Справа № 106/288/13- ц
2/106/273/2013
17 червня 2013 рокуЄвпаторійський міський суд АР Крим у складі:
головуючого судді Кротовой Л.В.
при секретарі Абрамян Е.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторія АР Крим цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що за договором №DNH4KP25720439 від 27.07.2006 р. відповідач отримав кредит в розмірі 8134,10 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27.01.2010 р. В порушення умов договору відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 28.12.2012 р. становить 87612,18 грн. та складається із заборгованості за кредитом в сумі 8134,10 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 30251,41 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 44578,47 грн., та штрафів: фіксованої частини в розмірі 500 грн., та процентної складової в сумі 4148,20 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позиву, посилаючись на те, що ні кредитний договір ні інші документи, пов'язані з його отриманням відповідач не підписував, кредит в банку не отримував та не розпоряджався ним. Вважає, що підпис від імені ОСОБА_1 виконана іншою особою з метою заволодіння майном банку шляхом обману.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовну заяву в повному обсязі. Зазначила, що в заяві позивальника зазначаються дані, які можуть бути відомі лише ОСОБА_1, а тому вважає, що почерк у заяві відповідач змінив навмисно, щоб не погашати кредит.
Вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.07.2006 р. між ПАТ КБ «Приватбанк» та особою, яка назвалася ОСОБА_1 був укладений договір кредиту у формі заяви позивальника №DNH4KP25720439, за яким банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 8134,15 грн., на підставі і умовах, визначених в договорі (а.с. 52).
При укладанні договору особою що назвалася ОСОБА_1 були надані із рукописним посвідченням «копія вірна» копія з паспорту, копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, картка фізичної особи-платника податків (а.с.53,54,55). Згідно розрахунку заборгованості за договором кредиту №DNH4KP25720439 від 27.07.2006 р. наданого позивачем загальна заборгованість по кредиту, з урахуванням штрафних санкцій станом на 28.12.2012 р. складає 87612,18(а.с.4-6).
Заява ОСОБА_1 від 03.07.2008 р., адресована ПАТ КБ «Приватбанк» свідчить що до нього з приводу заборгованості за кредитним договором №DNH4KP25720439 від 27.07.2006 р. надійшов лист від колекторської агенції «Зеніт». При цьому він повідомив відповідача що кредит у банку не оформлював, довідок з місця роботи не надавав, підпис свій не ставив (а.с.49).
Суд перевірив дану заяву та вважає , що вимоги що до ОСОБА_1 про стягнення суми кредиту не підлягають задоволенню , оскільки згідно висновку почеркознавської експертизи Кримського науково-дослідницького інституту судових експертиз №540 від 17.04.2013 р. підписи розташовані в документах: заява позикоотримувача №DNH4KP25720439 від 27.07.2006 р.; електрофотокопія свідоцтва про державну реєстрацію; акт прийому-передачі товару від 27.07.2006 р.;оцінка фінансового стану позичальника від 27.07.2006 р.; розхідна накладна від 27.07.2006 р.; електрофотокопія паспорту; заява від 27.07.2006 р.; заява про дозвіл на схов товарів, виконані різними особами. Рукописні записи, розташовані в заяві від 27.07.2006 р. і у заяві про дозвіл на схов товарів від 27.07.2006 р. виконані не ОСОБА_1, а іншою особою. Підписи від імені ОСОБА_1 розташовані у заяві від 27.07.2006 р. та у заяві про дозвіл на схов товарів від 27.07.2006 р., під текстом виконані не ОСОБА_1, а іншою особою, з наслідуванням його справжнього підпису. Рукописні записи, розташовані у заяві позичальника від 27.07.2006 р. виконані не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с.79-84).
Відповідно ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ст. 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Висновок судової почеркознавської експертизи Кримського науково-дослідницького інституту судових експертиз №540 від 17.04.2013 р суд у суду не викликає сумнівів, оскільки дослідження за вказаним висновком проведено експертом, який, є атестованим експертом із відповідним рівнем кваліфікації, крім того попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та надав обґрунтовані відповіді по суті поставлених перед ним питань.
Інших доказів на підтвердження своїх з доводів позивач не надав.
Твердження представника позивача стосовно навмисності зміни почерку відповідача, судом не можуть бути прийняті, оскільки спростовуються експертним висновком, а щодо зазначення в заяві позичальника відомостей, які можуть бути відомі лише відповідачу -є домислом представника позивача та спростовуються дослідженими доказами.
Таким чином, враховуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, категоричність висновку експерта, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог та необхідності відмови в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно п. 4 ч. 3 ст.79 ЦПК України до судових витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.
Враховуючи наведене, з позивача на корись відповідача підлягають стягненню витрати за проведення почеркознавської експертизи у розмірі 2350,080 грн.
Керуючись ст.ст. 15,16,1054 ЦК України, ст.ст.10,11,57-61,88,209,212-215 ЦПК України, суд,
В позові публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертизи в сумі 2350 (дві тисячі триста п'ятдесят ) грн. 08 коп.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів до Апеляційного суду АР Крим з подачею скарги через Євпаторійський міський суд.
Під час судового засідання , яке відбулося 17.06.2013 р. було оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Відповідно до ст.209 ЦПК України рішення 19.06.2013 р.
Суддя Кротова Л.В.