Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"11" березня 2009 р. Справа № 21/260-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Шевель О. В., судді Афанасьєв В.В. , Бухан А.І.
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників:
позивача
-
не з'явився
відповідача
-
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 420Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 22 січня 2009 року у справі № 21/260-08
за позовом ТОВ "Метал Холдінг Харків", м. Харків
до АТ "Флас", м. Харків
про стягнення 124447,94 грн.,
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 22 січня 2009 року у справі № 21/260-08 (суддя Пелипенко Н.М.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з АТ "Флас" на користь ТОВ "Метал Холдінг Харків" 124447,94 грн. основного боргу, штраф в сумі 12444,70 грн., пені в сумі 11587,27 грн., витрати на державне мито в сумі 1487,79 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Відповідач - АТ "Флас" з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22 січня 2009 року у справі № 21/260-08 та прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні штрафу та пені.
Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає заявлені позивачем апеляційні вимоги необґрунтованими та просить прийняте по справі рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. При цьому він зазначає, що господарський суд області належним чином дослідив усі матеріали справи та дав правильну правову оцінку обставинам спору.
У судове засідання 11.03.2009 року представники сторін не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 5105564 від 05.03.09р. та №5105572 від 24.02.09 р., колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутністю представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторони, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № ДогОП -87 від 10.07.2006 р.Згідно з вимогами договору позивач передав відповідачеві металопродукцію по видатковим накладним №003114 від 17.07.2008р. на суму 26 936,0грн., №003108 від 17.07.2008р. на суму 102511,94грн., відповідач продукцію прийняв через свого представника, що діяв за довіреностями НЕЙ №548869/75 від 16.07.2008р., однак свої зобов8язання в термін передбачений п.4.3 договору , а саме здійснення 100% оплати вартості кожної партії продукції протягом семи банківських днів з дати поставки відповідної партії, здійснив частково в сумі 5000,0грн., що підтверджується банківською випискою позивача з філії ЗАТ "ОТП Банк" від 07.10.2008р., заборгованість складає 124 447,94грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Враховуючи, що вказана сума боргу, відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача вартості продукції в сумі 124 447,94грн. обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Пунктами 6.2., 6.3 договору сторонами передбачено, що при поставці продукції на умовах відстрочення платежу , у випадку невиконання зобов'язань у термін, зазначений п.4.3. цього договору , покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми. Окрім штрафу , зазначеної в п.6.2. договору, за несвоєчасну оплату вартості продукції покупець сплачує продавцю пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобов'язання , від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати продукції в термін передбачений п.4.3. договору нараховані позивачем штраф в сумі 12 444,70грн., пені в сумі 11 587,27грн. визнані судом обґрунтованими, та підлягають задоволенню.
Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, через що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як свідчать матеріали справи, господарський суд Харківської області забезпечив додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно дослідив фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог представник відповідача вказує на те, що господарський суд не дослідив обставин, пов'язаних з понесенням позивачем збитків, їх співрозмірність штрафним санкціям, що дорівнюють 20 відсоткам основного боргу. Оскаржуючи прийняте по справі судове рішення, відповідач ні під час вирішення спору господарським судом Харківської області, ні в ході розгляду його апеляційної скарги не надав належних та допустимих доказів виконання ним прийнятих на себе договірних зобов'язань, сплати ним у повному обсязі вартості прийнятої від позивача продукції. Тому господарський суд області правомірно стягнув з відповідача суму основного боргу та передбачені договором штрафні санкції як відповідальність за несвоєчасне та неналежне виконання умов договору. Таке рішення суду першої інстанції відповідає положенням статей 611, 612, 614,623, 624 Цивільного кодексу України, статей 224, 225, 230, 231 Господарського процесуального кодексу України. Наведені відповідачем у обґрунтування своєї апеляційної скарги твердження стосовно незастосування судом першої інстанції свого права на зменшення розміру штрафних санкцій також не доведені ним у встановленому матеріальним та процесуальним законодавством порядку. Правові підстави для цього встановлені статтями 616 та 617 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.
Разом з тим системний аналіз матеріалів справи свідчить, що після одержання переданої позивачем уповноваженому представнику відповідача продукції ухилявся від виконання прийнятих на себе договірних зобов'язань, а застосований ним спосіб апеляційного оскарження прийнятого по справі судового рішення направлений на подовження строку набуття цього судового рішення законної сили та примусового його виконання в порядку, передбаченого чинним законодавством України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 22 січня 2009 року у справі № 21/260-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Головуючий суддя Шевель О. В.
Судді Афанасьєв В.В.
Бухан А.І.