Справа № 522/13255/13-ц Провадження № 2/522/8582/13
13 червня 2013 року Приморський районний суд міста ОСОБА_1
у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.
при секретарі Довгань Ж.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка є законним представником неповнолітньої ОСОБА_6, ОСОБА_7 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частку у спільному майні ;
В травні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_6, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_8, який помер 05 грудня 2012 року, як дружина і чоловік з січня 2002 року по 18 березня 2005 року, про визнання майна - квартири № 23 в будинку № 2 літ.”Г” по вулиці Успенській в м.Одесі об'єктом права спільної сумісної власності, що належить їй та померлому 05.12.2012 року ОСОБА_8, та про визнання за нею права власності на ? частину квартири № 23 в будинку № 2 літ.”Г” по вулиці Успенській в м.Одесі.
Мотивуючи свої позовні вимоги позивач ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище „Шигапова”) вказує, що з січня 2002 року вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_8, який помер 05.12.2012 року, як жінка і чоловік без реєстрації шлюбу, в її квартирі за адресою : АДРЕСА_1, вели спільне господарство, були пов'язані спільним побутом і мали взаємні права та обов'язки.
Також позивач зазначає, що нею і померлим ОСОБА_8, під час перебування у фактичних шлюбних відносинах, була придбана для подальшого сумісного проживання квартира № 23 в будинку № 2 літ. „Г” по вулиці Успенській в м. Одесі, яка була оформлена на ім'я померлого ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 09.11.2004 р., посвідченого державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 за р.№ 1-6276. При цьому позивач стверджує, що оскільки будь-який письмовий договір, яким би визначався обсяг її та померлого ОСОБА_8 майнових прав на вищевказану квартиру, не укладався, жоден з них під час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу не перебував в іншому шлюбі, тому ця квартира є об'єктом їх спільної сумісної власності і її частка у цьому спільному майні дорівнює ? частині квартири.
Своє звернення до суду позивач обґрунтовує тим, що після смерті ОСОБА_8, який помер 05.12.2012 року, між нею та іншими його спадкоємцями виник спір щодо вищевказаної квартири, у зв'язку з чим вона звернулася до суду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримала позов і пояснила, що з січня 2002 року зустрічалась з ОСОБА_8, який помер 05.12.2012 року, та вони були коханцями, що на той час померлий ОСОБА_8 вже не проживав разом зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_5, з якою на той час перебував у зареєстрованому шлюбі, винаймав окрему квартиру та періодично залишався у неї. У грудні 2002 року померлий ОСОБА_8 офіційно розлучився з ОСОБА_5, і з січня 2003 року вона та померлий ОСОБА_8 почали проживати разом однією сім'єю в квартирі АДРЕСА_2, що належала їй на праві приватної власності. При цьому вони ставились один до одного як чоловік та дружина, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, спільний бюджет, і померлий ОСОБА_8 приймав участь у вихованні її доньки. В 2004 році вона та померлий ОСОБА_8 за рахунок коштів нажитих під час їх спільного проживання, а також її особистих коштів та коштів, запозичених у друзів, вирішили придбати квартиру для подальшого сумісного проживання однією сім'єю. В листопаді 2004 року ними за договором купівлі-продажу була придбана квартира № 23 в будинку № 2 літ. „Г” по вулиці Успенській в м. Одесі, яка була зареєстрована на ім'я ОСОБА_8, а в березні 2005 року вони зареєстрували шлюб. Після придбання вказаної квартири, в період з січня 2005 року по лютий 2006 року, вона і померлий ОСОБА_8 за спільні кошти зробили ремонт у цій квартирі, та усіма організаційними питаннями займалася вона. В лютому 2006 року, після закінчення ремонту у спірній квартирі, вона і померлий ОСОБА_8 разом з її донькою переїхали в спірну квартиру, де вона разом зі своєю дочкою зареєстровані та постійно проживають з 2006 року по теперішній час, та де з моменту вселення і до дня своєї смерті з ними разом проживав померлий ОСОБА_8
Також позивач стверджувала, що з моменту придбання спірної квартири і до дня смерті її чоловіка ОСОБА_8, який помер 05.12.2012 року, будь-хто з його родичів майнових вимог на цю квартиру не заявляв, та що його колишня дружина ОСОБА_8 участі у придбанні та ремонті цієї квартири не приймала й до дня його смерті жодних вимог щодо володіння та користування цією квартирою, визнання за нею права власності на цю квартиру не заявляла.
Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_10 в судовому засіданні також підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, і просив суд задовольнити позов.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як законний представник неповнолітньої ОСОБА_6, відмовилися від отримання направлених їм судом, за адресою їх місця проживання, копій ухвали суду про відкриття провадження у справі разом копіями позовної заяви та додатками до неї, про що свідчать поштові накладні ТОВ „Грандекс-ЮГ” за №№ 081323, 081322 від 04.06.2013 року.
У відповідності до ч.8 ст.76 ЦПК України, особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
Відповідач ОСОБА_7 визнав позов і просив розглянути справу за його відсутності, про що подав адресовану суду свою письмову заяву, посвідчену 08.05.2013 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за р.№ 292, яка приєднана судом до матеріалів справи.
Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Спадкоємцями ОСОБА_8, який помер 05.12.2012 року, є : його дружина - позивач ОСОБА_2, з якою він перебував у зареєстрованому шлюбі з 18.03.2005 року по день своєї смерті ; його батьки - відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; його неповнолітня дочка від другого шлюбу - ОСОБА_6 ; та його син від першого шлюбу - відповідач ОСОБА_7
03.12.2002 року шлюб між померлим ОСОБА_8 та його колишньою дружиною ОСОБА_5 був розірваний, що вбачається з свідоцтва про розірвання шлюбу І-ЖД № 129971 від 03.12.2002 року.
Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на квартиру № 23 в будинку № 2 літ. „Г” по вулиці Успенській в м. Одесі, право власності на яку зареєстровано за ним на підставі договору купівлі-продажу від 09.11.2004 року, посвідченого державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 за р.№ 1-6276, про що свідчить витяг КП „ОМБТІ та РОН” № 5392279.
Таким чином, з 03.12.2002 року по 18.03.2005 року, в тому числі на момент придбання квартири № 23 в будинку № 2 літ. „Г” по вулиці Успенській в м. Одесі, померлий ОСОБА_8 не перебував у зареєстрованому шлюбі з будь-ким.
Також судом установлено, з січня 2003 року по 18.03.2005 року позивач ОСОБА_2 та померлий ОСОБА_8 проживали однією сім'єю як жінка і чоловік без реєстрації шлюбу, вели спільне сумісне господарство, були пов'язанні спільним побутом і мали взаємні права та обов'язки, отже у розумінні ст.3 СК України складали сім'ю, про що свідчать наступні докази.
Допитаний судом свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що з позивачем ОСОБА_2 познайомилась у 2001 року, коли вони разом навчались, та з цього часу вони підтримують дружні стосунки ; що у 2002 році позивач ОСОБА_2 почала зустрічатися з померлим ОСОБА_8, який дарував ОСОБА_2 подарунки та зустрічав її після навчання ; що їй відомо, що з січня 2003 року позивач ОСОБА_2 і померлий ОСОБА_8 стали проживати разом однією сім'єю у квартирі позивача по проспекту Добровольського в м.Одесі ; що з цього часу вони почали дружити сім'ями та часто бували в гостях у позивача і померлого ОСОБА_8, який поводив себе як голова сім'ї, та з особистого спілкування з ним відчувалось його ставлення до позивача як до своєї дружини, а до її дочки від першого шлюбу, як до рідної дитини ; що у 2004 році позивач ОСОБА_2 і померлий ОСОБА_8 вирішили придбати для особистого проживання квартиру, але їм не вистачало грошей, тому вони позичили у її батьків суму в розмірі 50 000 доларів США ; що позивач і померлий ОСОБА_8 придбали квартиру № 23 в будинку № 2 літ. „Г” по вулиці Успенській в м. Одесі, зробили в цій квартирі ремонт та згодом переїхали в цю квартиру ; та що вона ніколи не чула, щоб хто-небудь з родичів померлого ОСОБА_8 пред'являв свої претензії на вказану квартиру.
Допитаний судом свідок ОСОБА_13 пояснила суду, що знає позивача з 1992 року, а померлого ОСОБА_8 - з 2003 року ; що за фахом є майстром з манікюру та педикюру та з січня 2003 року і до 2006 року регулярно, один раз на тиждень, робила померлому ОСОБА_8 манікюр ; що у вказаний період часу померлий ОСОБА_8 проживав разом з позивачем у її квартирі по проспекту Добровольського в м. Одесі, де знаходились його особисті речі, та що він поводився як чоловік позивача, а у 2006 році померлий ОСОБА_8 разом з позивачем та її донькою переїхали проживати у нову квартиру у центрі міста ОСОБА_1.
Допитаний судом свідок ОСОБА_1 пояснила суду, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 про проспекту Добровольського в м. Одесі та працює консьєржем в під'їзді, в якому знаходиться квартира, де раніше проживала позивач, яку вона знає з 2000 року ; що з 2003 року з позивачем у вказаному будинку став постійно проживати померлий ОСОБА_8 ; та що в силу своєї роботи вона регулярно чергувала у під'їзді загаданого будинку і постійно бачила, як позивач і померлий ОСОБА_8 приходили додому з роботи, зранку йшли на роботу, поводилися як подружжя.
Допитаний в суді свідок ОСОБА_14 пояснила суду, що є працівником об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Валмакс”, яке здійснює функції балансоутримувача будинку № 2 літ. „Г” по вулиці Успенській в м. Одесі ; що усі операції з квартирами у зазначеному будинку провадяться з відома керівництва ОСББ Валмакс” ; що ремонт у квартирах цього будинку проводиться лише робочими бригадами ОСББ „Валмакс” ; що в силу виконання своїх службових обов'язків їй відомо, що подружжя ОСОБА_8 - Наталія та Олександр у 2004 році для проживання своєї сім'ї шукали, а згодом придбали квартиру в будинку № 2 літ. „Г” по вулиці Успенській в м. Одесі ; що на час огляду та придбання квартири в цьому будинку позивачем і померлим ОСОБА_8 вони ставилися один до одного як чоловіка і жінка ; та що вона вважала доньку позивача рідною дитиною померлого ОСОБА_8; що після придбання позивачем і померлим ОСОБА_15 квартири у вищевказаному будинку, усіма організаційними питаннями щодо ремонту квартири займалась позивач, яка узгоджувала дизайн-проект квартири, замовляла будівельні матеріали, розраховувалася з робітниками за виконані роботи та взагалі керувала процесом ремонту ; та що колишню дружину померлого ОСОБА_8 вона вперше побачила лише на його похороні.
Крім того, факт придбання у 2004 році подружжям ОСОБА_16 і ОСОБА_8, який помер 05.12.2012 року, квартири АДРЕСА_3, факт проведення ремонту в цій квартирі вказаним подружжям, та факт проживання вказаного подружжя в цій квартирі після закінчення ремонту підтверджується актом, складеним 11.06.2013 року мешканцями будинку № 2-В.Г по вул.Успенській в м.Одесі та завіреним ОСББ „Валмакс”, який приєднаний судом до матеріалів справи.
Більш того, відповідач ОСОБА_7 подав адресовану суду свою письмову заяву, посвідчену 08.05.2013 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_17 за р.№ 292, де зазначив, що на початку 2004 року йому стало відомо, що його батько ОСОБА_8 перебуває у фактичних шлюбних відносинах з позивачем, що на той час останні разом проживали у квартирі позивача по проспекту Добровольського в м.Одесі, а пізніше у квартирі № 23 в будинку № 2 літ.”Г” по вул.Успенській в м.Одесі, та ставились один до одного як чоловік та жінка, та що йому відомо, що знаходячись у фактичних шлюбних відносинах у 2004 році його батьком і позивачем було придбано рухоме та нерухоме майно : автомобіль марки AUDI медель А6 та квартира № 23 в будинку № 2 літ.”Г” по вул.Успенській в м.Одесі, де вони разом проводили ремонт. Ця заява відповідача ОСОБА_7 приєднана судом до матеріалів справи.
Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язанні спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
У відповідності до п.5 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Оскільки в судовому засіданні позивачкою був доведений факт її проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_8, який помер 05.12.2013 року, з січня 2003 року, а не з січня 2002 року, тому позовні вимоги позивача в частині встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи вимоги позивача в частині визнання спірної квартири об'єктом права спільної сумісної власності позивача та померлого ОСОБА_8, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст.74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу, що регулюють правовідносини стосовно права спільної сумісної власності подружжя (ст.ст. 60 - 74 СК України).
Згідно ч.1, 2 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відтак придбана померлим ОСОБА_8 та позивачем ОСОБА_2 в період спільного проживання однією сім'єю як жінка і чоловік без реєстрації шлюбу квартира № 23 в будинку № 2 літ. „Г” по вулиці Успенській в місті Одесі на підставі договору купівлі-продажу від 09.11.2004 року за р.№ 1-6276, оформленого на ім'я померлого ОСОБА_8, відповідно до наведених норм чинного законодавства є об'єктом права спільної сумісної власності померлого ОСОБА_8 та позивача ОСОБА_2, а належні кожному з них частки в цій квартирі є рівними.
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача в частині визнання квартири № 23 в будинку № 2 літ. „Г” по вулиці Успенській в місті Одесі об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та померлого ОСОБА_8 підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог позивача в частині визнання за нею права власності на ? частину вищевказаної квартири, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.372 СК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Згідно ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Суду не надано жодних угод, які б укладались між позивачем та померлим
ОСОБА_8, щодо визначення часток співвласників у праві спільної сумісної власності.
Відтак, у відповідності до приписів чинного законодавства, належні позивачу та померлому ОСОБА_8 частки у спірній квартирі є рівними.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання за нею права власності на ? частину спірної квартири підлягають задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212,214-215,256 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Встановити факт проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, який помер 05 грудня 2012 року, однією сім'єю як дружини та чоловіка з січня 2003 року по 18 березня 2005 року.
Визнати квартиру № 23 в будинку № 2 літ.”Г” по вулиці Успенській в м.Одесі об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_8, який помер 05 грудня 2012 року.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири № 23 в будинку № 2 літ.”Г” по вулиці Успенській в м.Одесі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення складено 18 червня 2013 року.
Суддя Н.А.Ільченко
13.06.2013