16.03.09
Справа №АС8/70-09.
За позовом: Прокурора Ковпаківського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми
До відповідача: Приватної фірми «Будтехмонтаж», м. Суми
Про стягнення 4548 грн. 62 коп.
СУДДЯ КІЯШКО В.І.
При секретарі судового засідання Заєць М.В.
За участю представників:
позивача - Лістунова Т.О.
відповідача - Лантушенко Д.С.
прокурор - Ткаченко К.Л.
Суть спору: Прокурор в інтересах держави в особі позивача просить суд стягнути з відповідача на користь Управління ПФУ в Ковпаківському районі м. Суми заборгованість по сплаті страхових внесків за період з 22.12.2008р. по 26.01.2009р. в розмірі 4548 грн. 62 коп., відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач подав заперечення проти позовних вимог, де просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що 20.01.2009р. ПФ «Будтехмонтаж» в повному обсязі перерахувало суму страхових внесків, згідно розрахунку за період з 22.12.2008р. по 26.01.2009р.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази та заслухавши представника відповідача, господарський суд встановив, що позовні вимоги не можуть бути задоволені з наступних підстав:
Відповідач - Приватна фірма «Будтехмонтаж», відповідно до ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстрована як платник страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язаний самостійно сплачувати визнане ним зобов'язання.
Згідно п. 1 ст. 19 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для платників страхових внесків об'єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівникам.
Порядок обчислення внесків на фактичні витрати на оплату праці встановлений п. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004р. за № 64/8663.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що відповідачем відповідно до поданого ним звіту самостійно були нараховані страхові внески в сумі 6750 грн. 40 коп. і не були сплачені в строки, визначені ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В судовому засіданні встановлено, що згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень місяць 2008р. відповідачем були нараховані страхові внески в розмірі 4548 грн. 62 коп.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
З вищевказаної норми випливає, що підприємство відповідач у справі повинно було сплатити страхові внески, нараховані ним самостійно за грудень 2008р. до 20 січня 2009р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем відповідно до вимог ст. 20 вказаного Закону, своєчасно було перераховано позивачу страхові внески в розмірі 4548 грн. 62 коп. платіжними дорученнями № 4 та № 5 від 20.01.2009р., оригінали яких досліджено судом у судовому засіданні, а копії приєднано до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідач надав достатні докази в обґрунтування своєї позиції по справі, то суд в задоволенні адміністративного позову відмовляє.
Тому, керуючись ст. ст. 71, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
2. Згідно ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення (з дня складення постанови в повному обсязі). Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
3. Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ КІЯШКО В.І.