83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
12.03.09 р. Справа № 40/23
Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.
При секретарі судового засідання Чукліній І.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом
прокурора м. Донецьк в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» м. Київ та Донецької філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» м. Донецьк
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Данко» м. Волноваха
про стягнення 144 430 грн. 72 коп.
за участю:
прокурора Кулікова Ю.В.
представників сторін
від позивача Лаврищев О.І. - юрисконсульт Цімідан К.В. головний юрисконсульт
від відповідача не з'явився
Суть спору:
Прокурор м. Донецька в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії « Украгролізинг» та Донецької філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» звернувся до господарського суду Донецької області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю « Аграрне підприємство « Данко» боргу з лізингових платежів в сумі 140 070 грн., пені за прострочення внесення лізингових платежів в сумі 3 875 грн. 02 коп., трьох процентів річних в сумі 485 грн. 70 коп. за прострочення виконання грошових зобов'язань згідно договору фінансового лізингу від 27.10.04р. № 5-04-1105фл. та вилучення у останнього техніки, що отримана у лізинг: трактор колісний, орнопросапний ХТЗ - 16 331 у кількості 11(одинадцять) одиниць.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, приймаючи до уваги доводи представника позивача, висновок прокурора, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що між відкритим акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія » Украгролізинг»», далі Лізингодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю “Аграрне підприємство « Данко», далі Лізингоодержувач, було укладено договір фінансового лізингу від 27.10.04р. № 5-04-1105фл., згідно якого у позивача виникли перед відповідачем зобов'язання по передачі у користування на визначений договором строк предмету лізингу.
Предметом договору є трактори колісні орнопросапні марки ХТЗ - 16 331 у кількості 11 (одинадцять) штук та загальною вартістю 2 244 280 грн.
Тобто, за умовами цих договорів Лізингодавець передав Лізингоодержувачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, а Лізингоодержувач зобов'язався прийняти це майно, своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строк, передбачений договорами.
Лізингодавцем належним чином були виконані умови договорів, а саме: майно, що є предметом лізингу, було передано в користування Лізингоотримувачу на підставі підписаних актів прийому-передачі майна № 19 від 08.12.04р., №20 від 08.12.04р., №24 від 16.02.05р.,№25 від 16.02.05р.
Згідно з пунктом 3.5.2 договору Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку та умов договору фінансового лізингу.
Проте всупереч прийнятих обов'язків, Лізингоодержувач зобов'язання за договорами щодо сплати періодичних лізингових платежів виконує не в повному обсязі, лізингові платежі сплачує з затримкою, внаслідок чого за ним станом на 20.01.04р. утворився борг в сумі 140 070 грн.
Лізінгоодержувач не виконує умови договору, тому Лізінгодавець відповідно до вимог п. 3.1.2 договору вимагає повернення на його користь техніки, що отримана у лізинг, зокрема: трактор колісний, орнопросапний ХТЗ - 16 331 у кількості 11(одинадцять) одиниць.
Згідно з пунктом 7.2.1 договору за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.5.2 даного договору та графіку сплати лізингових платежів, інших платежів, передбачених договорами, Лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх обов'язків, а саме сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення. Оскільки Лізингоодержувачне виконав свої зобов'язання у повному обсязі, Лізингодавець намагається стягнути з нього пеню в сумі 3 875 грн. 02 коп. за період прострочення внесення лізингових платежів з 09.12.08р. по 19.01.09р.
Докази у справі підтверджують те, що мале місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а тому позивач з посиланням на вимоги статті 625 ЦК України намагається стягнути з відповідача за законом три процента річних в сумі 485 грн. 70 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 09.12.08р. по 19.01.09р., оскільки інший розмір не встановлений договором.
Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір фінансового лізингу.
Згідно ст. 806 ЦК України за договором Лізингу одна сторона (Лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (Лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить Лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із Лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених п. 2 ст. 806 ЦК України та законом.
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Стаття 292 ГК України дає наступне визначення лізингу, що це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однієї стороною (Лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (Лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить Лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням Лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати Лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Згідно п. 2 ст. 292 ГК України, залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.
За ст. 1 Закону України "Про лізинг", фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, виникаючих на підставі договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу Лізингодавець зобов'язується придбати у власність річ у продавця (постачальника) у відповідності з установленими Лізингоотримувачем специфікаціями та умовами та передати її у користування Лізингоотримувачеві на певний строк не менш ніж один рік за встановлену плату (лізингові платежі).
Безпосередньо у судовому засіданні судом з'ясовано, що відповідач платіжним дорученням №47 від 10.02.09р. сплатив суму лізингових платежів в розмірі 336 420 грн., куди увійшов і основний борг в сумі 140 070 грн., однак до звернення прокурора з позовом. Факт виникнення правовідносин між позивачем та судом - це передача позовної заяви та доданих до неї матеріалів до канцелярії суду. Позовна заява прокурора надійшла до канцелярії господарського суду Донецької області 17.02.09р., про що свідчить відмітка за вхідним номером 0238/1758 та підпис відповідного працівника канцелярії.
З урахуванням викладеного у задоволенні позовних вимог прокурора про стягнення з відповідача боргу з лізингових платежів в сумі 1400 070 грн. слід відмовити, та тих підставах, що погашення основного боргу відповідачем відбулося до звернення прокурора з позовом.
Пункт 6 статті 232 ГК України передбачає нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Додаткові зобов'язання існують доти поки існує основне зобов'язання.
Факт прострочення підтверджено матеріалами справи, а тому позовні вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача пені в сумі 3 875 грн. 02 коп. за період прострочення внесення лізингових платежів з 09.12.08р. по 19.01.09р. за договорами фінансового лізингу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки інший розмір процентів не був встановлений договором, то позовні вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних сумі 485 грн. 70 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 09.12.08р. по 19.01.09р., також вважаються обґрунтованими.
Предмет позову повинен завжди відповідати способам захисту порушеного права, передбачених у статті 16 ЦК України. Коли предмет позову не відповідає способу захисту порушеного права у задоволенні позову слід відмовити, як необґрунтовано заявленого. Вилучити майно згідно Закону України « Про виконавче провадження», має право лише Державна виконавча служба України і тільки на підставі рішення суду.
З урахуванням наданих прокурором та позивачем доказів, а саме те, що відповідачем сплачено сума лізингових платежів за договором, приймаючи до уваги виконання останнім умов договору фінансового лізингу, не чітке визначення та обрання прокурором способу захисту порушеного права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора щодо зобов'язання відповідача повернути на користь позивача техніку, яка була отримана у лізинг, зокрема: трактор колісний, орнопросапний ХТЗ - 16 331 у кількості 11 (одинадцять) одиниць необгрунтовані , а тому не підлягають задоволенню.
В даному випадку прокурору потрібно шукати інші способи захисту порушеного права.
Учасниками судового процесу відповідно до вимог ст.ст. 1,21 ГПК України можуть бути лише юридичні особи, повноваження яких підтверджено установчими документами, а також фізичні особи у випадках встановлених законом.
Суду не надане право змінювати позивача у справі, у тому числі органу, який вирішує функції держави у спірних правовідносинах
Пункт 3.1 Положення про Донецьку філію Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» містить посилання на те, що філія є відособленим структурним підрозділом власника відповідно до вимог законодавства, і не має статусу юридичної особи.
На підставі викладено провадження у справі відносно Донецької філії Національної акціонерної компанії « Украгролізинг» слід припинити на підставі пункту 1 статі 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.
Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход державного бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
За згодою представника позивача, прокурора, присутніх у судовому засіданні, було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, згідно ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ст. 1 Закону України "Про лізинг", ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст.ст. 526, 599, 625, 806 ЦК України від 2003р. , п. 6 ст. 232, ст. 292 ГК України, ст.ст.1, 21, 22, 29, 44, 49, п. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, ч. ч. 2, 3, ст. 85 ГПК України, суд, -
1. Провадження у справі відносно Донецької філії Національної акціонерної компанії « Украгролізинг» припинити.
2. Позовні вимоги прокурора задовольнити частково.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Аграрне підприємство « Данко», 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Радянська, 51, ід. код 32362833, р/р 26008301550927 у філії відділення Промінвестбанку в м. Волноваха Донецької області, МФО 334646 на користь:
- Національної акціонерної компанії « Украгролізинг», 01601, м. Київ, вул. Мечнікова, 16-а, ід. код 30401456, р/р 2600712557 в АППБ « Аваль»в м. Київ, МФО 300335, пеню в сумі 3 875 грн. 02 коп., три проценти річних в сумі 485 грн. 70 коп., видавши наказ;
- державного бюджету України державне мито в сумі 46 грн. 17 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 3 грн. 56 коп., видавши наказ та надіславши його на виконання до Волновахської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області
4. У задоволенні позовних вимог прокурора щодо стягнення з відповідача боргу з лізингових платежів в сумі 140 070 грн. відмовити.
5. У задоволенні позовних вимог прокурора щодо зобов'язання відповідача повернути на користь позивача техніку, яка була отримана у лізинг, зокрема: трактор колісний, орнопросапний ХТЗ - 16 331 у кількості 11 (одинадцять) одиниць - відмовити.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя