Ухвала від 13.06.2013 по справі К-45055/09-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р. м. Київ К-45055/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача),

Головчук С.В.,

Пасічник С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації про зобов'язання здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2009 року,

встановив:

У грудні 2008 року ОСОБА_4 пред'явила позов до Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації (далі - УПСЗН Красноградської районної державної адміністрації) про зобов'язання здійснити перерахунок і виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 9 липня 2007 року по 16 квітня 2009 року.

Позов обґрунтувала тим, що відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" вона, як мати малолітньої дитини, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте відповідач не здійснював належні нарахування і виплати.

Постановою Красноградського районного суду Харківської області від 16 грудня 2008 року позов задоволено частково: зобов'язано УПСЗН Красноградської районної державної адміністрації перерахувати і виплатити ОСОБА_4 допомогу по догляду за донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку з 9 липня 2007 року по грудень 2007 року в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з урахуванням підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму дітей відповідного віку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2009 року постанову Красноградського районного суду Харківської області від 16 грудня 2008 року скасовано в частині задоволення позову за період з 9 липня 2007 року по 30 листопада 2007 року та в задоволенні позову в цій частині відмовлено. В решті постанову районного суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2009 року та залишити в силі постанову Красноградського районного суду Харківської області від 16 грудня 2008 року. Вважає помилковим висновок апеляційного суду щодо пропуску нею строку звернення до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 виховує доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим перебуває на обліку в УПСЗН Красноградської районної державної адміністрації. Допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з квітня 2007 року по жовтень 2008 року позивач отримувала в розмірах, встановлених законами України про Державний бюджет на 2007-2008 роки і статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (в редакції Закону України від 21.11.1992 р. № 2811-ХII) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Пунктом 14 статті 71, абзацом третім частини другої статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", відповідно, зупинено на 2007 рік дію частини першої статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 зупинення дії частини першої статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" на 2007 рік, передбачене пунктом 14 статті 71, а також положення абзацу третього частини другої статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до частини другої статті 150, частини другої статті 152 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені; закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відтак, суди першої та апеляційної інстанцій правильно виходили з того, що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 6-рп/2007 відновлено дію частини першої статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", у зв'язку з чим з 9 липня по 31 грудня 2007 року відповідач повинен був виплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Разом з тим, за захистом свого права на отримання з 2007 року державної допомоги у встановленому законом розмірі позивач звернулась до суду 1 грудня 2008 року.

Відповідно до частини другої статті 99 КАС України (в редакції на час вирішення справи) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_4 не пропустила строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав вона дізналась у жовтні 2008 року, не маючи доступу до видань Конституційного Суду України.

В свою чергу апеляційний суд виходив з того, що строк звернення до суду позивачем пропущений без поважних причин, так як вона мала можливість дізнатися про невідповідність розміру призначеної їй допомоги під час її отримання кожного місяця, а відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску цього строку.

Колегія суддів погоджується з апеляційним судом в тому, що висновок районного суду не містить об'єктивних критеріїв, які б свідчили про неможливість позивача впродовж майже двох років дізнатися про порушення своїх прав, і не ґрунтується на встановленому статтею 68 Конституції України принципі, відповідно до якого незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позову за період з 9 липня 2007 року по 30 листопада 2007 року.

Стосовно виплати державної допомоги за 2008 рік, то Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину першу статті 15 та пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" викладено в новій редакції, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Остання редакція статті 15 і пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" неконституційною не визнавалась, тому суди обох інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідач у 2008 році правомірно виплачував на користь ОСОБА_4 державну допомогу в розмірі, встановленому Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення, яким виправлені помилки, допущені судом першої інстанції.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2009 року та постанову Красноградського районного суду Харківської області від 16 грудня 2008 року в нескасованій частині - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К.

Головчук С.В.

Пасічник С.С.

Попередній документ
31893688
Наступний документ
31893690
Інформація про рішення:
№ рішення: 31893689
№ справи: К-45055/09-С
Дата рішення: 13.06.2013
Дата публікації: 19.06.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: