12.03.2009 Справа№ 18/194
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)
суддів: Виноградник О.М., Джихур О.В.
при секретарі судового засідання: Геворгян Е.М.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з»явився;
від відповідача -не з»явився;
Про час та місце судового засідання представники позивача та відповідача повідомлені належним чином (а.с. 92 -93).
розглянувши матеріали апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства “Кіровоградський кар'єр», с. Соколівське Кіровоградського району Кіровоградської області, на рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2009р. у справі №18/194
за позовом відкритого акціонерного товариства “Кіровоградський кар'єр»,
с.Соколівське Кіровоградського району Кіровоградської області
до товариства з обмеженою відповідальністю “Скіфія-Транс»,
м.Київ
про визнання недійсним договору № 25/08 від 15.04.2008р.
Відкрите акціонерне товариство “Кіровоградський кар»єр», с. Соколовське Кіровоградського району Кіровоградської області звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Скіфія -Транс», м. Київ про визнання недійсним Договору -доручення від 15.04.2008 року № 25/08 на транспортно -експедеційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжміськом сполученні, з тих підстав, що товариство з обмеженою відповідальністю “Скіфія-Транс» (експедитор за договором) надавало транспортно-експедиційні послуги та здійснювало перевезення за спірним договором за відсутності Ліцензії про надання послуг з міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, що є порушенням вимог Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та “Про автомобільний транспорт».
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2009 року по справі № 18/194 (суддя Тимошевська В.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено, оскільки для виконання відповідачем визначених послуг (робіт) отримання ліцензії в порядку установленому Законом України “Про автомобільний транспорт» не потрібно.
Не погодившись із рішенням, позивач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги відкритого акціонерного товариства “Кіровоградський кар'єр» та визнати недійсним договір доручення від 15.04.2008 року № 25/08 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, у зв'язку з тим, що відповідно до статті 9 Закону України “Про автомобільний транспорт» ліцензія видається на такий вид роботи, як надання послуг з міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами. Тому скаржник вважає, що у товариства з обмеженою відповідальністю “Скіфія -Транс» повинна бути ліцензія на надання послуг з міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями, так як останнє надавало саме транспортно -експедиційні послуги та здійснювало перевезення обладнання за Договором від 15.04.2008 року № 25/08.
Відповідач- товариство з обмеженою відповідальністю “Скіфія-Транс», відзив на апеляційну скаргу не надав.
Сторони про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, своїм правом участі в судовому процесі не скористались, явку представників в судове засідання не забезпечили. Враховуючи те, що наявні у справі докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності нез»явившихся представників сторін.
Заслухавши доповідь судді -доповідача та вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
15.04.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Скіфія-Транс" (Експедитор) та відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський кар'єр" (Клієнт) укладено договір-доручення № 25/08 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні (а.с. 7-10).
За умовами укладеного договору Експедитор, діючи в межах даного договору і за дорученням від імені та за рахунок Клієнта, зобов'язався надавати визначені договором транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом міжнародного сполучення (п. 1.1. договору).
Договір підписаний представниками сторін і посвідчений печатками підприємств.
За своєю правовою характеристикою укладений між сторонами договір є договором транспортного експедирування.
Згідно статті 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Між тим, за нормами частини 4 статті 306 Господарського кодексу України, транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про транспортно -експедиторську діяльність" транспортно -експедиторська діяльність -підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно -експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу, за договором транспортного експедирування.
Згідно положень статті 4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо. Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України. Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб'єкти господарювання.
В силу частини 3 статті 929 Цивільного кодексу України умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Положення частини 1 статті 227 Цивільного кодексу України передбачають, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
В силу пункту 33 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та статті 9 Закону України "Про автомобільний транспорт" ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як, зокрема, надання послуг з внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - це перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
Як передбачено Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 p. N 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N128/2568, особою, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування, є перевізник.
Так, згідно статті 29 названого вище Закону автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Умовами укладеного між сторонами договору від 15.04.2008 р. не передбачено здійснення відповідачем безпосередньо послуг з перевезення вантажу. Натомість, згідно з пунктом 1.2. договору відповідач (Експедитор) прийняв на себе зобов'язання організовувати перевезення вантажу найманим транспортом згідно переліку і по маршруту, зазначеного Клієнтом в транспортній заявці.
Доказів, які б підтверджували, що товариство з обмеженою відповідальністю “Скіфія -Транс» безпосередньо здійснювало міжнародне перевезення скаржник не надав.
З огляду на викладене і те, що відповідач зобов»язався і виконував роботи тільки по організації перевезень найманим транспортом, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо надання вказаних відповідачем послуг без ліцензії. Підстави для скасування рішення, які передбачені статтею 104 господарського процесуального кодексу України, відсутні.
Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 49, 101 -103, 105 господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Кіровоградський кар'єр», с. Соколівське Кіровоградського району Кіровоградської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2009 року по справі № 18/ 194 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя О.М.Виноградник
Суддя О.В.Джихур