"13" червня 2013 р. м. Київ К/9991/2800/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В.
Леонтович К.Г.
Сіроша М.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим на постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 1 лютого 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим про відшкодування витрат на сплату палива та освітлення,-
У квітні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до Нижньогірського районного суду АР Крим з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації в АР Крим про відшкодування витрат на сплату палива та освітлення за 2007-2009 роки у сумі 2105,00грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач працює бібліотекарем у Садовській загальноосвітній школі та проживає у сільській місцевості у будинку з пічним опаленням, тому на підставі ст. 29 Закону України «Про культуру» має право на зазначені соціальні пільги.
Постановою Нижньогірського районного суду АР Крим від 01.02.2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації заборгованість за тверде паливо у сумі 1 316, 00грн. В решті позову відмовлено.
Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у позові.
Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач працює бібліотекарем у Садовській загальноосвітній школі та проживає у сільській місцевості у будинку з пічним опаленням.
Відповідно до частині першої статті 70 Житлового Кодексу УРСР, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, спеціалісти, які працюють і проживають у сільській місцевості, поза населеними пунктами (а в установлених законодавством Союзу РСР випадках - у селищах), користуються безплатно жилим приміщенням з опаленням і освітленням.
Згідно з частиною четвертою статті 29 Основ законодавства України про культуру (редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) працівники культури мають право на безплатне користування житлом з опалюванням і освітленням, які проживають в сільській місцевості.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.2007 року статтю 29 Основ законодавства України про культуру доповнено таким змістом: «Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються: працівникам за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.2007 року визнані неконституційними.
Постановою Кабінету Міністрів України № 879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати від 01.08.1996 року встановлені норми, згідно яких надаються пільги по оплаті житлово-комунальних послуг.
Згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу» пільги педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам культури надаються щомісяця шляхом зменшення плати за користування житлом з опаленням та освітленням.
У відповідності до п. 2 Порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом (квартирою) з опаленням і освітленням відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини четвертої статті 29 Основ законодавства України про культуру, абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України «Про освіту», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13 вересня 2006 року N 341/651/619/769, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2006 року за №1193/13067, передбачено, що право на безплатне користування житлом (квартирою) з опаленням і освітленням мають працівники культури, які працюють у бібліотеках, які проживають і працюють в селах та селищах.
Згідно п.п.4.2 цього Порядку передбачено, що норми для забезпечення твердим паливом для опалення житла осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, затверджуються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах бюджетних асигнувань, передбачених на ці цілі. Місцеві органи влади мають право встановлювати збільшені норми на придбання твердого палива за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
Відповідно до постанови Ради Міністрів АР Крим № 165 від 01.04.2008 року «Про затвердження норм забезпечення твердим, рідким пічним побутовим паливом та зрідженим газом пільгових категорій громадян в 2008 році», норма забезпечення твердим паливом для пільгової категорії громадян на одне домоволодіння становила 1 тону на рік, вартістю 658,00грн.
Постановою Ради Міністрів АР Крим № 100 від 03.03.2009 року «Про затвердження норм забезпечення населення твердим паливом та зрідженим газом для надання житлових субсидій у 2009 році», встановлена норма забезпечення твердим паливом для пільгової категорії громадян на одне домоволодіння 1 тону вартістю 658,00грн.
З системного аналізу наведених правових норм, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що визначені в законодавстві пільги не мають грошового еквіваленту, окрім компенсації за тверде паливо.
Відтак, висновок судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог ґрунтується на повно та всебічно встановлених обставинах справи, які підтверджені належним чином перевіреними і наявними у справі доказами.
Оскільки, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач наполягав на застосуванні положень статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України в частині відмови у задоволенні позову у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, то колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів, які, вирішуючи спірне питання, надали правильну правову оцінку обставинам у справі та дійшли обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позовних вимог в межах річного строку звернення до суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Згідно частини 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 1 лютого 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
з оригіналом згідно
помічник судді А.О. Кулеша