13 червня 2013 року Справа № 39/5005/11412/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Дерепи В.І.
суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приват банк" від позивача: не з'явились від відповідача: не з'явились
на рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2013 року
та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року
у справі№ 39/5005/11412/2012
за позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приват банк"
доФізичної особи підприємця ОСОБА_3
простягнення заборгованості за договором банківського обслуговування в розмірі 38 429, 12 грн.
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приват банк" (далі позивач) звернулось з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (далі відповідач) про стягнення 28 684, 03 грн. - заборгованість за кредитом; 6 425, 23 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 1 597, 90 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 1 721, 96 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, станом на 12.09.2012 року.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач в порушення вимог ст. 33 ГПК України не довів суду належними та допустимими доказами факт здійснення кредитування відповідача за поточним рахунком № НОМЕР_2, якій відкрито за договором від 21.01.2011 року, та на підставі якого заявлено даний позов. Факт кредитування по рахунку № НОМЕР_1, якій не заперечується відповідачем, за відсутності договору щодо обслуговування цього рахунку та відповідної вимоги про стягнення заборгованості, яка виникла саме за таким договором виключає підстави для стягнення заборгованості в рамках даного спору.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті судові рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю.
В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що при зверненні до суду та обґрунтовуючи свої позовні вимоги він вказував на встановлення кредитного ліміту саме на поточному рахунку № НОМЕР_1 та наявності заяви про відкриття поточного рахунку. В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції на підтвердження факту відкриття відповідачу поточного рахунку № НОМЕР_1 були надані відповідні документи. Відповідач підписавши заяву приєдналась і погодилась із умовами та правилами надання банківських послуг. Позивач вважає, що при прийнятті рішень, судами були порушені норми діючого законодавства та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.
Заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Звертаючись з позовною заявою, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що згідно своєї заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті, якій зазначено в позові і які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 21.01.2011 року (далі Договір).
Відповідно до Договору відповідачу і було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1.
До матеріалів справи (а.с. 96) залучена копія заяви відповідача на відкриття рахунку, та зазначено номер особового рахунку НОМЕР_1.
До матеріалів справи (а.с. 98) залучена заява, в якій зазначено, що відповідачем накладено електронний підпис у системі Інтернет - клієнт - банкінг Приват 24 - 09.03.2011 року.
У вказаній заяві зазначено, що банк за наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту на вказаному рахунку (рахунок № НОМЕР_1). Про розмір ліміту позивач повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами банку, що розміщенні у мережі Інтернет на відповідному сайті, і разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування.
У вказаній заяві також зазначено, що відповідач просить встановити кредитний ліміт на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 50 000 грн. Підписавши цю заяву відповідач приєднується і погоджується із умовами викладеними в Умовах, що розміщенні на офіційному сайті позивача.
До матеріалів справи залучена виписка з рахунку № НОМЕР_1 за період з 25.10.2011 року по 12.09.2012 року (а.с. 33-37).
Відповідно до ч.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовились укласти договір у певній формі він вважається укладеним з моменту надання йому цій форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
При винесенні судових рішень судами не враховано, що позивач в своїй позовній заяві посилається на здійснення кредитування відповідача саме по рахунку № НОМЕР_1 та стягнення заборгованості яка утворилась у відповідача в зв'язку з кредитуванням саме по рахунку № НОМЕР_1.
Судами фактично не надавалось оцінки заяві відповідача на відкриття рахунку № НОМЕР_1 та заяві щодо визначення ліміту та приєднання відповідача до умов, які викладені в Умовах і Правилах надання банківських послуг.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення прийняті у справі скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи, судам необхідно дати оцінку взаємовідносинам сторін у справі, з урахуванням заяв відповідача та дій банку щодо кредитування відповідача по рахунку № НОМЕР_1 та перевірити обґрунтованість розрахунку позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приват банк" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року прийняті у справі № 39/5005/11412/2012 скасувати.
3. Справу № 39/5005/11412/2012 направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.
Головуючий В.І.Дерепа
Судді С.В.Бондар
В.В.Палій