Іменем України
11 червня 2013 р. Справа №801/5068/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю. С., суддів Євдокімової О.О., Кудряшової А.М., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., представника позивача Горохової А.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ника-ОПТ"
до Державної податкової служби України, Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби
про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ника-ОПТ" звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття як податкової звітності декларації позивача з ПДВ за березень 2013 року, зобов'язати Державну податкову інспекцію у м.Сімферополі АР Крим ДПС прийняти податкову декларацію за березень 2013 року, зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим ДПС відобразити показники декларації по ПДВ за березень 2013 року в картці особового рахунку платника податків з ПДВ, встановити судовий контроль за виконанням судового рішення органами ДПІ у м.Сімферополі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.04.2013 року Державною податковою службою України, відповідно до квитанції №1, декларація ТОВ «Ника-Опт» за березень 2013 року по ПДВ не прийнята у зв'язку з тим, що свідоцтво платника ПДВ Товариства на момент подачі декларації було анульоване.
Товариство вважає протиправними дії Державної податкової служби України з неприйняття як податкового звіту декларації з ПДВ тому, що на момент подачі ним податкової звітності з ПДВ за березень 2013 року дія рішення ДПІ у м.Сімферополі про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ №32/15-2 від 28.01.2013 року була зупинена ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим по справі №801/1396/13-а від 13.02.2013 року, а отже відповідачі не мали права вважати ТОВ «Ника-Опт» особою, яка не зареєстрована платником ПДВ.
В судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача ДПС України у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань, заперечень на позов не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.
Представник відповідача ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС України у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань, заперечень на позов не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ТОВ «Ника-Опт» зареєстровано у якості юридичної особи 21.09.2006 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.7-8).
ТОВ «Ника-Опт» прийнято на облік як платник податків до ДПІ у м.Сімферополі АР Крим 27.09.2006 року за №34582394 (а.с.11).
09.08.2007 року ТОВ «Ника-Опт» було зареєстровано як платника податку на додану вартість у ДПІ м.Сімферополя, про що свідчить свідоцтво №200081757 про реєстрацію платником податку на додану вартість (а.с.24).
22.04.2013 року ТОВ «Ника-Опт» засобами електронного зв'язку подало до ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС податкову декларацію із ПДВ за березень 2013 року з додатками (а.с.37-48).
Квитанцією №1 від 22.04.2013 року ДПС України до відома позивача доведено про неприйняття декларації за березень 2013 року в зв'язку з тим, що позивач не був платником ПДВ в періоді - березень 2013 року (а.с.49-51).
Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які він повинен дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), який набрав чинність з 01.01.2011 р.
Платниками податків відповідно до п.15.1. ст.15 ПК України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно п.п.16.1.2., 16.1.3 п.16.1. ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно із п.46.1. ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п.48.1 ст.48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п. 48.2 ст. 48 ПК України).
Згідно п.48.3. ст.48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Відповідно до п.п. 48.5.1. п. 48.5 ст. 48 ПК України керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником;
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.
Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 49.1. ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 49.8. ст. 49 ПК України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.
Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто платником податків або уповноваженою на це особою, надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством).
Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно з п. 49.9. ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.
При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.
Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
У свою чергу, згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:
-подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;
-оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
Відповідно п. 9 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 р. №233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 .04. 2008 р. за N 320/15011.
Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011р. за №1490/20228 затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (далі - Порядок №1492).
Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку №1492 строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.
Відповідно до п.4 Розділу Ш Порядку№1492 податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі - згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. Договір про визнання електронних документів надається до органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.
Квитанція про одержання звіту в електронній формі (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі (Наказ Державна податкова адміністрації України, від 06.04.2009р. № 168 "Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах ДПС України").
Згідно із Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04. 2008р. N 233 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 р. за N 320/15011 "Про подання електронної податкової звітності", а саме п. 7.4, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.
У п.7.5 ст.7 Наказу №233 зазначено, що підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
Матеріали справи свідчать про те, що між ТОВ «Ника-опт» та ДПІ 27.07.2011 року був укладений договір № 8115 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (а.с.25-27).
Судом встановлено, що позивач, виконуючи вищенаведені вимоги ПК України, діючи згідно з умовами договору №8115 від 27.07.2011 року, надіслав до податкового органу засобами електронного зв'язку декларацію по ПДВ за березень 2013 року з додатками.
ДПС України доведено до відома позивача про неприйняття податкової декларації, що підтверджено матеріалами справи.
Відповідно до п.4.6 Наказу ДПС Украйни від 14.06.2012 року №516 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, Для приймання документів податкової звітності, яка подається особисто платником податків, в ОДПС повинно бути спеціально виділене та обладнане за принципом операційного залу приміщення із встановленими робочими станціями із системою приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності (за технологією "єдине вікно").
Податкова звітність приймається підрозділом приймання та обробки податкової звітності (за необхідністю в останні дні строку подання звітності із залученням працівників інших підрозділів або операторів за договорами цивільно-правового характеру) з попередньою перевіркою наявності та достовірності заповнення усіх обов'язкових реквізитів.
Під перевіркою достовірності обов'язкових реквізитів слід розуміти відповідність зазначених у деклараціях обов'язкових реквізитів реєстраційним даним платника із довідників, які експлуатуються в ОДПС.
Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Відповідно до п. 183.12 ПК України реєстр платників податку на додану вартість веде Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Відповідно до п.2.4. розділу II Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011р. №1394, з числа обов'язків щодо ведення Реєстру центральний орган державної податкової служби здійснює:
- розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру;
- організацію реєстрації платників ПДВ;
- присвоєння платникам ПДВ індивідуальних податкових номерів;
- формування номерів свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ;
- розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру;
- виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних податкових органів, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);
- автоматизоване ведення бази Реєстру;
- розробку нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру;
- оприлюднення даних з Реєстру.
З аналізу вищенаведених положень чинного законодавства стає зрозумілим, що до повноважень ДПС не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій.
Саме під час оброблення електронної звітності платника податків ДПС було видано квитанцію №1, якою позивач був повідомлений про не прийняття оформленої ним декларації з ПДВ за березень 2013 року, проте ані Податковим кодексом, ані Наказом ДПС України №516 від 14.06.2012 року не зазначено право ДПС під час здійснення процедури отримання електронної звітності вирішувати питання щодо прийняття такого рішення, відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків.
Суд зазначає, що позивач просить визнати протиправними дії ДПС щодо неприйняття як податкової звітності його декларації з ПДВ за березень 2013 року.
Відповідно до абзацу десятого частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав позивача.
Суд зазначає, що позивач просить визнати протиправними дій відповідача щодо неприйняття декларації, які по суті є відмовою в її прийнятті, у зв'язку з чим вважає за можливе, відповідно до ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, так як це необхідно для повного захисту прав позивача, визнати протиправною відмову Державної податкової служби України в прийнятті декларації з ПДВ ТОВ «Ника-опт» за березень 2013 року поданої 22.04.2013 року та вважати цю декларацію такою, що подана до ДПІ 22.04.2013 року.
Судом також встановлено, що актом №32/15-2 від 28.01.2013 року ДПІ у м.Сімферополі АР Крим оформлене рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Ника-опт», яке було визнано протиправним і скасовано постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.02.2013 року у справі №801/1396/13-а за позовом ТОВ «Ника-опт» до ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС (а.с.31-34). На даний час ця постанова не набрала законної сили.
Проте, в процесі розгляду вказаної справи ухвалою суду від 13.02.2013 року було вжито заходів щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС від 28.01.2013 року №32/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (а.с.29-30).
Згідно з ч.5 ст.118 КАС України, виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Виконання ухвал про заборону вчиняти певні дії виконуються в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України, ч.1 ст.255 КАС України, ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
З огляду на наведене, суд вважає, що на час подання ТОВ «Ника-опт» податкової декларації з ПДВ за березень 2013 року були відсутні правові підстави вважати позивача особою, яка не зареєстрована платником ПДВ.
Відповідно до п.3.1. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 року №276, якою встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Відповідно до п.3.5 Інструкції №276 у залежності від призначення платежів відкриваються особові рахунки, в тому числі для здіснення обліку податку на додану вартість для платників податків - юридичних та фізичних осіб.
Згідно п.3.6. Інструкції форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотній боки. На ліцовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків. Зворотній бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).
Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають в тому числі податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником (п. 4.1 Інструкції).
Тобто дані карток особових рахунків повинні відображати фактичний стан платежів до бюджету платника податків.
У відповідності до п.3.2. Інструкції №276 картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників.
Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що для забезпечення відновлення порушеного права ТОВ «Ника-опт» необхідно, визнавши протиправною відмову Державної податкової служби України по неприйняттю як податкової звітності декларації з ПДВ за березень 2013 року, поданої 22.04.2013 року, одночасно з цим зобов'язати відповідача ДПІ у м.Сімферополі відобразити в картці особового рахунку з ПДВ ТОВ «Ника-опт» показники зазначені в декларації з ПДВ за березень 2013 року, поданої 22.04.2013 року, так як позивач об'єктивно має матеріальний інтерес в тому, щоб відомості зазначеного особового рахунку відображали дійсний і правильний стан його розрахунків з Державою з податку на додану вартість.
При таких обставинах позовні вимоги обґрунтовані та підлягаю задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно п.4 ч.1 ст.163, п.4 ч.1 ст.207 КАС України, у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
У судовому засіданні 11.06.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У повному обсязі постанова складена 17.06.2013 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Державної податкової служби України в прийнятті декларації з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Ника-опт» за березень 2013 року, поданої 22.04.2013 року.
Податкову декларацію з ПДВ за березень 2013 року вважати такою, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Ника-опт» до ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС 22.04.2013 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби відобразити в картці особового рахунку з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Ника-опт» показники, зазначені в декларації з ПДВ за березень 2013 року, поданої 22.04.2013 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби у місячний строк з моменту набрання цією постановою законної сили надати до Окружного адміністративного суду АР Крим звіт про її виконання.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ника-опт» витрати зі сплати судового збору у сумі 34 (тридцять чотири) гривні 41 копійку.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя Ю.С. Кононова
Суддя О.О. Євдокімова
Суддя А.М. Кудряшова