкової адміністрації України про результат розгляду скарги від 12.09.2008 року (а.с. 12-14) та рішенням Державної податкової адміністрації України від 25.11.2008 року (а.с. 15-16), оскаржуване відповідачем рішення було залишено без змін.
Крім того, ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду м. Севастополя з адміністративним позовом про визнання недійсним рішення від 14.07.2008 року № 0002452330 про застосування штрафних санкцій. Постановою Господарського суду м. Севастополя від 23.02.2009 року залишеної без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2009, в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено. Зазнчене рішення також залишено без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.10.2012.
ОСОБА_2 в апеляційній скарзі вказує на неоднакове застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а сама зазначає, що застосування адміністративно-господарського штрафу до суб'єктів господарювання порядок і терміни застосування передбачені нормами Господарського Кодексу України, а саме ст.. 250 ГКУ, відповідно якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Судова колегія зазначає, що терміни "застосування" та "стягнення"фінансових санкцій є неоднозначними поняттями.
Зазначене підтверджується Постановою Верховного Суду України від 10.07.2012 у справі № 21-147а12 «Про визнання протиправними дій та скасування рішень про застосування економічних санкцій»,в якій суд дійшов до висновку про те, що ст. 250 Господарскього кодексу України передбачено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, а строки звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення цих санкцій встановлено статтею 99 КАС України.
Аналогічний висновок також викладено у Постанові Верховного Суду України від 21.02.2011 № 21-9а11 «Про стягнення адміністративно-господарсьих санкцій та пені». Таким чином, судова колегія зазначає, що ОСОБА_2 безпідставно вказує на пропуск позивачем строку позовної давності для стягнення господарських санкцій, оскільки санкції застосовані позивачем у строк, передбачені ст. 250 Господарського кодексу України, а позов про стягнення фінансових санкцій пред'явлений у строк, встановлений ст. 99 КАС України, тобто з дотриманням строку звернення до суду для стягнення фінансово-господарських санкцій.
Вiдповiдно до частини 1 статтi 71 Кодексу адмiнiстративного судочинства України кожна сторона повинна довести тi обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крiм випадкiв, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказів які б спростовували вимоги позивачки, суду не надано.
Враховуючі викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Куімов М.В. ) від 10.09.09 у справі № 2а-648/09/2770 підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції залишенню без змін .
Керуючись 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, п. ч. 1 ст.205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 10.09.09 у справі № 2а-648/09/2770 - залишити без задоволення
Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 10.09.09 у справі № 2а-648/09/2770 - залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 17 червня 2013 р.
Головуючий суддя підпис З.І.Курапова
Судді підпис М.І. Кобаль
підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя З.І.Курапова