12 червня 2013 року Справа № 6/225
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г.- головуючого,
Мележик Н.І.,
Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Приватного підприємства "Центр народознавства "Козак Мамай" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04 березня 2013 року у справі № 6/225 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Нігма", до Приватного підприємства "Центр народознавства "Козак Мамай", м. Київ, про стягнення 4 217 960,26 грн. за скаргою Приватного підприємства "Центр народознавства "Козак Мамай" на дії Відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції,
за участю представників:
позивача - Буднік О.П. (дов. від 20.09.12);
відповідача - Дубенська О.В. (дов. від 11.06.13),
У квітні 2008 року позивач ТОВ "Будівельна компанія "Нігма" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача ПП "Центр народознавства "Козак Мамай" про стягнення 4 217 960,26 грн.
Вказував, що 17.01.05 між ним та відповідачем був укладений договір підряду № 01/17-П, згідно умов якого він зобов'язався виконати підрядні роботи по ремонту нежилих приміщень, які розташовані під № 2 по вул. М. Донця в м. Києві, а відповідач - прийняти виконані роботи та здійснити їх оплату.
Також вказував, що 17.01.05 між ним та відповідачем був укладений договір будівельного підряду № 01/17-БП, згідно умов якого він зобов'язався збудувати і здати в строк до 29.12.06 об'єкт (будівлі та споруди куточку української природи, архітектури та побуту "Мамаєва слобода", перелік яких міститься у додатку № 1 до договору), відповідно до пректно-кошторисної документації, а відповідач - надати йому план будівельного майданчику, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти об'єкт та здійснити оплату робіт.
Зазначав, що свої договірні зобов'язання виконав, а відповідач, в порушення умов договору підряду та договору будівельного підряду, здійснив оплату виконаних ним робіт не в повному обсязі.
Посилаючись на порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати, позивач просив стягнути з відповідача - 1 463 743,20 грн. богу за договором № 01/17-П, 22 500,04 грн. річних, 140 188,20 грн. інфляційних, 2 469 975,60 грн. боргу за договором № 01/17-БП, 17 331,77 грн. річних та 104 221,45 грн. інфляційних, а всього - 4 217 960,26 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 квітня 2010 року (суддя Чеберяк П.П.) затверджено мирову угоду, встановлено строк та порядок погашення відповідачем боргу в сумі 2 176 000 грн. та припинено провадження у справі.
21.11.12 постановою Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 19.04.10 у справі № 6/225.
У грудні 2012 року ПП "Центр народознавства "Козак Мамай" звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві та посилаючись на невідповідність ухвали Господарського суду міста Києва від 19.04.10 у справі № 6/225 вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", просив визнати дії виконавчої служби щодо відкриття виконавчого провадження на підставі зазначеної ухвали суду неправомірними.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 грудня 2012 року (суддя Чеберяк П.П.) скаргу задоволено.
Ухвалено скасувати постанову Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження ВП № 35283568 від 21.11.12.
Ухвала мотивована посиланнями на невідповідність ухвали про затвердження мирової угоди вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: відсутність даних про строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04 березня 2013 року (колегія суддів у складі: Жук Г.А. - головуючого, Зеленіна В.О., Мальченко А.О.) ухвалу скасовано, в задоволенні скарги відмовлено.
Постанова мотивована посиланнями на ту обставину, що зміст ухвали суду відповідає вимогам ст. 86 ГПК України, у переліку вимог якої відсутня обов'язковість зазначення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У касаційній скарзі ПП "Центр народознавства "Козак Мамай", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції приписів ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Приписами ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Ухвали господарських судів є виконавчими документами та підлягають виконанню державною виконавчою службою.
Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені вимоги до виконавчого документа, згідно яких в останньому зазначається: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
Відповідно до п. 7.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК та статтею 18 названого Закону) ознаки та відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.
З огляду на викладене, встановивши, що ухвала Господарського суду міста Києві від 19.04.10 про затвердження мирової угоди у даній справі не містить всіх обов'язкових умов виконавчого документа, які містяться в приписах ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: - не містить строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про скасування постанови виконавчої служби про порушення виконавчого провадження, винесеної на виконання зазначеної ухвали суду.
Разом з тим, скасовуючи ухвалу місцевого суду та відмовляючи в задоволенні скарги, суд апеляційної інстанції помилково виходив лише з положень ст. 86 ГПК України, які містять загальні вимоги до ухвал суду та не врахував правову природу ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка за своєю правовою природою є виконавчим документом та повинна відповідати вимогам, що містяться в ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".
Водночас колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що позивач не позбавлений права на звернення до суду з позовом про спонукання відповідача до виконання умов мирової угоди, у встановленому законом порядку.
Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції як така, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню, а законну та обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції слід залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117,1119 - 11111, 11113, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Центр народознавства "Козак Мамай" задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04 березня 2013 року у справі № 6/225 скасувати.
3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24 грудня 2012 року у справі № 6/225 залишити в силі.
Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська
Судді: Н.І. Мележик
О.А. Подоляк