13 червня 2013 року м. Київ К/9991/68575/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів : Черпіцької Л.Т., Васильченко Н.В., Розваляєвої Т.С.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 24.01.2011 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 у справі № 2а-2376/11/0536
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області
про нарахування та виплату підвищення до пенсії
Постановою Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 24.01.2011, позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області перерахувати та виплачувати з 29.05.2010р. ОСОБА_1, як дитині війни, підвищення до пенсії в розмірі відповідно до норм ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням фактично виплачених сум, до подальших змін у діючому законодавстві.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011, постанову Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 24.01.2011, змінено. Абзац перший резолютивної частини доповнено після дати " з 29.05.2010р." наступною датою «до 23.07.2011р.». В іншій частини постанову залишити без змін.
Не погоджуючись з постановленими по справі рішеннями судів ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржник ставить питання про їх скасування, та просить винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та з цим погоджуються сторони, що позивач, відноситься до категорії дітей війни та знаходиться на обліку у відповідача.
Щодо позовних вимог за 2010 рік, то суди першої та апеляційної інстанції обгрунтовано виходили с того, що стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була чинною протягом 2010 року, жодні нормативно-правові акти обмежуючі права осіб щодо нарахування соціальної допомоги, як дитині війни прийняті не були.
Право громадян на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не може бути обмежене відсутністю певних коштів чи фінансування.
Що стосується доводів відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни»відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними.
Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 24.01.2011 змінену постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: