01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.03.2009 № 05-5-52/15017
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Денисенко А.Ю. (довіреність № б/н від 02.03.2009 р.)
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства фірми "Екотехніка-М"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 15.12.2008
у справі № 05-5-52/15017 (суддя
за позовом Дочірнього підприємства фірми "Екотехніка-М"
до Закритого акціонерного товариства "Мінський"
про стягнення 16208,82 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.12.2008 р. у справі № 05-5-52/15017 позов Дочірнього підприємства фірми “Екотехніка-М» до Закритого акціонерного товариства «Мінський» про стягнення 16208,98 грн. повернуто без розгляду позивачу на підставі п. 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказану ухвалу скасувати повністю і передати дану справу на розгляд до Господарського суду м. Києва.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2009 р. апеляційну скаргу Дочірнього підприємства фірми “Екотехніка-М» прийнято до провадження.
Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Підставою для повернення позовної заяви місцевий господарський суд визначив неподання доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.
Суд першої інстанції посилається на те, що додане до позовної заяви платіжне доручення про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу № 254 від 26.11.2008 р. не відповідає вимогам, викладеним в листі управління Державного казначейства № 04-08/745 від 17.04.2007 р.
У вищезазначеному листі управління Державного казначейства викладені реквізити для оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу:
МФО - 820019
Банк - ГУ ДКУ у м. Києві
Одержувач - УДК у Шевченківському районі м. Києва
Код ЗКПО - 26077968
р/р - 31213259700011
код бюджетної класифікації - 22050000.
На думку Господарського суду м. Києва, надане позивачем платіжне доручення № 254 від 26.11.2008 р. не може бути прийняте як належний доказ оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки в ньому зазначений інший одержувач.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Як зазначено в п. 3.3. роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.2007 р., у вирішенні питання про наслідки порушення позивачем вимог ст. 57 ГПК України слід виходити з того, що підставою для повернення позовної заяви є тільки відсутність доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Отже, якщо до позовної заяви додано платіжне доручення про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в якому зазначений інший одержувач, це не є підставою для повернення позовної заяви.
Крім того, згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.2007 р., у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету України суди мають право згідно з п. 4 ст. 65 ГПК України витребувати від позивача відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України. Оскільки витрати на інформаційно-технічне забезпечення сплачуються також на рахунок територіального органу Державного казначейства України, то вищезазначена норма стосується і платіжного доручення про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З огляду на викладене, повернення оскаржуваною ухвалою позову Дочірнього підприємства фірми «Екотехніка-М» без розгляду на підставі п. 10 ч.1 ст. 63 ГПК України є неправомірним.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду - скасуванню.
Відповідно до ч. 4 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення позовної заяви, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства фірми «Екотехніка-М» задовольнити.
Ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.12.2008 р. у справі № 05-5-52/15017 скасувати.
Справу № 05-5-52/15107 передати на розгляд до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
16.03.09 (відправлено)