17 березня 2009 р.
№ 2-12/8225-2008(2-17/8225-2008)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
РВ ФДМУ в АР Крим та м.Севастополі
на рішення
від 26.11.08 господарського суду АР Крим
у справі
№2-12/8225-08 господарського суду АР Крим
за позовом
РВ ФДМУ в АР Крим та м.Севастополі
до
1.Фонду майна АР Крим
2.Науково-виробничого підприємства "Вина Криму"
3-ті особи:
ФДМ України
про
визнання недійсним договору оренди
за участю представників сторін:
позивача: не з'явилися
відповідача 1: Соловйова К. С., довіреність у справі
3-тьої особи: Донець Т. М. , довіреність від 10.01.09, б/н
Регіональне відділення ФДМУ в АР Крим та м.Севастополі звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Фонду майна АР Крим, науково-виробничого підприємства "Вина Криму" про визнання недійсними договору оренди державного нерухомого майна б/н від 03.01.02 структурного підрозділу колишнього Сімферопольського експериментального виробництва, розташованого за адресою: м.Сімферополь вул. Червоноармійська , 1, укладений між Фондом майна АР Крим та Науково-виробничим підприємством "Вина Криму".
Рішенням господарського суду АР Крим від 26.11.08 (суддя Іллічов М.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення мотивовано тим, що Фонд майна АР Крим при укладенні договору оренди діяв в межах повноважень, наданих Фондом державного майна України та делегованих Верховною Радою АР Крим.
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, РВ ФДМ України в АР Крим та м.Севастополі звернулось з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме, п.2 ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та вважає, що орендодавцем державного майна, розташованого на території АР Крим є Фонд державного майна України в особі його регіональних відділень.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
03.01.02 між Фондом мана АР Крим та науково-виробничим підприємством "Вина Криму" було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу - державного нерухомого майна структурного підрозділу колишнього Сімферопольського експериментального виробництва, яке раніше знаходилось в користуванні за договором оренди у орендного підприємства "Діоніс", що розташоване за адресою: м.Сімферополь, вул. Червоноармійська,1.
Пунктом 10 Договору встановлено строк дії договору -3 роки, але при цьому визначено, що договір діє з 01.01.02 по 31.12.04.
Судом зазначено, що договір оренди було укладено на підставі наказу Фонду майна АР Крим №956 від 13.12.01 "Про передачу ЦМК -структурного підрозділу колишнього Сімферопольського експериментального виробництва, що визначається як державне майно…".
Зі змісту статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних відносин) вбачається, що Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва є орендодавцем щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук. Державні підприємства можуть бути орендодавцями лише щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 м на одне підприємство.
Відповідно до ст. 4 цього Закону об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", згідно якої не підлягають приватизації інші об'єкти права державної власності , які забезпечують виконання державою своїх функцій.
Суд не з'ясував чи відноситься до таких об'єктів НПП "Вина Криму".
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) Раді Міністрів Автономної Республіки Крим було пропоновано подати до 01.01.1992 р. Кабінету Міністрів України пропозиції про склад майна Кримської АРСР.
Крім того, наказом Фонду державного майна України № 264 від 10.02.04 "Про завдання щодо забезпечення надходження орендної плати до Державного бюджету у 2004 році", затвердженого Міністерством юстиції (з'ясувати) повноваження Фонду державного майна України по здачі об'єктів державної власності в оренду до 2004 року були передані Фонду майна АР Крим строком до 31.12.04 з визначенням термінів дії договорів оренди ЦМК, як правило, в межах 3 років, а нерухомого майна -в межах 1 рік.
Судом першої інстанції не було надано належну юридичну оцінку обставинам у справі, а саме, суд не звернув увагу на те, що згідно п.1.1 договору оренди б/н від 03.01.02 об'єкт оренди визначено як державне майно. В рішенні суду першої інстанції відсутнє дослідження доказів на підтвердження того, що НПП "Вина Криму" є республіканським майном і Фонд майна Автономної Республіки Крим був вправі їм розпоряджатися. Таким чином, судом достеменно не з'ясовано статус майна НПП "Вина Криму" на час видання наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим №956 від 13.12.01 та укладання договору оренди майна від 03.01.02 року, а відтак хто є належним орендодавцем: регіональне відділення Фонду державного майна України або Фонд майна Автономної Республіки Крим.
Не досліджено судом і довіреність Фонду Державного майна України на підписання договорів оренди державного майна України у 2002 році: від імені кого та кому ФДМУ доручив укладати договори оренди державного майна, чи було в уповноваженої особи право передоручати підписання договорів. За таких обставин висновок суду, що Фонд майна Автономної Республіки Крим володіє належним обсягом цивільної дієздатності для укладання договору спірного майна, є передчасним.
Посилання суду на висновок, зроблений господарським судом АР Крим під час розгляду справи №2-8/7662-2005 про те, що через відсутність належних заяв щодо припинення чи зміни умов договору оренди, дія договору оренди була продовжена, є необґрунтованим.
Так, відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Всупереч положенням зазначеної статті суд першої інстанцій не врахував, що у даній справі та у справі №2-8/7662-2005 склад учасників не є тотожним.
Окрім цього, суд також не звернув увагу на те, що наказ ФДМУ №236 "Щодо виконання завдання із забезпечення надходження орендної плати до Державного бюджету" виданий 07.02.02р., а спірний договір оренди було підписано 01.02.02. Судом також не з'ясовано, продовжено чи ні цей договір оренди.
В порушення ст. 43 ГПК України суди не розглянули всебічно, повно і об'єктивно всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин ухвалене у справі рішення є необґрунтованим, прийнятими при неповному з'ясуванні обставин справи, з порушенням вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно усунути зазначені вище недоліки та врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу РВ ФДМ України в АР Крим та м.Севастополі задовольнити частково.
Рішення господарського суду АР Крим від 26.11.08 у справі №2-12/8225-2008 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду АР Крим.
Головуючий В. Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун