справа № 764/17/13- к
провадження № 1-кп/764/5/2013
05.06.2013 р. м. Севастополь
Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:
головуючого - судді Орлової С.В.,
при секретарі - Пушкар Н.С.,
за участю прокурора - Лаврова О.В.,
захисника - адвоката ОСОБА_2,
обвинуваченого - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, кімн. 527, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,
20 жовтня 2012 року біля 14-30 год. ОСОБА_3, керуючись корисними мотивами, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном, діючи умисно, знаходячись біля буд. № 36 по пр. Генерала Острякова в м. Севастополі, шляхом застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, котре виразилось в нанесенні декількох ударів кулаком по тілу ОСОБА_4, відкрито заволодів майном останнього, а саме: мобільним телефоном марки «Samsung C-3010», ціною 600 грн. Після чого з місця події з викраденим майном зник, та розпорядився ним на свій розсуд, спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 600 грн.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою провину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, обставин вчиненого злочину й суму викраденого не заперечував, у вчиненому щиро покаявся, просив строго не карати, урахувати, що він зробив для себе належні висновки й надалі подібного не скоїть. Про обставини вчиненого злочину обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що 20 жовтня 2012 року близько 14-30 год. на зупинці «Технічна бібліотека» він разом з малознайомим чоловіком на ім'я Володимир, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, побачили двох незнайомих чоловіків, з якими в них зав'язався словесний конфлікт, що переріс у бійку. У ході бійки він наніс одному із чоловіків декілька ударів кулаком в обличчя, після чого заволодів його мобільним телефоном, який в подальшому продав за 120 грн.
У відповідності зі ст. 349 ч. 3 КПК України, суд, за клопотанням обвинуваченого й за згодою всіх учасників судового процесу, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, у тому числі, і обвинуваченим ОСОБА_3
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 не суперечать обставинам справи, які ніким не оспорюються, що, на думку суду, дає підстави вважати провину обвинуваченого в пред'явленому йому обвинуваченні доведеної в повному обсязі.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винного: ОСОБА_3 раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягався (а.с. 68), на обліку у лікаря-нарколога не перебував (а.с. 67), перебував під консультативним наглядом у лікаря-психіатра з 2000 року з діагнозом: специфічний розлад особистості (а.с. 60).
Згідно акту амбулаторної, судово-психіатричної експертизи № 200 від 14 листопада 2012 року, ОСОБА_3 на момент вчинення інкримінованого йому діяння яким-небудь хронічним психічним захворюванням не страждав, за своїм психічним станом міг віддавати звіт своїм діям і керувати ними. ОСОБА_3 у теперішній час яким-небудь хронічним психічним захворюванням не страждає, виявляє ознаки аномального характеру у формі Емоційно нестійкого розладу особистості імпульсивного типу (F 60, 30), ступінь виразності якого не позбавляє його можливості віддавати звіт своїм діям і керувати ними. ОСОБА_5 душевно хворим не є й у застосуванні примусових заходів медичного характеру не має потреби. (л.д. 63-65).
За місцем проживання ОСОБА_3 дільничним інспектором характеризується посередньо: до кримінальної й адміністративної відповідальності не притягувався, у зловживанні спиртними напоями й вживанні наркотичних засобів замічений не був, однак у побуті поводиться зухвало, запальний, провокує конфлікти й бійки; з особами, що ведуть антигромадський спосіб життя й схильними до вчинення злочинів і правопорушень, зв'язків не підтримує. Заяви й скарги від членів родини й сусідів на поводження ОСОБА_3 у Ленінський РВ УМВС України в м. Севастополі не надходило (а.с. 70).
За місцем проживанням ОСОБА_3 сусідами характеризується позитивно, веде нормальний спосіб життя, громадський порядок не порушує, з усіма підтримує доброзичливі відносини, спокійний, не конфліктний.
Судом відповідно до ст. 66 КК України, прийняті до уваги обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3: з'явлення із зізнанням, повне визнання провини, щире каяття.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, а також особу обвинуваченого ОСОБА_3, який, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив злочин проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі в рамках санкції ст. 186 ч. 2 КК України.
По мотивам, вказаним вище, підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України судом не вбачається.
Однак, виходячи з того, що у відповідності зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, беручи до уваги, що ОСОБА_3 раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягався, з'явився із зізнанням, повністю визнав свою провину, щиро покаявся в ході досудового розслідування і суді, посередньо характеризується за місцем проживання дільничним інспектором, та позитивно - сусідами, завіряє суд, що має твердий намір у майбутньому працевлаштуватися, ніколи не вчиняти нових злочинів, стати на шлях виправлення, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання, наближене до мінімального строку позбавлення волі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням до нього положень ст. 75 КК України й звільненням обвинуваченого від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Керуючись положеннями ст. 65 КК України, суд вважає, що призначене покарання у виді позбавлення волі й звільнення від його відбування з випробуванням, при постійному контролі органа кримінально-виконавчої інспекції, буде достатньою мірою, що послужить виправленню обвинуваченого, буде сприяти попередженню здійснення обвинуваченим нових злочинів.
Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на ЧОТИРИ роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом ОДНОГО року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 залишити без змін - особисте зобов'язання.
Речові докази по справі - мобільний телефон марки «Samsung C-3010» у корпусі чорного кольору, ІМЕІ 353098042164019, переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6, - залишити йому за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Севастополя через Ленінський районний суд м. Севастополя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий - підпис
З оригіналом згідно.
Суддя Ленінського районного
суду міста ОСОБА_1 Орлова
Оригінал вироку зберігається в матеріалах кримінального провадження № 764/17/13-к (номер провадження 1-кп/764/5/13) в архіві Ленінського районного суду м. Севастополя.
Суддя Ленінського районного
суду міста ОСОБА_1 Орлова