13 червня 2013 року Справа № 5016/1805/2011(8/86)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя суддіХодаківська І.П., Данилова Т.Б., Яценко О.В.
розглянувши матеріали касаційних скаргДержавного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" та Державного концерну "Укроборонпром"
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 року
у справі№ 5016/1805/2011(8/86)
господарського суду Миколаївської області
за позовомЗаступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном
доДержавного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 Комунара"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача1. Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, 2. Державної казначейської служби України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державний концерн "Укроборонпром"
простягнення 10 900 000, 00 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники прокуратури позивача відповідача ДК "Укроборонпром" Зузак І.О. посвідчення № 014200 від 26.12.2012 року Мелешко В.І. дов. № 42 від 13.12.2012 року, Калусенко В.В. дов. № 40 від 13.12.2012 року, Мерлянова С.М. дов. № 36/21-Д від 02.04.2013 року, Перегонцев І.А. дов. № Д-015/2012 від 11.06.2012 року, Пащук В.В. дов. № Д-017/2012 від 11.06.2012 року
Заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Міністерства Машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до державного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" (далі за текстом - ДП "Суднобудівний завод імені 61 Комунара") стягнення 10 900 000, 00 грн.
14.03.2012 року ухвалою господарського суду Миколаївської області у справі № 5016/1805/2011 (8/86), на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, здійснено заміну первісного позивача у справі Мінпромполітики на його правонаступника - Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, та на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державний концерн "Укроборонпром".
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.10.2012 року, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, до участі у справі залучено Спеціалізовану Державну Податкову Інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (далі за текстом - СДПІ у м. Миколаєві) та Державну казначейську службу України в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.11.2012 року у справі № 5016/1805/2011(8/86) у задоволенні позовних вимог заступнику прокурора Миколаївської області відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, заступник прокурора Миколаївської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду, з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 28.11.2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області задоволено частково, рішення господарського суду Миколаївської області від 28.11.2012 року у справі № 5016/1805/2011(8/86) скасовано, прийнято нове рішення, яким позов заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном задоволено: стягнуто з ДП "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" на користь Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном 6 000 000,00 грн.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ДП "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" та Державний концерн "Укроборонпром" звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просили скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 року у справі № 5016/1805/2011(8/86). ДП "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" просило залишити без змін рішення господарського суду Миколаївської області від 28.11.2012 року, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 256, 257, 261, 266, 654 Цивільного кодексу України, ст. ст. 183, 188 Господарського кодексу України, ст. ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України. ДК "Укроборонпром" просить припинити провадження у справі, у разі якщо до спірних відносин застосовується бюджетне законодавство, або залишити в силі рішення місцевого господарського суду, аргументуючи порушенням норм права, зокрема, ст. ст. 257, 264, 267, 651, 654 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 183, 188 Господарського кодексу України, ст. ст. 26, 80 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 03.06.2013 року № 03-05/578 для перегляду в касаційному порядку справи № 5016/1805/2011(8/86) у зв'язку із перебуванням судді Першикова Є.В. у відпустці, сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Яценко О. В.
В судовому засіданні 06.06.2013 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву в судовому засіданні до 13.06.2013 року.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.09.1997 року між Міністерством Машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України (правонаступником якого є Міністерство промислової політики) та ДП "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" було укладено договір № 7373/07 на закінчення будівництва рефрижераторних суден, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався виконати роботи по закінченню будівництва рефрижераторних суден згідно контрактів.
Відповідно до п. 2.1. вказаного Договору оплата за виконані роботи проводиться на зворотній основі і виконується за рахунок коштів від приватизації об'єктів державної власності згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 467 від 20.05.1997 року.
Пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що термін повернення коштів визначається після 01.01.2000 року.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 17.01.2001 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору, згідно положень якої погоджено, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні" від 18.11.1999 року №1242XIV та листа Міністерства Фінансів України від 12.12.2000 року №031-303/13-64 здійснюється реструктуризація заборгованості по цьому договору та додаткової угоди в сумі 10 900 000, 00грн. на термін до 01.01.2005 року зі сплатою відповідачем щомісячно рівними частинами у розмірі 227 083, 33грн., починаючи з січня 2001 року.
З метою недопущення подальшого зменшення обсягів виробництва на суднобудівних підприємствах м. Миколаєва, розширення будівництва суден на експорт та створення умов для оснащення торгівельного і риболовецького флоту країни сучасними суднами Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову "Про заходи щодо стабілізації роботи суднобудівних підприємств м. Миколаєва" № 467 від 20.05.1997 року, згідно п. 1 якої Міністерству економіки та Міністерству фінансів забезпечити у 1997 році виділення Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії на завершення будівництва суден згідно з укладеними контрактами із бюджету 57, 6 млн. гривень передбачуваних на фінансування державних капітальних вкладень за рахунок надходжень від приватизації об'єктів державної власності. Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії профінансувати зазначені витрати на поворотній основі державним підприємствам "Суднобудівний завод імені 61 комунара" у сумі 27, 6 млн. гривень і "Чорноморський суднобудівний завод" у сумі 30 млн. гривень.
Закон України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні" спрямований на ефективне використання виробничого, науково-технічного та експортного потенціалу і підвищення конкурентоспроможності вітчизняного суднобудування, в тому числі малотоннажного, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, зокрема іноземних, зниження витрат на будівництво суден і поповнення обігових коштів суднобудівних підприємств.
Згідно ст. 1 вказаного Закону (в редакції чинній на час спірних відносин) на період з 1 січня 2000 року до 1 січня 2005 року впроваджуються такі заходи державної підтримки суднобудівної промисловості: суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості, визначених згідно із частиною другою цієї статті, отримані від замовників суден, зараховуються на окремі рахунки цих підприємств, не підлягають безспірному списанню та використовуються лише за цільовим призначенням відповідно до контрактних зобов'язань зазначених підприємств. Ці суми включаються до складу валових доходів таких підприємств з метою визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", в момент здачі судна замовнику, а витрати суднобудівних підприємств, здійснені ними за рахунок авансових платежів та попередньої оплати відповідно до їх цільового призначення, включаються до складу валових витрат з метою визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню, в податковому періоді, на який припадає дата збільшення валових доходів на суму зазначених платежів;
зазначеним підприємствам надається відстрочка на 60 місяців щодо сплати заборгованості перед Державним бюджетом України і державними цільовими фондами за станом на 1 січня 2000 року;
відстрочена заборгованість підлягає щомісячному погашенню рівними частками починаючи з 1 січня 2001 року.
Перелік суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються зазначені заходи, крім підприємств, що є суб'єктами спеціальних(вільних) економічних зон, затверджується Кабінетом Міністрів України за наслідками їх діяльності у 1999 році.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2000 року № 978 (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) до переліку суднобудівних підприємств, для яких запроваджуються заходи державної підтримки суднобудівної промисловості включено ДП "Суднобудівний завод імені 61 комунара", м. Миколаїв (код згідно ЄДРПОУ14313240).
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 467 від 20.05.1997 року та договору № 7373/07 від 04.09.1997 року Міністерство промислової політики України перерахувало ДП "Суднобудівний завод" грошові кошти в сумі 10 900 000, 00грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 1091 від 06.06.1997 року на суму 1 000 000, 00 грн., № 1103 від 25.06.1997 року на суму 1 000 000, 00 грн., № 1104 від 27.06.1997 року на суму 200 000, 00 грн., № 1153 від 30.07.1997 року на суму 300 000, 00грн., № 1190 від 11.08.1997 року на суму 500 000, 00 грн., № 1237 від 05.09.1997 року на суму 3 000 000, 00 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що загальна сума грошових коштів складає 6 000 000, 00грн.
Крім того судами попередніх інстанцій встановлено, що факт отримання коштів підтверджується розподілом державного бюджету при фінансуванні через органи Державного казначейства, а також актом звіряння розрахунків підписаного сторонами станом на 01.11.2002 року.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, за змістом договору № 7373/07 від 04.09.1997 року, додаткової угоди № 2 від 17.01.2001 року та даних щодо розподілу коштів державного бюджету України, фінансування відповідача відбулось на умовах повернення у визначений строк та за рахунок державного бюджету.
Згідно Законів України "Про державний бюджет України на 2000 рік", "Про державний бюджет України на 2005 рік", які регулювали відносини з виконання бюджету на час виникнення у відповідача обов'язку з погашення заборгованості перед бюджетом, установлено застосування механізму стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.
Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
Згідно ст. 1 вказаного Кодексу бюджетним Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за утриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.
Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи положення ст. 12 ГПК України, зазначає, що господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, зокрема, зі стягнення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету, включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню (частина дев'ята статті 17 Бюджетного кодексу України), в тому числі за позовами органів державної податкової служби України, оскільки майнові відносини у відповідних справах засновані на юридичній рівності сторін, а тому доводи скаржників стосовно не підвідомчості даного спору господарським судам є необґрунтованими та такими що не відповідають дійсності.
Крім того, слід зазначити, що, майнові відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників за відсутності адміністративного підпорядкування між ними в порядку здійснення управлінських функцій є цивільно-правовими.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України в постанові від 27.10.2009 року у справі № 3/118.
За Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181, у редакції, чинній на час виникнення у відповідача боргового зобов'язання перед бюджетом, граничні строки стягнення бюджетної заборгованості за відсутності подання відповідної декларації, узгодження та самостійного погашення боргу не сплинули. На час пред'явлення позову та розгляду спору судом з 01.01.2011 року набрав чинності Бюджетний кодекс України у редакції від 08.07.2010 року, яким передбачено, що на вимоги про погашення заборгованості перед бюджетом позичальниками, якими надавались кредити з бюджету позовна давність не застосовується ( ст. 50 Бюджетного кодексу України).
Крім того, апеляційним господарським судом встановлено факт листування між ДП "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" та Міністерством промислової політики України щодо продовження терміну дії договору № 7373/07 від 04.09.1997 року (з урахуванням додаткових угод до 01.07.2011 року, проти чого сторони не заперечували та узгодили питання щодо наявності заборгованості по наданню фінансової підтримки.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України , враховуючи положення наведених норм та обставин справи, погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що зобов'язання відповідача по погашенню заборгованості перед бюджетом не припинено, а тому і висновки місцевого господарського суду про застосування наслідків спливу строку позовної давності є необґрунтованим.
Отже, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарським судом вірно застосовані норми матеріального права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі судового акту.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 року у справі № 5016/1805/2011(8/86) залишити без задоволення.
2. Касаційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 року у справі № 5016/1805/2011(8/86) залишити без задоволення.
3. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 року у справі № 5016/1805/2011(8/86) залишити без змін.
Головуючий суддяІ.П. Ходаківська
СуддіТ.Б. Данилова
О.В. Яценко