04 березня 2009 р.
№ 2/214-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кравчука Г.А.,
суддів:
Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
на постанову
Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 20.01.2009 р.
у справі
№ 2/214-08
господарського суду
Київської області
за позовом
Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
до
Закритого акціонерного товариства "Росава"
про
стягнення 594 559,37 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:
Кісельова Л.В., дов. № 134 від 15.01.2009 р.;
відповідача:
Пошиванюк Т.П., дов. № 05-2 від 13.01.2009 р.;
Рєпнін Є.Ю., дов. № 05-82 від 10.12.2008 р.;
У вересні 2008 р. Акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" (далі -Компанія) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з Закритого акціонерного товариства "Росава" (далі -Товариство) заборгованість по перерахуванню страхових платежів за договором страхування вантажів № 839-73/10 від 26.11.2003 р. за період з 01.12.2007 р. по 07.02.2008 р. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення у розмірі 594 559,37 грн.
Позовні вимоги Компанія, посилаючись на норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, обґрунтовувала тим, що Товариство прострочило виконання зобов'язань зі сплати страхових платежів за укладеним з нею договором страхування вантажів № 839-73/10 від 26.11.2003 р. та додатковими угодами до нього за період з 01.12.2007 р. по 07.02.2008 р., у зв'язку з чим має заборгованість, яка підлягає стягненню з урахуванням інфляційних збитків та 3% річних.
Рішенням господарського суду Київської області від 30.10.2008 р. (суддя Конюх О.В.) позовні вимоги Компанії задоволено частково: з Товариства стягнуто основний борг у розмірі 532 691,75 грн., збитки від інфляції у розмірі 50 871,12 грн. та 3% річних у розмірі 7 787,05 грн., а в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення прийнято з мотивів, наведених Компанією у позовній заяві, а часткова відмова у задоволенні позовних вимог Компанії мотивована помилкою, допущеною при розрахунку інфляційних збитків.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.01.2009 р. (колегія суддів: Чорногуз М.Г., Жук Г.А., Агрикова О.В.) рішення господарського суду Київської області від 30.10.2008 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Компанії відмовлено. Постанова мотивована тим, що за додатковими угодами до договору страхування вантажів № 839-73/10 від 26.11.2003 р. за період з 01.12.2007 р. по 07.02.2008 р. Товариство не сплатило коштів, а відтак, виходячи зі ст. 983 Цивільного кодексу України та ст. 18 Закону України "Про страхування", між Компанією та Товариством не було укладено відповідних договорів страхування, що виключає існування заборгованості.
Компанія звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.01.2009 р. скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Київської області від 30.10.2008 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги Компанія обґрунтовує тим, що апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови не було застосовано ст. ст. 241, 610 та 612 Цивільного кодексу України та ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство не скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Компанії до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Компанії підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:
- між Компанією та Товариством укладено договір страхування вантажів № 839-73/10 від 26.11.2003 р., у п. 7.1 якого визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання;
- п. 2.1. договору страхування вантажів № 839-73/10 від 26.11.2003 р. передбачено, що на кожну відправку вантажів згідно з заявою Товариства укладається додаткова угода до цього Договору, в якій визначаються страхова сума, страховий тариф, платіж та франшиза;
- п. 2.6. договору страхування вантажів № 839-73/10 від 26.11.2003 р., з урахуванням змін, внесених доповненням № 13 від 13.12.2006 р., встановлено, що Товариство зобов'язано не пізніше 15 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Компанії частку страхового платежу, яка становить не менше 20 відсотків від запланованого на цей місяць страхового платежу. Остаточні розрахунки проводяться до 15 числа місяця, наступного за звітним, після підписання страховиком та страхувальником акту взаємозвірки, щодо отриманих страхових платежів згідно з укладеними додатковими угодами;
- відповідно до умов договору страхування вантажів № 839-73/10 від 26.11.2003 р. між Компанією та Товариством у період з 01.12.2007 р. по 07.02.2008 р. було укладено додаткові угоди до нього №№ 839-73/10 № 10785, №№ 10808-10944, №№ 10945-10985, №№ 11176-11256, №№ 11257-11283 на загальну страхову суму 78 030 545,09 грн., розділом 2 яких передбачено, що: Товариство зобов'язано сплатити страховий платіж шляхом перерахування суми, зазначеної у п. 1.16 цих угод, на розрахунковий рахунок Компанії не пізніше дати передачі вантажу до перевезення; у випадку несплати страхового платежу у термін, зазначеній в угодах, вантаж вважається незастрахованим.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Компанії, господарський суд другої інстанції, посилаючись на ст. 18 Закону України "Про страхування", виходив з того, що за додатковими угодами до договору страхування вантажів № 839-73/10 від 26.11.2003 р. №№ 839-73/10 № 10785, №№ 10808-10944, №№ 10945-10985, №№ 11176-11256, №№ 11257-11283 не може бути факту заборгованості по страхових платежах, оскільки вони змінюють порядок розрахунків, передбачений п. 2.6. договору страхування вантажів № 839-73/10 від 26.11.2003 р., з урахуванням змін, внесених доповненням № 13 від 13.12.2006 р., та згідно з якими у випадку несплати Товариством страхового платежу Компанії вантаж вважається незастрахованим, а договір страхування -неукладеним.
Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає зазначений висновок помилковим з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої ст. 18 Закону України "Про страхування" договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.
Таким чином, договір страхування вантажів № 839-73/10 від 26.11.2003 р. набрав чинності з 26.11.2003 р. (п. 7.1), про що правильно зазначив господарський суд першої інстанції.
Додаткові угоди до договору страхування вантажів № 839-73/10 від 26.11.2003 р. №№ 839-73/10 № 10785, №№ 10808-10944, №№ 10945-10985, №№ 11176-11256, №№ 11257-11283 не можна розглядати як окремі договори страхування, оскільки вони укладені у відповідності та на виконання договору страхування вантажів № 839-73/10 від 26.11.2003 р. і є невід'ємною його частиною.
Виконання Компанією зобов'язань зі страхування вантажу за договором страхування вантажів № 839-73/10 від 26.11.2003 р. та додатковими угодами до нього №№ 839-73/10 № 10785, №№ 10808-10944, №№ 10945-10985, №№ 11176-11256, №№ 11257-11283 та прийняття Товариством вказаного виконання підтверджується підписаними Компанією та Товариством актами виконаних послуг за грудень 2007 р. № 12 від 29.12.2007р., за січень 2008р. від 31.01.2008 р. № 1, за 01-07.02.2008 р. № 2 від 07.02.2008 р., про що правильно зазначив господарський суд Київської області.
Крім того, підписані Компанією та Товариством акти звірки взаєморозрахунків по договору страхування вантажів № 839-73/10 від 23.11.2003р. за грудень 2007 р. від 03.01.2008 р. № 12, за січень 2008р. від 01.02.2008 р. № 1 та за 01-07.02.2008 р. від 08.02.2008р. № 2 свідчать про визнання Товариством свого обов'язку сплатити страхові платежі за період з 01.12.2007 р. по 07.02.2008 р., про що обґрунтовано вказав місцевий господарський суд.
Викладене не було враховано господарським судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим його твердження про неукладення за додатковими угодами до договору страхування вантажів № 839-73/10 від 26.11.2003 р. №№ 839-73/10 № 10785, №№ 10808-10944, №№ 10945-10985, №№ 11176-11256, №№ 11257-11283 договорів страхування, і, відповідно, про неможливість виникнення відповідної заборгованості є необґрунтованим.
При цьому господарськими судами першої та другої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Товариство частково виконало зобов'язання за додатковими угодами до договору страхування вантажів № 839-73/10 від 26.11.2003 р. №№ 839-73/10 № 10785, №№ 10808-10944, №№ 10945-10985, №№ 11176-11256, №№ 11257-11283 на загальну суму 160 000,00 грн.
Господарським судом першої інстанції з'ясовано, що з урахуванням порядку сплати страхових платежів, що передбачає внесення Товариством до 15 числа поточного місяця 20% страхового платежу і остаточного розрахунку до 15 числа наступного місяця за результатами підписання акту взаємозвірки, загальна заборгованість Товариства перед Компанією по страхових платежах з 01.12.2007 р. по 07.02.2008 р. становить 532 691,75 грн. і складається із:
- заборгованості за грудень 2007 р. станом на 16.01.2008р. -у розмірі 158 881,62 грн.;
- заборгованості за січень станом на 16.01.2008 р. у розмірі 63 011,01 грн. та станом на 16.02.2008р. -у розмірі 252 044,02 грн., всього за січень - у розмірі 315 055,03 грн.;
- заборгованості за 01-07.02.2008 р. станом на 16.02.2008 р. -у розмірі 11 751,02 грн. та станом на 16.03.2008 р. -у розмірі 47 004,08 грн., всього за 01-07.02. 2008 р. -у розмірі 58 755,10 грн.
Згідно з п. 1 частини першої ст. 21 Закону України "Про страхування" страхувальник зобов'язаний своєчасно вносити страхові платежі.
Ст. ст. 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина друга ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведене свідчить, що місцевий господарський суд обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги Компанії, враховуючи помилку, допущену Компанією при розрахунку інфляційних збитків.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.01.2009 р. підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права.
При цьому рішення господарського суду Київської області від 30.10.2008 р. має бути залишено в силі як таке, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" задовольнити.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.01.2009 р. у справі № 2/214-08 господарського суду Київської області скасувати.
Рішення господарського суду Київської області від 30.10.2008 р. у справі № 2/214-08 залишити в силі.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Росава" на користь Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" 2 956,75 грн. державного мита, сплаченого за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало