"04" червня 2013 р. м. Київ К-40806/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Блажівської Н.Є.
Голубєвої Г.К.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Регіон-Інвест»
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року
у справі № 2а-4002/09/1770
за позовом Дочірнього підприємства «Регіон-Інвест»
до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Дочірнє підприємство «Регіон-Інвест» (позивач) звернулось до суду з позовом до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області (відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000462340/0 від 24 грудня 2008 року, № 0000462340/1 від 19 березня 2009 року та № 0017711740/0 від 24 грудня 2008 року та № 0017711740/1 від 19 березня 2009 року.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, ДП «Регіон-Інвест», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року та направити справу на новий розгляд.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ДП «Регіон-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої складено акт № 407/23-145/31691895 від 15 грудня 2008 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000462340/0 від 24 грудня 2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання із плати за користування надрами місцевого значення в розмірі 407 132,80 грн. (329 454,00 грн. - основний платіж, 77 678,80 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та № 0017711740/0 від 24 грудня 2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 12 487,50 грн. (8 325,00 грн. - основний платіж, 4 162,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
За результатами адміністративного оскарження, скаргу позивача залишено без задоволення, а також прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000462340/1 від 19 березня 2009 року та № 0017711740/1 від 19 березня 2009 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 4 пункту 19 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI), пунктів 2, 3, 4, 14, 18 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок) з огляду на незастосування при визначенні плати за користування надрами місцевого значення за перший та другий квартали 2008 року вимог підпункту 4 пункту 19 розділу ІІ Закону № 107-VI та Порядку.
Також, встановлено порушення ДП «Регіон-Інвест» статей 2, 6 Закону України від 11 грудня 1991 року № 1963-XII «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1963-XII) у зв'язку з неподанням розрахунку податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів по трьом автомобілям марки «БеЛАЗ -540А» та, відповідно, несплатою податку.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до статей 28, 30 Кодексу України про надра (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.
Нормативи плати за користування надрами та порядок її справляння встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За приписами пункту 5 Указу Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.
Таким чином, враховуючи те, що в постанові Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 не передбачено більш пізнього строку набрання нею чинності, ніж день її прийняття, дана постанова набрала чинності 26 березня 2008 року.
Вказана постанова не є актом Кабінету Міністрів України, який визначає права і обов'язки громадян, а тому позивач помилково вважає, що постанова набрала чинності з дня її опублікування в Офіційному віснику України 11 квітня 2008 року.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли обґрунтованого висновку, що при визначенні плати за користування надрами для видобування корисних копалин та поданні розрахунків за перший та другий квартали 2008 року позивач повинен був керуватись Порядком.
Згідно із статтею 2 Закону № 1963-XII об'єктами оподаткування податком з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є автомобілі вантажні - код 8704.
Додаток до Закону України від 05 квітня 2001 року № 2371-III «Про Митний тариф України» містить відомості про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, яка передбачає, що до товарної позиції під кодом 8704 включаються автомобілі вантажні, зокрема, самоскиди, тобто транспортні засоби міцної конструкції з перекидним кузовом чи днищем, що відкривається вниз, призначеним для перевезення ґрунту, породи чи інших матеріалів. Це автомобілі, як правило, обладнані колесами для руху по бездоріжжю і можуть переміщуватись по м'якому ґрунту. До цієї позиції входять як важкі, так і легкові самоскиди, а саме класифіковані в субпозиціях 8704101100 - 8704109000 автомобілі призначаються для використання в кар'єрах, рудниках чи будівельних майданчиках, на будівництві доріг для перевезення ґрунту, гравію, цементу тощо.
Отже, великотоннажні автомобілі-самоскиди марки «БеЛАЗ», призначені для використання поза дорожньою мережею, за Гармонізованою системою опису та кодування товарів визначені під кодом 8704 як вантажні, а відтак вони є об'єктом оподаткування податком з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Регіон-Інвест» залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Блажівська Н.Є.
Голубєва Г.К.