Справа № 2-62/13
Іменем України
17.06.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Скрипка О.І.
при секретарі Федорченко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю. При цьому позивач мотивує свої вимоги тим, що він, як син спадкодавця, отримав у власність 1/3 частку спадкового майна, яке складається з однокімнатної квартири НОМЕР_4 загальною площею 36,60 кв.м. по АДРЕСА_1 що підтверджується свідоцтвом про право власності від 10.05.2011 року. Крім нього, у власність по 1/3 частині спадкового майна отримали відповідачі - його сестра ОСОБА_3 та її син ОСОБА_2 У вересні 2010 року відповідач ОСОБА_3 з його згоди став проживати у квартирі до завершення строку для прийняття спадщини.
Після конфлікту, який стався між ним (позивачем) та дружиною відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4, він деякий час намагався вести перемови з відповідачем на предмет мирного вирішення питання про спільне користування та розпорядження квартирою. Однак відповідач та його дружина, посилаючись на домовленість з ОСОБА_3, заявили, що квартира належить їм повністю, і він не має ніяких прав на неї. Після цього були змінені замки у вхідних дверях, внаслідок чого він потрапити до квартири не може, а тому не може користуватися та розпоряджатися своєю часткою власності. З даного приводу він звертався до Деснянського РУГУ МВС України в м.Києві, на що отримав відповідь, що між ними виник цивільно-правовий спір, який вирішується за обопільною згодою або в судовому порядку.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить задовольнити його вимоги, зобов»язати відповідачів не чинити перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження 1/3 часткою квартири НОМЕР_4 загальною площею 36,60 кв.м., у будинку АДРЕСА_1
Відповідачі, заперечуючи проти позову, звернулись до суду з зустрічним позовом про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. При цьому вказують на те, що однокімнатна квартира АДРЕСА_1 належить їм та позивачу по 1/3 частині на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.05.2011 року. У спірній квартирі після смерті попереднього власника-спадкодавця ОСОБА_5 з восени 2010 року проживають відповідач ОСОБА_2 разом з дружиною ОСОБА_4 та малолітнім сином ОСОБА_6 Відповідач ОСОБА_3 зареєстрована у вказаній квартирі, однак у ній не проживає. Позивач у квартирі не зареєстрований та не проживає, оскільки забезпечений житлом.
Після смерті ОСОБА_5 позивач повідомив відповідача ОСОБА_2 про те, що він має намір продати належну йому частку квартири. Оскільки для нього (відповідача ОСОБА_2.) спірна квартира є єдиним місцем проживання, то він запропонував позивачу викупити у нього належну 1/3 частину квартири. Однак, оскільки ціна, визначена позивачем, була завищена, вони не змогли дійти згоди щодо укладання договору.
Посилаючись на викладені обставини, а також на виникнення конфліктних стосунків з позивачем, відповідачі вважають, що право спільної власності позивача може бути припинено з подальшим визнанням за ними в рівних частинах права власності на 1/3 частину квартири (по 1/6 частині за кожним), оскільки частка позивача є незначною, поділити в натурі однокімнатну квартиру є технічно неможливим, оскільки однокімнатна квартира є неподільною річчю. Крім того, через неприязні стосунки спільне володіння та користування спірною квартирою разом з позивачем є неможливим. Відповідачі також вказують, що задоволення зустрічного позову не завдасть шкоди інтересам позивача та його сім»ї, оскільки він має на праві власності окрему квартиру, у спірній квартирі не проживає, витрат по її утриманню не несе. Крім того, ОСОБА_1 не заперечує проти припинення його права на 1/3 частину квартиру, оспорюючи при цьому лише розмір компенсації.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_7 позовні вимоги з підстав, викладених в позові, підтримали та просили про їх задоволення. Проти задоволення зустрічного позову заперечували, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.
Представник відповідачів ОСОБА_8 проти позову ОСОБА_1 заперечувала, вимоги зустрічного позову підтримала та уточнила в частині розміру компенсації, визначивши її відповідно до висновку експертизи в сумі 124940 грн.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, в той час, як наявні підстави для задоволення зустрічного позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Як визначено ч.1 ст.356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Статтею 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно з ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Як вбачається з матеріалів справи, спірним жилим приміщенням є однокімнатна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 36,6 кв.м., житловою площею 19 кв.м., яка належала на праві власності ОСОБА_5
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.05.2011 року, вказана квартира належить сторонам по справі: позивачу ОСОБА_1, відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рівних частина (по 1/3 частці) на праві спільної часткової власності (а.с.7, 8-9, 10).
Згідно висновку експерта КНДІСЕ за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 7380/12/1261/13-43 від 21.02.2013 року, вартість 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, виходячи з дійсної (ринкової) вартості квартири в цінах на момент проведення становить 124940 грн. Виділ в натурі 1/3 частини вказаної квартири не вбачається можливим (а.с.193-204).
Як встановлено судом, і про це зазначали сторони в своїх позовних заявах, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 існують конфліктні стосунки з приводу користування спірною квартирою, а спільне проживання в однокімнатній квартирі трьох співвласників є неможливим. При цьому під час розгляду справи позивач, заперечуючи проти зустрічного позову, фактично не заперечував проти відчуження своєї частки у вказаній квартирі за вартістю, визначеною висновком експертизи.
Виходячи з вказаних обставин та з урахуванням умов, які містить ст.365 ЦК України, суд вважає обґрунтованими вимоги зустрічного позову, оскільки частка позивача у спірній квартирі є незначною; вказана однокімнатна квартира є неподільною; спільне володіння і користування спірною квартирою є неможливим, виходячи з її технічної характеристики та наявності конфліктних відносин між сторонами щодо спірного майна; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам позивача та членам його сім»ї.
Посилання представника позивача на те, що зустрічний позов є безпідставним, оскільки відсутній предмет спору, а також на те, що застосування ст.365 ЦК України фактично не припинить спільної часткової власності на цю квартиру, суд до уваги не приймає, оскільки факти звернення сторін до суду з даними позовами як раз і свідчать про наявність спору. Також, під час судового розгляду сторонам надавалась можливість вирішити спір в позасудовому порядку, однак мирним шляхом дане питання вони не вирішили.
Крім того, диспозиція ст.365 ЦК України вказує на те, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників. Вказівки на те, що наслідком такого припинення має бути і припинення часткової власності інших співвласників взагалі на все спірне майно, положення даної статті не містить.
Заперечуючи проти зустрічного позову представник позивача вказував на те, що задоволення зустрічного позову завдасть шкоди інтересам позивача, оскільки спірне житло є його єдиною власністю. Суд не приймає до уваги вказані доводи, і вважає, що задоволення зустрічного позову не порушить прав ОСОБА_1, оскільки протягом всього розгляду справи позивач неодноразово зазначав про свій намір на відчуження належної йому частки, в т.ч. і за вартістю згідно висновку експертизи. Вказані наміри позивача підтверджуються і наявними в справі письмовими доказами, а саме нотаріально посвідченими заявами ОСОБА_1 на ім»я відповідачів від 08.06.2013 року про намір продажу частки квартири (а.с.22-26 т.2).
В судовому засіданні представник позивача вказував на неможливість задоволення зустрічного позову і з тієї підстави, що кошти на депозит в забезпечення вимог внесено від імені лише одного відповідача, а саме ОСОБА_3
Дійсно, як вбачається з квитанцій про внесення коштів на депозит суду відповідно до вимог ст.365 ЦК України, дані кошти внесені від імені відповідача ОСОБА_3 Як вказала в судовому засіданні представник відповідачів, кошти були внесені від імені одного відповідача, а не двох, в зв»язку з фізичною відсутність відповідача ОСОБА_2 в м.Києві. Також представник відповідачів зауважила, що спору між відповідачами, які є матір»ю та сином, щодо порядку внесення цих коштів та розподілу в подальшому часток не існує, а тому підтримувала вимоги зустрічного позову від імені обох відповідачів.
Суд погоджується з даними доводами представника відповідачів щодо обставин внесення коштів і вважає, що внесення коштів одним відповідачем, з урахуванням позиції представника відповідачів про повне підтримання позовних вимог з урахуванням даного факту, не є підставою для відмови в задоволенні зустрічного позову.
При таких обставинах, аналізуючи докази по справі та позицію сторін, суд приходить до висновку про те, що зустрічний позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Так як дані позови є взаємопов»язаними, то задоволення зустрічного позову виключає можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки припинення права власності позивача на спірну частку квартири припиняє всі інші пов»язані з цим права на дане майно.
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, то відповідно до положень ст.88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають, а з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь відповідачів судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1146 грн. 66 коп., витрати, пов"язані з проведенням експертизи, в розмірі 3530 грн. 88 коп. Витрати відповідачів по сплаті послуг банку при внесенні коштів на депозит суду в сумі 2293 грн. 32 коп. та 80 грн. не є судовими витратами, а тому відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.355, 356, 358, 365, 386, 391 ЦК України, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю відмовити.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_1 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в рівних частинах, право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 тобто по 1/6 частині за кожним.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в рівних частинах, на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 в розмірі 124940 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1146 грн. 66 коп., витрати, пов"язані з проведенням експертизи, в розмірі 3530 грн. 88 коп.
Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 26.01.2012 року, а саме скасувати арешт на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: