13 червня 2013 року Справа № 5/213/б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівМіщенка П.К., Куровського С.В., Хандуріна М.І.
розглянувши касаційну скаргу на ухвалу та на постанову у справі господарського суду ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Директора СП "Зоря" Штефюк В.М., Голови комісії по земельних та майнових паях ТОВ "Хлівищанка" Стрижбороди Г.М., Хлівищанського сільського голови Руснака Р.В. Господарського суду Чернівецької області від 12.09.2012 року Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року №5/213/б Чернівецької бласті
за заявою до про Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Чернівецької обласної дирекції Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлівищанка" визнання банкрутом
за участю представників: ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, Штефюк В.М., Стрижбороди Г.М. - Зінчук П.Ф.
Ухвалою господарського суду Чернівецькоїобласті від 12.09.2012 року у справі №5/213/б (Суддя - Бутирський А.А.) у задоволенні скарги в частині: усунення Комерзана З.Д. від виконання функцій арбітражного керуючого - розпорядника майна - керуючого санацією - ліквідатора ТОВ "Хлівищанка" з направленням окремої ухвали до органів прокуратури та державного департаменту з питань банкрутства; визнання дій ліквідатора щодо віднесення до ліквідаційної маси і продажу наступного майна пайового фонду: гідромолот, ємності 2 шт., фреза КФГ 5,4, жатка ЖРБУ 4,2, катки кільчасті - 3 шт., башти Рожновського 2 шт., волокуша тросова, плуг ПЯ 3,35, причіп 2 ПТС 4, причіп 1 ПТС 9, фуражир ФН 1,4, залишки металу, силосний комбайн КСК-100, бурякосівалка СТ - 25, сушарка зернова, трактор Т-150, автомобіль ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_1, комбайн СК 5 "Нива" безпідставними і незаконними; визнання дій ліквідатора щодо включення в ліквідну масу об'єктів нерухомості без будь-яких документів щодо права власності ТзОВ "Хлівищанка" на них безпідставними і незаконними; призначення іншого ліквідатора ТзОВ "Хлівищанка" для проведення належної процедури ліквідації підприємства - відмовлено.
У частині скарги щодо: визнання недійсними правочинів у вигляді Протоколів продажу майна на відкритих (публічних) торгах філії Прикарпатської регіональної товарної біржі в м.Чернівці від 17.02.2010 року №1 і від 17.02.2010 року №2, від 22.12.2008 року №1 та інших виявлених, а також Актів приймання-передачі майна по ним; визнання недійсними Договорів про зберігання майна від 17.02.2010 року та від 22.02.2010 року між ліквідатором та громадянами ОСОБА_13 і ОСОБА_14 - провадження у справі припинено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року (колегія суддів: Головуючий - Михалюк О.В.; Новосад Д.Ф.; Мельник Г.І.) ухвалу господарського суду Чернівецької області від 12.09.2012 року у справі №5/213/б залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Не погодившись із процесуальними актами попередніх судових інстанцій, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Директор СП "Зоря" Штефюк В.М., Голова комісії по земельних та майнових паях ТОВ "Хлівищанка" Стрижборода Г.М., Хлівищанський сільський голова Руснак Р.В. звернулись до Вищого господарського суду України зі спільною касаційною скаргою, в якій просили скасувати ухвалу господарського суду Чернівецької області від 12.09.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року у даній справі та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 4-3, ст.22, ст. 43, ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, ст. 25, 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що призвело, зокрема, до порушення права пайовиків - скаржників розпоряджатись своїм майном, яким ліквідатор Комерзан З.Д. одноособово розпорядився, включивши до ліквідаційної маси банкрута.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини справи.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 27.08.2007 року порушено провадження у справі №5/213/б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Хлівищанка" за заявою відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Чернівецької обласної дирекції Райффайзен банк Аваль" відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон).
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 11.12.2007 року припинено процедуру ліквідації, передбачену ст. 52 Закону про банкрутство, та здійснено перехід до загальної ліквідаційної процедури.
30.01.2012 року від гр. ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_16, Приватного сільськогосподарського підприємства "Зоря" та Хлівищанського сільського голови Руснака Р.Г. надійшла скарга на дії ліквідатора Комерзана З.Д., в якій скаржники просили: усунути останнього від виконання функцій арбітражного керуючого - розпорядника майна - керуючого санацією - ліквідатора ТОВ "Хлівищанка" з направленням окремої ухвали до органів прокуратури та державного департаменту з питань банкрутства; визнати дії ліквідатора щодо віднесення до ліквідаційної маси і продажу наступного майна пайового фонду: гідромолот, ємності 2 шт., фреза КФГ 5,4, жатка ЖРБУ 4,2, катки кільчасті - 3 шт., башти Рожновського 2 шт., волокуша тросова, плуг ПЯ 3,35, причіп 2 ПТС 4, причіп 1 ПТС 9, фуражир ФН 1,4, залишки металу, силосний комбайн КСК-100, бурякосівалка СТ - 25, сушарка зернова, трактор Т-150, автомобіль ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_1, комбайн СК 5 "Нива" безпідставними і незаконними; визнати дії ліквідатора щодо включення в ліквідну масу об'єктів нерухомості без будь-яких документів щодо права власності ТОВ "Хлівищанка" на них безпідставними і незаконними; визнати недійсними правочини у вигляді Протоколів продажу майна на відкритих (публічних) торгах філії Прикарпатської регіональної товарної біржі в м. Чернівці від 17.02.2010 року №1 і від 17.02.2010 року №2, від 22.12.200822.12.2008 року №1 та інших виявлених, а також Актів приймання-передачі майна по ним; визнати недійсними Договори про зберігання майна від 17.02.2010 року та від 22.02.2010 року між ліквідатором та громадянами ОСОБА_13 і ОСОБА_14; призначити іншого ліквідатора ТОВ "Хлівищанка" для проведення належної процедури ліквідації підприємства.
Заявники посилались на те, що ліквідатор включив до ліквідаційної маси банкрута майно пайового фонду, яке було передано лише в оренду і користування, а не у власність товариства, а тому не може бути використано для погашення боргів банкрута. Також скаржники посилаються на те, що ліквідатором укладено неправомірну мирову угоду.
У додаткових поясненнях скаржників від 08.08.2012 року зазначалось, що гр. ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_16 є власниками майнових сертифікатів у майні пайового фонду боржника, а ПСП "Зоря" є власником піднавісу (нового), ємності-резервуара, жатки ШРБ-4,2 та плугу ПЯ-3-33,5.
Відмовляючи у задоволенні скарги на дії ліквідатора Комерзана З.Д. та припиняючи провадження у частині вимог скарги щодо визнання недійсними правочини у вигляді Протоколів продажу майна на відкритих (публічних) торгах філії Прикарпатської регіональної товарної біржі в м. Чернівці від 17.02.2010 року №1 і від 17.02.2010 року №2, від 22.12.200822.12.2008 року №1 та інших виявлених, а також Актів приймання-передачі майна по ним та ін., суди виходили з того, що такий спір слід вирішувати у позовному провадженні за межами даної справи про банкрутство. Питання розпаювання майна не може бути предметом розгляду при оскарженні дій ліквідатора по віднесенню майна до ліквідаційної маси, а скаржниками не надано належних та допустимих доказів на підтвердження за ними права власності або господарського відання, включеного до ліквідаційної маси боржника майна. Щодо включення до ліквідаційної маси об'єктів нерухомості без будь-яких документів про право власності ТзОВ "Хлівищанка", скаржники також не надано доказів того, що включене до ліквідаційної маси банкрута нерухоме майно належить їм на праві власності або користування, відповідно зазначені дії ліквідатора не порушують прав та охоронюваних законом інтересів скаржників.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із такими висновками попередніх судових інстанцій, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 41 ГПК України встановлено, що провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Як встановлено судами під час розгляду справи та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Хлівищанка" створене у процесі реорганізації і є юридичним правонаступником всіх прав і зобов'язань селянської спілки "Хлівищанка" в обсягах частини майна, що перейшло Товариству внаслідок реорганізації селянської спілки згідно Передаточного Балансу.
Встановлюючи приналежність спірного майна суди виходили з того, що згідно акту розподілу основних засобів, виділених для погашення кредиторської заборгованості, ТОВ "Хлівищанка" в особі керівника Великголови І.М. виділено майно із залишковою вартістю 478 914,00 грн.
07.06.2001 року укладений договір оренди (Т. ІІІ а.с. 14-19), за яким громадяни - співвласники майна у формі основних засобів, що належать на праві спільної часткової власності, в особі ОСОБА_19, передали належні їм на праві спільної власності основні засоби господарству в оренду строком на 5 років. Перелік основних засобів, що передається в оренду, визначений в додатку 2 до цього Договору (п.2.1.), а його вартість складає 600 449,00 грн. Проте, додаток 2 до Договору оренди сторонами не укладений, перелік майна, що передається в оренду відсутній.
Поряд з цим, 07.06.2001 року між цими сторонами укладений договір купівлі-продажу майна, що знаходиться в спільній частковій власності (Т. ІІІ а.с. 20-21), за яким громадяни продали ТОВ "Хлівищанка" майно, перелік якого надається у Додатку 2 до цього Договору, а покупець зобов'язувався сплатити вартість майна грошима рівними частками протягом 5 років (п.1.4). Вартість майна на моменту кладення договору становила 667 18,00 грн. (п.1.5). Додаток 2 до даного договору також сторонами не укладений, перелік майна, що придбавається відсутній.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 Закону про банкрутство, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси.
20.03.2009 року ліквідатор склав інвентаризаційний опис № 1 банкрута (т. 3 а. с. 45) в кількості 10 одиниць, а 25.03.2009 року ліквідатор склав інвентаризаційний опис майна банкрута в кількості 30 найменувань (т. 3 а. с. 39-40).
17.02.2010 року проведені відкриті торги філією Прикарпатської регіональної товарної біржі з продажу наступного майна банкрута: гідромолот, ємності-2 шт., фреза КФГ 5,4, жатка ЖРБУ 4,2, катки кільчасті - 3 шт., башти Рожновського -2 шт., волокуша тросова, плуг ПЯ 3,35, причіппричіп 2 ПТС 4, причіп 1 ПТС 9, фуражир ФН 1,4, залишки металу, КСК-100, бурякосівалка СТ - 25, сушарка зернова, трактор Т-150.
17.02.2001 року та 22.02.2010 року ліквідатор уклав з гр. гр. ОСОБА_13 і ОСОБА_14 договори зберігання майна, за якими останні прийняли на відповідальне зберігання приміщення, споруди та інше майно банкрута, отже, вказані дії ліквідатора узгоджуються з вимогами ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство.
Скаржники вважають, що у оскаржуваних судових актах суди попередніх інстанцій не надали оцінки неправомірним діям ліквідатора щодо віднесення до ліквідаційної маси наступного майна: гідромолот, ємності 2 шт., фреза КФГ 5,4, жатка ЖРБУ 4,2, катки кільчасті - 3 шт., башти Рожновського 2 шт., волокуша тросова, плуг ПЯ 3,35, причіп 2 ПТС 4, причіп 1 ПТС 9, фуражир ФН 1,4, залишки металу, силосний комбайн КСК-100, бурякосівалка СТ - 25, сушарка зернова, трактор Т-150, автомобіль ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_1, комбайн СК 5 "Нива".
Судами встановлено що спірне майно передане ТОВ "Хлівищанка" згідно розподільчого балансу 2000 року.
У задоволенні скарги у частині усунення ліквідатора, з підстав незаконного включення до ліквідаційної маси рухомого та нерухомого майна судами правомірно відмовлено, оскільки встановлено, що майновий сертифікат підтверджує лише вартість частки окремого пайовика у пайовому фонді підприємства або відсоткову долю паю відносно всієї вартості майна пайового фонду підприємства.
Згідно ч. 4 ст. 25 Закону про банкрутство, дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів вважає правомірними висновки попередніх судових інстанцій щодо відсутності законних підстав для задоволення скарги на дії ліквідатора щодо правомірності внесення до ліквідаційної маси наведеного вище майна, з огляду на те, що питання розпаювання майна взагалі не може бути предметом розгляду при оскарженні дій ліквідатора по віднесенню майна до ліквідаційної маси, оскільки в цьому випадку розглядається лише питання приналежності майна. Скаржниками, в порушення ст. 33, 34 ГПК України, не надано належних доказів (первинних правовстановлюючих документів), які б підтверджували належність їм на праві власності або господарського відання майна, включеного до ліквідаційної маси боржника майна.
Із тих же підстав недоведеності належними та допустимими доказами того, що включене до ліквідаційної маси банкрута нерухоме майно належить скаржникам на праві власності або користування, колегія суддів погоджується із висновками попередніх судових інстанцій про те, що зазначені дії ліквідатора не порушують прав та охоронюваних законом інтересів скаржників.
Стосовного доводів ПСП "Зоря" про те, що його майно включено до ліквідаційної маси банкрута суди встановили, що останнім не доведено, що саме його майно було включено до ліквідаційної маси банкрута.
Поряд з наведеним, щодо визнання недійсними правочинів у вигляді Протоколів продажу майна на відкритих (публічних) торгах та Договорів про зберігання майна провадження у справі припинено правомірно, оскільки наведені вимоги скаржників не можуть бути предметом розгляду у даній справі про банкрутство та підлягають розгляду у позовному провадженні.
Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що заявники у касаційній скарзі посилаються не тільки на порушення судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також ставлять питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу приписів ст. 43 ГПК України, здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції суду касаційної інстанції.
З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, що викладені у оскаржуваних судових рішеннях, у зв'язку із чим ухвалу господарського суду Чернівецької області від 12.09.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду у даній справі слід залишити без змін.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Директора СП "Зоря" Штефюк В.М., Голови комісії по земельних та майнових паях ТОВ "Хлівищанка" Стрижбороди Г.М., Хлівищанського сільського голови Руснака Р.В., залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року та ухвалу господарського суду Чернівецької області від 12.09.2012 року у справі №5/213/б залишити без змін.
Головуючий П.К. Міщенко
Судді С.В. Куровський
М.І. Хандурін