копія
20 червня 2013 р. Справа № 804/5217/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича
при секретаріЛісна А.М.
за участю:
представника позивача представника відповідача Портний М.І. Мінько А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Управління праці та соціального захисту населення Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення заборгованості на суму 81550,73
11.04.2013 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області 81 550,73 грн. збитків за пільгове перевезення пасажирів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує належним чином умови Договору про надання пільгового проїзду Державним підприємством «Придніпровська залізниця» окремим категоріям громадян, та компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд від 20.01.2012 року № 1-3 в частині компенсації пільгового проїзду пасажирів. Внаслідок неналежного виконання умов договору утворилась заборгованість у розмірі 81 550,73 грн. Одночасно позивач зазначає у позові, що укладений між сторонами договір є адміністративним, а тому спір щодо його виконання підсудний адміністративним судам.
Ухвалою суду від 12.04.2013 року відкрито провадження у адміністративній справі.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що не має змоги належним чином виконати взяті на себе зобов'язання у зв'язку з відсутністю субвенцій з відповідного бюджету. Окрім того, відповідач наголосив на тому, що згідно акту звірки взаєморозрахунків, який підписаний між сторонами, заборгованість у відповідача перед позивачем відсутня.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступне.
Щодо підсудності справи Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання пільгового проїзду Державним підприємством «Придніпровська залізниця» окремим категоріям громадян, та компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд від 20.01.2012 року № 1-3.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
Адміністративним договором у розумінні пункту 14 статті 3 КАС є дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.
Виходячи зі змісту частини 2 статті 4 КАС, спори, що підпадають під юрисдикцію адміністративних судів, мають публічно-правовий характер.
Таким чином, публічно-правовий спір, який виник з приводу укладання та виконання договору, зміст якого складають права та обов'язки сторін щодо реалізації владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Суд зазначає, що Договір про надання пільгового проїзду Державним підприємством «Придніпровська залізниця» окремим категоріям громадян, та компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд від 20.01.2012 року № 1-3 є адміністративним договором у зв'язку з наступним.
Частиною 5 статті 9 Закону України від 4 липня 1996 року N 273/96-ВР "Про залізничний транспорт" встановлено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.
У свою чергу Кабінет Міністрів України своєю постановою від 16.12.2009 року № 1359 затвердив Порядок розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян.
Таким чином, вступаючи в договірні правовідносини, відповідач діяв з метою реалізації владних управлінських функцій щодо забезпечення пільгового проїзду окремих категорій громадян.
Однією із ознак, що дозволяють відрізнити адміністративний договір від цивільно-правового, є мета його укладання. Оскільки сфера функціонування адміністративного договору - це відповідна система державного управління на будь-якому ієрархічному рівні, то метою адміністративних договорів є реалізація функцій держави, а більш конкретно - реалізація повноважень того чи іншого органу. У свою чергу мета цивільно-правових договорів - це задоволення потреб суб'єктів цивільно-правових відносин, отримання прибутку та відповідних (майнових чи немайнових) матеріальних благ - об'єктів цивільного обороту.
Мета укладення Договору про надання пільгового проїзду Державним підприємством «Придніпровська залізниця» окремим категоріям громадян, та компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд від 20.01.2012 року № 1-3 позбавлена ознак, що притаманні меті цивільно-правових угод. Натомість зазначений договір було укладено відповідачем для виконання покладених на нього владних управлінських функцій. Вступаючи у договірні правовідносини, що є предметом розгляду даної адміністративної справи, відповідач не мав за мету набуття майнового блага, а сторони не були вільні у визначенні умов договору.
За цим договором на відповідача покладено обов'язок відшкодувати збитки позивачу за перевезення на пільгових тарифах відповідних категорій громадян. Зазначене зобов'язання відповідача за своєю правовою природою є бюджетним зобов'язанням, яке статтею 2 Бюджетного кодексу України визначається як будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому
Згідно цієї статті Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
Таким чином, повноваження розпорядника бюджетних коштів реалізується через владні управлінські функції цього суб'єкта владних повноважень, який діє в межах бюджетної програми та бюджетного асигнування.
Отже, відповідач шляхом укладання Договору про надання пільгового проїзду Державним підприємством «Придніпровська залізниця» окремим категоріям громадян, та компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд від 20.01.2012 року № 1-3 реалізував у формі адміністративного договору повноваження на розпорядження бюджетними коштами.
На підставі викладеного судом встановлено, що Договір про надання пільгового проїзду Державним підприємством «Придніпровська залізниця» окремим категоріям громадян, та компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд від 20.01.2012 року № 1-3 є адміністративним договором, а спір що виник між сторонами пов'язаний з виконанням даного договору.
Аналогічну позицію займає і Верховний Суд України у постанові від 13.10.2009 року по справі № 09/209 у справі за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до Міністерства освіти та науки України, за участю третіх осіб - Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного казначейства України, про стягнення заборгованості.
Враховуючи те, що відповідач згідно статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» є місцевим органом виконавчої влади, то даний спір предметно підсудний Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 13.10.2009 року по справі № 09/209 позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до Міністерства освіти та науки України, за участю третіх осіб - Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного казначейства України, про стягнення заборгованості спір щодо виконання адміністративних договорів повинен вирішуватися на підставі аналогії права, виходячи з його конституційний принципів та загальних засад, а не за аналогією закону.
Частиною 4 статті 8 КАС встановлено заборону відмови в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Суд зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, на підставі якої виникають зобов'язальні правовідносини відповідної правової природи Права та обов'язки сторін, обумовлені договором, складають його зміст і повинні дотримуватися сторонами.
Суд звертає увагу на те, що уклавши договір незалежно від його правової природи, сторони зв'язані умовами його виконання, а право сторони на отримання виконання згідно договору підлягає захисту судом відповідної юрисдикції.
Судом встановлено, що у п.2.3.3 Договору про надання пільгового проїзду Державним підприємством «Придніпровська залізниця» окремим категоріям громадян, та компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд від 20.01.2012 року № 1-3 відповідач зобов'язувався здійснювати перерахування коштів, передбачених на проведення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій населення згідно кошторису доходів та видатків в межах кошторисних призначень на підставі розрахунку в термін до 5-ти робочих днів з моменту отримання субвенцій на свій розрахунковий рахунок.
У п.3 Договору про надання пільгового проїзду Державним підприємством «Придніпровська залізниця» окремим категоріям громадян, та компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд від 20.01.2012 року № 1-3 сторони визначили порядок розрахунку, а саме: відповідач протягом 5-ти банківський днів з моменту надходження коштів на фінансування пільг перераховує кошти на рахунок позивача на підставі отриманих від нього рахунків на суму, що підлягає компенсації, та облікових форм.
Судом встановлено, що передбачений сторонами у договорі порядок здійснення розрахунків повністю відповідає пункту 11 Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 року № 1359.
Таким чином, сторони у договорі визначили певні умови, за наявності яких відповідач повинен розрахуватися з позивачем, а саме:
- отримання від позивача рахунків на суми, що підлягають відшкодуванню;
- отримання від позивача облікових форм;
- отримання відповідачем на свій розрахунковий рахунок грошових коштів з відповідного бюджету на проведення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій населення.
Отже, лише за умови виконання та наявності вказаних вище умов відповідач повинен сплатити позивачу компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій населення.
Судом встановлено, що позивач у встановлений Порядком розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 року № 1359, строк направляв відповідачу рахунки на суми, що підлягають відшкодуванню, та облікові форми.
Вище вказані обставини також підтверджуються поясненнями представників сторін, які були надані суду у судовому засіданні.
Загальна вартість наданих позивачем послуг з перевезення пільгових пасажирів згідно рахунків та облікових форм становить: 195 308,09 грн., а не 195 896,84 грн., як зазначає позивач у позовній заяві.
Судом також встановлено, що відповідач за період 2012 - червень 2013 років отримав з відповідного бюджету грошові кошти у розмірі 169 357,87 грн. на проведення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій населення, що підтверджується копіями платіжних доручень, що знаходяться у матеріалах справи та не заперечувалось позивачем у судовому засіданні, та повністю перерахував вказані грошові кошти позивачу, що підтверджується копіями платіжних доручень Управління Державної казначейської служби України та відповідача.
Розмір заборгованості відповідача становить 25 950,22 грн., а не 81 550,73 грн. як вказує позивач у позовній заяві.
Враховуючи, що умови передбачені договором щодо проведення розрахунків між сторонами не настали, оскільки відповідач не отримав на свій рахунок грошові кошти у розмірі 25 950,22 грн. з відповідного бюджету на проведення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій населення, то відповідач не повинен перерахувати позивачу грошові кошти в якості компенсації за пільговий проїзд окремих категорій населення.
Судом відхиляються доводи відповідача про те, що заборгованість перед позивачем відсутня, оскільки первинними документами (рахунками та обліковими формами), які передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 року № 1359 як підставу для здійснення розрахунків за надані послуги, підтверджено надання позивачем послуг з перевезення саме на суму саме 195 308,09 грн.
Суд не бере до уваги Акт звіряння розрахунків, який підписано сторонами станом на 01.01.2013 року на суму наданих позивачем послуг 114 346,11 грн. з наступних причин.
Чинним законодавством акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку, а у розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості, та фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами, договором, накладними, рахунками тощо.
Судом також відхиляються доводи позивача про те, що сторони у Додатковій угоді № 1 від 20.01.2012 року змінили умови розрахунків між сторонами передбачені у Договорі про надання пільгового проїзду Державним підприємством «Придніпровська залізниця» окремим категоріям громадян, та компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд від 20.01.2012 року № 1-3 з наступних причин.
У вказаній вище додатковій угоді сторони лише зафіксували заплановану суму на фінансування пільг на 2012 рік у розмірі 62 100,00 грн. та зазначили про те, що вказана сума може збільшуватися або зменшуватися в залежності від розміру наданих послуг та сплачуються по факту їх надання.
Таким чином, сторони у додатковій угоди жодним чином не змінили п.2.3.3 та п.3.1 Договору про надання пільгового проїзду Державним підприємством «Придніпровська залізниця» окремим категоріям громадян, та компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд від 20.01.2012 року № 1-3.
На підставі викладеного суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 20 червня 2013 року
Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 20.06.2013 року СуддяС.В. Златін С.В. Златін