ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/8690/13 10.06.13
За позовом Фізичної особи - підприємця Гусак Ігоря Михайловича
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»
про стягнення 9 858,02 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники:
від позивача - Сапсай В.М. (довіреність № б/н від 18.08.2005);
від відповідача - Станіславський А.Є. (довіреність № 124 від 09.04.2013).
Фізична особа - підприємець Гусак Ігор Михайлович (далі - Позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» (далі - Відповідач) 9 858,02 грн. матеріальної шкоди, завданої Позивачу внаслідок пошкодження належного йому на праві приватної власності транспортного засобу в дорожньо-транспортній пригоді.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) не відшкодував Позивачу 9 858,02 грн. матеріальної шкоди, яка складається з вартості відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП автомобіля та встановлена Висновком № 5822 експертного дослідження від 26.01.2011 в розмірі 9 038,02 грн., та з 820 грн. витрат, понесених на оплату вказаної експертизи.
Проти заявленого позову Відповідач заперечує, зокрема, оскільки Позивач не звертався до нього з заявою та обов'язковими додатками до неї в порядку ст. 35 Закону, і Відповідачем як страховиком не розглядалось питання виплати або відмови у виплаті Позивачу суми страхового відшкодування, а отже права Позивача на отримання страхового відшкодування з боку Відповідача не порушені.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
23.01.2011 о 23 год. 15 хв. в м. Києві на перехресті проспекту Бажана - Харківська площа була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Фольсваген», д.р.н. АА9451ВМ, яким керував Коченовський М.Б. та автобуса «Богдан», д.р.н. 066-43 КА, яким керував Дьяков В.М. Дана обставина підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду від 23.01.2011р. та постановою Дарницького районного суду м. Києва від 24.02.2011 у справі № 3-2187/2011р., копії яких містяться у матеріалах справи.
ДТП сталася в результаті порушення Коченовським М.Б. п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України, та постановою Дарницького районного суду м. Києва від 24.02.2011 у справі № 3-2187/2011р. його визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автобус «Богдан», д.р.н. 066-43 КА, який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить Позивачу на праві власності.
З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого Позивачу як власнику автобусу «Богдан», д.р.н. 066-43 КА в результаті його пошкодження при ДТП, на замовлення Позивача було складено 26.01.2011 звіт № 5822 про визначення вартості матеріального збитку, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників (Сврз) автобуса «Богдан», д.р.н. 066-43 КА, в результаті його пошкодження при ДТП, склала 9038,02 грн.
На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність Коченовського М.Б., була застрахована у Відповідача на підставі договору (полісу) № ВЕ/3975999 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, при цьому вказаним договором (полісом) передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб в розмірі 50000 грн., франшиза - 1000 грн., строк дії полісу з 14.10.2010 до 13.10.2011.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ст. 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Статтею 35 Закону врегульовано порядок пред'явлення до страховика, тобто до Відповідача, заяви про виплату страхового відшкодування.
Так, для отримання страхового відшкодування потерпілий, тобто Позивач, чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви (стаття 35.1. Закону).
Також, ст. 35.2. Закону визначає перелік документів, обов'язкових та факультативних, які в залежності від особливостей кожного конкретного страхового випадку повинні додаватись до заяви про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 35.3. Закону, особа, якій подається заява про страхове відшкодування (тобто Відповідач), зобов'язана надавати консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви і на вимогу заявника зобов'язана ознайомити його з відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди.
Стаття 36.1. Закону визначає, що страховик (тобто Відповідач), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) (ст. 36.2.Закону).
Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази виконання Позивачем вищевказаних вимог ст. 35 Закону щодо звернення до Відповідача з відповідною заявою та обов'язковими (та факультативними) додатками до неї, або що Позивач звертався до Відповідача за консультативною допомогою в складанні такої заяви, як це передбачено ст. 35.3. Закону, і що Позивачу в наданні консультації було відмовлено.
Враховуючи положення ст.ст. 35, 36 Закону суд приходить до висновку, що неподання Позивачем передбачених даною статтею заяви та документів, унеможливлює прийняття Відповідачем, як страховиком, рішення про виплату страхового відшкодування, визначення його розміру або відмову у такій виплаті. Так, Відповідачу, за відсутності передбаченої Законом заяви та документів, невідомо ряд фактів та обставин, що безпосередньо впливають на прийняття рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті, зокрема: чи відремонтований автомобіль, чи є докази проведеного ремонту, кому перераховано кошти на ремонт, чи є отримувач коштів платником податку на додану вартість, та інші обставини, питання з яких можуть виникнути під час розгляду доданих до заяви документів.
Отже, з огляду, що Позивач до Відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування не звертався, то не розпочався перебіг і не настав сплив строку, встановлений ст. 36.2. Закону, на розгляд страховиком питання про виплату страхового відшкодування, і отже не підлягають застосування положення ч. 1 ст. 36.1. Закону щодо зобов'язання Відповідача як страховика виплатити страхове відшкодування на підставі рішення суду в примусовому порядку, оскільки станом на час звернення Позивача до суду з даним позовом, та станом на час винесення рішення, Відповідач не є таким, що порушив строки виконання грошового зобов'язання по виплаті Позивачу страхового відшкодування.
Разом з цим суд зауважує, що ст. 36.7. Закону надає право страхувальнику чи особі, яка має право на страхове відшкодування, у випадку, якщо за результатами розгляду заяви в порядку ст.ст. 35, 35 Закону, страховиком прийнято рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування, оскаржити таке рішення в судовому порядку.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено виникнення у Відповідача грошового зобов'язання щодо здійснення на користь Позивача встановленої Законом регламентної виплати (страхового відшкодування, і в т.ч. відшкодування вартості проведення оцінки пошкодженого автомобіля), та отже не доведено порушення Відповідачем цього грошового зобов'язання щодо Позивача, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 17.06.2013
Суддя Сташків Р.Б.