Справа: № 826/1516/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.
Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
11 червня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Грищенко Т.М., суддів - Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е., при секретарі - Киш С.А., у відкритому судовому засіданні в м. Києві розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про визнання дій протиправними, зобов»язання вчинити дії,
26 лютого 2013 року Окружним адміністративним судом міста Києва була винесена постанова, якою у позові ОСОБА_2 було відмовлено.
13 березня 2013 року нею була подана апеляційна скарга на вказану постанову. Позивачка вважала постанову суду першої інстанції незаконною, тому що суд дійшов неправильного висновку щодо доведеності правомірності своїх дій відповідачем, у зв»язку з чим суд порушив норми матеріального права, неповно встановив обставини справи та не взяв до уваги обставини, що мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка 3 січня 2013 року звернулась до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві за роз»ясненням порядку проведення технічного обстеження її прибудов по АДРЕСА_1, а саме ким воно проводиться і в який термін.
Поданню даного запиту передувало звернення кілька разів позивачки до відповідача та подання документів, які повертались їй, зокрема листами від 8.11.2012 року №7/26-18/0811/10, від 27.12.2012 року №7126-40/40/2712/10.
16 січня 2013 року за №7/26-5/1601/10 Інспекція надала письмову відповідь позивачці, з посиланням на ч.2 ст.19 Конституції України та на Положення про Інспекцію, затверджену наказом ДАБІ України №22 від 2.06.2011 року про те, що Інспекція не наділена повноваженнями надавати роз»яснення законодавства в тому числі й роз»яснення щодо порядку проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об»єктів будівництва. Також додатково проінформувала, що питання проведення технічного обстеження на теперішній час регулюється Порядком прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків 1 та П категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 №91, при цьому вказавши, що цей наказ діє тільки до 31.01. 2013 року.
Звертає увагу на себе те, що навіть зміст назви даного Наказу доступний не кожному звичайному громадянину, а термін його дії є обмеженим.
Відмовляючи позивачці у задоволенні її позову, суд першої інстанції посилався на те, що надавати роз»яснення законам та підзаконним актам може той орган (установа), який прийняв (видав) відповідний нормативно-правовий акт, а відповідач не видавав вказаний у відповіді Наказ щодо затвердження порядку прийняття в експлуатацію житлових будинків, тощо. Тому і роз»яснив у своєму рішенні, що з огляду на затвердження порядку Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, то і звертатись за роз»ясненням позивачка повинна до вказаного Міністерства.
При цьому, колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції зроблені правильні посилання на норми законодавства, що регулюють порядок вирішення звернень громадян, а саме на статі Закону України від 2.10.1996 року №393/96 ВР «Про звернення громадян».
Заслухавши сторони, ознайомившись з матеріалами справи та вивчивши доводи, викладені у постанові суду першої інстанції та апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків. Як вбачається із змісту поданого позивачкою «інформаційного запиту» від 3.01.2013 року, вона просила роз»яснити їй порядок проведення технічного обстеження її прибудов по вул. Батуринській, 12, ким воно проводиться та в який термін. Цей запит є очевидним наслідком двох попередніх відмов у задоволенні її заяви про прийняття в експлуатацію її прибудов у власності будинку від 8.11.2012 та 27.12.2012 року, зміст яких виявився для неї не цілком зрозумілим.
За вказаних обставин, колегія суддів не знаходить ніяких перешкод для відповідача щодо виконання ним вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 15 та ст. 19 Закону України №393/96-ВР та роз»яснення позивачці, якою нормою того ж Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків…, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 №91 вона може скористатись, хто повинен проводити таке обстеження і в які терміни, з огляду на те, що вказане обстеження надається в рамках виконання відповідачем своїх прямих обов»язків щодо вирішення питань, пов»язаних з прийняттям в експлуатацію об»єктів будівництва.
Суд першої інстанції, вирішуючи цей позов, допустився підміни предмету позову, де йшлося про вирішення звернення громадянина в розумінні ст. 3 Закону №393/96 -ВР, пов»язаного з його розумінням свого порушеного права на вирішення заяви про прийняття в експлуатацію самовільно зведених прибудов до власного житлового будинку, а не отримання від органу державної влади роз»яснень положень нормативного акту, який ним не видавався.
Наведене привело суд першої інстанції до помилкового висновку про доведеність правомірності дій відповідача у наданні відповіді позивачці на звернення від 3.01.2013 року. Відповідь від 16.01.2013 року за №7/26-5/1601/10 є неповною та не відповідає на питання, поставленні позивачкою у своєму зверненні. Тобто, при наданні відповіді позивачці відповідачем неповно були виконані вимоги ст. 15 та ст. 19 ЗУ « Про звернення громадян».
Частина 2 статті 71 КАС України передбачає покладення обов»язку доказування на суб»єкт владних повноважень у справах про протиправність його рішень, дій чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ніщо у змісті листа від 16.01.2013 року №7/26-5/1601/10 не вказує його відповідність запиту, повноту, правомірність та відповідність нормам чинного законодавства. Доводи, викладені відповідачем у запереченнях на адміністративний позов свідчать про усунення відповідача від надання прямої відповіді на вказаний запит.
Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні позову до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, неповно з»ясував обставини, що мали значення для справи, не надав оцінки недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими і зробив висновки, що не відповідають дійсним обставинам справи, що у відповідності з ст. 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.
При винесенні нового рішення, колегія суддів приймає до уваги наведене, та вважає, що позов підлягає повному задоволенню як такий, що знайшов підтвердження наявними у справі доказами.
Керуючись статтями 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - задовольнити
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2013 року, - скасувати та винести нову постанову.
Позов ОСОБА_2, - задовольнити.
Визнати дії Інспекції держаного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві по ненаданню належної відповіді на звернення від з.01.2013 року ОСОБА_2,- неправомірними.
Зобов»язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві розглянути звернення ОСОБА_2 від 3.01.2013 року та надати їй обґрунтовану відповідь.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя Т.М.Грищенко
суддя І.О.Лічевецький
суддя В.Е.Мацедонська
Головуючий суддя Грищенко Т.М.
Судді: Лічевецький І.О.
Мацедонська В.Е.