11 березня 2009 р.
№ 36/244
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенко Г.П. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Рогач Л.І.,
розглянувши матеріали
касаційної скарги
Профспілки працівників машинобудування та металообробки України
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2008
у справі
господарського суду м. Києва
за позовом
Профспілки працівників машинобудування та металообробки України
до
ВАТ "Київський завод комунального машинобудування "Коммаш"
про
витребування майна із чужого незаконного володіння,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Татанчук А.О. -голова, Петренко І.В. (дов. від 11.03.09 № 21), Матлах І.Ю. (дов. від 10.03.09 № 20),
відповідача: не з'явились,
Рішенням від 11.06.2008 господарського суду м. Києва в задоволенні позову про витребування з незаконного володіння ВАТ "Київський завод комунального машинобудування "Коммаш" належного позивачу майна відмовлено.
Постановою від 11.11.2008 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Профспілка працівників машинобудування та металообробки України звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі, Всеукраїнська громадська організація Профспілка працівників машинобудування та металообробки України зареєстрована 10.02.2000, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію об'єднання громадян № 1329 від 10.02.2000р.
Відповідно до п. 9.2 Колективного договору Відкритого акціонерного товариства "Київський завод комунального машинобудування "Коммаш" від 05.04.2006 власник зобов'язується надавати профспілковому комітету безкоштовно необхідні для його діяльності та проведення зборів приміщення з обладнанням, опаленням, освітленням, прибиранням, охороною.
На виконання зазначеного пункту договору Відкритим акціонерним товариством "Київський завод комунального машинобудування "Коммаш" профспілковому комітету надано приміщення у складальному цеху заводу.
Судами з'ясовано, що відповідно до протоколу № 19 засідання профспілкового комітету Відкритого акціонерного товариства "Київський завод комунального машинобудування "Коммаш" від 27.12.2006 профспілку ВАТ "Київський завод комунального машинобудування "Коммаш" у зв'язку з майже 100% припиненням робітниками за власним бажанням членства в профспілці протягом 2006 року та залишенням лише одного члена профспілки, що недостатньо для створення первинної профспілкової організації, визнано такою, що ліквідувалася шляхом саморозпуску, припинено її діяльність відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"шляхом саморозпуску. Приміщення та майно, надане відповідачем профкому в тимчасове користування, передано заводу.
За актом, складеним працівниками ВАТ "Київський завод комунального машинобудування "Коммаш" 28.12.2006, приміщення, передане профспілковій організації в тимчасове користування, було відкрите відповідачем, майно, яке в ньому знаходилось, здано в архів заводу.
Звертаючись з позовом уданій справі, позивач послався на те, що відповідач самовільно 28.12.2006 безпідставно виселив позивача з займаного приміщення та вилучив майно на загальну суму 4 003,72 грн., що є порушенням статутної діяльності профспілкової організації, перешкоджанням її законній діяльності, незаконним заволодінням чужим майном.
Приймаючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій врахували постанову про відмову в порушенні кримінальної справи Голосіївського РУ ГУ МВС України в місті Києві від 05.01.2007, в якій вказано, що директор з кадрових питань, побуту та режиму Відкритого акціонерного товариства "Київський завод комунального машинобудування "Коммаш" Чурюк М.В., у зв'язку з відсутністю в приміщенні представників профспілки, був вимушений по акту відкрити приміщення і все майно, що там знаходилось, здати в архів заводу, а також винесену за результатами перевірки прокуратурою Голосіївського району міста Києва 10.04.2007 постанову про відмову у порушенні кримінальної справи за ст. 170 Кримінального кодексу України за відсутністю в діях директора з кадрових питань, побуту та режиму Чурюка М.В. складу злочину.
Також суди послались на те, що об'єктом віндикації можуть бути лише індивідуально визначені речі, а позивачем не надано доказів на підтвердження того, що усе майно, яке він просить витребувати у відповідача, є індивідуально визначеним, збереглося в натурі та знаходиться в даний час у відповідача.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що при розгляді справи не було забезпечено всебічний, повний і об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, як це передбачено статтею 43 Господарського процесуального кодексу України.
Так, дійшовши обгрунтованого висновку стосовно того, що первинна профспілкова організація ВАТ "Київський завод комунального машинобудування "Коммаш" є організаційною ланкою профспілки працівників машинобудування та металообробки України, а майно, яке обліковувалось за цією первинною організацією та придбане за рахунок коштів профспілки, належить Профспілці "Машметал" на праві колективної власності, суди безпідставно відмовили в задоволенні позову в цілому.
При цьому, суд апеляційної інстанції, правомірно посилаючись на ст. 387 ЦК України, згідної якої об'єктом віндикації можуть бути лише індивідуально визначені речі, не взяв до уваги, що у позовній заяві чітко вказано, яке саме майно, в тому числі, документи та печатки, позивач просить вилучити у відповідача. Крім того, копії вказаних документів додано до позовної заяви. Також, у матеріалах справи знаходиться перелік вказаного майна, підписаний головним бухгалтером профкому.
Щодо доведення факту наявності спірного майна на місці його знаходження, то за встановлених судами обставин та наявних у справі доказів, покладення додатково цього обов'язку на позивача слід визнати необгрунтованим.
З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 11.06.2008 господарського суду м. Києва та постанову від 11.11.08 Київського апеляційного господарського суду у справі № 36/244 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий Коробенко Г.П.
Судді Костенко Т.Ф.
Рогач Л.І.