справа № 764/5157/13-к
провадження № 1-кп/764/150/2013
20.06.2013 р. м. Севастополь
Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:
головуючого - судді Орлової С.В.,
при секретарі - Пушкар Н.С.,
за участю прокурора - Лаврова О.В.,
захисника - адвоката ОСОБА_2,
обвинуваченого - ОСОБА_3,
потерпілого - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:
- 05 грудня 2012 року Красноперекопським міськрайонним судом АР Крим за ч. З ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України,
07 квітня 2013 року приблизно о 22.00 годині ОСОБА_3, діючи умисно, повторно перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з корисливих мотивів, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортом засобом, шляхом розбиття заднього скала правої двері транспортного засобу, що належить ОСОБА_4, марки «ВАЗ 2101» державний номер НОМЕР_1, червоного кольору, припаркованого біля будинку № 20-Б по вул. Гоголя в м. Севастополі, проник в даний автомобіль та шляхом злому замка запалювання привів його в рух, після чого поїхав з вищевказаного місця, тим самим незаконно заволодів вказаним транспортним засобом, заподіявши матеріальний збиток ОСОБА_4 на загальну суму 10000 грн.
08 квітня 2013 року приблизно о 09:00 год. на трасі ОСОБА_1 - Євпаторія злочинні дії ОСОБА_3 були припинені працівниками ДАІ.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою провину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, обставин вчиненого злочину та вартість викраденого майна не заперечував та показав, що 07 квітня 2013 року приблизно о 22.00 годині, він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом розбиття заднього скала правої двері транспортного засобу марки «ВАЗ 2101» державний номер НОМЕР_1, припаркованого біля будинку № 20-Б по вул. Гоголя в м. Севастополі, проник в даний автомобіль та шляхом злому замка запалювання привів його в рух і поїхав з вищевказаного місця в м. Красноперекопськ. По дорозі, на трасі ОСОБА_1 - Євпаторія вказаний автомобіль зламався, він заснув в ньому і 08 квітня 2013 року приблизно о 09:00 годині працівники ДАІ затримали його у вказаному автомобілі.
Потерпілий ОСОБА_4 показав суду, що матеріальний збиток йому було відшкодовано в повному обсязі, матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має.
Відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України, суд, за клопотанням учасників судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 не суперечать обставинам справи, що, на думку суду, дає підстави вважати провину обвинуваченого в пред'явленому йому обвинуваченні доведеної в повному обсязі.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ст. 289 ч. 2 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винного: ОСОБА_3 05 грудня 2012 року був засуджений вироком Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим за ч. З ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік (а.с. 83), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.с. 75, 78).
Згідно акту амбулаторної судово-наркологічної експертизи № 10 від 26 квітня 2013 року ОСОБА_3 наркоманією не страждає, лікування не потребує. Виявляє ознаки зловживання алкоголем, що не досягають міри алкоголізму, лікування не потребує (а.с. 78).
Згідно акту психіатричного огляду від 26 квітня 2013 року на момент огляду психічного захворювання у ОСОБА_3 не виявлено (а.с. 80).
Згідно з характеристикою, виданою начальником ІВУ УМВС України в м. Севастополі ОСОБА_5, за час тримання в ІВУ УМВС України в м. Севастополі ОСОБА_3 зарекомендував себе з позитивного боку, санітарно-гігієнічні норми дотримував, конфліктів з сусідами по камері не допускав, по характеру спокійний розсудливий, комунікабельний (а.с. 87).
Судом відповідно до ст. 66 КК України, прийняті до уваги обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3: повне визнання провини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Судом відповідно до ст. 67 КК України, прийняті до уваги обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3: вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винного ОСОБА_3 - раніше притягався до кримінальної відповідальності та був засуджений за вчинення умисного злочину проти власності, у період випробування знову вчинив умисний тяжкий злочин, офіційно не працює, а, отже, не має законного джерела доходу, що свідчить про стабільність його злочинних намірів і небезпеку для суспільства, у зв'язку із чим суд приходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 остаточного покарання за сукупністю вироків у вигляді позбавлення волі.
По мотивам, вказаним вище, підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання із застосуванням положень ст.75 КК України судом не вбачається.
Разом з тим, виходячи з того, що відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, беручи до уваги обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину - молодий вік обвинуваченого, те що ОСОБА_3 повністю визнав свою провину й щиро покаявся у вчиненому, повністю відшкодував матеріальний збиток потерпілому, на обліку у психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває, проживає у сім'ї та виховує малолітню дитину, завіряє суд, що усвідомив суспільну небезпеку вчиненого їм злочину і має твердий намір не вчиняти злочинів у майбутньому, з урахуванням того, що тяжких наслідків від злочинних дій обвинуваченого не настало, викрадене майно було повернуто потерпілому, враховуючи позицію державного обвинувача та потерпілого, які не наполягали на самій суровій мірі покарання для ОСОБА_3, суд вважає можливим застосувати положення ч.1 ст.69 КК України та призначити ОСОБА_3 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст.289 ч.2 КК України, а при призначенні покарання за сукупністю вироків - частково, а не повністю приєднати покарання не відбуте за вироком Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 05 грудня 2012 року.
Керуючись положеннями ст. 65 КК України, суд вважає, що призначене ОСОБА_3 покарання буде достатньою мірою, яка послужить виправленню обвинуваченого, сприятиме запобіганню вчиненню ним нових злочинів.
Речі, вилучені в ході огляду місця події та особистого обшуку ОСОБА_3: мобільний телефон „Нокіа”, IMEI 357994009174995, медичну картку ОСОБА_3, дві фотокартки, флешку синього кольору, за клопотанням обвинуваченого та у зв'язку з відсутністю цивільних позовів, не застосуванням конфіскації майна - належить передати ОСОБА_6.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на ТРИ роки без конфіскації майна.
Згідно ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 05 грудня 2012 року та вважати ОСОБА_3 остаточно засудженим до покарання у виді позбавлення волі строком на ТРИ роки ШІСТЬ місяців без конфіскації майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 08 квітня 2013 року.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою.
Речі, вилучені в ході огляду місця події та особистого обшуку ОСОБА_3: мобільний телефон „Нокіа”, IMEI 357994009174995, медичну картку ОСОБА_3, дві фотокартки, флешку синього кольору, упаковані в чорний пакет, прошитий нитками білого кольору, скріпленими печаткою „№10 Для пакетів Ленінського РВ УМВС України в м.Севастополі”, передані в Ленінський РВ УМВС України в м.Севастополі за квитанцією № 1391 від 26.04.2013 року - передати ОСОБА_6.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Севастополя через Ленінський районний суд м. Севастополя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий - підпис
З оригіналом згідно.
Суддя Ленінського районного
суду міста ОСОБА_1 Орлова
Оригінал вироку зберігається в матеріалах кримінального провадження № 764/5157/13-к (провадження № 1-кп/764/61/2013) в архіві Ленінського районного суду м. Севастополя.
Суддя Ленінського районного
суду міста ОСОБА_1 Орлова