19.06.13р. Справа № 904/4306/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Алиста",
м. Дніпропетровськ
до Державного підприємства "придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про внесення змін до договору та зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Ярошенко В.І.
Представники:
від позивача: Талоконов К.В. - представник за дов. № 0801/13-1 від 08.01.2013
від відповідача: Любченко Ю.К. - представник за дов. № 60 від 01.01.2013
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Алиста» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про внесення змін у договір № ПР/Т-12520/НЮ від 03.08.2012 та зобов'язання підписати акт пусконалагодження до договору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладенні договору сторонами була допущені описки, а саме у п. 1.1. замість "рік виготовлення - 2011-2012" було зазначено "рік виготовлення - 2012" та у п. 2.4. датою виготовлення товару було зазначено "не раніше 01.01.2012" замість "не раніше 01.01.2011". Обґрунтовуючи свої твердження, позивач надав суду копії тендерної пропозиції ТОВ «Алиста» та копії документації конкурсних торгів, затверджених протоколом засідання комітету з конкурсних торгів № 123 від 26.04.2012р.
Ухвалою господарського суду від 03.06.2013 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 17.06.2013.
10.06.2013 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву № ТЮ-42 від 04.06.2013, в яких він заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Між позивачем та відповідачем було укладено договір №ПР/Т-12520/НЮ від 03.08.2012 року на поставку, монтаж та пусконалагожджування товару згідно зі специфікацією № 1. Відповідно до п. 1.1 договору предметом договору є поставка постачальником покупцю товару, монтаж, пусконалагодження, введення в експлуатацію товару та навчання персоналу покупця методам налагодження й експлуатації товару, включаючи передачу досвіду і специфічних навичок роботи, згідно зі специфікацією № 1, яка є невід'ємною частиною даного договору. Рік виготовлення - 2012. Згідно п. 1.2 договору, найменування товару зазначене у специфікації № 1. В свою чергу, з боку позивача, в порушення вимог п. 1.2 договору, був поставлений станок роком випуску якого є 2011, а не 2012, як це передбачено умовами договору. Крім того, позивач поставив похило-поворотний стіл з електронним керуванням CNCT-250A, хоча, відповідно до специфікації до договору, повинен бути поставлений похило-поворотний стіл з електронним керуванням CNCMT-250 з енкодером MES-30-1800P з комплектом необхідної оснастки та інструменту. Тому ДП «Придніпровська залізниця» не може бути підписано акт пусконалагоджувальних робіт по договору № ПР/Т-12520/НЮ від 03.08.2012 року.
12.06.2013 року до канцелярії господарського суду від ТОВ „Торгова компанія "Алиста" надійшло клопотання № 1206/13-1-юр від 12.06.2013 про залучення до матеріалів справи письмової пропозиції про зміну договору № 1905/13-1юр від 19.05.2013, що направлялась на адресу відповідача та відмову відповідача на вказану пропозицію № НГ-9/638 від 03.06.2013.
Позивачем надано суду клопотання від 12.06.2013 вих. № 1206/13юр про залучення до матеріалів справи практики Верховного суду України та Вищого господарського суду України на підтвердження своєї правової правової позиції.
У судовому засіданні 17.06.2013 присутнім представникам сторін було оголошено перерву до 19.06.2013.
У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 19.06.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд
03.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова Компанія «Алиста» (далі - позивач, постачальник) та Державним підприємством «Придніпровська залізниця» (далі - відповідач, покупець) був укладений договір №ПР/Т-12520/НЮ (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, предметом договору є поставка постачальником покупцю товару, монтаж, пусконалагодження, введення в товару та навчання персоналу покупця методам налагодження й експлуатації товару, включаючи передачу досвіду і специфічних навичок роботи, згідно зі специфікацією №1 (додаток №1 до договору), яка є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення - 2012.
Згідно до п. 1.2 договору, найменування товару зазначене у специфікації № 1 (додаток №1 до договору).
Додатковою угодою від 19.12.2012 до договору № ПР/Т-12520/НЮ від 03.08.2012 сторони змінили п. 1.1. договору, виклавши його у наступній редакції:
Предметом договору є поставка постачальником покупцю товару, монтаж, пусконалагодження, введення в експлуатацію товару та навчання персоналу покупця методам налагодження й експлуатації товару, включаючи передачу досвіду і специфічних навичок роботи, згідно зі специфікацією № 2 (додаток № 2 до договору), яка є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення - 2012.
Відповідно до п. 8.1 договору прийом товару здійснюється покупцем на території відокремленого структурного підрозділу «Мелітопольське локомотивне депо» Державного підприємства «Придніпровська залізниця».
Відповідно до п. 8.2 договору, покупець має право пред'являти постачальнику претензії: по кількості - на підставі акта прийому - передачі товару, і по якості товару (протягом гарантійного терміну ) згідно з гарантією підприємства - виробника.
20.09.2012, згідно видаткової накладної № 3017, відповідач прийняв від позивача вертикально-оброблювальний центр Kamioka VMC-1000 загальною вартістю 935 000,00 грн. (арк. с. 18).
29.12.2012, відповідно до акту приймання-передачі матеріальних цінностей (а. с. 22) та видаткової накладної № 3624 (а. с. 20), відповідач прийняв від позивача похило-поворотний стіл з електронним керуванням CNCT-250A з енкодером MES-30-1800P з комплектом необхідної оснастки та інструменту загальною вартістю 430 000,00 грн.
29.12.2012, у відповідності до видаткової накладної № 3631 (а. с. 23), відповідач прийняв від позивача ліцензійні програмні продукти ESPRIT Commercial License та SOLIDMILL Traditional загальною вартістю 430 000,00 грн.
До матеріалів справи залучено відомості, які містить тендерна пропозиція ТОВ «Алиста» та документація конкурсних торгів, затверджених протоколом засідання комітету з конкурсних торгів № 123 від 26.04.2012р.
Відповідно до п. 6.2 «Істотні умови, які обов'язково включаються до договору про закупівлю» документації конкурсних торгів, затверджених протоколом засідання комітету з конкурсних торгів № 123 від 26.04.2012 основні умови договору про закупівлю зазначені у додатку № 6. За умовами п. 1.1 додатку № 6 до документації конкурсних торгів рік виготовлення товару повинен бути 2011-2012, відповідно до п. 2.4 додатку № 6 - дата виготовлення товару повинна бути не раніше 01.01.2011
Основні умови договору (додаток № 6), підписані генеральним директором позивача, надавалися представником позивача разом з пропозицією конкурсних торгів. Відповідно до п. 13.2 договору його умови не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що під час укладання договору з боку сторін було допущено описку, яка не відповідає умовам затвердженим протоколом засідання комітету з конкурсних торгів № 123 від 26.04.2012. Так, в специфікації № 2 щодо року виготовлення товару, також допущено помилку в назві моделі похило-поворотного столу з електронним керуванням CNCМT-250 в супереч технічним вимогам, тендерній пропозиції та реальним потребам щодо придбання столу CNCT-250A визначеного технічною частиною.
В той же час, як вбачається з обставин справи, сторони, укладаючи договір, мали на меті постачання саме того обладнання, яке було поставлено позивачем та отримано відповідачем, відповідно до документації конкурсних торгів, з нижченаведених підстав.
Відповідно до п. 8.2. договору покупець має право пред'явити постачальнику претензію: по кількості - на підставі акту прийому-передачі товару, і по якості (протягом гарантійного терміну) - згідно з гарантією підприємства виробника.
Частиною 1 ст. 671 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.
Якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати (ч. 1 ст. 672 ЦК України).
Однак, відповідачем не було пред'явлено претензії щодо асортименту та кількості, переданого позивачем, товару.
19.05.2013 листом вих. № 1905/13-1юр, позивач направив відповідачу пропозицію про внесення змін у договір № ПР/Т-12520/НЮ від 03.08.2012.
Листом від 03.06.2013 № НТ-9/638, відповідач відмовився від пропозиції внести зміни до договору.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Згідно частини 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі.
Враховуючи те, що сторони не заперечують факту допущення описок під час укладання договору та те, що фактично з боку позивача було поставлено товар, який відповідає технічним умовам документації конкурсних торгів, які першочергово ставились залізницею перед постачальником, то суд задовольняє позовні вимоги в частині внесення змін до договору і викладає пункти 1.1. (з урахуванням додаткової угоди від 19.12.2012) та 2.4. в наступній редакції:
1.1. Предметом договору є поставка постачальником покупцю товару, монтаж, пусконалагодження, введення в експлуатацію товару та навчання персоналу покупця методам налагодження й експлуатації товару, включаючи передачу досвіду і специфічних навичок роботи, згідно зі специфікацією № 2 (додаток № 2 до договору), яка є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення - 2011-2012.
2.4. Дата виготовлення товару повинна відповідати даті, яка зазначена у сертифікаті (або паспорті) якості та повинна бути не раніше 01.01.2011.
Оскільки при укладанні договору та підписанні додаткової угоди до нього, сторонами були допущені описки, то внесення змін до даного договору та додаткової угоди до нього набирають чинності з моменту набрання чинності договору та додаткової угоди до нього.
З приводу позовних вимог щодо зобов'язання відповідача підписати акт прийому передачі, відповідно умов п. 8.6 договору, господарський суд, вивчивши обставини справи, доводи та міркування сторін, дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в цій частині з огляду на наступне.
У відповідності до частини 1 статті 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Пунктом 7.3 договору передбачено, що розрахунок за поставлений товар здійснюється шляхом 100% перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.
У відповідності до пункту 7.4 договору, відповідач здійснює оплату поставленого товару протягом 30 банківських днів з дня отримання налагодженого та введеного в експлуатацію товару. Після поставки товару підписується акт приймання-передачі товару, а днем отримання налагодженого та введеного в експлуатацію товару вважається день підписання акта пусконалагодження уповноваженими представниками сторін.
Пунктом 8.6 договору передбачено, що підтвердженням про одержання налагодженого та введеного в експлуатацію товару відповідачем є акт прийому-передачі товару та акт пусконалагодження, оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін.
Позивач у позовній заяві стверджує, що 26.03.2013 ним було здійснено пусконалагодження та введення в експлуатацію вертикально-оброблювального центру Kamioka VMC-1000 та похило-поворотного стола з електронним керуванням CNCT-250A з енкодером MES-30-1800P. Але, після здійснення позивачем пусконалагоджувальних робіт, відповідач відмовився від підписання акту пусконалагодження, у зв'язку з чим у останнього, виходячи з умов п. 7.4 договору, не виникає обов'язку оплатити фактично прийнятий товар.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою досудового врегулювання спірних питань, щодо підписання акту пусконалагодження, позивач звертався до відповідача з претензією № 1109 від 04.04.2013 року (а. с. 25), яку відповідач отримав 09.04.2013 за вхідним номером 8/1412, що підтверджується відповідним штампом.
Проте, станом на день розгляду справи відповіді на претензію відповідач не надав (в матеріалах справи відсутній).
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до умов пунктів 7.4 та 8.6 договору, відповідач взяв на себе зобов'язання вчинити оплату за поставлений товар протягом 30 банківських днів від дати підписання акту пусконалагодження. Таким чином, строк оплати за договором знаходиться у безпосередній залежності від дати підписання вказаного акту, який сторони договору повинні скласти за результатами виконання робіт з поставки, налагодження та пуску в експлуатацію товару. Безпідставна відмова від виконання умов договору є порушенням вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Аналізуючи встановлені обставини справи та наведені приписи законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Внести зміни до договору № ПР/Т-12520/НЮ від 03.08.2012, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Алиста» та Державним підприємством «Придніпровська залізниця», виклавши п. 1.1 та п. 2.4. у наступній редакції:
п. 1.1. Предметом договору є поставка постачальником покупцю товару, монтаж, пусконалагодження, введення в експлуатацію товару та навчання персоналу покупця методам налагодження й експлуатації товару, включаючи передачу досвіду і специфічних навичок роботи, згідно зі специфікацією № 2 (додаток № 2 до договору), яка є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення - 2011-2012.
Даний пункт набирає чинності з моменту набрання чинності додаткової угоди від 19.12.2012 до договору № ПР/Т-12520/НЮ від 03.08.2012, а саме з 19.12.2012.
п. 2.4. Дата виготовлення товару повинна відповідати даті, яка зазначена у сертифікаті (або паспорті) якості та повинна бути не раніше 01.01.2011.
Даний пункт договору набирає чинності з моменту набрання чинності договору від 03.08.2012 № ПР/Т-12520/НЮ, а саме з 03.08.2012.
Зобов'язати Державне підприємство «Придніпровська залізниця» підписати акт пусконалагодження до договору № ПР/Т-12520/НЮ від 03 серпня 2012 року.
Стягнути з Державного підприємства „Придніпровська залізниця»" (49602, місто Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, будинок 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Алиста» (49083, місто Дніпропетровськ, вулиця Собінова, 1, код ЄДРПОУ 37259577 судовий збір 2 294 грн. 00 коп.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.І. Ярошенко
Повне рішення складено 20.06.13р.