Справа № 1-321/11
Провадження №1/761/73/2013
іменем України
29 травня 2013 року
Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Сидорова Є.В., при секретарях Суржко О.А., Харланової І.М., Горбенко Г.Б. за участю державного обвинувача - Черната О.А., підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисників (адвокатів): ОСОБА_4, ОСОБА_5, потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва розглянув кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_13 року в с. Погарщина, Лохвицького району Полтавської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одружений, маючого на утриманні дружину, яка вагітна на 7 місяці, працюючого на посаді заступника директора «Анна ЕНД Лі», зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 (гуртожиток), проживаючого в АДРЕСА_3, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 366 КК України.
ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_14 року в с. Петрівське, Таращанського району Київської області, українця, громадянина України, із середньо спеціальною освітою, не одружений, працює на посаді водія ПП «Нове таксі 2005», зареєстрований та проживає АДРЕСА_4 раніше не судимого
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України.
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_15 року в м. Борзна Чернігівської області, українця, громадянина України, із середньо спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина 2013 року народження, працюючого на посаді виконавчого директора ПП «Кобі», зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_4, раніше не судимого
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України.
Суд встановив:
Наказами начальника ГУ МВС України в м. Києві № 386 о/с від 12.09.05, № 45 о/с від 02.02.06, № 769 о/с від 05.11.07 відповідно ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були призначені на посади оперуповноважених відділу карного розшуку Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
У відповідності до своїх службових обов'язків, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як оперуповноважені ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві повинні були : проводити профілактичну роботу по виявленню осіб, які схильні до скоєння різноманітних злочинів, а також серед осіб, раніше засуджених за скоєння злочинів, брати їх на облік; особисто приймати участь у розкритті злочинів; надавати безпосередню допомогу слідчому в викритті злочинців та закріпленні речових доказів, а також приймати заходи по встановленню та розшуку злочинців; в повному обсязі розглядати матеріали по заявам, повідомленням та скаргам громадян, своєчасно приймати по ним рішення; суворо дотримуватись режиму таємності, конспірації, принципу законності; в своїй діяльності керуватись Законом України «Про міліцію», наказами та нормативними актами МВС України, ГУ МВС України в м. Києві.
Крім цього, у відповідності до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про міліцію» на ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як на працівників міліції, тобто представників державного озброєного органу виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, покладено основні завдання із забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, які їх вчинили.
При виконанні покладених на міліцію завдань ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно до ст. 10 Закону України «Про міліцію» були зобов'язані : виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством та виконуючи покладені на них обов'язки, згідно ст.12 Закону України «Про міліцію», мали право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю, у визначених вказаним Законом випадках.
Таким чином, перелік службових обов'язків ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 свідчить про те, що останні були наділені правом пред'являти вимоги, приймати рішення та застосовувати примусові заходи, обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами, незалежно від їх відомчої належності та підлеглості, у зв'язку з чим ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були представниками влади, тобто являлися службовими особами.
15.01.2008 року, у невстановлений в ході досудового слідства час, оперуповноважений ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2 отримав оперативну інформацію щодо причетності окремих осіб до незаконного обігу наркотичних засобів, про що доповів начальнику ТВМ-1 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9, який доручив провести перевірку вказаної оперативної інформації оперуповноваженим ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Згідно ч.1 та 2 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Без заведення оперативно-розшукової справи проведення оперативно-розшукових заходів, забороняється. Однак, не зважаючи на це, 16.01.2008 року, оперуповноважені ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з метою перевірки оперативної інформації щодо причетності окремих осіб до незаконного обігу наркотичних засобів, в порушення ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», не завівши оперативно-розшукову справу, почали проводити оперативно-розшукові заходи, а саме візуальне спостереження в громадських місцях за ОСОБА_10 та ОСОБА_11, в ході проведення яких виявили факт імовірного придбання наркотичного засобу раніше судимим громадянином ОСОБА_11 Після цього, оперуповноважені ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в порушення вимог ст. 94,97 КПК України, а також п. 3.3. Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, затвердженої наказом МВС № 400 від 14.04.2004 року, не склавши та не подавши на реєстрацію до журналу реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються (ЖРЗПЗ) рапорт про безпосереднє виявлення ними правопорушення, що містить ознаки злочину, фактично почали проводити дослідчу перевірку за фактом імовірного придбання наркотичного засобу громадянином ОСОБА_11 В ході проведення вказаної дослідчої перевірки, оперуповноважені ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 прослідкували за ОСОБА_11 та ОСОБА_10, який надавав ОСОБА_11 послуги водія та привіз останнього до власної квартири АДРЕСА_1. Після чого, 16.01.2008 року близько 11 години 30 хвилин, у оперуповноважених ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на незаконне проникнення до житла ОСОБА_10, а саме до квартири АДРЕСА_1, та незаконне проведення в ній обшуку. Реалізуючи спільний злочинний умисел направлений на незаконне проникнення до житла ОСОБА_10, а саме до квартири АДРЕСА_1, та незаконне проведення в ній обшуку, діючи умисно, в особистих інтересах, які полягали у кар'єризмі та штучному створенні гарних показників в роботі, розуміючи противоправний характер своїх діянь та помилково розуміючи інтереси служби, оперуповноважені ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, без відповідного дозволу суду, а також при відсутності будь-яких інших на те законних підстав, проти волі власників - ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, через вхідні двері увійшли до квартири АДРЕСА_1, в якій фактично проживають ОСОБА_10, його дружина ОСОБА_6 та його мати ОСОБА_7 чим, будучи службовими особами, порушили конституційне право останніх, передбачене ст. 30 Конституції України, на недоторканість житла. Після цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, реалізовуючи спільний злочинний умисел направлений на незаконне проникнення до житла ОСОБА_10, а саме до квартири АДРЕСА_1, та незаконне проведення в ній обшуку, потрапивши до вказаної квартири без відповідного дозволу суду, а також при відсутності будь-яких інших на те законних підстав, проти волі власників, оперуповноважені ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 представившись працівниками міліції, почали незаконно проводити в ній обшук з метою віднайти наркотичні засоби, які за їх припущеннями нібито знаходились у зазначеній квартирі, в якій фактично проживають ОСОБА_10, його дружина ОСОБА_6 та його мати ОСОБА_7 чим, будучи службовими особами, порушили конституційне право останніх, передбачене ст. 30 Конституції України, на недоторканість житла. Після чого, продовжуючи свою злочинну діяльність, незаконно провівши обшук в квартирі АДРЕСА_1, без складання будь-яких процесуальних документів з цього приводу, більше того, не виявивши ніяких наркотичних засобів під час вказаного незаконного обшуку, оперуповноважені ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в порушення п.4 ч.1 ст. 14 Закону України «Про міліцію», згідно якого працівники міліції мають право застосовувати наручники для затримання і доставки в міліцію або інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для конвоювання і тримання осіб, затриманих і підданих арешту, взятих під варту, якщо зазначені вище особи чинять опір працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі, безпідставно застосувавши до ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які не чинили будь-який опір вказаним працівникам міліції, спеціальний засіб - наручники, затримали ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за підозрою їх у незаконному зберіганні наркотичних засобів.
Після цього, продовжуючи свою злочинну діяльність оперуповноважені ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 доставили ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до ТВМ-1 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві по вул. Старовокзальній, 12 у м. Києві, де розсадивши їх по різних службових кабінетах, продовжили проводити дослідчу перевірку за вищезазначеним фактом та стали опитувати їх з метою встановлення місцезнаходження наркотичного засобу, який за їх припущеннями нібито придбав ОСОБА_11 В ході опитування ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про знаходження у нього наркотичного засобу - ацетильованого опію, який він зберігав у власному тілі у скляній пляшечці у прямій кішці. В той же день, близько 13 години, знаходячись у службовому приміщенні ТВМ-1 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві по вул. Старовокзальній 12, отримавши зізнання ОСОБА_11 у скоєнні злочину та його згоду підтвердити даний факт у процесуальних документах, у оперуповноважених ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на зловживання владою, тобто на умисне із корисливих мотивів використання наданої їм державою влади всупереч інтересам служби, на шахрайство, а саме на заволодіння грошовими коштами дружини ОСОБА_10 - ОСОБА_6 шляхом обману, а також на підбурення останньої до давання хабара для вищестоящого керівництва вказаних вище оперуповноважених, нібито за те, що вони не будуть притягувати її чоловіка ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності за незаконний обіг наркотиків, у зв'язку з чим, вказані працівники міліції вступили у злочинну змову, і з метою реалізації вказаного вище спільного злочинного умислу, оперуповноважений ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1 надав ОСОБА_10 можливість зателефонувати своїй дружині ОСОБА_6 і повідомити, що для того, щоб його не притягували до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 повинна в той же день передати оперуповноваженим ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошові кошти. Коли у телефонній розмові ОСОБА_6 виказала згоду надати грошові кошти, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи з метою реалізації спільного із оперуповноваженим ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 та ОСОБА_2 злочинного умислу направленого на зловживання владою, тобто на умисне із корисливих мотивів використання наданої йому державою влади всупереч інтересам служби, на шахрайство, а саме на заволодіння грошовими коштами дружини ОСОБА_10 - ОСОБА_6 шляхом обману, а також на підбурення останньої до давання хабара для вищестоящого керівництва вказаних вище оперуповноважених, оперуповноважений ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1 особисто зателефонував ОСОБА_6 та діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, будучи особою не уповноваженою притягувати будь-кого до кримінальної відповідальності та призначати будь-яке покарання, в тому числі пов'язане з обмеженням чи позбавленням волі, достовірно знаючи, що у ОСОБА_10 не знайдено та не вилучено ніякого наркотичного засобу, та у зв'язку з цим, останній не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів, вводячи ОСОБА_6 в оману, повідомив їй, що в разі надання нею грошових коштів в сумі 2500 доларів США для оперуповноважених ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та для їх вищестоящого керівництва, її чоловік ОСОБА_10 не буде притягнутий до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів і одразу буде вдома, а в противному випадку, її чоловік буде притягнутий до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів та свого чоловіка, ОСОБА_6 більше не побачить, на що остання, яка не володіє юридичними знаннями, побоюючись за те, що її чоловіка ОСОБА_10 буде притягнуто до кримінальної відповідальності та вона його більше не побачить, відповіла згодою.
Після чого, продовжуючи свою злочинну діяльність, 16.01.2008 року, близько 20 години 10 хвилин, оперуповноважені ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 та ОСОБА_2, будучи працівниками правоохоронного органу, службовими особами, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, реалізуючи спільний зі оперуповноваженим ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1 злочинний умисел направлений на зловживання владою, тобто на умисне із корисливих мотивів використання наданої їм державою влади всупереч інтересам служби, на шахрайство, а саме на заволодіння грошовими коштами дружини ОСОБА_10 - ОСОБА_6 шляхом обману, а також на підбурення останньої до давання хабара для вищестоящого керівництва вказаних вище оперуповноважених, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_1, діючи умисно, будучи особами не уповноваженими притягувати будь-кого до кримінальної відповідальності та призначати будь-яке покарання, в тому числі пов'язане з обмеженням чи позбавленням волі, достовірно знаючи, що у ОСОБА_10 не знайдено та не вилучено ніякого наркотичного засобу, та у зв'язку з цим, останній не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів, заволоділи шляхом обману грошовими коштами в сумі 2500 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ складало 12625 гривень, які ОСОБА_6, яка не володіє юридичними знаннями, побоюючись за те, що її чоловіка ОСОБА_10 буде притягнуто до кримінальної відповідальності та вона його більше не побачить, будучи введеною вказаними працівниками міліції в оману, передала оперуповноваженим ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 та ОСОБА_2, вважаючи, що дані грошові кошти являються хабарем для оперуповноважених ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та для їх вищестоящого керівництва за не притягнення її чоловіка - ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності.
Тим самим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будучи службовими особами, працівниками правоохоронного органу - оперуповноваженими ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, діючи умисно, зловживаючи владою, тобто умисно із корисливих мотивів використовуючи надану їм державою владу всупереч інтересам служби, заволодівши чужим майном шляхом обману (шахрайство), а саме грошовими коштами в сумі 2500 доларів США, що за курсом Національного банку України складало 12625 гривень, своїми вищевказаними умисними злочинними діями, заподіяли істотну шкоду інтересам Міністерства внутрішніх справ України та його структурним одиницям, підірвали авторитет, престиж і довіру громадян до вказаного органу державної влади, чим заподіяли істотну шкоду державним інтересам.
Після заволодіння вказаними вище грошовими коштами в сумі 2500 доларів США, що за курсом Національного банку України складало 12625 гривень, оперуповноважені ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були затримані працівниками Служби безпеки України.
Крім того, 16.01.2008 року, близько 13 години, оперуповноважені ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 доставили ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до ТВМ-1 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві по вул. Старовокзальній, 12 у м. Києві, де розсадивши їх по різних службових кабінетах та стали опитувати їх з метою встановлення місцезнаходження наркотичного засобу, який за їх припущеннями нібито придбав ОСОБА_11 В ході опитування ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про знаходження у нього наркотичного засобу - ацетильованого опію, який він зберігав у власному тілі у скляній пляшечці у прямій кішці. При цьому, ОСОБА_11, зазначив, що визнає факт зберігання у нього наркотичного засобу - ацетильованого опію при умові, що при оформленні процесуальних документів по вилученню наркотичного засобу не вказувати спосіб, у який він зберігав наркотичний засіб щоб не ображати його людську гідність. У зв'язку з чим, у оперуповноваженого ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1 та у оперуповноваженого ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 повторно виник злочинний умисел направлений на зловживання владою, тобто на умисне, в інтересах третіх осіб та в особистих інтересах, які полягали у кар'єризмі, а саме в не бажанні належним чином виконувати свої службові обов'язки, з огляду на обіцянку ОСОБА_11 визнати факт зберігання ним наркотичного засобу та з огляду на складність вилучення і складність процесуального оформлення зазначеного специфічного способу зберігання наркотичного засобу, використання наданої їм державою влади всупереч інтересам служби, в результаті чого, з метою його реалізації, знаходячись у приміщенні ТВМ-1 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві по вул. Старовокзальній, 12, оперуповноважений ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1 в період часу з 13 до 16 години, більш точного часу в ході проведення досудового слідства не встановлено, будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, діючи умисно, склав документи про вчинення ОСОБА_11 злочину, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, та вніс до них завідомо неправдиві відомості щодо обставин скоєння даного злочину.
Так, 16.01.2008 року, у період часу з 13 до 16 години, більш точного часу в ході проведення досудового слідства не встановлено, оперуповноважений ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1 знаходячись у приміщенні ТВМ-1 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві по вул. Старовокзальній, 12, маючи вказаний вище спільний з оперуповноваженим ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 злочинний умисел, діючи умисно, зловживаючи владою, тобто умисно, всупереч інтересам служби, використовуючи надану йому державою владу в інтересах третіх осіб, а саме ОСОБА_11 та в особистих інтересах, які полягали у кар'єризмі, а саме в не бажанні належним чином виконувати свої службові обов'язки, з огляду на обіцянку ОСОБА_11 визнати факт зберігання ним наркотичного засобу та з огляду на складність вилучення і складність процесуального оформлення зазначеного специфічного способу зберігання наркотичного засобу, склав завідомо неправдивий документ, а саме рапорт, у якому повідомив керівництво Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, що ним спільно з оперуповноваженими ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 16.01.2008 року поблизу будинку 63 по вул. Щербакова у місті Києві було зупинено громадянина ОСОБА_11, який викликав в них підозру і був доставлений до чергової частини ТВМ-1 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, по вул. Старовокзальній, 12, після чого у ОСОБА_11 було виявлено та вилучено шприц з рідиною, схожою на наркотичну речовину, при цьому достовірно знаючи про те, що вказана інформація не відповідає дійсності, у зв'язку з тим, що за декілька хвилин до цього, вказаний наркотичний засіб - ацетильований опій, без дотримання відповідних норм КПК України, а саме ст. 85,127,190,195 КПК України, за відсутності понятих, було вилучено оперуповноваженими ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у ОСОБА_11, який зберігав його у власному тілі у скляній пляшечці у прямій кішці.
Після цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 16.01.2008 року, у період часу з 13 до 16 години, більш точного часу в ході проведення досудового слідства не встановлено, оперуповноважений ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1 знаходячись у приміщенні ТВМ-1 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві по вул. Старовокзальній, 12, маючи спільний з оперуповноваженим ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 злочинний умисел направлений на зловживання владою, а також маючи злочинний умисел направлений на службове підроблення, діючи умисно, склав протокол від 16.01.08 щодо виявлення, огляду та вилучення у ОСОБА_11 шприца із рідиною, схожою на наркотичний засіб. У даний протокол оперуповноважений ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, зловживаючи владою, тобто умисно, всупереч інтересам служби, використовуючи надану йому державою владу в інтересах третіх осіб, а саме ОСОБА_11 та в особистих інтересах, які полягали у кар'єризмі, а саме в не бажанні належним чином виконувати свої службові обов'язки, з огляду на обіцянку ОСОБА_11 визнати факт зберігання ним наркотичного засобу та з огляду на складність вилучення і складність процесуального оформлення зазначеного специфічного способу зберігання наркотичного засобу, вніс завідомо неправдиві відомості про те, що наркотичний засіб у ОСОБА_11 був вилучений у медичному шприці з кишені куртки останнього, при цьому достовірно знаючи про те, що вказана інформація не відповідає дійсності, у зв'язку з тим, що за декілька хвилин до цього, вказаний наркотичний засіб - ацетильований опій, без дотримання відповідних норм КПК України, а саме ст. 85,127,190,195 КПК України, за відсутності понятих, було вилучено оперуповноваженими ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у ОСОБА_11, який зберігав його у власному тілі у скляній пляшечці у прямій кішці. Після складання ОСОБА_1 даного завідомо неправдивого протоколу, оперуповноважений ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3, в свою чергу, реалізовуючи вказаний спільний з ОСОБА_1 злочинний умисел, зловживаючи владою, тобто умисно, всупереч інтересам служби, використовуючи надану йому державою владу в інтересах третіх осіб, а саме ОСОБА_11 та в особистих інтересах, які полягали у кар'єризмі, а саме в не бажанні належним чином виконувати свої службові обов'язки, з огляду на обіцянку ОСОБА_11 визнати факт зберігання ним наркотичного засобу та з огляду на складність вилучення і складність процесуального оформлення зазначеного специфічного способу зберігання наркотичного засобу, використав вилучений у ОСОБА_11 з прямої кішці особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій, яким наповнив медичний шприц і представив його запрошеним у якості понятих особам та повідомив, що даний предмет був вилучений у ОСОБА_11 з кишені його куртки, при цьому достовірно знаючи про те, що вказана інформація не відповідає дійсності, у зв'язку з тим, що за декілька хвилин до цього, вказаний наркотичний засіб - ацетильований опій, без дотримання відповідних норм КПК України, а саме ст. 85,127,190,195 КПК України, за відсутності понятих, було вилучено оперуповноваженими ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у ОСОБА_11, який зберігав його у власному тілі у скляній пляшечці у прямій кішці.
Після цього, перелічені завідомо неправдиві документи разом з поясненнями ОСОБА_11 та запрошених у якості понятих осіб, оперуповноважений ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1 передав до реєстрації у Журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, за номером 1262 від 16.01.08, тим самим надавши їм форму офіційних документів, складених відповідною службовою особою, та юридичного значення, тобто підтвердження факту розкриття скоєного ОСОБА_11 злочину і встановлення підстав для порушення кримінальної справи за вказаним фактом.
17.01.2008 року, слідчим СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України на підставі зазначених вище документів, порушено кримінальну справу № 10-14891 стосовно ОСОБА_11 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України та в цей же день ОСОБА_11 пред'явлено обвинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України.
Після цього, вказана кримінальна справа в порядку ст. 232 КПК України була направлена до Шевченківського районного суду міста Києва для розгляду по суті. В ході судового слідства по даній кримінальній справі, були досліджені всі обставини вилучення у ОСОБА_11 зазначеного вище наркотичного засобу і його процесуальне оформлення, в тому числі було з'ясовано те, що вказаний наркотичний засіб був вилучений оперуповноваженими ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у ОСОБА_11 без дотримання відповідних норм КПК України, а саме ст. 85,127,190,195 КПК України, за відсутності понятих, не з кишені його куртки, як зазначено у відповідному протоколі вилучення від 16.01.2008 року, а з його прямої кішці. За результатами судового слідства, 01.12.2008 року прокурор, який підтримував обвинувачення по вказаній справі, з огляду на зазначені вище обставини, на недопустимість основного доказу по справі - протоколу вилучення у ОСОБА_11 наркотичного засобу, у зв'язку недоведеністю вини ОСОБА_11 змінив обвинувачення, виключивши його із загального обсягу, тим самим відмовився від його підтримання по вказаному епізоду злочинної діяльності ОСОБА_11
Тим самим, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, будучи службовими особами, працівниками правоохоронного органу - оперуповноваженими ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, діючи умисно, зловживаючи владою, тобто умисно, в інтересах третіх осіб, а саме ОСОБА_11 та в особистих інтересах, які полягали у кар'єризмі, а саме в не бажанні належним чином виконувати свої службові обов'язки, з огляду на обіцянку ОСОБА_11 визнати факт зберігання ним наркотичного засобу та з огляду на складність вилучення і складність процесуального оформлення зазначеного специфічного способу зберігання наркотичного засобу, використовуючи надану їм державою владу всупереч інтересам служби, використавши вилучений у ОСОБА_11 особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій, у зазначений вище спосіб, склавши вказані вище завідомо неправдиві документи, на яких ґрунтувалось обвинувачення ОСОБА_11, що призвело до виключення із загального обсягу обвинувачення зазначеного епізоду злочинної діяльності ОСОБА_11 і неможливості притягнення його до кримінальної відповідальності та неможливості понесення ОСОБА_11 покарання за незаконне зберігання наркотичного засобу - ацетильованого опію, своїми вищевказаними умисними злочинними діями, заподіяли істотну шкоду інтересам Міністерства внутрішніх справ України та його структурним одиницям, підірвали авторитет, престиж і довіру громадян до вказаного органу державної влади, чим заподіяли істотну шкоду державним інтересам.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в пред'явленому йому обвинуваченні, передбаченому ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 364 КК України винним не визнав та надав суду наступні покази, що: наказом начальника ГУМВС України в м. Києві № 386 в 2005 р., він ОСОБА_1 я був переведений з підрозділу спеціального призначення та швидкого реагування ,,Беркут'' до Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві та був призначений на посаду оперуповноваженого відділу Карного розшуку.
Восени 2007 р., він з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були переведені з Шевченківського РУ до ТВМ-1 Шевченківського РУ що по вул. Старовокзальній 12, в відділ карного розшуку. Зі своїми колегами, він підтримував дружні стосунки ще працюючи в райуправлінні, а також проживали разом в гуртожитку. З ОСОБА_2 в ТВМ-1 Шевченківського РУ вони обслуговували одну територію. 15.01.2008 року, він ОСОБА_1 знаходився на чергуванні по ТВМ - 1. Ввечері о/УВКР ОСОБА_2 повідомив що йому надійшла оперативна інформація про незаконний обіг наркотиків і запропонував спільно розкрити даний злочин. Суть оперативної інформації полягала в тому, що двоє чоловіків в радніших судимих за скоєння тяжких злочинів займаються незаконним обігом наркотиків і один з цих чоловіків а саме громадянин ОСОБА_11 переховується від міліції так - як знаходиться в розшуку. Від джерела оперативної інформації стало відомо наглядну адресу проживання чоловіка який займається незаконним обігом наркотиків, це буд. АДРЕСА_1, має у своєму користуванні автомобіль Опель ,,Вектра" сріблястого кольору. Даний чоловік неодноразово судимий за скоєння розбійного нападу, крадіжки та незаконний обсяг наркотиків. Про дану оперативну інформацію 15.01.2008р. ОСОБА_2 на нараді в Начальника ТВМ - 1 ОСОБА_9 о 19 год. доповів. на що ОСОБА_9 дав вказівку нам перевірити дану інформацію наступного дня. Але перед цим ми перевірили гр - на ОСОБА_11, якого на той час було відоме прізвище, по інформаційно - компютерній базі ,,Армор,'' виявилося, що останній дійсно багаторазово судимий, за скоєння крадіжок державного майна, розбійних нападів, крадіжок, незаконне обігу наркотиків, також ОСОБА_11 знаходився в розшуку, відносно нього було порушено кримінальна справа Ірпінським МВ міліції за скоєння злочину передбаченого ч. 2 ст. 309, та заведено працівниками. ВКР оперативно розшукову справу категорії "Розшук.'' Стало зрозуміло, що отримана моїм колегою інформація починає частково підтверджуватись. Роздруківки з інформаційно - компютерної бази "Армор" по громадянину ОСОБА_11 долучені до матеріалів справи.
16.01.2008р. він ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 займались оперативним відпрацюванням території Шевченківського району м. Києва для розкриття розбійного нападу на продуктовий магазин по вул. Печенівського 1/7, та по перевірці оперативної інформації отриманої ОСОБА_2. Приблизно о 08 годині по попередній домовленості ми приїхали до АДРЕСА_1 Дана адреса була вказана джерелом оперативної інформації. Він з ОСОБА_3 приїхали на службовому автомобілі «Фольксваген Бора» номерні знаки для оперативної роботи, а ОСОБА_2 приїхав на службовому автомобілі ВАЗ 2107 номерні знаки для оперативної роботи. Ми стали слідкувати за автомобілем «Опель Вектра» сріблястого кольору, який стояв у дворі поряд з будинком № 18. Приблизно в першій чверті на десяту годину в автоболіль сів громадянин, як потім стало відомо його прізвище ОСОБА_8. Ми стали за ними вести негласне візуальне спостереження. ОСОБА_10 поїхав на виїзд з Києва в напрямку м. Ірпінь. Коли він проїхав Гостомельський КПП, на повороті він підібрав громадянина ОСОБА_11. Після цього ОСОБА_11 та ОСОБА_10 через населений пункт Пуща - Водиця поїхали до Києва. Через Оболонський район по Московському мосту проїхали на масив Троещина ,а звідти поїхали на Лісний масив ,де заїхали у двір будинків по вул. Мілютенка , ОСОБА_10 залишився в автомобілі,а ОСОБА_11 вийшов пішов до одного у під'їзд. Стало зрозуміло, що оперативна інформація отримана ОСОБА_2 повністю підтверджується.
Продовжуючи оперативне спостереження вони, замітили, що ОСОБА_11 вийшов з під'їзду,сів до автомобіля ОСОБА_10. Виходячи з отриманої інформації ми зробили висновок ,що ОСОБА_11 придбав наркотики і після цього вони разом з ОСОБА_10 направляться до ОСОБА_10 додому. Ми прийняли рішення поїхати до будинку ОСОБА_10 і чекати їхнього приїзду щоб затримати їх після того як ОСОБА_35 таОСОБА_6розподілять наркотичні засоби між собою і задокументувати факт скоєння злочину ними обома. Вони приїхали до будинку АДРЕСА_1 раніше від ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ,хвилин через 10 приїхав автомобіль ОСОБА_10 і зупинився не на майданчику, де стояв з ранку автомобіль ОСОБА_10 , а під'їхали прямо до під'їзду і ми не встигли їх затримати того-як чекали на майданчику ,але прослідкували до якої квартири вони зайшли . Тоді ми вирішили затримати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 одразу на виході з квартири . Ми приготувалися до затримання таким чином : ОСОБА_3 так як він не високого росту став поруч біля дверей у темному кутку, він та ОСОБА_2 розташувалися на сходах тієї ж міжповерхової площадки таким чином щоб нас не було видно у дверний окуляр. Ми були готові до затримання і не мали намірів входити до квартири ОСОБА_10, оскільки передбачали , що з квартири ОСОБА_8 і ОСОБА_11 вийдуть і у них у кожного при собі буде наркотичний засіб. Однак, план затримання був зірваний тим, що до квартири ОСОБА_10 повернулась його матір, як стало відомо в подальшому, яка не могла не побачити ОСОБА_3 і як наслідок могла попередити про знаходження біля квартири сторонніх осіб. Тому,коли мати ОСОБА_10 відчинила двері до квартири, одразу увійшов до квартири за нею ОСОБА_3 при цьому показуючи посвідчення та шепотом пояснюючи мету свого входження . Нам з ОСОБА_2 нічого не залишалось , як піти слідом за ним . Він, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по роду своєї службової діяльності розуміли, що входження до чужого житла без дозволу його власників забороняється, але на той момент ми вважали, що наші дії обумовлені викриттям злочину та затриманням особи яка знаходиться в розшуку.
Коли вони увійшли до квартири то почали діяти швидко, щоб не дати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 знищити наркотичні засоби. Вони відразу розійшлись по різних кімнатах. Він відчинив двері де знаходилась ванна кімната там знаходився громадянин ОСОБА_11, пред'явив йому посвідчення пред'явив йому посвідчення та представився що являюсь працівником карного розшуку. У подальшому вони доставили ОСОБА_10 і ОСОБА_11 до приміщення ТВМ, і розвели їх по різним кабінетам, які знаходяться поруч, він пішов до кабінету ОСОБА_44 так як в кабінет пішов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з ОСОБА_11. Згодом він повторно зателефонував дружині ОСОБА_10 і та повідомила, що наркотиків вона не знайшла, а паспорт ОСОБА_11, дійсно знаходиться у них в квартирі в його куртці. Згодом вони поїхали до Шевченківського РУ по вул. Герцена щоб оформити адміністративне затримання ОСОБА_11 до отримання висновку експертизи по наркотичній речовині . ОСОБА_10 також поїхав з нами, його перебування було зумовлене тим, щоби попрацювати з ОСОБА_10 в оперативному плані та отримати від інформацію про місце придбання наркотиків на Лісовому масиві по вул. Мілютенка громадянином ОСОБА_11. Оформивши адміністративне затримання ОСОБА_11, він з відповідними документами відвів його до чергової частини та передав черговому по районному управлінню та черговому по затриманню.
Після чого він залишився працювати, а ОСОБА_2 з ОСОБА_3 поїхали до квартири ОСОБА_10 щоб забрати паспорт ОСОБА_11 , щоб передачі його до слідства можна було засвідчити його особу. ОСОБА_10, він пообіцяв, що опитавши його та після показу місця придбання наркотиків ми відвеземо його додому. В цей час зателефонувала рідна сестра і призначила зустріч щоб передав їй деякі речі які знаходилися у нього в гуртожитку. ОСОБА_10 сказав, що місце придбання наркотиків та всю необхідну інформацію той надасть наступного дня, та домовились з ним про зустріч.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в пред'явленому йому обвинуваченні, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України фактично не визнав та надав суду наступні покази, що: 15.01.08 року отримавши оперативну інформацію про незаконний обіг наркотиків, про те, що маючи машину ОСОБА_8 возить ОСОБА_11 і вони купують наркотики. Ввечері на нараді він повідомив про це керівнику. Наступного дня, він ОСОБА_2 домовився з ОСОБА_1, ОСОБА_3 про дану операцію і ми зустрілись вранці біля будинку. Побачивши автомобіль «Опель», вони вирішили почекати, так як знали, що буде зустріч з раніше судимим ОСОБА_11 і що, вони поїдуть купувати наркотики. З під'їзду вийшов чоловік, сів в авто і поїхав, по дорозі в Гостомель підібрав незнайомого і вони поїхали далі. Приїхавши на місце вони зайшли та вийшли з будинку. Їм стало зрозуміло, що вони купили наркотики, та потім вони повернулись додому. Так як вони не знали номер квартири, куди вони піднялись,вони вирішили почекати в коридорі і затримати їх, коли вони будуть виходити з квартири. ОСОБА_3 був біля вхідних дверей квартири, а він і ОСОБА_1 піднялись на пів поверху вище. Потім вони почули, що відчиняються двері і до квартири заходила жінка (мати ОСОБА_10). Він, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 представилися їй та зайшли з нею до квартири. Він пішов у кімнату праворуч, дістав посвідчення, представився чоловіку - це був квартирант, потім пішов до колеги в іншу кімнату, де був ОСОБА_8. Потім ОСОБА_1 зайшов з чоловіком, кого підібрав в Гостомелі, це був ОСОБА_11 до кімнати. Вони спитали де наркотики, на що останні відповіли, що нічого не має. Дружина ОСОБА_10 почала на повишених тонах говорити, що це все не законно, при цьому також була мати, ОСОБА_1 з ними пішов на кухню та порозмовляв з ними. Ми в подальшому вирішили затримати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 і доставити до управління міліції. Надягнувши на них наручники, доставили до районного управління, де розвели по кабінетам. Коли ми виходили з квартири, то ОСОБА_8 повідомив нам, що ОСОБА_11 в прямій кишці знаходяться наркотики, і він ходив у туалет їх там залишити. При цьому ОСОБА_11 казав, що в нього нічого не має, але зайшов ОСОБА_3 і сказав, що все знає і зараз будемо доставати наркотики, на що ОСОБА_11 сказав, що сам все зробить. ОСОБА_11 попросив 2 цигарки, газетку та на протязі 10 хвилин діставав наркотики, які були у пляшці, яка була у презервативі, після цього ми відвели його до туалету, він помив руки, пляшку, він був у білизні. Після цього, він ОСОБА_2 повідомив про це ОСОБА_12, і ОСОБА_1 йому сказав, що ОСОБА_8 згодився добровільно нам надати інформацію про наркотики. Після цього ми склали всі відповідні документи. Потім мені завели чоловіка щоб я його опитав, як вияснилось, це був понятий при вилучені. Вн, ОСОБА_2 зафіксував його пояснення у протоколі, потім прийшов ОСОБА_1 і сказав, що всі документи складені і треба їхати на Герцена щоб передати всі документи про затримання. Після цього він і ОСОБА_3 зібрались їхати до ОСОБА_10 додому за паспортом ОСОБА_11. ОСОБА_1 дав нам телефон дружини ОСОБА_10, щоб ми забрали у неї паспорт, але дома її не було, була мати, вона хотіла з нами поспілкуватись, але ми забрали паспорт і пішли. Коли вийшли з будинку він вступив у щось у клумбі і вийшов на світ щоб подивитись та почиститись. ОСОБА_3 в цей час розмовляв по телефону, а потім до нього підійшла дівчина, потім я почув крик і ОСОБА_3 побіг. Згодом взялась десь куча людей. В цей час він відбіг на дистанцію щоб все оцінити і до мене побігли працівники міліції, які мене затримали. Вони поклали мене на землю обличчям вниз, де весь час був в такому положенні. Потім йому пояснили, що його затримали за хабар. Одразу ж після цього його поставили до стіни. Хтось з присутніх запитав чи світяться у нього руки, на що також невідома особа сказала, що у ОСОБА_2 Потім привели жінку і запитали, кому вона дала гроші, вона вказала на ОСОБА_3, а він ніби передав пакунок мені, а він ОСОБА_5 ніби його викинув. Після цього привели понятих і все вилучили, а потім відвезли до СБУ та до прокуратури. Його особисто ніхто не ознайомлював з протоколом вилучення. Особисто він його не підписував. В той момент він не розумів, що трапилось. Будь-яких коштів він не отримував.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину в пред'явленому йому обвинуваченні, передбачених ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369, ч. 3 ст. 364 КК України не визнав та надав суду наступні покази, що: 15.01.2008 року на оперативній нараді опер уповноважений ОСОБА_2 доповів керівництву про незаконний обіг наркотиків, що два чоловіки виготовили наркотики і один з них був у розшуку. Начальник дав нам завдання вияснити це питання. Ми домовились про зустріч на визначеному місці і зустрівшись. Вони вели спостереження на автомобілі для прикриття за особами, що були на автомобілі «Опель Вектра», на якому їздять за наркотиками. Десь о 9.30 вони побачили особу, що сіла в авто і поїхала в сторону Гостомеля, де по дорозі підібрав пасажира. Приїхавши на місце, один з них пішов за наркотиками. Ми вирішили затримати їх вже біля будинку у Києві, так як вони могли б зникнути з поля їх зору. По приїзду на АДРЕСА_1 вони зачекали їх. Останні під'їхали через пару хвилин і одразу побігли в будинок. Він, та інші не встигли їх затримати, так як не знали номера квартири то вирішили чекати їх у під'їзді. Він, ОСОБА_3 знаходився в кутку біля дверей, а ОСОБА_1 і ОСОБА_2 були поверхом вище. В цей момент жінка відкривала двері квартири, куди зайшли підозрювані і він, ОСОБА_3 підійшов до неї та пояснив всю ситуацію, представившись при цьому, що їм працівникам міліції потрібно зайти до квартири, у зв'язку з тим, що там знаходяться особи, які підозрюються в злочині, по незаконному обігу наркотиків. На наші висказування дана жінка дозволила нам пройти до квартири, що вони і зробили. ОСОБА_10 сидів у кімнаті з жінкою, яка почала висказувати словесні притензії, оскільки знаходилась в білизні. ОСОБА_1 вивів жінок до кухні та розмовляв з ними там. Потім ми одягли наручники на ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та вирішили затримати останніх в підозрі злочину. Він, ОСОБА_3 знаходився з ОСОБА_10, який почав йому розповідати, що останній ОСОБА_8 являється тільки перевізником, а самі наркотики знаходяться у ОСОБА_11. Коли ми приїхали до районного управління міліції, то ОСОБА_8 повідомив нас, що наркотики у прямій кишці ОСОБА_11 Після цього, він ОСОБА_3 сказав ОСОБА_11, що все знає, на що сказав, що сам дістане наркотики, все зробить і попросив цигарки і газети. Через 10 хвилин він дістав у презервативі баночку. Після чого, він ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повели його в туалет, де він помив руки та баночку. Перед цим ОСОБА_11 просив, щоб це було без понятих, так як йому соромно. Потім даний наркотик був перелитий з баночки в шприц, після чого склали всі документи, а понятим все було зрозуміло, що це за норкотики і де вони були взяті. Після того як ними був складений зібраний матеріал перевірки, затриманих ними було доставлено на Герцена, 9, тобто за місцем перебування управління міліції. Крім цього ОСОБА_8 дав згоду розповісти та показати, де вони придбали наркотики, тобто пішов з ними на усну домовленість. Коли вони забирали ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з квартири, то останній одів чужу куртку і таким чином його паспорт залишився у квартирі ОСОБА_10. Тому після того як вони відвезли ОСОБА_11 до ізолятора тимчасом затриманих вони повернулися до квартири ОСОБА_14 не знаходився паспорт затриманого ОСОБА_11. ОСОБА_1 дав мобільний телефон дружини ОСОБА_10 і подзвонивши їй з приводу паспорта ОСОБА_11, вона сказала, що її не має вдома, але є мати і вона віддасть нам паспорт. Прибувши туди мати ОСОБА_14 просила нас залишитись у неї вдома і почекати доньку. Ми забрали паспорт і пішли, а виходячи з будинку, він ОСОБА_3 подзвонив дружині ОСОБА_10 і сказав, що все - ми забрали паспорт, але вона дуже просила, нас зачекати її. Згодом події відбувались наступним чином. З таксі виходить дружина ОСОБА_10 і йде до нього. ОСОБА_15 говорить, що хоче віддячити і при цьому дає в руки пакунок. Він, ОСОБА_3 нічого не розуміючи бачить, як в цей момент на нього нападають чоловіки у цивільному. При цьому він одразу ж викинув цей пакет і в цей момент у нього з руки спадає перчатка, яку потім вилучили. Його, ОСОБА_3 одразу поклали обличчям до землі, наділи наручники і почали натирати чимось руки. Потім його обшукав солдат і при цьому запитали чи є нього гроші. Грошові кошти шукали десь 40 хвилин, хотіли підкинути йому наркотики, але не вийшло, після цього нас повезли до СБУ та прокуратури. Ніякого протоколу про затримання або обшуку у них працівниками правоохоронних органів не складалося.
Покази підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частинні не визнання останніми своєї вини суд оцінює критично та такими які не відповідають дійсним обставинам справи, які в своїй сукупності підтверджують вину підсудних, а саме: дослідженими матеріалами кримінальної справи, показами свідків, експертизи, тощо.
Аналізуючи зібранні по справі докази, які ретельно перевіренні та дослідженні в судових засіданнях у своїй сукупності, суд приходить до переконання, що вказані злочини мали місце та були вчиненні саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Вина останніх також доводиться і іншими зібраними по справі доказами.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 надала суду покази, що: за адресою АДРЕСА_5 вона раніше проживала спільно зі своїм колишнім чоловіком ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_8 протягом останніх 5 місяців. З ОСОБА_16 вона одружилась 24.12.2009 року у зв'язку з чим, будучи ОСОБА_6 змінила прізвище, взяла прізвище чоловіка та стала ОСОБА_6
До моменту одруження з ОСОБА_16, вона мешкала за адресою АДРЕСА_1 разом зі своїх колишнім чоловіком ОСОБА_10, свекрухою ОСОБА_7 та своїм сином ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_9 Крім вказаних вище осіб, в АДРЕСА_1 мешкала родина (ОСОБА_19, ОСОБА_20 та донька ОСОБА_42), яка орендувала в одну із кімнат в квартирі.
Її колишній чоловік займається приватним таксуванням на власному автомобілі марки «Опель-Вектра», сітло-кавового кольору, д.н. НОМЕР_1. Її колишній чоловік в 2002 році був засуджений за незаконне зберігання наркотичних засобів. Він відбував покарання в смт. Буча у виправній колонії, звідки звільнився в 2005 році. Після відбуття покарання чоловік наркотичних засобів не вживав та вів нормальний спосіб життя.
Приблизно з кінця грудня 2007 року її колишній чоловік ОСОБА_10 познайомив її зі свої товаришем ОСОБА_21. За тритижневий проміжок часу їхнього знайомства її чоловік неодноразово підвозив ОСОБА_22 по його потребах і той декілька разів був у їхній квартирі.
ОСОБА_22 вона охарактеризувала як порядну людину, але чим він займається, їй не відомо, її ці питання не цікавили. 16.01.08, близько 11-ої години її свекруха ОСОБА_7 пішла до магазину за продуктами. Крім неї в квартирі також знаходився у своїй кімнаті сусід ОСОБА_19. В цей же час, близько 11-ої години її колишній чоловік ОСОБА_10 разом зі своїм товаришем ОСОБА_23, приїхали додому за адресою АДРЕСА_1, і вона одразу запитала ОСОБА_10 де він був, на що він їй відповів, що близько 8-ої години чи 8-ої 30 йому зателефонував його товариш ОСОБА_11 та попросив його кудись підвезти. Крім того, ОСОБА_10 сказав, що ОСОБА_11 необхідно скористатися ванною кімнатою, а після цього він його повезе до станції метро «Академмістечко». Вона попросила ОСОБА_10 відвезти і її по її справах, після чого вони пішли до їхньої кімнати, де вона стала перевдягатись.
Після цього, приблизно в 11-15 чи в 11-20 вона почула шум біля вхідних дверей і почула, що кричить її свекруха: «В чому справа, чому Ви сюди деретесь» на що почула: «Тихо міліція». В подальшому свекруха повідомила їй, що коли вона піднялася на третій поверх, де знаходиться їх квартира, і відчинила двері, то її у цей час хтось схопив за плечі і з силою штовхнув до дверей сусідньої квартири НОМЕР_2. Коли вона піднялась на сходову клітку, там нікого не було, а міліціонери збігли на сходову клітку з верхньої сходової клітки. Коли вона повернулась в сторону того, хто її штовхнув, то побачила, що це були троє молодих чоловіків. Після того, як ОСОБА_6 та чоловік почули цей шум, одразу були вибиті двері у їх кімнату, які були зачинені на замок, і туди вдерлись троє, як потім стало відомо, міліціонерів. Перший - високого зросту, більше 180 сантиметрів, худорлявої статури, віком біля 25-26 років, стрижка коротка, волосся світле із залисинами, одягнутий був у чорну куртку. Пізніше їй стало відомо, що його звати ОСОБА_2. Другий - маленького зросту, близько 170 сантиметрів, худорлявої статури, однак трошки повніший від першого, обличчя не чисте, із прищами чи просто рябе, віком близько 25-26 років, був одягнутий у чорну шапку та чорну куртку. Пізніше вона дізналась, що його звати ОСОБА_3. Третій - високого росту, близько 180 сантиметрів, повної тілобудови, віком близько 30 років, чітко вирізнявся живіт, круглі щоки. В подальшому їй стало відомо, що його звати ОСОБА_1.
Їх сусід ОСОБА_19 на крики не виходив, але мабуть добре все чув. В кімнаті ОСОБА_3 або ОСОБА_2, оце вона зараз вже точно не пам'ятає, одразу одягнув на руки її колишньому чоловікові ОСОБА_24 наручники. Вона стала запитувати у них, хто вони такі, на що вони їй відповіли, що вони працівники міліції і кричали, що вони шукають наркотики. Одночасно, вони стали вимагати, щоб вони їм видали наркотики. Після цього, вони сказали, що самі будуть шукати наркотики і стали перевертати усі речі та меблі. ОСОБА_2 почав відкривати шафи, ритися у їх білизні, викидати всі речі з шафи на підлогу, на що ОСОБА_10 спитав, що він там шукає, на що ОСОБА_2 відповів «… или ты сам отдашь наркотики или тебе …. (нецензурная брань)». Вони усі відповідали, що ніяких наркотиків у квартирі немає. Вона тоді їх запитала, чи мають вони дозвіл на проведення обшуку та на таке нахабне поводження, на що ОСОБА_2 сказав, що дозвіл покаже їй у іншому місці. Кілька хвилин ОСОБА_2 перевертав одяг у шафі, вона в цей час стояла у кімнату, чоловік на дивані, а свекруха стояла біля дверей у кімнату. Через кілька хвилин, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 виламали двері у ванну кімнату, де знайшли ОСОБА_22 і також скрутили його і вдягли йому на наручники.
Після цього, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 завели ОСОБА_22 до кімнати, де знаходився її колишній чоловік ОСОБА_10, а потім ОСОБА_1 відвів її та свекруху на кухню. На кухні ОСОБА_1 їм спокійно пояснив, що він із іншими працівниками міліції (ОСОБА_3 і ОСОБА_2) слідкували за її колишнім чоловіком ОСОБА_10 і ОСОБА_22 із Лісового масиву в місті Києві. Він сказав, що ОСОБА_10 і ОСОБА_22 везли в автомобілі наркотики. Він також сказав, що наркотики повинні бути вдома і вони їх будуть шукати. Вона відповіла, що ніяких наркотиків вдома бути не може. Так вони із ним розмовляли на кухні близько 3-4 хвилин. Припинили вони розмову, оскільки, почули в кімнаті глухі звуки ударів. Вони зрозумілі, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 б'ють ОСОБА_10 і ОСОБА_22 і разом вибігли із кухні та вбігли в кімнату. ОСОБА_1 пішов у кімнату слідом за ними. Коли вона із свекрухою увійшли в кімнату, то побачили, що її чоловік, ОСОБА_22, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 стоять посеред кімнати. У ОСОБА_10 на обличчі з лівої сторони була червона пляма, та синє вухо, вона зрозуміла, що це був слід від удару. Також на обличчі ОСОБА_22 були сліди побиття. Вона запитала у ОСОБА_3 і ОСОБА_2, навіщо вони б'ють ОСОБА_10 і ОСОБА_22, на що хтось із міліціонерів відповів, що ніхто їх не б'є. Після цього, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 сказали, що забирають ОСОБА_10 і ОСОБА_22 із собою. Перед тим як вивести її чоловіка і ОСОБА_22 з квартири, їм дозволили вдягнути верхній одяг. На ОСОБА_22 міліціонери вдягнули куртку її чоловіка, а її чоловіку вона дала свою куртку. ОСОБА_25 залишилась у їхній квартирі. Коли їх виводили, вона запитала у міліціонерів, куди їх везуть, ніхто не відповів на її запитання. ОСОБА_6 зауважила, що жоден із працівників міліції не показував їм своє службове посвідчення. Тільки сусід ОСОБА_19 в подальшому їй розповів про те, що хтось із міліціонерів показав йому посвідчення, однак, це було так швидко, що він навіть не встиг прочитати прізвище. Після їх виходу із квартири, вона разом із свекрухою залишились вдома, сиділи на кухні, плакали та розмовляли. Вони з свекрухою були в шоці, вони навіть не знали з якого району вказані працівники міліції та де саме їм тепер шукати чоловіка ОСОБА_10. Зовсім ні в кого було спитати та отримати хоч яку інформацію де тепер її чоловік ОСОБА_10.
Після цього, протягом одного часу, точно через скільки вона зараз не пам'ятає, на її номер мобільного телефону НОМЕР_3 з телефонного номеру ОСОБА_10 НОМЕР_4 зателефонував чоловік та сказав «это милиционер, который с Вами разговаривал на кухне», вона одразу зрозуміла, що це ОСОБА_1, так як тільки з ним вона розмовляла на кухні. ОСОБА_1 наказав їй «ишите как можно быстрее бутылочку с наркотиками», на що вона в нього спитала «где искать», на що ОСОБА_1 їй відповів «в ванной ищи, под ванной, на кухне, под карнизом окон, в туалете и коридоре». ОСОБА_1 пригрозив, що якщо вона не знайде наркотики, вона більше не побачить свого колишнього чоловіка ОСОБА_10. Вона намагалась переконати ОСОБА_12, що ніяких наркотиків в квартирі немає, однак, не змогла його переконати в цьому. Не перериваючи розмову по телефону із ОСОБА_1, вона разом зі свекрухою та сусідом ОСОБА_19 передивилась усе приміщення ванної кімнати, та інші приміщення в квартирі, але ніяких наркотиків вони не знайшли. Пошук тривав хвилини 3-4. ОСОБА_1 увесь цей час був на зв'язку і не виключав телефон. Після цього, поклав слухавку, а вони знову продовжили шукати наркотики. Після чого, рази 2 чи 3 телефонував ОСОБА_1 з телефону ОСОБА_10 та питав чи не знайшли вони наркотики. Наприкінці однієї з цих розмов, ОСОБА_1 сказав їй, що вже нічого шукати не треба, оскільки, вони знайшли наркотики у ОСОБА_25. Під час однієї з розмов вона запитала, де її чоловік, на що ОСОБА_1 відповів, що ОСОБА_10 знаходиться в Шевченківському райуправлінні міліції.
Приблизно, ще хвилин через 15 їй на мобільний зателефонував ОСОБА_10 зі свого мобільного телефону та сказав, що потрібні гроші, на що вона спитала, скільки, на що він відповів, що він не знає, на що вона почала в нього питати «сколько ? одну, две или три тысячи гривен ?», на що ОСОБА_10 сказав, що це замало, а також вона почула, що в телефоні по якому розмовляв її колишній чоловік ОСОБА_10, включено гучномовець і було чути голоси міліціонерів, які сміялися і казали, що вона з них знущається. Після цієї розмови свекруха сказала їй, що поїде на роботу і візьме там авансом заробітну плату 750 гривень, а решту грошей треба шукати. Однак, через деякий час їй знову зателефонував ОСОБА_10, але вже не зі свого телефону, а з засекреченого номеру і сказав «ОСОБА_6, надо две с половиной», на що вона спитала «гривен?», на що ОСОБА_10 їй відповів «нет, две с половиной штуки зелени», на що вона в нього спитала «та где ж я их найду ?», після чого ОСОБА_10 нічого не відповівши, поклав слухавку. Після цього, приблизно через 5 хвилин їй зателефонував ОСОБА_1 з того ж засекреченого номеру та сказав «ОСОБА_6, Вам эти две с половиной штуки необходимо найти как можно быстрее, так как они предназначаются не только нам, но и вышестоящим чиновникам. ОСОБА_6, ты взрослая женщина, должна все понимать, только не подведи нас и ОСОБА_10 будет сразу дома», на що вона сказала «хорошо, однако мене нужно время до вечера, чтобы собрать эти деньги», на що ОСОБА_1 сказав «я буду периодически с тобой связывать по телефону» та поклала слухавку. Після цього, вона зі своєю свекрухою, сиділи на кухні, плакали та не знали що робити. Вони розмовляли з нею і вирішили, що треба щось робити, але варіант звертатися до міліції з цього приводу вони одразу відкинули та вирішили, що треба звертатися кудись «по вище». Вона сказала, чи може поїхати в СБУ ?, але добавила, що не знає адреси, на що свекруха сказала, що СБУ знаходиться на вул. Володимирській. Це було близько 14 години та вона враховуючи, що до вечора в неї не багато часу, вирішила поїхати на таксі, однак подивившись в сумку, вона побачивши, що грошей нема, вона зателефонувала своїй подрузі ОСОБА_26, яка мешкає за адресою АДРЕСА_6, за телефоном НОМЕР_5 та спитала в неї, чи може вона їй зайняти 100 гривень, на що ОСОБА_26 їй спитала навіщо, на що вона їй відповіла, що їй потрібні гроші на таксі для того щоб поїхати до СБУ, на що вона сказала «хорошо, встретимся на улице». Після цього, вона вийшовши на вулицю, зустріла ОСОБА_26, яка передала їй 100 гривень та спитала, що трапилось навіщо їй треба їхати до СБУ, на що вона їй відповіла, що потім все їй розповість. Після чого, вона вийшовши на вулицю Маршала Гречки зупинила «частника» на легковому автомобілі чорного кольору (схожий на джип), вона погано розбираюся в автомобілях, та спитала в нього чи зможе він її відвести на вул.. Володимирську, на що чоловік віком близько 30 років, її спитав куди саме, на що вона відповіла - до СБУ, на що він погодився та вона сіла в автомобіль. Приїхавши на вулицю Володимирську вона сплатила йому 50 гривень та вийшовши з автомобіля, вона зайшла через центральний вхід в приміщення СБУ. Одразу на ході, біля чергового, стояли два молодих чоловіка віком близько 25 років, у яких вона запитала, як їй знайти когось зі старших, на що вони її спитали, що трапилось, на що вона відповіла, їй треба поспілкуватись з приводу хабара. Почувши це, один зі вказаних молодих чоловіків відвів її до якогось начальника чи заступника якогось відділу, він представився їй, але вона була в такому шоці, що тільки запам'ятала, що його звати ОСОБА_2. ОСОБА_2 її запитав, що трапилось, на що вона сказала, що в неї співробітники міліції вимагають хабар в сумі 2 500 доларів, на що він запросив їй пройти до якогось кабінету та все в деталях йому розповісти на, що вона добровільно погодилась. Після цього, вона все, починаючи від самого ранку 16.01.2008 року, розповіла йому та він спитав в неї, чи маєте ви таку суму грошей, на що вона відповіла, що ні. Після цього, ОСОБА_2 спитав її, чи будуть співробітники міліції їй дзвонити, на що вона відповіла, що так, на що він спитав, з якого номеру, на що вона відповіла, що номер засекречений. Після цього, він їй сказав що б вона написала про це відповідну заяву, що вона і зробила. В той час, коли вона знаходилась в кабінеті з ОСОБА_2, їй телефонував ОСОБА_1 з засекреченого номеру та запитав, чи знайшла вона гроші, на що вона відповіла йому, що знайшла половину, а решту суми вона візьме у куми, яка працює на лівому березі, на «Позняках», на що ОСОБА_1 її спитав, скільки часу їй для цього треба, на що вона йому відповіла, що треба години дві - три. Потім вона сиділа та чекала на вказівки співробітників СБУ. Через деякий час, близько 18 годин 10-15 хвилин, їй знову зателефонував ОСОБА_1 та знову спитав, чи знайшла вона кошти, на що вона йому відповіла, що так, вся сума в її, на що ОСОБА_1 їй сказав «хорошо, встречаемся возле твоего дома. Тебе перезвонят и скажут кому передать деньги». Одразу після цього, ОСОБА_2 попросив її пройти в інших кабінет, де у присутності понятих (два молодих хлопця, один точно пам'ятає був у камуфляжній формі), хтось з співробітників СБУ виклав на стіл гроші (долари США), як їй сказали в сумі 2 500 доларів. Після чого, хтось зі співробітників СБУ помазав їх якоюсь фарбою чи порошком, поклав їх їй в сумочку, склав відповідний протокол, а під кофту, на футболку, їй закріпили мікрофон. Після чого, вона спустилася вниз на перший поверх та побачила, що біля входу вже стояла машина, вона перепитала в ОСОБА_2 чи в цю машину вона має сідати, на що він відповів, що так, це їх співробітник. Після цього, вона сіла у вказану машину та вони поїхали в район її дому. По дорозі їй зателефонував ОСОБА_1 та сказав їй, що їх цікавить паспорт ОСОБА_25, який знаходиться у її квартирі у його куртці. Вона сказала, що паспорт їм може віддати свекруха. Тоді ОСОБА_1 сказав, що вони скоро приїдуть за паспортом. Після цього, вона зателефонувала свекрусі і попередила про те, що приїдуть працівники міліції і їм треба віддати паспорт ОСОБА_25, і також вона попросила її затримати працівників міліції і сказати їм, що вона їде на метро з лівого берега з грошима. Зі слів свекрухи їй стало відомо, що приблизно о 19.10 годині до квартири прийшов ОСОБА_2, який спитав про неї і свекруха відповіла, що вона їде на метро з лівого берега і скоро буде. Після цього, до квартири разом з ОСОБА_2 зайшов ОСОБА_3 і вони спитали про паспорт ОСОБА_25. Потім свекруха подивилась куртку і дістала з неї паспорт, який і віддала вказаним працівникам міліції.
Після того, вона разом з працівником СБУ приїхала до свого будинку. Коли вона їхала разом з працівником СБУ у машині повз будинку, то бачила у дворі ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Вони як раз в цей час з засекреченого номеру зателефонував або ОСОБА_2 або ОСОБА_3, вона зараз точно не пам'ятає, і спитав в неї на чому вона їде, на що вона відповіла, що їде на приватному таксі. Коли вона виходила з автомобіля то інсценувала з працівником СБУ вигляд розрахунку з таксистом. Після цього, вона зайшла у свій під'їзд і стала підніматися сходами. В цей час їй знову з засекреченого номеру зателефонував або ОСОБА_2 або ОСОБА_3, і спитав де вона, на що вона відповіла, що направляється до своєї квартири, тоді він наказав їй повернутись у двір і пройти праворуч та не вимикати телефон. Коли вона пройшла по вказаному ним маршруту, то побачила ОСОБА_2 та ОСОБА_3 біля бойлерної. Вона підійшла до них і передала їм гроші та спитала, коли побачить свого чоловіка, на що ОСОБА_3, взявши гроші, сказав, що чоловіка вона побачить пізніше. Після цього, вона повернулась до своєї квартири і через хвилювання не стала спостерігати за затриманням працівників міліції співробітниками СБУ. Вона повернулась у двір лише тоді, коли вже працівники СБУ затримали працівників міліції і почали огляд місця події. Коли вона була присутня при огляді місця події, то їй зателефонував син і сказав, що її колишній чоловік ОСОБА_10 вже дома. ОСОБА_10 їй розповів, що в той час, коли вона передавала ОСОБА_2 і ОСОБА_3 гроші, ОСОБА_1 спільно з чоловіком кавказької національності тримали його в наручниках в автомобілі «Опель-Вектра» на Інтернаціональній площі, неподалеку від нашого будинку, і чекали на ОСОБА_2 та ОСОБА_3, коли ті прийдуть з грошима. Коли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на дзвінки ОСОБА_12, не стали відповідати, то вони проїхали через двір їхнього будинку і побачили біля гаражів скупчення людей, тобто вони побачили процес огляду місця події. Чоловік кавказької національності вийшов з автомобіля, роздивився, сів назад в автомобіль і сказав ОСОБА_12, що там мабуть відбуваються якісь зйомки. ОСОБА_1 наказав їхати з двору. Вони від'їхали декілька кварталів до заводу «Квазар», де ОСОБА_1 зняв з ОСОБА_10 наручники і сказав йому йти додому.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 надала суду покази, що: в місті Києві вона мешкає із 1951 року. За вказаною адресою, а саме, АДРЕСА_1, вона проживає із 2002 року, після смерті її чоловіка ОСОБА_27, 1936 р.н. У неї є один син ОСОБА_10, 1973 р.н. В той час син проживав разом з нею за вказаною адресою. Також із ними проживала її невістка (дружина сина) ОСОБА_6, 1972 р.н. та внук ОСОБА_28, 1995 року. У її сина із його дружиною дітей немає.
Її син в той час не працював, однак, у нього є власний автомобіль марки «Опель», сітло-кавового кольору, на якому її син займається підвозом і таким чином заробляє. Її син в 2002 році був засуджений за вчинення злочину, однак, за що саме, не пам'ятаю. Відбував покарання син в смт. Буча в колонії, звідки звільнився в 2005 році. Станом на даний час її син відбуває покарання.
Із ОСОБА_11 вона була знайома близько з грудня 2007 року. ОСОБА_11 товаришує із її сином і з ним вона познайомилась у себе вдома. Чим він займається, їй не відомо, вона не вникала в ці питання, просто, зустрічала його в себе вдома і віталась із ним.
16.01.08, близько 11.00 години вона вийшла із дому в магазин за продуктами. Вдома в той час залишилась невістка ОСОБА_6. Онук в той час був у школі. Де був її син в той час, вона не знає, він поїхав з дому дуже рано. Близько 11.15-11.20 години вона повернулась із магазину і піднялася на третій поверх, де знаходиться їх квартира. Дістала із кишені ключ і намагалась відчинити двері. Ключ у замку вона вже провернула, однак, ручкою двері ще не відчинила. У цей час її хтось схопив за плечі і з силою штовхнув до дверей сусідньої квартири № 29, де живе молода пара, їх прізвище не знає. Коли вона піднялась на їх сходову клітку, там нікого не було, тому, вона думає, що особи, про яких розкажіть нижче, збігли на сходову клітку з верхньої сходової клітки. Коли вона повернулась в сторону того, хто її штовхнув, побачила, що це були троє молодих людей. Описати їх змогла наступним чином: перший - високого зросту, більше 180 сантиметрів, худорлявої статури, віком біля 25-26 років, стрижка коротка, волосся світле із залисинами, одягнутий був у чорну куртку. Детальніше описати не може, оскільки, це відбувалось дуже миттєво, а в подальшому вона була шокована тим, що відбувалось і не звертала особливої уваги на його зовнішній вигляд. Пізніше їй стало відомо, що його звати ОСОБА_2. Другий - маленького зросту, близько 170 сантиметрів, худорлявої статури, однак, трошки повніший від першого, обличчя не чисте, із прищами чи просто рябе, віком близько 25-26 років, був одягнутий у чорну шапку та чорну куртку. Детальніше описати його не може з тих же причин, про які сказала вище. Пізніше вона дізналась, що його звати ОСОБА_3. Третій - високого росту, близько 180 сантиметрів, повної тілобудови, віком близько 30 років, чітко вирізнявся живіт, круглі щоки, деталей не пам'ятає із тих же причин. В подальшому їй стало відомо, що його звати ОСОБА_1.
Коли ОСОБА_7 повернулась в їх сторону, то побачила, що від дверей її відштовхнув ОСОБА_3. Він же відчинив двері і першим забіг у квартиру, за ним в квартиру вбігли також ОСОБА_2 і ОСОБА_1. Вона також забігла за ними в квартиру і на бігу запитала, хто вони такі і чого вриваються в квартиру. На це її запитання ОСОБА_3 крикнув «міліція». Крикнув він це голосно.
Вони живуть в комунальній квартирі. Із коридору квартири одні двері, розташовані зліва від вхідних дверей, ведуть в їх із сином та невісткою кімнаті, справа від вхідних дверей є двері, які ведуть в сусідську кімнату, де в даний час живуть квартиранти молода жінка ОСОБА_20, її дочка ОСОБА_29 і співмешканець ОСОБА_19. Прізвища їх не знає. Одразу після того, як працівники міліції, а за ними і вони вбігли в квартиру, ОСОБА_2 із ОСОБА_3 вбігли в кімнату до сусідів, однак, майже зразу вибігли звідти. ОСОБА_1 в той час залишався в коридорі. В кімнаті у сусідів у той час був тільки ОСОБА_19, про що їй стало відомо пізніше від нього самого. Вибігши із кімнати сусідів, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 одразу ж підійшли до дверей їхньої кімнати. Двері були із середини зачинені на замок. Тоді хтось із них двох, а можливо, і разом, вони виламали двері, які ведуть у їх кімнату і вбігли туди. ОСОБА_1 зайшов у їх кімнату слідом за ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Вона увійшла в кімнату слідом за ними. В їхній кімнаті в той час були син ОСОБА_10 із невісткою ОСОБА_13. В кімнаті, ОСОБА_3, одягнув на руки її сину ОСОБА_24 наручники. ОСОБА_6 стала запитувати у них, хто вони такі, на що їй відповідали, що вони працівники міліції і кричали, що вони шукають наркотики. Одночасно, стали вимагати, щоб вони їм видали наркотики. Всі вони відповідали, що ніяких наркотиків у кімнаті немає, на що працівники міліції відповідали, що будуть шукати. Невістка ОСОБА_30 тоді їх запитала, чи мають вони дозвіл на проведення обшуку, ОСОБА_2 сказав, що дозвіл буде. Кілька хвилин вони перевертали одяг у шафі, вона в цей час стояла в дверях у кімнату, син сидів на дивані, а ОСОБА_30 стояла в кімнаті. Через кілька хвилин припинивши пошуки, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 виштовхали із кімнати і самі вибігли в коридор. В коридорі вони підійшли до дверей, які ведуть у ванну кімнату і разом виламали їх та зайшли у ванну кімнату. Із ванної вони вийшли разом із ОСОБА_11, якого повели одразу ж в кімнату до ОСОБА_10. Про те, що ОСОБА_11 є у них вдома вона не знала, дізналась про це тільки тоді, коли його вивели із ванної кімнати.
Завівши ОСОБА_11 в кімнату до ОСОБА_10, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 виштовхали її із невісткою із кімнати в коридор і зачинили двері в кімнату. В кімнаті залишились ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, її син ОСОБА_10 і ОСОБА_11. Через деякий час із кімнати вийшов ОСОБА_1 і запитав, де в них ще є кімната. Вона відповіла, що є кухня і він запропонував їм вийти разом із ним на кухню. Вони пішли на кухню разом із ОСОБА_1, а ОСОБА_3, ОСОБА_2, її син ОСОБА_10 і ОСОБА_11 залишились в кімнаті за зачиненими дверима. На кухні ОСОБА_1 нам спокійно пояснив, що він із іншими працівниками міліції (ОСОБА_3 і ОСОБА_2) слідкували за ОСОБА_10 і ОСОБА_11 із Лісового масиву в місті Києві. Він сказав, що ОСОБА_10 і ОСОБА_11 везли в автомобілі наркотики. Він також сказав, що наркотики повинні бути вдома і вони їх будуть шукати. ОСОБА_6 відповіла, що ніяких наркотиків вдома бути не може. Так вони із ним розмовляли на кухні близько 3-4 хвилин. Припинили вони розмову, оскільки, почули в кімнаті глухі звуки ударів. Вони зрозумілі, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 б'ють ОСОБА_10 і ОСОБА_11 і разом вибігли із кухні та вбігли в кімнату. ОСОБА_1 пішов у кімнату слідом за ними. Коли вони із ОСОБА_30 увійшли в кімнату, побачили, що її син, ОСОБА_11, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 стоять посеред кімнати. У ОСОБА_10 на обличчі з лівої сторони була червона пляма, вона зрозуміла, що це був слід від удару. Чи були сліди на обличчі ОСОБА_11, вона не бачила. ОСОБА_6 запитала у ОСОБА_3 і ОСОБА_2, навіщо вони б'ють ОСОБА_10 і ОСОБА_11, на що хтось із міліціонерів відповів, що ніхто їх не б'є. Після цього ОСОБА_3 і ОСОБА_2 сказали, що забирають ОСОБА_10 і ОСОБА_11 із собою. Вона стала просити, щоб вони дозволили одягнутися сину і ОСОБА_11, що їх і дозволили зробити. Після цього ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 вивели ОСОБА_10 і ОСОБА_11 із квартири. Коли їх виводили, ОСОБА_30 запитала у міліціонерів, куди їх везуть, ніхто не відповів на її запитання. Хочу зауважити, що жоден із працівників міліції не показував їм свої службові посвідчення в її присутності. Тільки сусід ОСОБА_19 в подальшому їй розповів про те, що хтось із міліціонерів показав йому посвідчення, однак, це було так швидко, що він навіть не встиг прочитати прізвище. В її присутності ніхто із працівників міліції ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не бив. Вона тільки бачила слід від удару на обличчі ОСОБА_10.
Після їх виходу із квартири, вона та невістка залишились вдома і сиділи на кухні, розмовляли та плакали. Вони були в шоці, у їхнє помешкання увірвались працівники міліції, нічого не пояснивши, провівши обшук всієї квартири, нічого не знайшовши, без будь-яких підстав забрали її сина та його товариша зі собою, не сказавши куди взагалі вони їх забирають.
Приблизно, через 15-20 хвилин після того, як вони всі вийшли із квартири, ОСОБА_30 на її мобільний телефон НОМЕР_3 хтось зателефонував. Я зараз точно не пам'ятаю, з якого номеру їй зателефонували. ОСОБА_6 відповіла на дзвінок і близько 2 хвилин розмовляла по телефону, називаючи співбесідника по імені «ОСОБА_1». Після розмови ОСОБА_30 їй розповіла, що дзвонив ОСОБА_1, з яким вони на кухні розмовляли, і сказав їй, щоб вона знайшла в квартирі наркотики і видала їх працівникам міліції. В такому випадку, з її слів, ОСОБА_1 обіцяв, що вони випустять ОСОБА_10. В іншому випадку, ОСОБА_1 пригрозив ОСОБА_30, що вона не побачить більше ОСОБА_10. ОСОБА_6 намагалась переконати ОСОБА_12, що ніяких наркотиків в квартирі немає, однак, не змогла його переконати в цьому.
Приблизно, через 5 хвилин після цього дзвінка, ОСОБА_1 знову зателефонував ОСОБА_30 і став наполягати на тому, щоб вони йшли у ванну кімнату шукати наркотики. При цьому він сказав, щоб ОСОБА_30 не виключала дзвінок. Таким чином, ОСОБА_30, не перериваючи розмову із ОСОБА_1, разом зі нею пішла у ванну кімнату шукати наркотики. Там вони шукали наркотики близько 3-4 хвилин, однак, нічого не знайшли. ОСОБА_1 увесь цей час був на зв'язку і не виключав телефон. Через три-чотири хвилини ОСОБА_1 сказав ОСОБА_30, що вже нічого шукати не треба, оскільки, вони знайшли наркотики у ОСОБА_11. На цьому їх розмова закінчилась. Під час цієї розмови ОСОБА_30 запитала, де ОСОБА_10, на що ОСОБА_1 відповів, що ОСОБА_10 знаходиться в Шевченківському райуправлінні міліції.
Приблизно, ще хвилин через 15 ОСОБА_30 на мобільний зателефонував ОСОБА_10 і сказав, що для того, щоб його відпустили додому, потрібні гроші, на що ОСОБА_30 в нього спитала «сколько ?», що їй відповів ОСОБА_10, він не знає, потім ОСОБА_30 ще раз спитала «сколько ?» та почала питати і перераховувати «одну, две, три тисячи гривен ?», що їй відповідали в телефоні ОСОБА_7 не відомо, она тільки почула якийсь сміх. Після розмови вона сказала ОСОБА_30, що поїде на роботу і візьме там авансом заробітну плату 750 гривень, а решту грошей треба буде шукати. Після цього, вона почала збиратись, щоб піти на роботу, як ОСОБА_30 знову зателефонував ОСОБА_1 і сказав їй по-телефону, що для того, щоб вони відпустили ОСОБА_10 додому, вона повинна негайно передати їм хабара у сумі 2 500 доларів США, добавивши, що гроші потрібні не тільки їм, а ще й вищестоящому якомусь керівництву. ОСОБА_6 сказала, що їй необхідно трохи часу, щоб зібрати таку суму грошей і тоді ОСОБА_1 їй сказав, що вона повинна зібрати цю суму, якщо ОСОБА_7 не помиляється, за дві години.
Після цього, вона з ОСОБА_30 сиділи на кухні, плакали та не знали що робити. Вони розмовляли з нею і вирішили, що треба щось робити. Грошей в них абсолютно не було. Варіант звертатися до міліції з цього приводу вони одразу відкинули та вирішили, що треба звертатися кудись «по вище». ОСОБА_6 запропонувала варіант звернутися до СБУ, добавивши, що не знає адреси, на що ОСОБА_7 їй сказала, що СБУ, знаходиться на вул. Володимирській. Після цього, розуміючи, що їм абсолютно ні до кого звернутися по допомогу, що грошей нема, ніяких інших варіантів в них теж нема, однак дивлячись телевізор, слухаючи радіо вона знає, що СБУ веде боротьбу із корупцією, тому вона настояла на тому, що потрібно все ж таки звернутись саме до СБУ. Після цього ОСОБА_7 одягнулась і поїхала на роботу. ОСОБА_6 сказала, що поїде на вул.. Володимирську до СБУ. Це було близько 14.00 години 16.01.08.
Повернулась ОСОБА_7 додому близько 17.10 години того ж дня. Вдома був тільки онук. Вона запитала онука, де ОСОБА_30, він відповів, що не знає, однак, він їй телефонував на мобільний і вона йому сказала, що через годину чи більше, буде вдома. Де ОСОБА_13 знаходилась в той момент, вона їй не сказала.
ОСОБА_7 залишилась вдома. Приблизно, о 18.20 годині ОСОБА_13 зателефонувала зі свого мобільного телефону на її мобільний і сказала, що через 20-30 хвилин до них додому приїдуть ті ж працівники міліції. ОСОБА_6 просила, щоб вона їх трохи затримала до її приїзду і сказала їм, що ОСОБА_13 поїхала до своєї знайомої ОСОБА_20 на «лівому», вона так зрозуміла, що лівому берегу і скоро буде.
Приблизно, о 19.10 годині задзвонив дзвінок на вхідних дверях. ОСОБА_7 відчинила двері і побачила ОСОБА_2, який стояв перед дверима. Він запитав у неї, де ОСОБА_13. Вона відповіла, що вона на лівому березі чи на станції метро «Лівобережна» у своєї знайомої ОСОБА_20, вона вже точно не пам'ятає, і вона їй телефонувала, сказала, що скоро буде. ОСОБА_7 запропонувала ОСОБА_2 увійти в квартиру і почекати ОСОБА_13 в квартирі, після чого із-за вхідних дверей вийшов ОСОБА_3 і сказав, що вони приїхали забрати паспорт ОСОБА_11, який повинен бути у його куртці. ОСОБА_32 залишилась висіти на вішаку в квартирі, а коли його забирали, він одягнув куртку її сина. Шукаючи наркотики в квартирі, вона знайшла в курці ОСОБА_32 його паспорт і поклала паспорт в свою сумку. Тому вона увійшла в кімнату, взяла із сумки паспорт ОСОБА_32 і віддала його ОСОБА_2 або ОСОБА_3, кому саме, не пам'ятає. ОСОБА_3 і ОСОБА_2 уже в кімнату не заходили, а чекали в коридорі квартири. Після цього ОСОБА_3 і ОСОБА_2 пішли геть і вона їх більше не бачила до того моменту, коли вони були затримані працівниками Служби Безпеки України. Того ж вечора після затримання працівників міліції ОСОБА_10 повернувся додому.
З оголошених в судовому засіданні показів потерпілого ОСОБА_10 (який відбуває покарання) вбачається, що він проживає разом зі свою матір'ю ОСОБА_7. Десь близько півроку тому разом з ними також мешкала його колишня дружина ОСОБА_6 зі своїм сином ОСОБА_33.
На даний час він заробляє на життя тим, що займається приватним таксуванням на автомобілі Хонда Рекорд. Із ОСОБА_11 знайомий ще з колонії ВК № 35 в Білій Церкві, однак з ним він там практично не спілкувалися. Підтримувати дружні стосунки з ним він почав тільки десь за півтора місяця, від подій, що мали місце 16.01.08. Він зустрів ОСОБА_11 у лікарні (тубдіспансер) в с. Мостище, Київської області, де на той час останній проходив курс лікування. Він відвідував в лікарні свого кума ОСОБА_34, який також там лікувався. Із ОСОБА_35 у нього ніяких відносин нема, він просто час від часу відвозив його у разі необхідності. Чим займається ОСОБА_35, йому не відомо.
16.01.08 близько 8-30 чи 9 години йому зателефонував ОСОБА_35 і попросив підвезти на Лісовий масив, а звідти у Біличі. В 10 год. 00 хв. він підібрав ОСОБА_35 в селі Мостищі і відвіз на вулицю Мілютенка, 9. Про мету поїздки ОСОБА_35 не розповідав. ОСОБА_35 зайшов до одного з під'їздів будинку на вулиці Мілютенко і вийшов через декілька хвилин. Вийшовши на вулицю, він попросив його відвезти його до Новобіличей (станція метро «Академмістечко»), а звідси знову в село Мостище. По дорозі ОСОБА_35 попросив його зайти до нього додому, щоб сходити до туалету та прийняти душ. ОСОБА_10 погодився і відвіз його до себе додому. Десь близько 11 години вони з ОСОБА_35 під'їхали до його дому. У квартирі ОСОБА_35 пішов до ванної кімнати, а він пішов до кімнати, де була його дружина ОСОБА_13. Вона попросила його відвезти її по її справах, на що він погодився, та вона почала перевдягатись.
Після цього, приблизно в через хвилин 5 він почув шум біля вхідних дверей і почув як кричить на когось його мати. Він зараз не пам'ятає, що саме вона кричала, але пам'ятає, що вона у когось питала «Какая милиция ?». Одразу після цього були вибиті двері у їхню кімнату, які були зачинені на замок, і туди увірвалися троє, як потім стало відомо, міліціонерів. Як потім стало відомо, самого великого серед них звати ОСОБА_1 Він високого росту, близько 180 сантиметрів, повної тілобудови, віком близько 30 років. Другий із міліціонерів був теж високого зросту, більше 180 сантиметрів, але худорлявої статури, віком біля 25-26 років, його звати ОСОБА_2. Третій був маленького зросту, близько 170 сантиметрів, худорлявої статури, однак трошки повніший від другого, віком близько 25-26 років, його звати ОСОБА_3. На той момент він з ними ніколи не був знайомий та з ними ніколи не зустрічався. В кімнаті ОСОБА_3 або ОСОБА_2, він зараз вже точно не пам'ятає хто саме, одразу одягнув на нього наручники. Він та його дружина стали запитувати у них, хто вони такі, на що вони їм відповіли, що вони працівники міліції і кричали, що вони шукають наркотики. Одночасно, вони стали вимагати, щоб вони їм видали наркотики. Після цього, вони сказали, що самі будуть шукати наркотики і стали перевертати усі речі та меблі. ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почали відкривати шафи, ритися у їхній білизні, викидати всі речі з шафи на підлогу, на що ОСОБА_10 спитав, що він там шукає, на що ОСОБА_2 відповів «… или ты сам отдашь наркотики или тебе …. (нецензурная брань)». Вони усі (ОСОБА_10, його дружина ОСОБА_13 та мати) відповідали, що ніяких наркотиків у квартирі немає. Його дружина їх запитала, чи мають вони дозвіл на проведення обшуку та на таке нахабне поводження, на що ОСОБА_2 сказав, що дозвіл покаже їй у іншому місці. Кілька хвилин ОСОБА_2 перевертав одяг у шафі, ОСОБА_13 в цей час стояла у кімнаті, він з наручниками сидів на дивані, а мати стояла біля дверей у кімнату. В цей же час, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 виламали двері у ванну кімнату, де знайшли ОСОБА_25 і також скрутили його і вдягли йому наручники.
Після цього, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 завели ОСОБА_25 до кімнати, де знаходились ОСОБА_13, він та мати, а потім ОСОБА_1 відвів ОСОБА_13 та мати на кухню. В кімнаті залишились він, ОСОБА_35, та двоє працівників міліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які продовжили шукати наркотики та вимагати від нас їх віддати, в ході чого, ОСОБА_2 вдарив його в обличчя. Почувши це, до кімнати повернулись схвильовані ОСОБА_13 та мати та почали питати в них на якій підставі вони б'ють його, на що один з працівників міліції, хто саме, він не пам'ятає сказав, що ніхто його не бив, а ОСОБА_1 сказав, що досить, поїдемо до райвідділу, там розберемося. Вони нічого не знайшли в квартирі і сказали, що забирають ОСОБА_10 та ОСОБА_35 із собою. Вони посадили їх до автомобіля ВАЗ-2107, темно-зеленого кольору, та відвезли до відділку міліції поблизу залізничного вокзалу. У відділку нас повели на третій поверх та розвели їх по різним кабінетам, після чого ОСОБА_1, який постійно зі ним знаходився у кабінеті, і ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які час від часу заходивши до кабінету почали вимагати від нього видати наркотики. Він їм постійно відповідав, що наркотиків у нього не має і бути не може. Тоді ОСОБА_1 дав йому вилучений ними його мобільний телефон і наказав зателефонувати дружині та сказати їй, щоб вона пошукала наркотики у ванній кімнаті. Він набрав номер ОСОБА_13 та тільки почав з нею говорити, телефон з його рук вирвав ОСОБА_1 та сказав їй «это милиционер, который с Вами разговаривал на кухне», після чого, сказав, якщо вона бажає побачити ОСОБА_10 вдома, то вона повинна негайно шукати у квартирі наркотики. Він говорив де потрібно шукати, він говорив у ванній кімнаті, під ванною, в туалеті та в інших місцях у квартирі. Через деякий час ОСОБА_1 знову їй зателефонував і вона повідомила, що не знайшла наркотиків. Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вирішили, що в квартирі наркотиків не має, тоді ОСОБА_3 взяв два поліетиленових пакети і сказав, що знає де шукати наркотики. Через деякий час ОСОБА_3 зайшов у кабінет та показав їй і ОСОБА_12 маленьку пляшечку із скла, у якій продають ліки, після чого сказав: «Вот - видишь. И на тебя хватит». ОСОБА_10 одразу зрозумів, що зазначену пляшку він дістав у ОСОБА_35 з прямої кишці. По-перше, він підозрював, що ОСОБА_35 міг у такий спосіб зберігати наркотик, а по-друге, він зробив такий висновок із розмов працівників міліції та з огляду на тримання ОСОБА_3 зазначеної пляшечки. Він тримав її за кришечку руками, на яких були поліетиленові пакети.
Після чого, ОСОБА_3 вийшов у коридор та закрив за собою двері. Він залишився у кабінеті ОСОБА_1. Вони продовжили розмову, в ході якої ОСОБА_1 запитав в нього, чи був він судимий. Він відповів, що був за зберігання наркотиків. ОСОБА_1 сказав, що при таких обставинах вони можуть оформити вилучення у нього наркотику, порушити відносно нього кримінальну справу, заарештувати його та направити справу до суду. Однак, при цьому ОСОБА_1 сказав, якщо він не бажає такого розвитку подій, він повинен якось «вирішити питання» з ним, ОСОБА_3 та ОСОБА_2. ОСОБА_10 зрозумів, що ОСОБА_1 вимагає в нього передати їм хабар за те, що вони не будуть оформляти у нього вилучення наркотику та не будуть притягувати його до кримінальної відповідальності. Він запитав, чи вистачить 100 доларів США, ОСОБА_1 відповів, що це замало, так як по-перше їх троє, на що він сказав, чи може 300 доларів США, на що він йому сказав, що і цього замало, так як, по-друге ще треба їх керівництву. Після цього, він попросив ОСОБА_12 зателефонувати своїй дружині ОСОБА_13 та порадитись з нею, на що ОСОБА_1 дав йому його телефон та він подзвонив їй та сказав, що йому потрібні гроші, на що ОСОБА_13 його спросила скільки, на що він їй відповів, що не знає, та вона почала перераховувати суми грошей, які саме він зараз вже точно не пам'ятає, здається одну чи дві тисячі гривень, на що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, почувши це через гучномовець телефону почали сміятися, після чого він поклав слухавку. Після цього, він запитав в ОСОБА_12 скільки потрібно грошей, на що він йому відповів, що потрібно 2 500 доларів США, на що він йому відповів, що йому потрібно знову зателефонувати дружині, на що ОСОБА_1 дав йому вже свій мобільний телефон, якщо він не помиляється, сірого кольору та він зателефонував з нього ОСОБА_13 і сказав, що потрібно 2 500, на що ОСОБА_13 спросила гривень, на що він їй відповів, що доларів, на що вона спитала де вона їх знайде, після чого ОСОБА_1 йому наказав, щоб він негайно поклав слухавку. Після цього, ОСОБА_1, який був дуже невдоволений результатами розмови з ОСОБА_13, взяв свій мобільний телефон та зателефонував з нього ОСОБА_13. В ході розмови з ОСОБА_13, ОСОБА_1 пояснив їй, що 2 500 доларів США їй потрібно знайти як можна швидше, у зв'язку з тим, що вони потрібні не тільки їм, а ще й їх вищестоящому керівництву. Він говорив, що ОСОБА_13 не повинна їх підвести, якщо бажає побачити свого чоловіка вдома. ОСОБА_6 відповіла, що постарається знайти зазначену суму коштів. На цьому розмова закінчилася. Ніяких документів ОСОБА_10 протягом всього часу знаходження в міліції не підписував. Вони навіть не питали в нього його прізвище.
Через деякий час, ОСОБА_1 його перевів до іншого кабінету на цьому ж поверсі. В кабінеті в той час знаходились ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Його посадили на стілець в кабінеті. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 сіли за різні столи в тому ж кабінеті та стали щось писати, він зрозумів, що вони складали документи про вилучення у ОСОБА_35 наркотичного засобу. Які саме документи вони складали він не бачив. Через деякий час хтось з них вийшов з кабінету та повернувся з двома молодими чоловіками, яким запропонували бути присутніми в якості понятих при вилученні наркотичного засобу. Весь це час, пляшечка, що була вилучена у ОСОБА_35 з прямої кішці, стояла на одному із столів в кабінеті. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спросили у обох чоловіків їх прізвища, імена, по батькові, адреси проживання, записали їх до документів та дали чоловікам підписати. Після чого поняті пішли. Момент вилучення понятим не показували. ОСОБА_35 в кабінеті в присутності понятих не було. Після уходу понятих, ОСОБА_3 взяв медичний шприц об'ємом 20 мл., який був запечатаний у герметичну упаковку, набрав в нього із зазначеної вище пляшечки речовину коричневого кольору, положив шприц в поліетиленовий пакет та зав'язав його.
Після цього, його та ОСОБА_35 посадили в автомобіль і відвезли до Шевченківського райуправління міліції. Там він був свідком затримання ОСОБА_35 та оформлення з цього приводу документів. За час знаходження в Шевченківському РУ ГУ його періодично заставляли телефонувати дружині і питати чи знайшла вона гроші. Декілька разів ОСОБА_1 особисто дзвонив ОСОБА_13 та питав чи знайшла вона гроші чи ні. Дружина говорила, що знайшла лише половину і шукає іншу. Після того ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 посадили його в той же автомобіль ВАЗ-2107, темно-зеленого кольору і вони разом поїхали на вулицю Щербакова. За кермом вказаного автомобіля завжди сидів ОСОБА_2. В ході руху автомобіля, на вулиці Салютній в пробці із автомобіля вийшов ОСОБА_3, але повідомив, що якщо дружина надасть гроші, то вони одразу його відпустять. Після цього заїхавши на бровку на Інтернаціональній площі, та припаркувавши автомобіль вийшов ОСОБА_2 та кудись пішов. В автомобілі залишився він з ОСОБА_1. ОСОБА_1 декілька разів телефонував ОСОБА_13 та питав чи знайшла вона кошти, на що вона відповідала, що шукає, зараз у заставу віддала його автомобіль, почувши це ОСОБА_1 занервував та почав постійно набирати телефонні номери ОСОБА_2 та ОСОБА_3, але ніхто не відповідав. Після чого, ОСОБА_1 ще більше почав хвилюватися та почав комусь телефонувати. Через декілька хвилин після цього під'їхав інший автомобіль «Опель-Вектра» з водієм кавказької національності. ОСОБА_1 пересадив ОСОБА_10 в цей автомобіль і вони у трьох поїхали у двір його будинку, де побачили скупчення людей. В ході розмов між водієм та ОСОБА_1 відчувалося, що він або підлеглий ОСОБА_12 або якийсь боржник. ОСОБА_1 неодноразово кричав на нього. Вони проїхали через двір та не зупиняючись виїхали на дорогу. Після цього ОСОБА_1 наказав водію від'їхати та припаркувати автомобіль. Після чого, ОСОБА_1 наказав водія піти до його двору подивитися що там відбувається. Він пішов туди та почав ОСОБА_12 віддзвонюватися звідти та повідомляти, що якісь «малолітки» щось фотографують, на що ОСОБА_1 дуже нервово, із криками та матами наказував йому дивитися краще. Після цього, ОСОБА_1 ні з того, ні з чого, зняв з ОСОБА_10 наручники та сказав, щоб він йшов. ОСОБА_10 не повірив йому та декілька разів перепитав в нього чи насправді він може йти, на що він знервовано наказав йому вийти із автомобіля та піти. Він вийшов з автомобіля та пішов додому, де дізнався, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 затримали співробітники СБУ.
З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_19 вбачається, що у зв'язку з навчанням в університеті він періодично приїжджає до Києва з міста Сквира та проживає у своєї знайомої ОСОБА_20, яка орендує кімнату у квартирі АДРЕСА_1 Наскільки йому відомо, то власниками даної квартири є члени родини чоловіка на ім'я ОСОБА_10, а саме ОСОБА_10, його дружина ОСОБА_13, матір ОСОБА_37 та син ОСОБА_33. Прізвищь даних осіб він не знає.
16 січня 2008 року він перебував у вищевказаній квартирі і спав у кімнаті ОСОБА_20. ОСОБА_20 та її дочка дома були відсутні. Хто з вище перелічених членів родини ОСОБА_10 був в той час у квартирі йому не було відомо. Приблизно на початку 12 години він прокинувся від шуму і одразу побачив, що до його кімнати відчинились двері і зайшов молодий чоловік з короткою стрижкою. За дверима у коридорі було скупчення людей, але за спиною цього молодого чоловіка він не міг розгледіти що саме відбувалось у коридорі. Він почув крики матері ОСОБА_24 - ОСОБА_37, вона обурювалась, як він зрозумів, вторгненням у квартиру сторонніх людей і кричала: «Яка міліція?» Коли молодий чоловік відчинив двері та подивився на нього, він сказав: «Спокійно міліція». Він встав з ліжка та попросив його пред'явити йому документи, на що цей молодий чоловік показав йому службове посвідчення працівника міліції, але його прізвища він не запам'ятав. Після того, як він пред'явив службове посвідчення він попросив ОСОБА_19 залишитись у кімнаті і не виходити. Цей молодий чоловік вийшов з кімнати і зачинив за собою двері. Він став очікувати перебігу подальших подій, знаходячись у своїй кімнаті. За дверима було чути голосні вирази ОСОБА_13 та ОСОБА_7, а також незнайомих йому людей. Між ними велась розмова про наявність у квартирі наркотиків. Однак шуму, характерного для насильственних фізичних дій він не чув, тобто не було чути щоб хтось когось бив, або штовхав чи вчиняв інші насильницькі дії. Криків та голосних виразів, які б вказували на те, що хтось когось б'є, він також не чув. Сторонні ОСОБА_20, як він зрозумів працівники міліції, перебували у квартирі приблизно 10 хвилин. Потім вони залишили квартиру і він вийшов зі своєї кімнати, щоб розпитати що сталось. Він звернув увагу, що двері до ванної кімнати мали незначне пошкодження у вигляді відігнутого замка, що свідчило про їх примусове відкриття, коли вони були зачинені із середини. Пошкоджень на дверях до іншої жилої кімнати він не помітив. В коридорі, у ванній кімнаті та у кухні безладу не було, всі речі знаходились на тих же місцях, що і були до відвідування квартири сторонніми особами. Чи було порушено порядок у іншій жилій кімнаті йому невідомо, оскільки він туди не заходив, а двері були зачинені. На його запитання що трапилось, ОСОБА_13 йому пояснила, що до квартири ввірвались троє працівників міліції, які обшукали їх жилу кімнату і затримали її чоловіка та його друга за зберігання наркотиків, хоча ніяких наркотиків у квартирі вони не знайшли.
Приблизно через годину, після того як працівники міліції затримали ОСОБА_10 і його друга та видалились з квартири, він став свідком того, що ОСОБА_13 на її мобільний телефон хтось подзвонив і вона почала тривалу розмову. Зі змісту даної розмови стало зрозумілим, що телефонували працівники міліції. В ході розмови ОСОБА_13 запропонували уважно оглянути квартиру та ванну кімнату і пошукати наркотики. ОСОБА_6 та її свекруха почали оглядати квартиру, також ОСОБА_13 попросила і його допомогти їй оглянути ванну кімнату і пошукати сторонні предмети та речі. Він допоміг ОСОБА_13 оглянути ванну кімнату, але нічого стороннього вони там не знайшли. Потім телефонна розмова перервалась і вони втрьох продовжували пошук, приблизно через хвилин 15 знову ОСОБА_13 зателефонували та повідомили, що нічого вже шукати непотрібно, що наркотики знайшли у товариша її чоловіка.
Коли ОСОБА_19, ОСОБА_13 та її свекруха ОСОБА_7 перебували на кухні і вони з ОСОБА_13 палили цигарки, до ОСОБА_13 в черговий раз зателефонували, та ОСОБА_13 деякий час розмовляла по телефону. Всього діалогу він не пам'ятає, але якщо він не помиляється, ОСОБА_13 казала : Если вы нашли наркотики у товарища ОСОБА_10, то причем тут сам ОСОБА_10 и почему вы его не отпускаете ?, після чого ОСОБА_13 перераховувала суми грошей, які саме він зараз вже не пам'ятає. Після цього діалогу ОСОБА_13 посумніла і пояснила ОСОБА_19, що міліціонери за те, щоб вони відпустити ії чоловіка і не заарештовувати його вимагають від неї гроші в сумі 2500 доларів США. ОСОБА_6 обурювалась цим і сама собі задавала запитання по типу: «Ну де я візьму таку суму грошей?». Після обіду ОСОБА_19 залишив квартиру і повернувся назад разом ОСОБА_20 приблизно в 19 годині. В цей час у квартирі знаходилась матір ОСОБА_24 - ОСОБА_37. В проміжок часу між 19 та 20 годиною ОСОБА_7 повідомила йому, що щойно квартиру знову відвідали вказані вище працівники міліції і забрали паспорт товариша її сина.
Про подальший перебіг подій в той вечір йому стало відомо від ОСОБА_13 вранці 17 січня 2008 року, вона повідомила, що її чоловіка відпустили, а міліціонерів затримали при одержанні хабара. Про інші обставини йому невідомо.
З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_38 та свідка ОСОБА_39 вбачається, що: 16 січня 2008 року вони перебували у розташуванні військової частини, де проходять військову службу за контрактом. Приблизно біля 18 години їх викликали до штабу. Начальник штабу представив їх незнайомому чоловіку і сказав, що це працівник СБУ, і потрібно проїхати разом із ним і бути присутніми у якості понятих при проведенні працівниками СБУ якихось заходів по викриттю злочину. Приблизно в 18 годин їх учотирьох привезли до приміщення СБУ, яке знаходиться поблизу станції метро «Золоті Ворота». Спочатку їх завели до окремого кабінету. В даному кабінеті знаходилась невідома громадянка та два працівники СБУ. Один з працівників СБУ пояснив їм, що ОСОБА_40 та ОСОБА_8 приймуть участь у якості понятих при проведенні маркування грошових коштів і врученню їх громадянці ОСОБА_10 з метою документування факту вимагання від неї хабара працівниками міліції. ОСОБА_40 та ОСОБА_8 роз'яснили права бути присутніми при проведенні даних процесуальних заходів та вносити до протоколу свої зауваження щодо процедури проведення даних заходів, також роз'яснили, що вони повинні зафіксувати у процесуальних документах своїми підписами факт проведення даних дій. Після того їм повідомили, що громадянка ОСОБА_10, яка знаходилась у кабінеті, з метою викриття факту вимагання від неї хабара працівниками міліції надала 2500 доларів США в купюрах по 100 доларів. В їх присутності працівники СБУ, один з яких був експертом, оглянули гроші в сумі 2500 доларів США, перерахували їх, переписали номери банкнот. Після того експерт помазав всі 25 стодоларових купюр спеціальним порошком і на двох купюрах зробив спеціальним фломастером написи. Потім їм показали, посвітивши на купюри спеціальною лампою, що грошові купюри в освітленні даної лампи випромінюють світло-зелені плями, а на двох купюрах, помічених спеціальним фломастером світиться напис «Хабар СБУ». Крім того, експерт помазав спеціальним порошком окрему серветку, яку поклав до конверту і зробив на ньому напис, що це зразок хімічної речовини, якою помічені грошові кошти. Також експерт зробив написи спеціальним фломастером на окремому аркуші паперу, який також помістив до конверту і зробив напис, що це зразок. Грошові кошти в сумі 2500 доларів США, працівники СБУ акуратно помістили до жіночої сумочки громадянки ОСОБА_10. Після того ОСОБА_40 та ОСОБА_8 розписались у протоколі маркування та вручення коштів, зміст якого зачитали уголос. Також вони розписалися на конвертах зі зразками хімічної речовини. Після того, як вони розписалися на протоколі і конвертах, працівники СБУ ОСОБА_40 та ОСОБА_8 повезли до розташування військової частини, а ОСОБА_38 і ОСОБА_39 залишились з працівниками СБУ, які пояснили, що вони будуть залучені у якості понятих при затриманні працівників міліції, що вимагають хабара від громадянки ОСОБА_10. Приблизно в 20-ій годині ОСОБА_38 та ОСОБА_39 працівники СБУ легковим автомобілем відвезли до імовірного місця затримання працівників міліції, які вимагали хабара. В автомобілі було троє працівників СБУ їх привезли у двір якогось будинку поряд з дитячим садком. Вони перебували в автомобілі хвилин 20. Автомобіль працівники СБУ припаркували таким чином, що його було мало помітно. Потім одному з працівників СБУ хтось повідомив по мобільному телефону, що відбувається затримання і працівники СБУ, які знаходились у автомобілі попросили їх разом із ними підбігти до місця затримання. Вони побігли у глиб двору, де були розташовані гаражі. Коли бігли за працівниками СБУ то побачили, що працівники спецпідрозділу «Альфа» намагаються затримати двох осіб, які бігли в різні сторони один від одного. Один з втікачів спромігся побігти поміж гаражів, а інший направився за гаражі в пройом між будинками. Спочатку один з працівників «Альфи» затримав першого втікача біля гаражів, один з працівників СБУ, який був автомобілі залишився біля першого затриманого і попросив ОСОБА_38 також залишитись біля нього та спостерігати за подіями. Одночасно з цим, ОСОБА_39 та двоє інших працівників СБУ побігли до місця, де другий працівник «Альфи» затримав іншого втікача. Потім працівники СБУ звели затриманих разом біля стіни гаража їх поставили обличчям до стіни, їх руки були за спиною у наручниках. В цей час до місця затримання підійшли інші працівники СБУ у яких була відеокамера. Також з працівниками СБУ була присутня громадянка ОСОБА_10. Один з працівників СБУ розпочав відеозйомку, а інший оголосив що проводиться огляд місця події. Перед початком спілкування із затриманими, один з працівників «Альфи» провів поверховий огляд одягу затриманих на предмет наявності вогнепальної та холодної зброї. Потім працівник СБУ, який оголосив про початок проведення огляду місця події і був, так-би сказати керівником цього огляду, повідомив присутнім, що двоє затриманих являються працівниками Шевченківського районного управління міліції і вони одержали хабара в сумі 2500 доларів США від громадянки ОСОБА_10. Потім цей працівник розпочав розпитувати у затриманих хто вони такі і їх анкетні дані. Понятим було запропоновано оглянути вміст карманів одягу затриманих. На цю пропозицію поняті виймали документи, речі та цінності з кишень одного затриманих. Це фіксувалось на відеокамеру. Коли вміст кишень затриманих був оглянутий, всі вилучені речі були складені в поліетиленові пакети. Після того керівний на проведенні огляду працівник СБУ оголосив, що огляд переноситься у інше місце, яке вказав працівник «Альфи» і сказав, що там один із затриманих викинув гроші. Це був працівник «Альфи» який затримував міліціонера в присутності ОСОБА_39. Учасники огляду пройшли метрів 200 по двору до інших гаражів. Між металевим та цегляним гаражами були виявлені гроші в доларах США. Гроші лежали поверх торішнього опалого листя у вигляді розгорнутої пачки. Гроші лежали на відстані більшої відстані протягнутої руки і у зв'язку з тим, що проміжок між гаражами був вузьким, їх важко було дістати. Гроші працівники СБУ діставали за допомогою допоміжних засобів - палок, дроту. Їх діставали покупюрно. Коли діставали гроші, то працівники СБУ передавали їх ОСОБА_39 і він їх складав разом. Коли дістали усі грошові купюри, їх перерахували та виявилось що загальна сума склала 2500 доларів США. Все це фіксувалось відеозйомкою. Після того, як гроші перерахували, на них експерт СБУ посвітив спеціальною лампою і було видно, що гроші випромінюються у світло-зеленому світлі, також серед цих грошей було виявлено дві купюри з написом «Хабар СБУ». Тобто це були ті самі гроші, які попередньо вручили ОСОБА_10. В цей же час один з працівників «Альфи» приніс шкіряну перчатку, яка була ним знайдена на відрізку шляху втечі одного із затриманих. Потім експерт СБУ спеціальною лампою освітив руки затриманих та їх одяг. При цьому на руках затриманих та їх одязі було виявлено випромінювання того ж кольору, що і на грошах. У затриманих експертом були зроблені змиви з рук. Також аналогічне випромінювання було виявлено на перчатці. Змиви, перчатку та гроші було поміщено до конвертів. На цих конвертах, а також в протоколі огляду місця події поняті поставили свої підписи. Після того затриманих помістили до мікроавтобусу спецпідрозділу «Альфа», а вони разом з працівниками СБУ повернулись до службового приміщення СБУ, де в одному з кабінетів працівники СБУ провели детальний огляд вилучених у затриманих речей та помістили їх до конвертів.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_40 надав покази, які аналогічні показам свідків ОСОБА_38 та свідка ОСОБА_39
Крім того вина ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. доводиться і іншими зібраними доказами в своїй сукупності, які дослідженні в судових засіданнях, так:
- заявою ОСОБА_6, написаною та поданою нею 16.01.08 до
Служби безпеки України і за змістом якої вона повідомила про
затримання працівниками Шевченківського РУ ГУ МВС України в
м.Києві її чоловіка ОСОБА_10, проведення ними огляду її
квартири та вимагання хабара за не притягнення її чоловіка до
кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних
засобів;
- протоколом огляду, маркування та вручення грошових коштів, яким зафіксовано факт проведення СБУ оперативно-розшукових заходів
щодо документування підтвердження факту дійсності вимагання від
ОСОБА_6 працівниками Шевченківського РУ ГУ МВС України
в м. Києві, для чого грошові кошти в сумі 2500 доларів США були помічені спеціальною хімічною речовиною, переписані номери грошових банкнот та передані ОСОБА_6 для контрольованої передачі особам, які вимагали їх надання ОСОБА_6;
- протоколом огляду місця події від 16.01.08, яким зафіксовано місце
затримання оперуповноважених ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС
України в м. Києві ОСОБА_2 та ОСОБА_3, факт виявлення та
вилучення скинутих ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 2500
доларів США, які були помічені та вручені ОСОБА_6
працівниками СБУ, а також виявлено одну з рукавичок ОСОБА_3,
на якій виявлено сліди хімічної речовини, якою були помічені грошові
кошти. Крім того зафіксовано наявність слідів хімічної речовини на
руках ОСОБА_2 та ОСОБА_3
- згідно висновку експерта № 120 хс від 17.04.08, що проводив судово-хімічну експертизу по даній кримінальній справі : 1.) На рукавиці та банкнотах ФРБ США, виявлено сліди спеціальної хімічної речовини, що однакова за своїм фізико-хімічними властивостями зі спеціальною хімічною речовиною, наданою в якості зразка порівняння, а на банкнотах ФРБ США також виявлено спеціальну хімічну речовину (у вигляді напису «Хабар»), яка однакова за своїми фізико-хімічними властивостями із спеціальною хімічною речовиною, наданою в якості зразка порівняння. 2.) На ватних тампонах, якими було зроблено змиви з рук ОСОБА_2, та ватних тампонах, якими було зроблено змиви з рук ОСОБА_3, виявлено сліди спеціальної хімічної речовини, що однакова за своїми фізико-хімічними властивостями з наданою в якості зразка порівняння речовиною. 3.) Спеціальні хімічні речовини, виявлені на рукавиці, ватних тампонах та банкнотах ФРБ США, однакові в межах вивчених фізико-хімічних властивостей між собою та із спеціальною хімічною речовиною наданою в якості зразка порівняння, в межах чутливості використаних методів дослідження. 4.) Спеціальна хімічна речовина у вигляді «Хабар», виявлена на банкнотах ФРБ США, однакова в межах вивчення фізико-хімічних властивостей між собою та зі спеціальною хімічною речовиною наданою в якості порівняння, в межах чутливості використаних методів дослідження.
- протоколом огляду у якості речового доказу аудіокасети із записом
розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 при передачі
грошових коштів. Даний аудиозапис отриманий працівниками СБУ в
ході оперативно-розшукових заходів і долучений до справи у якості
речового доказу. Із змісту розмови прямо вбачається, що ОСОБА_2
та ОСОБА_3 16.01.08 у вечірній час зустрілись із ОСОБА_6 з умислом одержання від неї коштів.
- матеріалами дослідчої перевірки за фактом вимагання у ОСОБА_6 хабара співробітниками карного розшуку Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві.
- речовими доказами, долученими до матеріалів даної кримінальної справи.
Оцінивши зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає повністю доведеним пред'явлене підсудним обвинувачення.
Дії, ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 та ч. 3 ст. 364 КК України, як вказаними умисними злочинними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб та у зловживанні владою, тобто умисному, з корисливих мотивів, використанні влади всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду інтересам держави, будучи працівником правоохоронного органу, за ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України, як своїми умисними діями, які виразилися у підбурюванні ОСОБА_6 до давання хабара вищестоящому керівництву оперуповноважених ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, ОСОБА_1, за ч. 2 ст. 162 КК України, як своїми умисними діями, які виразилися у незаконному проникненні до житла ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та незаконному проведенні в ньому обшуку, за ч. 1 ст. 366 КК України, як вказаними умисними злочинними діями, які виразилися у службовому підробленні, тобто у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також у видачі завідомо неправдивих документів та за ч. 3 ст. 364 КК України, які виразилися у зловживанні владою, тобто умисному, в інтересах третіх осіб та в особистих інтересах, використанні влади всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду інтересам держави, будучи працівником правоохоронного органу.
Дії, ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 та ч. 3 ст. 364 КК України, як вказаними умисними злочинними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб та у зловживанні владою, тобто умисному, з корисливих мотивів, використанні влади всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду інтересам держави, будучи працівником правоохоронного органу, ОСОБА_3, за ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України, як своїми умисними діями, які виразилися у підбурюванні ОСОБА_6 до давання хабара вищестоящому керівництву оперуповноважених ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, за ч. 2 ст. 162 КК України, як своїми умисними діями, які виразилися у незаконному проникненні до житла ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та незаконному проведенні в ньому обшуку, ОСОБА_3, будучи службовою особою та за ч. 3 ст. 364 КК України, як вказаними умисними злочинними діями, які виразилися у зловживанні владою, тобто умисному, в інтересах третіх осіб та в особистих інтересах, використанні влади всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду інтересам держави, будучи працівником правоохоронного органу, ОСОБА_3.
Дії, ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 та ч. 3 ст. 364 КК України, як вказаними умисними злочинними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб та у зловживанні владою, тобто умисному, з корисливих мотивів, використанні влади всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду інтересам держави, будучи працівником правоохоронного органу, ОСОБА_2, за ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України, як своїми умисними діями, які виразилися у підбурюванні ОСОБА_6 до давання хабара вищестоящому керівництву оперуповноважених ВКР Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, ОСОБА_2 та за ч. 2 ст. 162 КК України, як своїми умисними діями, які виразилися у незаконному проникненні до житла ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та незаконному проведенні в ньому обшуку.
При призначенні підсудному ОСОБА_1 покарання, суд приймає до уваги, що останній скоїв тяжкий, середньої та невеликої тяжкості злочини, а саме: (ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 364 КК України).
При призначенні підсудному ОСОБА_3 покарання, суд приймає до уваги, що останній скоїв тяжкий, середньої та невеликої тяжкості злочини, а саме: (ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369, ч. 3 ст. 364 КК України).
При призначенні підсудному ОСОБА_2 покарання, суд приймає до уваги, що останній скоїв тяжкий, середньої та невеликої тяжкості злочини, а саме: (ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України).
Разом з тим суд враховує і визнає обставини, які у відповідності до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1, а саме: має позитивну характеристику за місцем роботи та проживання; одружений, має на утриманні вагітну дружину, має постійне місце роботи, тобто зайнятий суспільно корисною працею; на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 в судовому засіданні не встановлено.
З урахуванням ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину, даних про особу винного, а також і те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, з моменту скоєння злочину пройшов значний час та втратив суспільний розголос (більше п'яти років), має позитивну характеристику за місцем роботи та проживання; має на утриманні вагітну дружину, має постійне місце роботи, тобто зайнятий суспільно корисною працею; на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, тому за приведених вище обставин, суд приходить до переконання про можливість виправлення підсудного без ізоляції від суспільства, а тому звільняє його від відбування призначеного покарання з випробуванням і іспитовим строком, на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ст.ст. 75, 76 КК України.
З підстав, визначених ст. 77 КК України у зв'язку з звільненням підсудного від відбування основного покарання з випробуванням судом не застосовується додаткове покарання у виді конфіскації майна.
З врахуванням даних викладених вище суд вважає за необхідне призначити покарання підсудному ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі; за ч. 2 ст. 162 КК України у вигляді позбавлення волі; за ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України у вигляді обмеження волі; за ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді обмеження волі, звільнивши його від покарання на підставі ст. 49 КК України та ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
Разом з тим суд враховує і визнає обставини, які у відповідності до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_3, а саме: має позитивну характеристику за місцем роботи та проживання; має постійне місце роботи, тобто зайнятий суспільно корисною працею; на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3 в судовому засіданні не встановлено.
З урахуванням ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину, даних про особу винного, а також і те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, з моменту скоєння злочину пройшов значний час та втратив суспільний розголос (більше п'яти років), має позитивну характеристику за місцем роботи та проживання; має постійне місце роботи, тобто зайнятий суспільно корисною працею; на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, тому за приведених вище обставин, суд приходить до переконання про можливість виправлення підсудного без ізоляції від суспільства, а тому звільняє його від відбування призначеного покарання з випробуванням і іспитовим строком, на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ст.ст. 75, 76 КК України.
З підстав, визначених ст. 77 КК України у зв'язку з звільненням підсудного від відбування основного покарання з випробуванням судом не застосовується додаткове покарання у виді конфіскації майна.
З врахуванням даних викладених вище суд вважає за необхідне призначити покарання підсудному ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі; за ч. 2 ст. 162 КК України у вигляді позбавлення волі; за ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України у вигляді обмеження волі, звільнивши його від покарання на підставі ст. 49 КК України та ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
Разом з тим, суд враховує і визнає обставини, які у відповідності до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_2, а саме: має позитивну характеристику за місцем роботи та проживання; має на утриманні малолітнього сина 2013 року народження, має постійне місце роботи, тобто зайнятий суспільно корисною працею; на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 в судовому засіданні не встановлено.
З урахуванням ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину, даних про особу винного, а також і те, що ОСОБА_2 раніше не судимий, з моменту скоєння злочину пройшов значний час та втратив суспільний розголос (більше п'яти років), має позитивну характеристику за місцем роботи та проживання; має на утриманні малолітнього сина 2013 року народження та дружину, яка перебуває в декретній відпустці, має постійне місце роботи, тобто зайнятий суспільно корисною працею; на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, тому за приведених вище обставин, суд приходить до переконання про можливість виправлення підсудного без ізоляції від суспільства, а тому звільняє його від відбування призначеного покарання з випробуванням і іспитовим строком, на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ст.ст. 75, 76 КК України.
З підстав, визначених ст. 77 КК України у зв'язку з звільненням підсудного від відбування основного покарання з випробуванням судом не застосовується додаткове покарання у виді конфіскації майна.
З врахуванням даних викладених вище суд вважає за необхідне призначити покарання підсудному ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі; за ч. 2 ст. 162 КК України у вигляді позбавлення волі; за ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України у вигляді обмеження волі, звільнивши його від покарання на підставі ст. 49 КК України та ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
У відповідності зі ст. 93 КПК України стягнути з підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рівних частинах судові витрати за проведення судово - хімічної експертизи в розмірі 963 грн. 28 коп. на рахунок держави.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Після вступу вироку в законну силу - речові докази, які долучені до матеріалів кримінальної справи зберігати при справі. Грошові кошти в сумі 2500 доларів США, які зберігаються на зберіганні в ФЕУ СБ України - залишити у володінні останніх.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 321-323, 324, 328, 330, 331, 332-335 КПК (1960р.) України,-
Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364 КК України, ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 2 ст. 162 КК України, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 3 ст. 364 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах до 2 (двох) років;
- за ч. 2 ст. 190 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 162 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України - 2 (два) роки обмеження волі;
- за ч. 1 ст. 366 КК України - 1 (один) рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах до 1 (одного) року.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладенні на нього судом обов'язки.
Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_1 - у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, залишити до вступу вироку в законну силу.
Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язок: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.
У відповідності до ст. 77 КК України конфіскація майна до ОСОБА_1 не застосовується.
На підставі ст. 49 КК України та ч. 5 ст. 74 КК України, звільнити ОСОБА_1 від покарання за ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 2 ст. 162 КК України, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
Визнати винним ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364 КК України, ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 2 ст. 162 КК України, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 3 ст. 364 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах до 2 (двох) років;
- за ч. 2 ст. 190 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 162 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України - 2 (два) роки обмеження волі;
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладенні на нього судом обов'язки.
Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_3 - у вигляді застави в сумі 17 (сімнадцяти тисяч) - повернути заставодавцю після вступу вироку в законну силу.
Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язок: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.
У відповідності до ст. 77 КК України конфіскація майна до ОСОБА_3 не застосовується.
На підставі ст. 49 КК України та ч. 5 ст. 74 КК України, звільнити ОСОБА_3 від покарання за ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 2 ст. 162 КК України, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
Визнати винним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_15 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364 КК України, ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 2 ст. 162 КК України, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 3 ст. 364 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах до 1 (одного) року;
- за ч. 2 ст. 190 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 162 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України - 2 (два) роки обмеження волі;
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладенні на нього судом обов'язки.
Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_2 - у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, залишити до вступу вироку в законну силу.
Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язок: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.
У відповідності до ст. 77 КК України конфіскація майна до ОСОБА_2 не застосовується.
На підставі ст. 49 КК України та ч. 5 ст. 74 КК України, звільнити ОСОБА_2 від покарання за ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 2 ст. 162 КК України, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
У відповідності зі ст. 93 КПК України стягнути з підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рівних частинах судові витрати за проведення судово - хімічної експертизи в розмірі 963 грн. 28 коп. на рахунок держави.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Після вступу вироку в законну силу - речові докази, які долучені до матеріалів кримінальної справи зберігати при справі. Грошові кошти в сумі 2500 доларів США, які зберігаються на зберіганні в ФЕУ СБ України - залишити у володінні останніх.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя Є. Сидоров