"06" червня 2013 р. м. Київ К-33588/09
Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді: Олексієнка М.М. (доповідач),
суддів: Бутенка В.І.,
Лиски Т.О.,
розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області (далі - УПСЗН) про перерахунок пенсії за касаційною скаргою представника позивача на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2009 року,
У грудні 2007 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив:
визнати за ним право на донарахування недоотриманих сум щорічної допомоги до рівня, передбаченого Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
визнати неправомірними дії УПСЗН щодо відмови у донарахуванні та виплаті йому недоотриманих сум щорічної допомоги за 2004-2006 роки;
стягнути з відповідача 4078 грн. недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2004-2006 роки.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що йому як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС щорічна допомога на оздоровлення виплачувалась за 2004-2006 роки в значно меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 13 березня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано неправомірними дії УПСЗН про відмову в проведенні перерахування та виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення, стягнуто на користь ОСОБА_2 3283,30 грн. недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2004-2005 роки.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2009 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, допущених апеляційним судом, просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі постанову суду першої інстанції.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі та запереченнях на неї доводи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.
Судами установлено, що позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Щорічна допомога на оздоровлення за 2004-2006 роки йому виплачувалась у розмірах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З такими виплатами ОСОБА_2 не погодився, тому звернувся за захистом своїх прав до суду.
Задовольняючи позовні вимоги в частині виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2004-2005 роки, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, установленому статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XI).
Апеляційний суд, скасовуючи рішення районного суду і відмовляючи у задоволенні позову, вважав, що нараховування щорічної допомоги на оздоровлення за 2004-2006 роки правомірно здійснювалось за правилами, передбаченими постановами Кабінету Міністрів України.
Висновок апеляційного суду не відповідає вимогам закону.
Розмір компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім'ям за втрату годувальника, визначено статтею 48 Закону №796-ХІІ (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.). Як зазначалось у цій статті, виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, розмір якої визначається на момент виплати.
Кабінет Міністрів України у 2004-2006 роках не уповноважувався законом зменшувати встановлені Законом №796-XII конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, в тому числі й щодо допомоги на оздоровлення. Законами України про Державний бюджет України на 2004-2005 роки теж не встановлювалися обмеження про застосування статті 48 Закону №796-XII.
З урахуванням наведенного, компенсаційні виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, у 2004-2005 роках повинні здійснюватися за правилами, передбаченими статтею 48 Закону №796-XII.
Законом України від 20.12.2005 року № 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинено на 2006 рік дію деяких статей вказаного Закону в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог і стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2004-2005 роки, а висновок суду апеляційної інстанцій в цій частині не ґрунтується на законі.
Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись статтями 220, 222, 226, 230, 231 КАС України, колегія, -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2009 року скасувати, постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 13 березня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М.М. Олексієнко
В.І. Бутенко
Т.О. Лиска