"13" червня 2013 р. м. Київ К/9991/5002/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В.
Леонтович К.Г.
Сіроша М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 липня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Ялтинської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Ялтинської міської ради, в якому просив: скасувати рішення 22- ї сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради № 85 від 04 грудня 2008 року, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтованою площею 0,1000 га для городництва, індивідуального садівництва, будівництва та обслуговування дачного та житлового будинку, господарських побудов та споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: м. Ялта, в районі м'ясокомбінату та газової заправки, в частині не розгляду заяви про надання земельної ділянки в будь-якому іншому районі м. Ялта; зобов'язати відповідача прийняти нове рішення про задоволення заяви позивача про безкоштовну передачу у власність земельної ділянки розміром 0,1 га в будь-якому районі м. Ялта будь-якого цільового призначення.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно не розглянуто заяву позивача про надання йому земельної ділянки за будь-якою іншою адресою ніж та, що була спочатку зазначав у його заяві: м. Ялта, в районі м'ясокомбінату та газової заправки.
Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 06 жовтня 2005 року позивач звернувся до міської ради із заявою про надання йому земельної ділянки у власність орієнтованою площею 0,10 га для ведення садівництва, будівництва та обслуговування дачного та житлового будинку, господарських побудов та споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: м. Ялта, в районі м'ясокомбінату та газової заправки, або в будь-якому іншому районі м. Ялта.
04 січня 2006 року позивачем було подано до Ялтинської міської ради доповнення до зазначеної заяви в частині збільшення видів цільового призначення земельної ділянки.
Розглянувши заяви позивача про передачу у власність земельної ділянки постійна депутатська комісія по архітектурі, будівництву, землекористуванню і екології Ялтинської міської ради листом від 30 грудня 2005 року повідомила позивача про необхідність отримання заявником попереднього узгодження місця розташування запитуваної земельної ділянки в Управлінні головного архітектора.
08 червня 2006 року на адресу позивача направлений лист управління головного архітектора Ялтинської міської ради за підписом головного архітектора м. Ялта Приступа В.І. про неможливість узгодження ситуаційного плану запитуваної земельної ділянки, оскільки остання належить до земель радгосп-заводу "Гурзуф".
25 квітня 2006 року аналогічна відповідь позивачу надана Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів.
Питання щодо визнання незаконними дій Ялтинської міської ради за вищевикладеними обставинами було предметом дослідження у суді та постановою Ялтинського міського суду від 19 листопада 2008 року, яка набрала чинності, позов ОСОБА_4 задоволений частково, Ялтинську міську раду зобов'язано розглянути вищезазначені заяви позивача про безкоштовну передачу у власність земельної ділянки.
Рішенням Ялтинської міської ради № 85 від 04 грудня 2008 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтованою площею 0,1000 га для городництва, індивідуального садівництва, будівництва та обслуговування дачного та житлового будинку, господарських побудов та споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: м. Ялта, в районі м'ясокомбінату та газової заправки, з тих підстав, що запитувана земельна ділянка знаходиться у межах ДП "Гурзуф" та розміщення об'єктів по зазначеним цільовим призначенням не передбачено генпланом.
Крім того, судами встановлено, що позивач визнав безпідставними свої вимоги щодо надання земельної ділянки за адресою: м. Ялта, в районі м'ясокомбінату та газової заправки.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідно до норм чинного законодавства, особа, яка бажає отримати земельну ділянку, повинна у заяві вказати бажане місце її розташування.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що заява позивача щодо надання земельної ділянки у будь-якому районі не може бути предметом розгляду міської ради, оскільки це суперечить нормам діючого законодавства.
Крім того, судами вірно зазначено, що позивач не позбавлений права в подальшому звернутись до Ялтинської міської ради з належним чином оформленою заявою з метою реалізації свого конституційного права на отримання земельної ділянки у власність.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 липня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
з оригіналом згідно
помічник судді А.О. Кулеша