вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
м. Сімферополь
15 лютого 2011 р. (14:58) Справа №2а-6647/10/15/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Рульової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Прокурора м. Ялта
до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1
про визнання недійсним та скасування рішення
за участю представників сторін:
від позивача: Афанасенко Катерина Володимирівна, довіреність №1517вих від 19.02.10р.;
від відповідача: Низамутдинов Марат Ільдусович, довіреність №02.10-07/943 від 23.11.10р;
третя особа: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1.
Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Прокурора м. Ялта до Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради про визнання недійсним та скасування рішення.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.05.2010р. відкрите провадження по адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2010р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_1.
У судовому засіданні представник прокуратури м. Ялта надав уточнення позовних вимог, в якому просив визнати недійсним п.1 рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №308 від 25.02.10р., в частині реєстрації заскленої веранди.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Пояснив, що прокуратурою м. Ялти при вивченні рішень виконавчого комітету Ялтинської міської Ради встановлено порушення чинного законодавства при прийнятті рішення № 308 від 25.02.2010 року про реєстрацію виконаної реконструкції балкону в квартирі №6 за адресою: м. Ялта, вул. Руданського, буд. 24. Заступником прокурора м.Ялта 31.03.2010 року принесений протест на зазначене рішення Ялтинському міському голові був відхилений рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської Ради від 22.04.2010 року № 770. Посилаючись на нормативно - правові акти зазначив, що це рішення прийняте відповідачем з перевищенням повноважень та просив визнати його недійсним та скасувати.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував на підставах, викладених у письмових запереченнях на позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю (а.с. 21-22).
У судовому засіданні 15.02.11 року третя особа ОСОБА_1 протии позову заперечував на підставах, викладених у письмових запереченнях на позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю (а.с. 56-57).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 308 від 25.12.10р. було затверджено рішення міжвідомчої комісії при виконавчому комітеті Ялтинської міської ради, яким громадянину ОСОБА_1 надано дозвіл щодо реєстрації приміщень: кухня 11-3 пл. 4,4 м. кв., житлова кімната -11-2 пл. 19,3 м. кв., засклена веранда -11-6 пл. 14,0 м. кв. що розташовані за адресою АДРЕСА_1. Також, пунктом 2 цього рішення виконкомом дане доручення КП БТІ внести відповідні зміни в інвентарні справи та технічні паспорти та оформити свідоцтво на право власності (а.с. 6).
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.376 Цивільного Кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Будівництво відповідного об'єкта ОСОБА_1 є самочинним, тому що здійснювалось без відповідного дозволу.
Так, в порушення вимог ст.29 Закону України "Про планування та забудову територій" (у редакції на момент прийняття спірного рішення відповідачем), ОСОБА_1 не отримали дозвіл на виконання будівельних робіт.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст. ст.51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті ради є виконавчім органом місцевого самоврядування.
Згідно з ч.1 ст.52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі його створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.
Повноваження виконавчих органів ради встановлені статями 27-39, ч.2 ст.52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.
При цьому жодна вищевказана норма Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також жодна інша норма діючого закону не передбачає повноваження виконкому відповідної ради щодо затвердження рішень міжвідомчої комісії, що створена ним, з питань реєстрації самочинно збудованих об'єктів.
Міжвідомча комісія при виконавчому комітеті Ялтинської міської ради прийняла рішення щодо надання дозволу реєстрації заскленої веранди ОСОБА_1, та це рішення було затверджено виконкомом. При цьому, відповідач у спірному рішенні посилається на ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Однак, ця норма регламентує повноваження виконавчих органів ради в області будівництва і не передбачає повноваження виконавчих органів ради по реєстрації приміщень. Більш того, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами України не передбачено поняття "дозвіл на реєстрацію приміщень".
Доводи відповідача, викладені у письмових запереченнях на позов про те, що спірним рішенням виконком вирішив питання щодо збереження самочинно збудованого об'єкта не може бути прийнятий судом до уваги тому, що норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також норми інших законів не передбачають повноваження виконкому щодо збереження самочинно збудованих об'єктів.
Згідно з п.5 ч.1 ст.14 Закону України "Про основи містобудування", ст.1 ч. "б"ст.31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до компетенції виконавчих органів ради відноситься проведення робіт з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.
На момент прийняття спірного рішення виконкому, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснювалось згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. № 923.
Відповідно пункту 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі-Порядок), вказаний нормативно-правовий акт установлює механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекція) за формою згідно з додатком 1.
Відповідно до п.3 Порядку, для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає письмову заяву згідно з додатком 2 інспекції, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, або інспекції за місцем розташування закінченого будівництвом об'єкта, якщо проводилися будівельні роботи, на виконання яких не вимагається дозвіл.
Згідно з п. 4 Порядку, акт готовності об'єкта до експлуатації підлягає за письмовим зверненням замовника погодженню протягом 10 робочих днів виконавчим комітетом сільської, селищної або міської ради, або місцевою державною адміністрацією та органами, до повноважень яких згідно із законом належить участь у прийнятті закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію (далі - уповноважений орган).
Відповідно до п. 12 Порядку, за результатами розгляду заяви з документами, що додаються до неї, та підсумкової перевірки інспекція протягом двох робочих днів приймає рішення про видачу сертифіката відповідності або відмову.
Так згідно з п. 17 Порядку, датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцією сертифіката відповідності.
Також відповідно до п. 19 Порядку, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, що не відповідають проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам та не прийнятих у встановленому порядку, забороняється.
Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445 затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі - Тимчасове положення).
Тимчасовим положенням також регламентований порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна.
Згідно з п. 6.1. Тимчасового положення, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності, зокрема органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Зі змісту вищенаведеного слідує, що норми Тимчасового положення, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна та видача свідоцтва про право власності здійснюється лише при наявності сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами за формою згідно з додатком 1.
Таким чином, прийняття відповідачем рішення щодо оформлення права власності на новозбудовані об'єкти нерухомого майна без наявності сертифіката відповідності є протиправним.
Відповідач, приймаюче спірне рішення та затверджуючи рішення міжвідомчої комісії про надання дозволу на реєстрацію заскленої веранди ОСОБА_1 керувався відповідним рішенням виконкому Ялтинської міської ради, яким затверджено Положення про міжвідомчу комісію при виконавчому комітеті Ялтинської міської ради (далі-Положення про МВК).
При цьому, виконавчий комітет Ялтинської міської ради надав міжвідомчій комісії повноваження, що не передбачені ані законами, ані підзаконними нормативними актами.
Так, згідно з Положенням про МВК, міжвідомча комісія вносить пропозиції виконкому, а виконком приймає відповідне рішення на підставі рішення міжвідомчої комісії, зокрема про дозвіл реєстрації закінчених будівництвом будівель, а також реєстрації самочинних будівель.
При цьому, діючими нормативно-правовими актами не передбачені такі повноваження міжвідомчої комісії.
На сьогоднішній час, нормативно-правовим актом, що регулює діяльність міжвідомчих комісій є Постанова Ради Міністрів Української РСР від 26.04.1984 р. №189 "Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання" (далі-Порядок обстеження).
Цій нормативно-правовий акт прийнятий до набуття чинності Конституції України та не суперечить їй, а тому згідно з ч.1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України підлягає застосуванню.
Так, згідно п.6 Порядку обстеження, до компетенції міжвідомчої комісії відноситься, зокрема, обстеження стану жилих будинків, що не відповідають санітарним і технічним вимогам та непридатних для проживання.
Таким чином, вищевказані нормативно-правові акти, що регламентують діяльність міжвідомчої комісії, зазначають міжвідомчу комісію як орган виконкому, що розглядає певні питання щодо жилих будинків та приміщень. При цьому, до компетенції міжвідомчої комісії не віднесено розгляд питань щодо дозволу реєстрації закінчених будівництвом будівель, а також реєстрації самочинних будівель.
Згідно з ч.3 п. "б"ст.31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів ради віднесено зокрема здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації.
При цьому, виконавчий комітет Ялтинської міської ради не виконував належним чином встановлені вищевказані повноваження, зокрема не здійснював прийняття відповідних заходів щодо дотримання ОСОБА_1 вимог діючого законодавства у сфері планування та забудові територій. Таким чином, факт самочинного будівництва ОСОБА_1 об'єктів нерухомості є наслідком, у тому числі, бездіяльності відповідача у сфері містобудівництва.
Більш того, відповідачем допущено порушення норм діючого законодавства, а саме прийнято протиправне рішення щодо оформлення правовстановлюючих документів на незаконно збудований об'єкт ОСОБА_1.
Таким чином відповідно до вимог Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудовану нерухомість підлягає визнанню в судовому порядку.
Цивільне законодавство не містить виключень із цього правила, а тому суд не може погодитися із рішенням виконкому Ялтинської міської ради від 25.02.10 № 308, яким затверджено позитивне рішення Міжвідомчої комісії та надано дозвіл на реєстрацію заскленої веранди, що стало підставою для зобов'язання КП БТІ м. Ялта внести відповідні зміни до інвентарних справ БТІ та в технічний паспорт на спірну будівлю.
Отже судом встановлено, що не вирішуючи питання про визнання права власності на самочинно збудовану нерухомість, відповідач прийняв рішення, наслідком якого стала державна реєстрація права власності.
З огляду на викладене, суд констатує, що спірний об'єкт відноситься до нерухомого майна, право власності на яке підлягає державній реєстрації в порядку п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 з наступними змінами та доповненнями. При цьому суд звертає увагу на відсутність належного акту державної приймальної комісії про готовність об'єкту до експлуатації та свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, а отже і введення його в експлуатацію.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин, суд вважає, що правові підстави для проведення КП Ялтинським БТІ державної реєстрації права власності на спірний об'єкт нерухомого майна відсутні, у зв'язку з чим відповідачем неправомірно відхилений протест заступника прокурора м. Ялти на рішення виконкому Ялтинської міської ради від 25.02.10 р. № 308, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.
Згідно частини 4 ст.21 Закону України "Про прокуратуру" у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а отже підлягають задоволенню.
Крім того суд зазначає, що може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з адміністративного позову, позивач просить визнати рішення відповідача недійсним.
Статтею 162 КАС України встановлені повноваження суду при вирішенні справи, до переліку яких входить право суду прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Приймаючи до уваги те, що у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним рішення виконкому Ялтинської міської ради від 25.02.10 р. № 308 та скасувати його.
В судовому засіданні 15.02.11 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У повному обсязі постанову виготовлено 21.02.11 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати п.1 рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №308 від 25.02.10р., в частині реєстрації заскленої веранди.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Тоскіна Г.Л.