11 червня 2013 року Справа № 27/290
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Демидової А.М.,
суддів:Коваленко С.С., Шевчук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Будімекс" (відповідач-2)
на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 05.03.2012 р. Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 р.
у справі№ 27/290 господарського суду міста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг"
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будімекс Автодор" (відповідач-1); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будімекс" (відповідач-2)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Західекспертспецбуд"
прозобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
від позивачаРазінькова Т.О.
від відповідача-1Градунова О.С.
від відповідача-2Поз М.О.
від третьої особине з'явились
У жовтні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" (далі - ТОВ "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будімекс Автодор" (далі - ТОВ "Будімекс Автодор") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будімекс" (далі - ТОВ "Будімекс") з позовом про спонукання до виконання мирової угоди та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило суд зобов'язати відповідачів виконати солідарно умови мирової угоди від 01.06.2010 р., затвердженої ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2010 р. у справі № 4/47, і стягнути на користь позивача згідно з погодженим у вказаній мировій угоді графіком заборгованість у розмірі 15 892 657,63 грн., пеню у розмірі 1 256 428,19 грн. та штраф у розмірі 1 890 902,76 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами умов мирової угоди від 01.06.2010 р., затвердженої ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2010 р. у справі № 4/47.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.03.2012 р. у справі № 27/290 (суддя Дідиченко М.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 р. (колегія суддів у складі: Кальченко А.О. - головуючий, Пономаренко Є.Ю., Синиця О.Ф.), позовні вимоги задоволено у повному обсязі; зобов'язано солідарно ТОВ "Будімекс Автодор" та ТОВ "Будімекс" виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2010 р. у справі № 4/47; стягнуто солідарно з ТОВ "Будімекс Автодор" та ТОВ "Будімекс" на користь ТОВ "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" основну суму боргу за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2010 р. у справі № 4/47 у розмірі 6 014 700,31 грн., штраф за вказаною мировою угодою у розмірі 1 890 902,76 грн., пеню за зазначеною мировою угодою у розмірі 1 256 428,19 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.; стягнуто солідарно з ТОВ "Будімекс Автодор" та ТОВ "Будімекс" на користь ТОВ "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" основну суму боргу у розмірі 8 877 957,32 грн. у наступному порядку еквівалентно у гривні 24 596, 21 дол. США згідно з курсом, що діє на дату здійснення оплати, щомісячно до кінця місяця.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 05.03.2012 р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 р. у справі № 27/290, ТОВ "Будімекс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати вказані судові акти та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог щодо ТОВ "Будімекс" відмовити.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржником заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.
Крім того, скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2012 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 р. у справі № 27/290.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.05.2013 р. колегією суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий, Волік І.М., Шевчук С.Р. відновлено ТОВ "Будімекс" строк для подання касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 р. у справі № 27/290, прийнято касаційну скаргу ТОВ "Будімекс" до касаційного провадження, зупинено виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2012 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 р. у справі № 27/290 до закінчення їх перегляду в порядку касації та призначено розгляд касаційної скарги у судовому засіданні на 28.05.2013 р. о 10 год. 30 хв.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.05.2013 р. у справі № 27/290 розгляд касаційної скарги ТОВ "Будімекс" відкладено на 11.06.2013 р. о 10 год. 30 хв.
Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 06.06.2013 р. № 02-05/515 для розгляду справи № 27/290 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Демидова А.М. (доповідач), судді Коваленко С.С., Шевчук С.Р.
Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалася передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2010 р. у справі № 4/47, яка набрала законної сили, затверджено мирову угоду від 01.06.2010 р. (далі - Мирова угода), відповідно до якої ТОВ "Будімекс Автодор" та ТОВ "Будімекс" зобов'язалися погасити заборгованість перед ТОВ "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" у наступному порядку:
- 337 411,69 грн. у строк до 30.07.2010 р.;
- 662 588,31 грн. у строк до 07.07.2010 р.;
- 16 892 657,63 грн. згідно з наступним графіком:
1) еквівалент у гривнях 84 000,00 дол. США згідно з курсом, що діє на дату здійснення оплати, щомісячно до кінця місяця, починаючи з серпня 2010 року до лютого 2011 року включно;
2) еквівалент у гривнях 24 596,21 дол. США згідно з курсом, що діє на дату здійснення оплати, щомісячно до кінця місяця, починаючи з березня 2011 року до грудня 2016 року включно.
Крім того, у п. 2 Мирової угоди визначено, що у разі порушення ТОВ "Будімекс Автодор" строків здійснення лізингових платежів, передбачених договором фінансового лізингу, графіками лізингових платежів, додатковими угодами до договору фінансового лізингу або цією Мировою угодою на строк, що більш ніж на 3 календарних місяці перевищує останній день погашення платежу за відповідний лізинговий період, сплачує заявлені в позові нараховану раніше пеню у розмірі 1 256 428,19 грн. та штраф у розмірі 1 890 902,76 грн. А за умови, якщо лізингоодержувачем своєчасно здійснюється розрахунок за лізинговими платежами - нараховані та пред'явлені пеня та штраф у вищезазначеному розмірі сплаті не підлягають на підставі додатково укладеної між сторонами, після закінчення строку дії та виконання договору, окремої угоди.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України № 354-IV від 15.03.2006 р.) ухвали господарського суду підлягають виконанню державною виконавчою службою.
Разом з тим, ухвала господарського суду міста Києва від 03.06.2010 р. у справі № 4/47, якою затверджено укладену сторонами Мирову угоду, не має статусу виконавчого документа, оскільки всупереч вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", не містить відомостей про дату набрання чинності рішенням та строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди, якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ.
Як встановили господарські суди попередніх інстанцій, відповідно до умов Мирової угоди відповідачі повинні були сплатити:
- у строк до 30.07.2010 р. - 337 411,69 грн.;
- у строк до 07.07.2010 р. - 662 588,31 грн.;
- за серпень 2010 року - 84 000,00 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 31.08.2010 р. становило 662 432,40 грн.;
- за вересень 2010 року - 84 000,00 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30.09.2010 р. становило 664 734,00 грн.;
- за жовтень 2010 року - 84 000,00 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 31.10.2010 р. становило 664 574,40 грн.;
- за листопад 2010 року - 84 000,00 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30.11.2010 р. становило 666 792,00 грн.;
- за грудень 2010 року - 84 000,00 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 31.12.2010 року становило 666 782,80 грн.;
- за січень 2011 року - 84 000,00 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 31.01.2011 р. становило 666 960,00 грн.;
- за лютий 2011 року - 84 000,00 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 28.02.2011 р. становило 666 178,80 грн.;
- за березень 2011 року - 24 596,21 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 31.03.2011 р. становило 195 785,83 грн.;
- за квітень 2011 року - 24 596,21 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30.04.2011 р. становило 195 918,65 грн.;
- за травень 2011 року - 24 596,21 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 31.05.2011 р. становило 196 046,55 грн.;
- за червень 2011 року - 24 596,21 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30.06.2011 р. становило 196 088,36 грн.;
- за липень 2011 року - 24 596,21 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 31.07.2011 р. становило 196 061,31 грн.;
- за серпень 2011 року - 24 596,21 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 31.08.2011 р. становило 196 049,01 грн.;
- за вересень 2011 року - 24 596,21 дол. США що за офіційним курсом НБУ станом на 30.09.2011 р. становило 196 098,20 грн.;
- за жовтень 2011 року - 24 596,21 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 31.10.2011 р. становило 196 203,97 грн.;
- за листопад 2011 року - 24 596,21 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30.11.2011 р. становило 196 516,34 грн.;
- за грудень 2011 року - 24 596,21 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 31.12.2011 р. становило 196 518,80 грн.;
- за січень 2012 року - 24 596,21 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 31.01.2012 р. становило 196 516,34 грн.;
- за лютий 2012 року - 24 596,21 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 29.02.2012 р. становило 196 442,55 грн.
Натомість відповідачі сплатили за вказані періоди заборгованість на загальну суму 2 000 000,00 грн.
З огляду на викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновків про те, що за період з вересня 2010 року по лютий 2012 року підлягає стягненню з відповідачів заборгованість у розмірі 6 014 700,31 грн., а заборгованість у сумі 8 877 957,32 грн., згідно з умовами Мирової угоди, - стягненню з відповідачів щомісячно до кінця місяця у сумі 24 596,21 дол. США еквівалентно в гривні згідно з курсом, що діє на дату здійснення оплати.
Крім того, апеляційний господарський суд погодився з місцевим господарським судом про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідачів пені у розмірі 1 256 428,19 грн. та штрафу у розмірі 1 890 902,76 грн.
Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з прийнятими у справі судовими рішеннями, з огляду на таке.
Так, господарські суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не вказали доказів, якими підтверджується сплата відповідачами заборгованості у розмірі 2 000 000,00 грн.
Крім того, виходячи із зазначених судами сум, що підлягали сплаті відповідачами відповідно до умов Мирової угоди (у строк до 30.07.2010 р., у строк до 07.07.2010 р. та з серпня 2010 року по лютий 2012 року), до лютого 2012 року включно відповідачі повинні були сплатити позивачу заборгованість у сумі 8 012 700,31 грн., з огляду на що, з урахуванням сплати ними суми - 2 000 000,00 грн., сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачів за період з вересня 2010 року по лютий 2012 року у такому разі має становити 6 012 700,31 грн. (натомість за розрахунком місцевого господарського суду - 6 014 700,31 грн.).
Водночас, дійшовши висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, господарський суд першої інстанції стягнув солідарно з відповідачів основну суму боргу у розмірі 6 014 700,31 грн. (п. 3 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2012 р. у даній справі) та основну суму боргу у розмірі 8 877 957,32 грн. у наступному порядку еквівалентно у гривні 24 596,21 дол. США згідно з курсом, що діє на дату здійснення оплати, щомісячно до кінця місяця (п. 4 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2012 р. у даній справі). Таким чином, місцевим господарським судом стягнуто солідарно з відповідачів основну суму боргу усього у розмірі 14 892 657,32 грн., тоді як позивачем було заявлено до стягнення з відповідачів заборгованість у розмірі 15 892 657,63 грн. Водночас, рішення місцевого господарського суду не містить висновків щодо решти заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості.
У свою чергу, апеляційний господарський суд, здійснюючи перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 101 ГПК України, повинен був повторно розглянути справу і перевірити законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду.
Втім, апеляційним господарським судом не усунуто вказаних порушень, допущених місцевим господарським судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ст. 1117 ГПК України, вказані судові акти підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та згідно з вимогами закону, вирішити спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будімекс" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 р. та рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2012 р. у справі № 27/290 скасувати.
Справу № 27/290 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.С. Коваленко
С.Р. Шевчук