"07" червня 2013 р. м. Київ К/9991/82721/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про перерахунок пенсії,
встановила:
У грудні 2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про перерахунок пенсії.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2009 року у клопотанні Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2009 року відмовлено, а апеляційну скаргу залишено без розгляду.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області просить рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судового рішення.
Відповідно до положень частини 3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня її складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Частиною 5 цієї статті передбачено, що апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області з пропуском процесуального строку подало апеляційну скаргу на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2009 року із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Частиною 6 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків на апеляційне оскарження, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Оскільки Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області звернулось до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2009 року з пропуском строку на апеляційне оскарження, а причини пропуску такого строку судом апеляційної інстанції не були визнані поважними, то апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області правомірно залишена без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про перерахунок пенсії залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про перерахунок пенсії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді О.П. Стародуб
І.В. Штульман