18.06.2013 Справа № 2605/20684/12
№2/756/1028/13
№2605/20684/12
Іменем України
14 червня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Тітова М.Ю.
при секретарі Івановій І.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта банк» про розірвання кредитного договору, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про розірвання кредитного договору. Свої вимоги обґрунтовує наступним, а саме 11 квітня 2008 року між ПАТ «Сведбанк» та позивачем був укладений кредитний договір №2615/-408/71-027, зміни та доповнення до якого були внесені договором № 1 від 11 березня 2010 року. Позивач добросовісно виконував свої зобов'язання, але 08 червня 2012 року при відвідуванні банку для внесення чергового платежу у відділенні ПАТ «Сведбанк», позивачу було відмовлено у прийняті чергової суми за графіком погашення заборгованості. На звернення до банку з клопотаннями про реструктуризацію та зміну умов договору банк категорично не реагував. Вважає, що умови кредитного договору є несправедливими і такими, що підлягають зміні, припиненню. У позичальника тільки обов'язки, права залишаються тільки за банком. Відповідальність сторін згідно п. 8 Кредитного договору покладається також тільки на позичальника і в розмірі не нижчі 1% від суми заборгованості за кожен факт порушення. Так, статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Вважає, що є всі підстави вважати п, 5.3, 6.1, 9.2 кредитного договору недійсними. При укладенні договору позичальник не міг навіть припустити, що офіційний курс долара США по відношенню до гривні може зрости з 5,05 грн. за 100$ до 8,05грн за 100$. До того ж, при укладенні договору, позичальник сподівався на стабільну ситуацію на валютному ринку. Зміна обставин обумовлена причинами, які позичальник не міг усунути після їх виникнення при усій своїй турботі і обачності, які від нього могли вимагатися. При укладенні Кредитного договору, позичальник не міг усунути виникнення світової фінансовий кризи при усій своїй обачності. Фінансова криза є офіційно достовірним фактом.
Просить суд відповідно до ст.ст. 11, 15, 16, 203,215, 509, 575, 593, 652, 653 ЦК України визнати п.п. 5.3, 61, 9.2 кредитного договору в№2615/0408/71-027 від 11.04.08 недійсними та розірвати зазначений кредитний договір.
Судом залучено ПАТ «Дельта Банк» в якості третьої особи без самостійних вимог, оскільки за договором купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.12 між ПАТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк», право вимоги ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_1 передано ПАТ «Дельта Банк».
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити.
Відповідач про місце та час судового розгляду повідомлявся належним чином, заяв та заперечень не надав.
Представник третьої особи проти задоволення позову заперечував.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.
11.04.08 між сторонами укладено кредитний договір №2615/0408/71-027, а 11.03.10 укладено договір про внесення змін і доповнень до нього, за якими банк мав право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 90000 доларів США на строк по 11.04.2038 року, процентна ставка встановлена в розмірі 11,9% річних.
Позивач зобов'язується при незгоді з новим розміром процентної ставки, зміненої згідно п. 6.1 цього Договору, погасити заборгованість за кредитом та сплатити належні до сплати проценти і комісії (п. 5.3 кредитного договору).
У випадку зміни економічних умов та вартості ресурсів на ринку позикового капіталу або зміни діючого законодавства, внесення змін до нормативних актів НБУ, зміни кредитної політики або зміни діючого законодавства, внесення змін до нормативних актів НБУ, зміни кредитної політики НБУ, зміни облікової ставки НБУ, сторони домовились про можливість зміни умов цього договору. (п. 6.1 кредитного договору).
Вимога про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, посилається позичальнику письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту надсилання банком позичальнику за реквізитами, вказаними в цьому договорі або врученням в відділенні банк. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище строку вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв'язку про відправлення листа з повідомленням про вручення (п. 9.2 кредитного договору)
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Згідно ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Підстави для визнання п.п. 5.3, 6.1, 9.2 відсутні, оскільки позивач при підписанні кредитного договору погодився на ці умови та вказані пункти не суперечать Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Таким чином, враховуючи, що відповідно до укладено між сторонами договору позивач повинен був розуміти наслідки настання валютних ризиків за кредитом в іноземній валюті, це не є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, так як ці обставини сторони повинні були передбачати, а тому підстав для розірвання кредитного договору не вбачається.
Крім того, договором купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.12 між ПАТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк», право вимоги ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_1 передано ПАТ «Дельта Банк», а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Сведбанк» і з цієї підстави задоволенню не підлягають.
З викладеного, керуючись ст.ст. 1-11, 15, 60, 61, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта банк» про розірвання кредитного договору - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: М.Ю. Тітов