10.03.2009 Справа№ 11/2-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л.(доповідача)
суддів: Верхогляд Т.А., Сизько І.А.
при секретарі Вроні С.В.
за участю представників сторін :
від позивача: Чорний О.П. представник, довіреність №310 від 29.12.08;
від відповідача : Заіменко Д.В. представник, довіреність №б/н від 11.03.08
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпробетон» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.09р. у справі № 11/2-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Автотехцентр-3000», м.Лубни Полтавської області
до товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпробетон», м.Дніпропетровськ
про стягнення 17 027грн.50коп.
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2009р. у справі №11/2-09 (суддя Мельниченко І.Ф.) позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) “Автотехцентр-3000» задоволено, з ТОВ »Дніпробетон» на користь позивача стягнуто 13745грн.12коп. основного боргу, 533 грн.36коп. пені та 2 749грн.02коп. штрафу;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з підтвердженого матеріалами справи факту заборгованості відповідача по оплаті за поставлений товар;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ »Дніпробетон» подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та у позові відмовити;
- у поданій скарзі йдеться про безпідставну відмову судом в задоволенні клопотання товариства про відкладення розгляду справи, що позбавило останнього можливості користування передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України правами;
- 03.03.2009р. ТОВ »Дніпробетон» подані уточнення до апеляційної скарги, в яких наведені вимоги щодо зміни рішення суду та прийняття нового рішення про стягнення на користь позивача заборгованості в сумі 17 027грн.50коп. з відстрочкою виплати вказаної суми на три місяці;
- при цьому скаржник вказує на скрутне фінансове становище, яке обумовлено великою дебіторською заборгованістю покупців товарного ринку бетону, зупинення, у зв»язку з цим, виробництва продукції, що призводить до наявності збитків;
- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника; в судовому засіданні представник позивача заперечує проти відстрочки виконання рішення.
В порядку, встановленому ст.77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 10.03.2009р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга, з урахуванням уточнень від 03.03.2009р., не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2008р. ТОВ »Автотехцентр-3000»(постачальником) та ТОВ »Дніпробетон» (покупцем) укладено договір №19, на підставі якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець -прийняти та оплатити товари в асортименті, кількістю та за ціною згідно з заявкою покупця, узгодженій сторонами.
Відповідно до п.п.3.5, 3.6 договору оплата товару здійснюється покупцем на підставі видаткових накладних на товар шляхом переводу безготівкових грошових коштів на рахунок постачальника протягом двадцяти банківських днів з моменту поставки. Моментом поставки вважається момент підписання представником покупця видаткової накладної на товар.
П.п.9.3, 9.4 договору передбачено, що у разі порушення строків оплати покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення. У разі порушення більш ніж на 5 календарних днів строку оплати покупець додатково зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 20-ти процентів від простроченої суми.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 20783грн.63коп., що підтверджується видатковими накладними №003975/3 від 14.07.08р., №003977/3 від 14.07.08р., №004181/3 від 22.07.08р., №004225/3 від 23.07.08р., №004375/3 від 31.07.08р., №004758/3 від 20.08.08р., №004773/3 від 21.08.08р., №004774/3 від 21.08.08р., №005034/3 від 05.09.08р.
Оплата за поставлений товар здійснена відповідачем частково, в сумі 4 139грн.35коп. та повернуто товар на суму 2 899грн. 16коп.
На момент звернення з позовом заборгованість відповідача по оплаті вартості товару складає 13 745грн.12коп.
Докази сплати вказаної суми в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані.
За невиконання зобов'язань за договором відповідачу нарахована пеня в сумі 533грн.36коп. та штраф в сумі 2 749грн.02коп.
Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи господарським судом зроблено правильний висновок про обґрунтованість позовних вимог та визнання їх такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на викладене підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.
Стосовно доводів скаржника слід зазначити наступне.
Ухвалою від 12.12.2008р. господарський суд порушив провадження по даній справі, призначив її розгляд в судовому засіданні на 13.01.2009р. та визнав явку в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу обов'язковою.
Такі дії господарського суду свідчать про неможливість розгляду ним справи в судовому засіданні 13.01.2009р. при відсутності представників будь-якої з сторін та про необхідність відкладення розгляду справи на підставі ст.77 ГПК України у разі такої відсутності.
Отже, встановивши в судовому засіданні факт неявки представника відповідача та наявність його клопотання від 09.01.2008р. №03 про відкладення розгляду справи у зв»язку з неможливістю забезпечення явки останнього господарський суд повинен був це клопотання задовольнити.
Таким чином, відмова господарського суду в задоволенні клопотання відповідача здійснена необгрунтовано.
Проте, відповідні обставини не є підставою для скасування рішення, оскільки не призвели до прийняття неправомірного рішення.
При цьому відповідач не був позбавлений можливості своєчасного подання відзиву на позовну заяву та клопотання про відстрочку виконання рішення.
Крім того, факти невиконання зобов'язань за договором в установленому порядку ним не спростовані.
Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання і у виняткових випадках може відстрочити виконання рішення.
Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все і такі ж негативні наслідки для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання, а також наявність інфляційних процесів у економіці держави.
Щодо досліджуваної справи, то враховуючи вину відповідача у виникненні спору, інфляційні процеси в економіці держави і настання негативних наслідків при наявності цих процесів, у тому числі і для позивача при затримці виконання рішення, колегія суддів вважає відсутніми і підстави для його відстрочення.
Тому вимоги скарги про надання відстрочки виконання оскаржуваного рішення задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.09р. у справі № 11/2-09 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя І.А Сизько