"06" червня 2013 р. м. Київ К/9991/78293/11
Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді: Сіроша М.В.,
Суддів: Калашнікової О.В.,
Леонтович К.Г.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницький,
про визнання дій протиправними, зобов'язання проведення перерахунку пенсії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У вересні 2007 року ОСОБА_2 звернулася із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (далі - УПФУ), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУПФУ) про визнання дій щодо зменшення трудового стажу та перерахунку пенсії протиправними, зобов'язання проведення перерахунку пенсії за 2005-2006 роки та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
10 листопада 2008 року постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2009 року, в задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_2 звернулась із касаційною скаргою з вимогою скасування постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду і постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій і вбачається із матеріалів адміністративної справи ОСОБА_2 відповідно до розпорядження від 18.04.1995 року отримує в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Хмельницький пенсію по інвалідності (в розмірі пенсії по віку), як інвалід ІІІ групи, виходячи з загального стажу роботи 33 роки 7 місяців 27 днів, пенсія призначена з 18.04.1995 року в максимальному розмірі.
З 25.03.1996 року ОСОБА_2 встановлена ІІ група інвалідності та призначена надбавка на догляд, як одинокому непрацюючому інваліду ІІ групи.
31 січня 2004 року ОСОБА_2 було перераховано розмір пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням 33 років 7 місяців фактичного трудового стажу, 4 роки 4 місяці додаткового стажу (від дати встановлення інвалідності - до дня досягнення пенсійного віку) та заробітної плати в розмірі 387,58 грн., визначеної за період роботи з січня 1981 року до 31 грудня 1985 року, обчисленої з врахуванням середньої заробітної плати за 2002 рік (306,45 грн.), оскільки розмір пенсії не досяг встановленого розміру згідно ч.4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_2 була встановлена доплата до попереднього розміру пенсії та пенсія підвищена на 12 відсотків згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1783 від 20.11.2003 року, розмір надбавки на догляд не змінювався.
УПФУ при проведені розрахунку стажу ОСОБА_2 визначено загальний стаж роботи 28 років 11 місяців 18 днів та призначено пенсію по інвалідності в розмірі 90 % розміру пенсії за віком та проводило доплати до попереднього розміру пенсії (до 168 грн.). Зменшення тривалості страхового стажу в період з 1.05.2004 року до 11.01.2005 року на розмір пенсії ОСОБА_2 не вплинув.
30 серпня 2004 року ОСОБА_2 надала до УПФУ свідоцтво про народження дитини та довідку про роботу, в зв'язку з чим було проведено перерахунок призначеної пенсії.
Крім того, після подання 27.04.2005 року ОСОБА_2 довідки відділу доходів Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницький про сплату внесків до Пенсійного фонду України колективним підприємством «Госптовари» проведено перерахунок з додаванням вказаного періоду роботи з 1.09.2004 року та після надання на запит УПФУ довідки Одеського державного економічного університету про період навчання на денній формі навчання, проведено перерахунок пенсії з 1.05.2004 року.
На виконання доручення Міністерства праці та соціальної політики України від 29.08.2005 року загальний стаж роботи ОСОБА_2 було обчислено з врахуванням періодів в кооперативах «Відпочинок» та в ПМП «Дифуціон», а також поновлено виплату надбавки на догляд як одинокій особі, яка потребує догляду, з дати припинення її виплати. Доплата розміру пенсії проведена в жовтні 2005 року у розмірі 95,75 грн. та в листопаді у розмірі 52,18 грн.
12 січня 2005 року на підставі внесення змін до ст. 28 та ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на підставі заяви ОСОБА_2 пенсія була призначена в розмірі пенсії за віком, доплата до пенсії у розмірі 52,04 грн. проведена в квітні 2005 року, а у розмірі 11,02 грн. в вересні 2005 року.
Відповідно до п. 6 ст. 33 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для пенсії по інвалідності, в тому числі обчисленої в мінімальному розмірі, встановлюються надбавки, відповідно, інвалідам І групи, одиноким інвалідам II групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, а також одиноким інвалідам III групи, які досягли пенсійного віку - на догляд за ними в розмірі соціальної пенсії.
Згідно з п. 6 ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до пенсії за віком, в тому числі, обчисленої в мінімальному розмірі, встановлюються такі надбавки: одиноким пенсіонерам, які за висновком медичних закладів, потребують постійного стороннього догляду - на догляд за ними у розмірі соціальної пенсії.
Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що в матеріалах пенсійної справи відсутні будь-які довідки медичних закладів, що ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» (який був чинний з 1.01.2004 року) пенсія по інвалідності, залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: інвалідам І групи - 100 відсотків пенсії за віком, інвалідам ІІ групи - 90 відсотків пенсії за віком, інвалідам ІІІ групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленим відповідно до ст. 27 і 28 цього Закону.
Згідно з ч.2 ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» (який був чинний з 11.01.2005 року) за наявності у непрацюючих інвалідів ІІ і ІІІ групи - в чоловіків 25, а в жінок - 20 років страхового стажу за їх вибором пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст. 27 та ст. 28 цього Закону.
Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугою років, призначених до набрання чинності цим Законом здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату(дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону з застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за 2002 рік.
Судами попередніх інстанцій було обґрунтовано зазначено, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зменшення страхового стажу ОСОБА_2 в період з травня 2004 року до 11 січня 2005 року не вплинуло на розмір її пенсії, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам у справі дано вірно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст., ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 1 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: