Справа № 144/428/13-ц
Провадження № 2/144/186/13
"20" червня 2013 р. Теплицький районний суд Вінницької області в складі :
головуючого - судді Панченка Д.І.,
за участю секретаря - Бевз О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Сокирянський», третя особа відділ Держземагенства у Теплицькому районі - про визнання недійсним договору оренди,
15 квітня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до СВК «Сокирянський» с.Сокиряни, третя особа відділ Держземагенства у Теплицькому районі - про визнання недійним договору оренди земельної ділянки. Свої вимоги мотивує тим, що вона є власником земельної ділянки. 12 січня 2011 року вона уклала з відповідачем договір оренди належної їй земельної ділянки. Договір був підписаний та зареєстрований у відділі Держкомзему у Теплицькому районі 4 травня 2011 року. При отриманні примірника договору в вересні 2012 року, нею було виявлено, що відсутні документи, які є невід'ємною частиною договору, а саме: план або схема земельної ділянки, кадастровий план, акт визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, та відсутній акт прийому-передачі земельних ділянок; в договорі відсутні істотні умови: не зазначені існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; не передбачено в договорі умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки; та договір не містить необхідної інформації про об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування земельної ділянки).
Від представника позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, поступила заява про розгляд справи без його участі,просить заявлені позовні вимоги задовольнити.
Від представника відповідача - голови ліквідаційної комісії СВК «Сокирянський» Паурчака Г.І. поступило клопотання про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги не визнає, та просить відмовити позивачу у задоволенні позову. Вказує на те, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки з реєстраційної справи вбачається наявність усіх істотних умов в оспорюваному договорі та необхідні додатки до нього. Крім того, вказує на те, що недійсність частини договору не тягне за собою визнання недійсного договору в цілому.
Від відділу Держземагенства у Теплицькому районі поступило клопотання про розгляд справи без участі їх представника.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, що підтверджується Державним актом на право власності на землю виданим ОСОБА_1.( а.с. 7). Між ОСОБА_1 та СВК «Сокирянський» 12.01.2011 року укладено договір оренди строком на 5 років. Вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Теплицькому районі 4 травня 2011 року. (а.с.8-9). В договорі не вказані істотні умови: не зазначені існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки (в оригіналі договору позивача); умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки; відсутня необхідна інформації про об'єкт оренди ( кадастровий номер, місце розташування земельної ділянки).
Правовідносини між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України та договором.
Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законодавством як істотні.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Частиною 2 ст. 15 зазначеного Закону встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи вимоги ст. 60 ЦПК України, яка передбачає, що сторони зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, проаналізувавши вищевикладене та умови договору оренди землі укладеного між сторонами, приймаючи до уваги, що в порушення вимог ст. 15 Закону України «Про оренду землі» в договорах оренди відсутні істотні умови: не зазначені існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; не передбачено в договорі умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки; договір не містить необхідної інформації про об'єкт оренди ( кадастровий номер, місце розташування земельної ділянки). Тому суд, враховуючи вимоги ст. 214 ч.2 ЦПК України, яка передбачає, що при виборі правової норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав передбачених п.1 частини першої ст. 355 цього Кодексу, та враховуючи вимоги рішень Верховного Суду України (постанови Верховного Суду України від 04 квітня 2012 року № 21цс12, від 18 липня 2012 року № 6-77цс12), та інформацію викладену у інформаційному листі ВССУ України «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм земельного права» № 10-1391/0/4-12 від 27.09.2012 року, - відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі», є підставою для визнання таких договорів оренди недійсними - вважає, що сторонами при укладені договору не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись Договором оренди землі, ст.ст. 15, 17 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 203, 215, 638, 651 ЦК України; ст.ст.124, 125 ЗК України; ст.ст.3,10,15,60,88, 209, 213, 215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати договір оренди земельної ділянки, укладений 12 січня 2011 року між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та сільськогосподарським виробничим кооперативом «Сокирянський» (вул.Перемоги, 11, с.Сокиряни Теплицького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 30796721) - зареєстрований 04 травня 2011 року у відділі Держкомзему у Теплицькому районі за № 052370004000768 - недійсним.
Стягнути з СВК «Сокирянський» с.Сокиряни на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення, через Теплицький районний суд до апеляційного суду Вінницької області.
Суддя: