"11" червня 2013 р. м. Київ К/9991/82032/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Калашнікової О.В.
Леонтович К.Г.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Київської міської ради,
про встановлення компетенції, визнання неправомірною бездіяльність та визнання права, -
У жовтні 2008 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2) звернувся із позовом до Київської міської ради (далі - Рада) про визнання бездіяльності Ради в частині не розгляду в місячний строк клопотання від 12.10.2007 року та від 12.02.2008 року про надання йому земельних ділянок, розміром 1 га по АДРЕСА_1 та 0,8 га по АДРЕСА_2, що порушує його права та законні інтереси; визнати бездіяльність Ради в частині не прийняття рішення про надання згоди на розроблення проекту відведення цих земельних ділянок; визнати за ним право самостійно за оригіналами зазначених клопотань та додатків до них виступити замовником проектів землеустрою щодо відведення даних земельних ділянок; визнати за ним право самостійно за оригіналами зазначених клопотань та додатків до них виступити замовником технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на дані земельні ділянки.
24 грудня 2008 року постановою Деснянського районного суду м. Києва позов задоволено.
Визнано бездіяльність Ради в частині не розгляду в місячний строк клопотання від 12.10.2007 року та від 12.02.2008 року, що порушує права та законні інтереси; визнано протиправним рішення Ради за клопотанням ОСОБА_2 від 12.10.2007 року про відмову в наданні згоди на розробку проекту землеустрою; визнано за ОСОБА_2 право на самостійно за оригіналами клопотання від 12.10.2007 року та від 12.02.2008 року і додатків до них виступити замовником проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 1 га за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 та орієнтовною площею 0,8 га за адресою: м. Київ, вул. Куренівська з внесенням обмінного файлу в базу даних АС ДЗК; визнано за ним право самостійно на підставі оригіналів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за даними клопотаннями виступити замовником технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку з внесенням обмінного файлу в базу даних АС ДЗК.
3 листопада 2011 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду, постанову Деснянського районного суду м. Києва від 24 грудня 2008 року скасовано, позов задоволено частково.
Визнано бездіяльність Ради в частині не розгляду в місячний строк клопотань ФОП ОСОБА_2 від 12.10.2007 року та від 12.02.2008 року такою, що порушує право та законні інтереси.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою з вимогою скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду і направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій і вбачається із матеріалів адміністративної справи 12 жовтня 2007 року та 12 лютого 2008 року ОСОБА_2 звертався до Ради з клопотаннями про надання йому у користування земельних ділянок розміром 1 га по вул. Вишняківській в м. Києві та 0,8 га по АДРЕСА_2 в м. Києві.
12 березня 2008 року повідомленням Ради на клопотання від 12.10.2007 року ФОП ОСОБА_2 проінформовано, що відповідно до Регламенту розгляду питань щодо набуття та реалізації права власності користування землею в м. Києві (далі - Регламент), затвердженого рішенням Київради № 457/1867 від 15.07.2004 року йому відмовлено в надані згоди на розробку проекту землеустрою, оскільки земельна ділянка знаходиться в межах червоних ліній вулиць.
Клопотання від 12.02.2008 року Радою розглянуто не було.
Відповідно до ч. 5 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час спірних правовідносин) відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.
Судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено, що Рада несвоєчасно розглянула клопотання від 12.10.2007 року, а про результати розгляду другого клопотання від 12.02.2008 року взагалі не повідомила ОСОБА_2, у порушення вимог Закону України «Про звернення громадян».
Колегія суддів погоджується з висновком Київського апеляційного адміністративного суду в частині відмовлення в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Ради надати згоду ОСОБА_2 на розроблення проектів відведення спірних земельних ділянок, з таких підстав.
Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок відноситься до повноважень Київської міської ради.
Згідно з п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні ради.
Таким чином, надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки є виключним правом, а не обов'язком Ради.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав бездіяльність Ради в частині не розгляду в місячний строк клопотань ОСОБА_2
Згідно ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам у справі дано вірно, підстав для його скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: