Справа № 554/4962/13
Номер провадження 22-ц/786/2248/2013 Головуючий у 1-й інстанції Андрієнко Г.В.
Доповідач Бутенко С. Б.
19 червня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Бутенко С.Б.
Суддів : Дорош А.І., Панченка О.О.
При секретарі : Герасименко Т.О.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України
на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 14 травня 2013 року
за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа без виконання.
Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 13 травня 2013 року скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа без виконання задоволено повністю.
Постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Куліш Людмили Володимирівни від 27 грудня 2012 року про повернення стягувачу виконавчого документа без виконання та постанову начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова В.А. від 18 березня 2013 року скасовано.
Зобов'язано відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України виконати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 2 серпня 2007 року у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, представник відділу примусового виконання рішень ДВС України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні скарги у повному обсязі. Зокрема зазначає, що кошти передбачені в 2012 році в бюджеті на виконання рішень судів на користь суддів використані, а отже, сплатити спірну суму не представляється можливим. Крім того, зважаючи на те, що ДСА України є державним органом, стягнення коштів підлягає виконанню Державною казначейською службою України.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 02 серпня 2007 року стягнуто з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, шляхом списання з єдиного рахунку Державного бюджету України № 35213015004024, відкритого у Державному казначействі України МФО 820172.
На підставі вказаного рішення суду 07 грудня 2007 року Октябрським районним судом м. Полтави видано виконавчий лист 2-1913/07.
Постановою Головного державного виконавця від 09 серпня 2011 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Кушнір Л.В. від 27 грудня 2012 року виконавчий лист № 2-1913/07 повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 та ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», для пред'явлення його у спосіб, встановлений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності повернення виконавчого документу стягувачеві.
Відповідно до ст. 47 ч. 1 п. 9 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалось або здійснювалось частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. Проте, в матеріалах справи відсутні обставини, які б свідчили про наявність будь-якої із зазначених підстав для повернення виконавчого документа.
За нормами ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.
Згідно Закону України «Про виконавче провадження» (ст.ст. 1, 2, 3, 11, 17) примусове виконання рішень на підставі виконавчих документів здійснюється державними виконавцями органів державної виконавчої служби, які зобов'язані вживати заходів примусового виконання рішень, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення у спосіб та порядку, встановленому виконавчим документом та цим Законом.
Як вбачається з рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 02 серпня 2007 року та виданого на його підставі виконавчого листа, судом було визначено спосіб та порядок стягнення присуджених ОСОБА_1 коштів. Питання щодо зміни способу і порядку виконання рішення судом не розглядалось.
В нормативних актах, зазначених в оскаржуваній постанові державного виконавця, відсутня заборона щодо списання коштів із зазначеного рахунку боржника - Державної судової адміністрації України.
Посилання апелянта на відсутність коштів в Державному бюджеті України на 2012 рік не є підставою для невжиття заходів по стягненню коштів в 2013 році. Крім того, враховуючи відкриття провадження в серпні 2011 року, державна виконавча служба повинна була вжити всіх необхідних заходів для виконання рішення протягом строку, встановленого Законом України «Про виконавче провадження».
За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність дій державного виконавця та відсутність передбачених Законом підстав до повернення виконавчого документа.
В апеляційній скарзі відсутні обґрунтовані доводи, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстави для зміни чи скасування ухвали суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України відхилити.
Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 14 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно. Суддя