Головуючий у 1-й інстанції: Коренюк В.П.
Суддя-доповідач:Євпак В.В.
"19" червня 2013 р. Справа № 2а-8332/11
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Євпак В.В.
суддів: Капустинського М.М.
Мацького Є.М.,
розглядаючи заяву Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень та Коростенському районі Житомирської області про виправлення описки в ухвалі Житомирського апеляційного адміністративного суду від "27" листопада 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень та Коростенському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язати вчинити дії,
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 р. апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень та Коростенському районі Житомирської області залишено без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "04" вересня 2012 р. - без змін.
Однак при виготовленні тексту вказаної ухвали судом апеляційної інстанції у описовій та мотивувальній частинах допущено описку щодо підстав звернення позивача до суду та предмету спору, а саме: розглянуто справу щодо права позивачки на виплату коштів, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в той час, як позивачка звернулася до суду з вимогами про зобов»язання відповідача виплатити кошти, передбачені ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.02.2011р. по 18.06.2011р.
Як убачається з матеріалів справи, саме вимоги ОСОБА_4 про зобов»язання відповідача виплатити кошти, передбачені ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" були предметом розгляду в суді першої інстанції та по них прийнято судове рішення 04.09.2012 року, яке переглядалося судом апеляційної інстанції за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень та Коростенському районі Житомирської області.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що допущена описка в описовій та мотивувальній частинах судового рішення про зазначення обставин та підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду від 04.09.2012 року без змін щодо позовних вимог за ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підлягає виправленню із зазначенням обставин та підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення без змін щодо позовних вимог про зобов»язання відповідача виплатити кошти, передбачені ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Керуючись ст. ст. 169, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Виправити описку в описовій та мотивувальній частинах ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012р. про зазначення обставин та підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.09.2012 року без змін щодо позовних вимог за ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зазначивши:
"Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 вересня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Зобов"язано Управління Пенсійного фонду України в м.Коростень та Коростенському районі Житомирської області провести нарахування та виплату ОСОБА_4 щомісячної доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.02.2011 року по 18.06.2011 року з урахуванням виплачених сум, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України " Про державний бюджет України на 2011 рік" на відповідний час.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позивач апеляційну скаргу не подавав.
У апеляційній скарзі Управлінні Пенсійного фонду України в м.Коростень та Коростенському районі Житомирської області посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м Коростень та Коростенському районі Житомирської області, віднесений до 4 категорії громадянин, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - однієї мінімальної заробітної плати.
Позивач отримує виплати згідно зі ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що при визначенні розміру виплат за визначений період, застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. та №836 від 26.07.1996р., які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Доводи відповідача щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Також, є безпідставними доводи апеляційної скарги з приводу того, що при розрахунку вказаного виду додаткової пенсії не застосовуються положення ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Положення частини 3 статті 28 вищезазначеного Закону не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Враховуючи викладене, підстави для скасування постанови відсутні."
Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.В. Євпак
судді:
М.М. Капустинський
Є.М. Мацький
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,11555
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області вул.Грушевського,16/1,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11501