Справа № 209/2132/13-к
Провадження № 1-кп/209/107/13
20 червня 2013 року м. Дніпродзержинськ
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Шендрика К.Л.
при секретарі Драгунцевій С.М.
за участю сторони обвинувачення - прокурора Бразалука С.О.
сторони захисту ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно обвинуваченого:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, мешкає за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Квітів, 5-16, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, раніше несудимого,
за ч. 1 ст. 164 КК України, -
в с т а н о в и в|біля|встановив:
Обвинувачений ОСОБА_1 будучи згідно рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська № 2-2157/2010 р. від 16.09.2010 року зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки Вероніки, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 частини заробітку /доходу/, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до досягнення нею повнолітті на користь ОСОБА_2, починаючи утримання з 20.07.2010 року, будучи фізично здоровим, маючи можливість працевлаштуватися та виконувати рішення суду, офіційно не працює, аліменти не сплачує, ніякої іншої допомоги у вигляді продуктів харчування, одягу дитині не надає, участі у вихованні доньки не приймає. Заборгованість по сплаті аліментів станом на 15.01.2013 року складає 19199 грн. 02 коп. Таким чином, ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати аліментів в період з 20.07.2010 року по 15.01.2013 року, що в грошовому еквіваленті складає 19199 грн. 02 коп., коли був зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини заробітку /доходу/, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до досягнення нею повноліття на користь ОСОБА_2, починаючи утримання з 20.07.2010 року.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину|вину| в скоєнні злочину при вищезазначених обставинах визнав повністю|цілком|, і суду пояснив, що на даний момент він буде сплачувати аліменти. Раніше не платив аліменти, оскільки не мав роботи. В скоєному розкаявся.
Просив|прохав| суд розглядати|розглядувати| справу|річ| із застосуванням ст. 349 КПК України, оскільки|тому що| фактичні обставини справи|речі|, пред'явлене йому обвинувачення|обвинувачення| йому зрозуміле, і він їх не оспорює|заперечує|. Також розуміє, що позбавляється права оскаржувати|заперечувати| дані обставини в апеляційному порядку|ладі|, і це його добровільна і дійсна позиція.
Відповідно до ст. 349 КПК України суд, з урахуванням позиції обвинуваченого, думки прокурора та потерпілої, що не заперечували проти розгляду справи відповідно до ст. 349 КПК України, вважає за недоцільне дослідження тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно обвинувачений та потерпіла розуміють зміст цих обставин, чи є їх позиція добровільною і істинною. Судом обвинуваченому та потерпілій роз'яснено, що в цьому випадку вони позбавляються права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, про що в справі є розписка обвинуваченого і потерпілої.
Аналізуючи зібрані у справі докази суд вважає|лічить|, що вина|вина| обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлена|установлена| і доведена, а його умисні|навмисні| дії органами досудового слідства|наслідку| правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Обставинами, пом'якшуючими покарання|наказання| обвинуваченого, суд вважає повне визнання обвинуваченим своєї вини, щиросерде каяття.
Обставин, обтяжуючих покарання|наказання| обвинуваченого, судом не виявлено.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 міри покарання|наказання|, суд, враховуючи характер|вдачу| вчиненого|довершеного| ним злочину, особу|особистість| обвинуваченого, раніше не судимого, який позитивно характеризується за місцем проживання, вину|вину| визнав, з урахуванням|з врахуванням| принципу індивідуалізації покарання|наказання|, вважає|лічить|, що подальше|дальше| виправлення і перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції його від суспільства|товариства|, з|із| призначенням йому покарання|наказання| з випробуванням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
з а с у д и в|примовляв|:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України і, призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити|визволяти| ОСОБА_1 від відбування покарання|наказання| з|із| випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік, поклавши на засудженого|осудженого| обов'язки, передбачені ст. 76 КК України:
- п. 2 - не виїжджати|виїздити| за межі України на постійне мешкання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
- п. 3 - повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця|місце-милі| проживання, роботи або навчання.
- п. 4 - періодично з'являтися|з'являтися| для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.
Вирок суду може бути оскаржений учасниками процесу до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 30 днів з моменту|із моменту| його оголошення.
Суддя К.Л. Шендрик