12 червня 2013 року Справа № 33/5005/7680/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.
розглянувши
касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК
"Дніпрообленерго" в особі Дніпродзержинського району
електричних мереж
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 04.04.2013 року
у справі № 33/5005/7680/2012 господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК
"Дніпрообленерго" в особі Дніпродзержинського району
електричних мереж
до державного науково-виробничого підприємства
"Цирконій"
про зобов'язання укласти договір про спільне використання
технологічних електричних мереж
за участю представників сторін:
позивача - Шай А.С. дов. від 16.05.2013 р.,
відповідача - не з"явились,
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2012 р. (суддя - Рудовська І.А.) відмовлено у позові.
Постановою Дніпропетровської апеляційного господарського суду від 04.04.2013 р. (судді - Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2011 р. залишено без змін.
Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, публічне акціонерне товариство "ДТЕК "Дніпрообленерго" в особі Дніпродзержинського району електричних мереж звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, посилаючись на відмову відповідача від укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж, звернувся до суду з позовом про зобов'язання укласти зазначений договір на підставі ст.ст. 67, 179, 181, 187 Господарського кодексу України, Правил користування електричною енергією, що затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28.
Судами встановлено, що 19.06.2012 року публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпродзержинського району електричних мереж направило з супровідним листом № 1068/203 проект договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 3127 СВ з додатками та просило державне науково - виробниче підприємство "Цирконій" підписати та повернути один примірник договору у строки, встановлені чинним законодавством. Також позивач просив відповідача погодити додатки до договору з АК з ІІ "Демос" та КП "Трамвай"- субспоживачами відповідача.
Відповідний лист отримано відповідачем 25.06.2012 року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення.
Листом від 13.07.2012 року № 3-01/1303 відповідач направив на адресу позивача оформлений договір від 01.06.2012 року № 3127 СВ разом з протоколом розбіжностей від 10.07.2012 року та просив підписати його в установлені законодавством України строки, а один примірник протоколу повернути на його адресу. Цей лист отриманий позивачем 13.07.2012 року.
Позивач в свою чергу направив примірник протоколу розбіжностей від 10.07.2012 року до договору про спільне використання технологічних мереж від 01.06.2012 року № 3127 СВ, підписаний з боку позивача, та протокол узгодження розбіжностей від 18.07.2012 року в двох примірниках з додатками для розгляду та підписання з проханням підписати, скріпити печаткою та повернути один примірник протоколу узгодження розбіжностей від 18.07.2012 року з додатками до енергозбуту у встановлений строк. Однак, позивач повернув відповідачу підписані з його боку додатки 3.1, 2, 2.1 до договору, який отриманий відповідачем 23.07.2012 року.
27.07.2012 року відповідачем було повідомлено позивача про те, що 23.07.2012 року ним отримано протокол узгодження розбіжностей до договору від 01.06.2012 року № 3127 СВ для оформлення, а також зазначив, що істотні умови, викладені в п. 2, 8., 2.10, 2.14, 3.1, 4.1,5.1, 6.3, 6.4, 6.7, назва розділу 7, 7.1 ,7.2, 7.3, 9.2, додатки 3,4,5, позивачем не прийняті. Крім того, позиція позивача по пунктах 2.15, 3.5, 3.6, 4.3, 4.4, 4.5, 4.6, 6.1 підпункт 4, 7.4, 7.5, 7.6, додаток 7 протоколу узгодження розбіжностей не визначена, тому державне науково - виробниче підприємство "Цирконій" не може підписати протокол узгодження розбіжностей в редакції Дніпродзержинського району електричних мереж і буде звертатися до НКРЕ та Держенергонагляду за роз'ясненнями та подальшого вирішення спірних питань (т.1, а.с. 53).
З матеріалів справи вбачається, що підписаний договір із двома примірниками протоколу розбіжностей було надіслано на адресу відповідача для підпису. Протокол узгодження розбіжностей позивача, в якому із запропонованих відповідачем 39 змін позивачем визнано лише 9, не визнано - 17, а про інші 13 без жодного у протоколі узгодження розбіжностей не йдеться, а тому проект договору про спільне використання технологічних електричних мереж містить в собі пункти, з якими відповідач не погодився.
Відповідно до ч. ч. 3, 7 статті 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частинами 1-3 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно з ч. 3 ст. 181 ГК, України, сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Частиною 8 ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Згідно п. 1.10 Правил користування електричною енергією для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.
Пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією передбачено, що договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами; основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації; технологічні електричні мережі - сукупність електроустановок з усією інфраструктурою, у тому числі внутрішньобудинкові електричні мережі, системи автоматики, захисту, управління, регулювання та зв'язку, що призначені для перетворення, передачі та/або розподілу електричної енергії, що належать основному споживачу і використовуються для передачі електричної енергії для власного споживання та/або субспоживачам, а також для транзиту електричної енергії в мережі електропередавальної організації.
Електропередавальні організації, які використовують технологічні електричні мережі інших власників електричних мереж, сплачують останнім плату за спільне використання технологічних електричних мереж, яка визначається відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008р. № 691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008р. за №732/15423 (п. 6.29 Правил користування електричною енергією).
Перелік істотних та обов'язкових умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача), а також перелік документів, що є невід'ємними частинами зазначеного договору, визначений п.п. 5.17., 5.18. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28.
Згідно з п.5.18 Правил користування електричною енергією, невід'ємними частинами договору про технічне забезпечення електропостачання споживача та про спільне використання технологічних електричних мереж є: 1) акт про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) відомості про засоби комерційного обліку активної та реактивної електричної енергії; 3) схема електропостачання, зазначення точок приєднання і ліній, що живлять струмоприймачі субспоживача; 4) акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача (за необхідності згідно з вимогами нормативно-правових актів); 5) довідка про обсяги переданої електричної енергії за базовий період.
У п. 5.17 Правил користування електричною енергією визначено, що договір про технічне забезпечення електропостачання споживача та договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) має містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей: 1) найменування сторін; 2) місце і дату укладення договору; 3) обсяг передачі електричної енергії та договірної граничної величини електричної потужності; 4) режими постачання; 5) гарантований рівень надійності електропостачання (за категорією надійності електропостачання); 6) величини дозволеної та приєднаної потужності електроустановок субспоживача; 7) порядок обліку перетікання реактивної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії (за необхідності); 8) порядок обліку споживання електричної енергії та вимірювання величини потужності, споживання та генерування реактивної електроенергії, контролю показників якості електричної енергії (у тому числі у випадку пошкодження або тимчасової відсутності відповідних розрахункових засобів обліку); 9) порядок надання даних щодо використаної субспоживачем електричної енергії; 10) умови дії договору у разі відсутності у споживача договору про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії та/або у разі відключення споживача за борги чи з інших причин; 11) строк дії договору; 12) умови та порядок розірвання договору; 13) місцезнаходження, банківські реквізити сторін.
Договір про спільне використання технологічних електричних мереж додатково містить: 1) порядок розрахунків за використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача); 2) однолінійну схему технологічних електричних мереж спільного використання з обов'язковим зазначенням місць установлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії, у тому числі для підприємств та організацій, які обслуговують (утримують) внутрішньобудинкові електричні мережі, вказуються кількість квартир та інформація про наявність або відсутність ввідного загальнобудинкового пристрою з розрахунковим засобом обліку електричної енергії; 3) перелік елементів технологічних електричних мереж споживача (основного споживача), які використовуються для передачі електричної енергії; 4) розрахунок умовних одиниць технологічних електричних мереж спільного використання, узгоджений електропередавальною організацією, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані ці технологічні електричні мережі.
Враховуючи вказані вимоги, колегія суддів погоджується з тим, що проект договору про спільне використання технологічних електричних мереж в редакції позивача, який було направлено для розгляду та підписання державному науково - виробничому підприємству "Цирконій", не містить умови, визначені підпунктами 3, 4, 5, 6, 8, 10 частини першої та підпунктами 1, 2, 3, 4 частини другої п. 5.17 Правил користування електричною енергією. Позивачем до спірного договору не було додано акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача.
Разом з цим, відповідач протоколом розбіжностей намагався внести уточнення до його умов: пунктами 2.8, 3.1, 3.5, 4.1, 4.3, 6.7, 7.1, п. 1 додатку № 3 додатком № 4 уточнити за які саме, основні за предметом договору, послуги здійснюється відшкодування витрат відповідача та визначити, що належить до додаткових робіт, сплату за які передбачено п. 1.1 проекту договору в редакції позивача, але жодним чином в подальшому в проекті договору не йдеться. Позивач у протоколі узгодження розбіжностей пропозицію відповідача по п.п. 2.8, 3.1, 4.1, 6.7, 7.1, п. 3 додатку № 3 та додатку № 4 відхилив, а щодо п. п. 3.5, 4.3 взагалі не визначив свою позицію; пунктами 2.14, 2.15, 3.6, 4.4, 4.6 уточнити порядок обліку споживання електричної енергії та вимірювання величини потужності, споживання та генерування реактивної електроенергії, контролю показників якості електричної енергії (у тому числі у випадку пошкодження або тимчасової відсутності відповідних розрахункових засобів обліку). Позивач протоколом узгодження розбіжностей пропозицію відповідача по п. 2.14 відхилив, а щодо п. п. 2.15, 3.6, 4.4, 4.6 свою позицію взагалі не визначив; пунктами 4.5, ч.4 п. 6.1, п. 6.4 уточнити умови дії договору у разі відсутності у споживача договору про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії та/або у разі відключення споживача за борги чи з інших причин. Позивач протоколом узгодження розбіжностей пропозицію відповідача по п. 6.4 відхилив, а щодо п. п. 4.5., ч. 4 п. 6.1 не визначив свою позицію; пунктами 7.2, 7.3, 7.4, 7.5, 7.6 уточнити порядок розрахунків за використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) та виконання додаткових робіт. Позивач протоколом узгодження розбіжностей пропозицію відповідача по п. 7.2, 7.3 відхилив, а щодо п. п. 7.4 - 7.6 взагалі не визначив свою позицію; пунктом 9.4 уточнити строк дії договору, в якому вказано: "Цей договор укладається на строк до 31.12.2012 р., набирає чинності з моменту узгодження обома сторонами всіх істотних умов цього договору та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством". Умови цього пункту позивачем у протоколі узгодження розбіжностей прийнято (т.1, а.с. 45-49, 54-55).
За таких обставин, сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, визначених для такого типу договорів.
Згідно з ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Відповідачем було повернуто на адресу позивача оформлений договір № 3127 СВ та складений до нього протокол розбіжностей, які позивач одержав 13.07.2012, про що свідчить вхідний штамп на супровідному листі (т.1, а.с. 100).
Частиною 5 ст. 181 ГК України передбачено, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
20.07.2012 року публічне акціонерне товариство "ДТЕК "Дніпрообленерго" направило відповідачу протокол узгодження розбіжностей, який відповідачем не підписаний (лист від 27.07.2012 року № 39-01/1420, отриманий позивачем 01.08.2012 року.
Однак, з позовом до суду публічне акціонерне товариство "ДТЕК "Дніпрообленерго" звернулось тільки 30.08.2012 року, що підтверджено поштовим штемпелем на конверті (т.1, а.с. 82).
З огляду на наведене колегія суддів вважає, що суди дійшли вірного висновку, що встановлений ч. 5 ст. 181 Господарського кодексу України двадцятиденний строк позивачем додержаний не був.
Частиною 4 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що проект договору в редакції позивача не відповідає типовій формі, затвердженій постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, зокрема: умови частини 2 п. 2.4, п.п.2.8, 6.4, 2.13, 2.14 в редакції позивача не передбачені Типовим договором; п. 2.5 проекту договору не відповідає п. 2.5 Типового договору; п.4.3 існує у тексті Типового договору, але відсутній в редакції договору позивача; в п.п. 2-5 пункту 5.1 договору в редакції позивача внесені доповнення, які не передбачені Типовим договором; п. 6.1 Типового договору суттєво змінений; п. 6.3 проекту договору в редакції позивача покладає на відповідача додаткові обов'язки, не передбачені Типовим договором і Правилами користування електричною енергією.
Отже, невідповідність проекту договору, запропонованого публічним акціонерним товариством "ДТЕК "Дніпрообленерго" Типовому договору про спільне використання технологічних електричних мереж, підтверджена матеріалами справи, а тому у суду були відсутні підстави для зобов'язання відповідача укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованих висновків.
Згідно частини другої ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго" в особі Дніпродзержинського району електричних мереж залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2012 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2013 року у справі № 33/5005/7680/2012 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.М. Мачульський
А.Г. Полянський