Яготинський районний суд Київської області
Справа № 1028/142/12
Провадження 1/382/18/13
18 червня 2013 року
Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді КисільО.А.
при секретарі Твердохліб Г.М.
за участю прокурорів Панченко Н.С., Русецький О.В.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 - Хмельницького району Київської області, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 - 19 Яготинського району Київської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, інваліда III групи, не судимого,
в злочині передбаченому ст.286 ч.2, 135 ч. 1 КК України,
Підсудний ОСОБА_2 порушив правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, як особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та завідомо залишив без допомоги особу, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватись про цю особу і мав змогу надати допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
Злочин вчинений при таких обставинах.
14 січня 2012 року близько 1 години в темну пору доби ОСОБА_2 керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ - 21063» реєстраційний номер AI 0670 ВХ, по автошляху Яготин-Сулимівка, поблизу перехрест з автошляхом до с.Шевченкове, в с.Двірківщина Яготинського району Київської області, проявив злочинну недбалість та грубо порушуючи п.п.2.3.»б» та 12.3 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність та відповідно не реагував на зміну дорожньої обстановки при виникненні небезпек для його руху, маючи технічну можливість, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який перебував на проїзній частині автошляху Яготин-Сулимівка. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: синці, садна обличчя, забійна рана лоба ліворуч, перелом кісток склепіння та основи черепа, забій головного мозку, набряк-набухання головного мозку; перелом ІХ-Х ребер зліва, синці, садна верхніх та нижніх кінцівок, від яких помер на місці пригоди. Виявлені на тілі трупа ОСОБА_3 тілесні ушкодження спричинені тупими предметами, могли утворитися в строк та за обставин дорожньо-транспортної пригоди, наїзд на пішохода легковим автомобілем. Смерть ОСОБА_3 настала від закритої черпно-мозкової травми у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепу із крововиливами під оболонками головного мозку, що супроводжувались набряком головного мозку. Виявлені на трупі ОСОБА_3 тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням його смерті. При судово-токсологічному дослідження в корові трупа ОСОБА_3 спиртів не виявлено. Таким чином, ОСОБА_2 порушив правила дорожнього руху, а саме: п.2.3 ПДР - оскільки для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі; п.12.3 ПДР - оскільки у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Вказані порушення водієм ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху, знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.
Після наїзду на пішохода ОСОБА_3, пасажир автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4, у присутності водія цього автомобіля ОСОБА_2, перемістив потерпілого ОСОБА_3 на узбіччя та залишили місце події, не надавши потерпілому будь - якої допомоги. Таким чином, ОСОБА_2 завідомо залишив без допомоги потерпілого ОСОБА_3, який перебував в небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, а також ОСОБА_2, відповідно до п. 2.10. ПДР зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, оскільки ОСОБА_3, отримав ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння і основи черепа, крововиливи під м'яку мозкову оболонку і в шлуночки мозку, що супроводжувались набряком головного мозку, переломи 9-10 ребер зліва, а також в ході судово- гістологічному дослідження виявлено субарахноїдальний крововилив, набряк головного мозку, туберкульоз легенів, гепатит. Смерть ОСОБА_3 настала від тяжкої закритої черепно- мозкової травми з переломами кісток склепіння і основи черепа, крововиливу під м'яку мозкову оболонку і в шлуночки мозку, що ускладнилась набряком головного мозку, і перебігала в поєднані з травмою грудей на фоні туберкульозу легенів і неспецифічного реактивного гепатиту. При наявності таких морфологічних ознак травми і відсутність клінічних даних її перебігу категорично визначити чи міг би вижити ОСОБА_5 в разі надання йому своєчасної кваліфікованої медичної допомоги не є можливим. Така травма могла закінчитись як настанням смерті, так і зі збереженням його життя. В даному випадку, водій ОСОБА_2 мав діяти згідно Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме: п. 2.10. згідно якого, «у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: в)не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г)вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої допомоги, а якщо це не можливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; д)повідомити про дорожньо - транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди. Таким чином, ОСОБА_2 своїми навмисними діями, поставив потерпілого ОСОБА_3 в небезпечний для життя стан, реально усвідомлюючи скоєне, залишивши його в безпорадному для життя стані, при цьому позбавленого можливості вжити заходів до самозбереження, не вживши будь-яких дій, спрямованих на надання йому необхідної медичної допомоги.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину визнав частково та дав показання, що він, згідно доручення та тимчасового реєстраційного талону має у власності автомобіль НОМЕР_3 бежевого кольору, вказаний автомобіль постійно перебував за місцем його проживання. Також має посвідчення водія на керування транспортними засобами категорії «В» та «С». 13 січня 2012 року він увечері перебував за місцем свого проживання, близько 23 години 30 хвилин до його помешкання прийшов сусід ОСОБА_6 та попросив, щоб він звозив його до рідних в с. Сулимівка Яготинського району Київської області, до кого саме ОСОБА_6 не уточнював, вказав лише, що має намір поздоровити своїх рідних. На його пропозицію він погодився, але вказав, що мав намір зустрітись із ОСОБА_7, на що ОСОБА_6 вказав, що вони можуть спільно з собою взяти і ОСОБА_8 Вийшовши на подвір'я, він завів двигун належного йому вищевказаного автомобіля та взявши всі необхідні документи, а саме посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, талон до посвідчення водія, доручення на право керування та розпоряджання та тимчасовий реєстраційний талон, сів до салону автомобіля. На цей час термін дії страхового полісу вже скінчився, термін дії медичної довідки також скінчився. Він перебував за кермом автомобіля, а ОСОБА_6 сів на переднє праве пасажирське сидіння. Після цього, за кілька хвилин вони приїхали до території подвір'я ОСОБА_7, та вийшовши вдвох з автомобіля, зайшли до помешкання останнього, де з ОСОБА_7 і зустрілись. ОСОБА_6 ОСОБА_7 у розмові запропонував поїхати спільно з ними в с. Сулимівка, на що останній погодився, при цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вдвох вживали спиртне. Вони випили близько 0,5 л спиртного, але він спиртного не вживав так як вказував, що буде керувати автомобілем. Після цього, вони втрьох залишили помешкання ОСОБА_7 та підійшли до вище вказаного автомобіля, він сів за кермо автомобіля, на переднє праве пасажирське сидіння сів ОСОБА_6, а на заднє праве сидіння сів ОСОБА_7. Несправностей під час руху він не виявив. В автомобілі на той час був відсутній задній бампер, ліва частина передньої декоративної решітки, деформовані передні праві двері, відсутнє дзеркало заднього виду з правої сторони та частково пошкоджені задні правий та ліві світлові покажчики, також у автомобілі переднє праве колесо мало шину на якій малюнок протектора майже стерся. Близько 00 годин 14 січня 2012 року вони втрьох виїхали з с. Фарбовано та рухались у напрямку с. Сулимівка Яготинського району Київської області. При цьому, він переїхав автошлях «Київ- Харків» і в'їхав в м. Яготин. Проїхавши поруч з залізничним вокзалом, вони поїхали у напрямку с. Двірківщина Яготинського району маючи намір у подальшому проїхавши через с. Двірківщина повернути до с. Сулимівка Яготинського району. Він не вживав спиртне. Рухаючись від м. Яготин вони в'їхали в с. Двірківщина Яготинського району та рухалися із швидкістю близько 60 км/год. із ввімкненою 4 передачею, та ввімкненим дальнім світлом фар. На той час ні зустрічних автомобілів, ні попутних - навколо не було. Ні він, ні пасажири його автомобіля пасами безпеки пристебнуті не були. Під час руху в с. Двірківщина, перед перехрестям знизив швидкість до 30 км /год і включив ближнє світло, проїхавши перехрестя розташоване праворуч, що прямувало у напрямку с. Воронівщина, підвищив швидкість руху до 60-70 км/год при цьому була ожеледиця. ОСОБА_6 вказав, що в с. Двірківщина Яготинського району мешкає його тітка, що можна і до неї заїхати. Рухався він в правій смузі руху, таким чином, що ліві колеса його автомобіля рухались біля білого кольору лінії дорожньої розмітки. І щойно він перемкнув світло фар з дальнього на ближнє, як помітив попереду автомобіля у світлі ближніх фар на відстані близько 10 метрів постать чоловіка у одязі темного кольору, який до автомобіля був повернутий лівим боком свого тіла та був розташований десь на середині правої смуги руху. Він зрозумівши, що може на вказаного чоловіка здійснити наїзд правою частиною автомобіля, натиснув на гальма, при цьому автомобіль розпочало нести в правий бік. Він намагаючись вирівняти автомобіль розпочав вивертати кермо в який бік точно не пригадує і в цей моменти здійснив наїзд на вказаного чоловіка. Пішохід був повернутий лівим боком та переходив швидко дорогу. На той час була темна пора доби, опадів не було, на дорозі була ожеледиця, тобто дорожнє покриття було слизьке. Пішохід ударився об лобове скло його автомобіля у передній правій частині біля правої бокової стійки, а потім впав на асфальт. Після наїзду, автомобіль зупинився, частково розвернувшись, таким чином, що задня частина автомобіля перебувала на смузі зустрічного руху, а передня частина у напрямку до правого узбіччя. Поряд сторонніх осіб не було. Вийшовши відразу після того як автомобіль зупинився, помітив, що пішохід на якого він здійснив наїзд, розташований у лежачому положенні, повністю на правій смузі проїжджої частини дороги. Відстань від пішохода до автомобіля була біля 15-20 м. Розташований він був на правому боці. Спільно з ним, з автомобіля до пішохода вийшов ОСОБА_6, і вони спільно підійшли до пішохода. Даний пішохід був у свідомості, при цьому висловлювався брутальною лайкою. У подальшому, він помітив як ОСОБА_6 схопив даного чоловіка за одяг у області плечей та потягнув у напрямку лівого узбіччя. Взагалі до вказаного лежачого чоловіка не доторкався, і ні про що в нього не запитував. Тягнути вказаного чоловіка ОСОБА_6 він не допомагав. Вказана ділянка дороги на цей момент не освітлювалась вуличним освітленням. В якому, на узбіччі, положенні залишив тіло чоловіка ОСОБА_6 він не бачив. На місці пригоди вони пробули близько однієї хвилини, після чого ОСОБА_6, залишивши чоловіка на лівому узбіччі повернувся на переднє сидіння пасажира, а він сів за кермо автомобіля та вони продовжили рух далі у напрямку с. Сулимівка Яготинського району. За весь цей час ОСОБА_7І з автомобіля не виходив, лише він коли вони вже поїхали з місця події, то вказав ОСОБА_7, що збили чоловіка. ОСОБА_7 постійно перебував у салоні автомобіля на задньому правому пасажирському сидінні, їм нічого не допомагав. Під час руху до с. Сулимівка Яготинського району з місця події між собою вони не розмовляли, лише він вказав вголос, що збили людину. В с. Сулимівка, вони приїхали до брата ОСОБА_6. - ОСОБА_9. Так пробули вони там близько години. Після цього вони повернулись до автомобіля та сіли до салону, автомобілем керував також він, на переднє сидіння сів ОСОБА_6, а ОСОБА_7 сів на заднє праве сидіння. З с. Сулимівка вони виїхали на автощлях «Київ-Харків» через Черняхівське відділення. По приїзду в с. Фарбоване, всі пасажири вийшли з салону автомобіля, при цьому вони не розмовляли, після чого, він поїхав до свого помешкання та на території подвір'я залишив автомобіль. Отже зворотнім шляхом в с. Двірківщину вони не заїжджали. Приїхавши додому, він рідним не розповідав про вчинене, а вони не запитували. Близько 23 години 14 січня 2012 року до його помешкання прийшов ОСОБА_6 який вказав, що чоловік якого він збив помер, ОСОБА_6 вказав, що зранку піде до працівників міліції та розповість їм про дану пригоду. Він не викликав працівників міліції та швидку допомогу, хоча міг викликати вказані служби за допомогою мобільного телефону. При цьому, не пам'ятає, чи говорив слідчому під час досудового слідства, що права фара в автомобілі замикала.
Не дивлячись на те, що підсудний винну визнав частково, його вина в судовому засіданні доведена показаннями потерпілої, свідків, експертів, іншими доказами зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні.
Так, з показань потерпілої ОСОБА_10 даних в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_3 її рідний брат, який до своєї загибелі проживав разом з нею. ОСОБА_3 одруженим не був, дітей не мав. 13.01.2012 її брат ОСОБА_3 перебував на роботі, охоронником на тракторній бригаді. Протягом дня, він декілька разів приходив додому, щоб поїсти та знову йшов на роботу. В останній раз, він приходив додому о 23.45 год. і знову пішов на роботу. 14.01 2012 приблизно о 01.30 годині до неї додому прийшли місцеві жителі, які запитали де перебуває її брат ОСОБА_3, на що вона відповіла, що він на роботі, після чого вони повідомили, що ОСОБА_3 лежить на дорозі мертвим. Ці хлопці сказали, що вони не бачили, як саме загинув ОСОБА_3. Після цього, вона пішла до місця де знаходився ОСОБА_3 , його тіло вона побачили за 100 м, до того як підійшла до нього і перебувала поруч з ним, до закінчення огляду працівниками міліції місця пригоди. ОСОБА_3 лежав рівно, руки знаходились по швах рівно і ноги теж, на одязі була кров, висок був розбитий, на голові не було кепки і ліхтаря, які знаходились від тіла ОСОБА_3 понад 100 м, також на цій відстані від даного тіла, знаходилась кров на асфальті. Похованням ОСОБА_3 вона займалася сама особисто, будь-якої допомоги їй ніхто не надавав. Коли вона прийшла до тіла брата, то снігу та ожеледиці не було, покриття мокрим не було.
Так, з показань свідка ОСОБА_11, даних в судовому засіданні видно, що 14 січня 2012 року приблизно о 02.00 год. від оперативного чергового Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області надійшла інформація про те, що в с. Двірківщина Яготинського району Київської області, на проїзній частині, біля дороги, виявлено труп чоловіка, який можливо загинув в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Приблизно через годину, після отримання інформації, він прибув на вказане оперативним черговим місце пригоди. На місці пригоди він бачив труп чоловіка, одягнений в темного кольору верхній одяг, який лежав на узбіччі, паралельно вісі проїзної частини, ноги витягнуті, руки були вздовж тіла. Поруч з тілом, будь - яких уламків, слідів, предметів та транспортних засобів не було. На час його прибуття була темна пора доби, був мороз, проїзна частина освітлена не була, опадів не було, проїзна частина була суха та чиста. Проїзна частина складалася по одній смузі в кожному напрямку, чи була нанесена на проїзній частині горизонтальна дорожня розмітка він не пам'ятає. Чітко може ствердити, що дорожнє покриття на момент його приїзду було сухе та чисте, бо він звернув на це увагу. Під час огляду місця події, приблизно о 04.00 год. почали випадати опади у вигляді пухкого снігу, який не налипав на покриття проїзної частини і легко здувався поривами вітру незначної інтенсивності.
Так, з показань свідка ОСОБА_12, даних в судовому засіданні видно, що в ніч, з 13.01.2012 р. на 14.01.2012р. він перебував в с. Двірківщина Яготинського району Київської області та святкував старий Новий рік. Приблизно о 01.30 годині 14.01.2012р. він проходив по окраїні с.Двірківщина і побачив, що на узбіччі лежить чоловік. Спочатку він подумав, що цей чоловік перебуває в стані алкогольного сп'яніння, але коли підійшов до нього ближче, то побачив, що в цього чоловіка на обличчі була кров і він був мертвий. Після чого, він відразу зі свого мобільного телефону викликав швидку допомогу, повідомивши їм про те, що побачив. В той час покриття мокрим не було. Чому саме лежав на узбіччі невідомий йому чоловік він не знає, лише наступного дня, зі слів працівників міліції, він дізнався, що то був місцевий житель ОСОБА_3 і що він загинув в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Як саме трапилася дорожньо-транспортна пригода йому не відомо, він цього не бачив. ОСОБА_3, лежав рівно, лице було в крові, його кепка та ліхтарик знаходилися на відстані більше 100 м від його тіла, також на цій відстані від тіла знаходилась кров на асфальті, ОСОБА_3 був одягнений в темний одяг.
Так, з показань свідка ОСОБА_6, даних в судовому засіданні видно, що 13 січня 2012 року близько 17 години 30 хвилин до його помешкання прийшов його кум ОСОБА_2, при цьому перебував у тверезому стані, та запропонував ОСОБА_6 спільно з ним поїхати до магазину в с. Фарбоване Яготинського району, а також провідати їхнього спільного знайомого ОСОБА_7 з метою поздоровити останнього з старим Новим роком. Після чого, вони вдвох повернулись на територію подвір'я ОСОБА_2 та там сіли до салону автомобіля останнього марки «ВАЗ 2106» бежевого кольору. Та потім близько 18.00 години, ОСОБА_2 керуючи автомобілем приїхав до території подвір'я помешкання ОСОБА_7. Під час руху ОСОБА_6 попросив ОСОБА_2, щоб він на своєму автомобілі відвіз його в с. Сулимівку з метою поздоровити свого рідного брата ОСОБА_13 з старим Новим роком, на що останній погодився. Зайшовши до помешкання ОСОБА_7 вони зустрілись із останнім, привітали його із святом та спільно із ОСОБА_7 та ОСОБА_2 сіли на прохання власника помешкання до столу. Під час святкування вінспільно з ОСОБА_7 випили близько 0,5 літра спиртного, яке вживали вдвох у рівних частинах. ОСОБА_2 спиртного не вживав, так як вони знали, що у подальшому поїдуть до с. Сулимівка Яготинського району. В ході вживання спиртного, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_7 поїхати спільно з цими до с. Сулимівка Яготинського району, щоб привітати брата із святом, на що ОСОБА_7 погодився. Близько 00 год. - початку 1 години 14 січня 2012 року вони втрьох вийшли з помешкання ОСОБА_7 та сіли до автомобіля, що належить ОСОБА_14. Він сів на переднє праве пасажирське сидіння, а ОСОБА_7 сів на заднє сидіння. Після цього, вони вирушили у напрямку с. Сулимівка Яготинського району. При цьому, вони виїхали на автошлях «Київ-Харків», та потім повернули вліво і через с. Воронівщина і у подальшому в'їхали в с. Двірківщина Яготинського району, де на перехресті повернули вправо. В автомобілі було ввімкнене світло фар, але дальнє чи ближнє - вказати не може, так як не звернув на це уваги. Пам'ятає, що автомобіль рухався із ввімкненим світлом фар. З якою швидкістю рухався автомобіль також вказати не може, так як не звертав уваги із-за того, що постійно розмовляв з ОСОБА_7. Щойно вони проїхали перехрестя у напрямку до центру села, та від'їхали від нього, як він відчув удар об лобове скло автомобіля, навпроти його місця перебування. До цього моменту, автомобіль рухався прямолінійно по правій смузі руху. Після удару, автомобіль розпочав гальмувати і зупинився, на правій смузі руху. Після чого, разом з ОСОБА_2 вийшли з автомобіля, чоловік котрого збили в їх адресу нецензурно лаявся. Він допоміг цьому чоловіку піднятися, піднявшись він допоміг йому дійти до узбіччя, при цьому цей чоловік сам ішов. Вони вирішили, що чоловік перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Після цього, вони залишили місце пригоди, при цьому про вказану пригоду нікого не сповістили та не він не мав помислів щодо виклику швидкої допомоги. Після чого, приїхавши в с.Сулимівку вони доїхали до помешкання його брага ОСОБА_13, привітали останнього із святом та у подальшому продовжив вживати спиртне спільно з братом та ОСОБА_7. Потім сіли до автомобіля, і у зворотному напрямку виїхали з с. Сулимівка на дорогу «Київ-Харків» вже рухаючись через с. Черняхівський відділок та повернулись втрьох назад до с. Фарбоване. 14 січня 2012 року він перебував за місцем свого проживання та йому на мобільний телефон зателефонували та повідомили, що у напрямку с. Сулимівка Яготинського району був збитий чоловік. Після цього ОСОБА_6 пішов до помешкання ОСОБА_2 розповів про те, що дізнався та вказав, що наступного дня буде їхати до Яготинського РВ ГУ та розповість працівникам міліції про вчинену пригоду. В подальшому він прибув до Яготинського РВ ГУ та розповів працівникам міліції про дану пригоду.
Так, з показань свідка ОСОБА_7, даних в судовому засіданні видно, що 13 січня 2012 року близько 23 години 30 хвилин до його помешкання, в с. Фарбоване Яготинського району Київської області приїхали на автомобілі «ВАЗ-2106» його знайомі ОСОБА_2 та ОСОБА_6. Вказані товариші привітали його з старим Новим роком, при цьому він спільно з ОСОБА_6 вжив спиртне. Автомобіль на якому приїхали його товариші належить ОСОБА_2. Який спільно з ними спиртного не вживав, так як в ході розмови він дізнався, що хлопці мають намір поїхати в с. Сулимівка Яготинського району Київської області, щоб провідати рідних ОСОБА_6 та останній запропонував йому поїхати спільно з ними, на що він погодився так як інших планів у нього не було. Потім вони вийшли на подвір'я та сіли до салону автомобіля «ВАЗ 2106» бежевого кольору. ОСОБА_2 сів за кермо вказаного автомобіля. ОСОБА_6 сів на переднє праве сидіння пасажира, а він сів на заднє праве сидіння. Потім вони поїхали у напрямку с. Сулимівка Яготинського району. Як вони рухались до вказаного села ОСОБА_7 вказати не може, так як він Яготинський район знає погано, бо постійно проживав в м. Бориспіль. Тому за дорогою він не спостерігав, а розмовляв з ОСОБА_6 на різні терми. Під час руху як та де саме вони повертали він не може вказати, так як на вулиці було темно, і за дорогою він особливо не спостерігав. Автомобіль пам'ятає рухався у одному із сіл з увімкненим світлом фар, яким саме не вкаже. Ні попереду, ні у попутному напрямку транспортні засоби не рухалися. Під час руху він відчув удар в передню частину автомобіля. Водій розпочав гальмувати та автомобіль зупинився, але як саме зупинився відносно елементів дороги вказати не може. Він помітив, що у автомобілі розбите лобове скло у передній правій його частині. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 вийшли з автомобіля, і чому вони вийшли він спочатку не зрозумів, але здогадався що напевно автомобіль об щось ударився або когось вони збили, так як перед цим бачив, що автомобіль рухався прямолінійно і інших транспортних засобів навколо не було. Куди пішли хлопці, коли вийшли з автомобіля він не знає та за ними не спостерігав і не дивився, так як була ніч та боло темно, що там робили хлопці він не бачив. Через декілька хвилини ОСОБА_2 та ОСОБА_6 повернулись назад до салону автомобіля та повідомили, що здійснили наїзд на чоловіка, та що вказаного чоловіка щойно з дороги відтягнули на узбіччя. Після чого, ОСОБА_2 завів двигун автомобіля та вони поїхали далі у напрямку с. Сулимівка Яготинського району. Інших розмов між ними у подальшому не було. Подія сталась близько 1 години 14 січня 2012 року. Потім вони приїхали в с. Сулимівка Яготинського району до рідних ОСОБА_6, де спільно з братом ОСОБА_6, та самим ОСОБА_6 вживали спиртні напої. ОСОБА_2 спиртного не вживав. Після цього, вони пробувши близько години, сіли до салону автомобіля, і рухаючись як він зрозумів вже іншою дорогою, повернулись назад до с. Фарбоване Яготинського району, де і розійшлись по домівках. Про вчинену пригоду він нікому не розповідав, а також не викликав працівників міліції та швидку допомогу, так як не має мобільного телефону і чітко не зрозумів що сталося, думав що з тим на кого вони здійснили наїзд нічого особливого не сталося, бо людину він не бачив взагалі. Також його товариші, коли повернулися в автомобіль сказали, що чоловік на якого було здійснено наїзд розмовляв з ними, при цьому висловлювався нецензурними словами.
Так, з показань слідчого Козацького А.О., даних в судовому засіданні видно, що ОСОБА_2 під час досудового слідства не міг чітко пояснити чи рухався пішохід чи ні і яким боком. Під час досудового слідства ОСОБА_2 пояснював, що чоловіка, якого він збив, перетягнув ОСОБА_6. А ОСОБА_6 пояснював, що він був в якості пасажира, та після наїзду вийшов з автомобіля спільно з ОСОБА_2 та спільного перенесли тіло чоловіка, при цьому ОСОБА_2 держав його за плечі, а ОСОБА_6 за ноги. Чоловік вертівся, проте не вставав. Під час досудового слідства було встановлено, що показання ОСОБА_2 не відповідають наявним ушкодженням пішохода, а тому в основу обвинувачення ОСОБА_2 лягли об'єктивні дані кримінальної справи. ОСОБА_6 та ОСОБА_2 особисто давали показання, в тому числі й на очних ставках, будь-якого тиску на них не здійснювалося, добровільно ставили свої підписи, при цьому зауважень не було.
З показань свідка ОСОБА_15, даних в судовому засіданні, видно, що авто ОСОБА_2 не працювало, то знайшли анологічний автомобіль та поїхали на місце відтворення обстановки та обставин події, в автомобілі світло фар працювало. В темну пору доби здійснювалися заміри від перехрестя до того місця де перебував пішохід при відтворенні обстановки і обставин події.
З показань свідка ОСОБА_16, даних в судовому засіданні, видно, що авто ОСОБА_2 не працювало, то знайшли анологічний автомобіль та поїхали на місце відтворення обстановки та обставин події, в автомобілі світло фар працювало. Було темно в той час, опадів не було. Та під час відтворення обстановки та обставин події, коли автомобіль знаходився перед перехрестям не видно було пішохода, а як автомобіль переїхав перехрестя, то було видно пішохода.
З показань свідка ОСОБА_17, даних в судовому засіданні, видно, що під час відтворення обстановки та обставин події було темно, він був статистом, коли автомобіль був далі, то світло його фар було видно, він в цей час підходив до обочини, не може згадати яке було світло фар.
З показань свідка ОСОБА_18 даних в судовому засіданні, видно, що погодні умови зазначені у довідці дійсно відповідають погоднім умов на території м.Яготин, але не по с.Двірківщина Яготинського району Київської області, та на ту пору року погодні умови в межах району більш стабільні. Достовірно вказати, чи на час дорожньо-транспортної пригоди в с.Двірківщина були такі ж погодні умови вона не може. Наявність низовини впливає на густоту туману.
З показань судового експерта ОСОБА_19 даних в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_3 мав такі ушкодження, в тому числі і черепно-мозкову травму, численні забої,
при яких навряд чи останній міг виконувати будь-які самостійні дії. При цьому, ОСОБА_3 не міг з розумінням виконувати якісь рухи та здійснювати висловлювання по відношенню до чогось.
З врахуванням ушкоджень ОСОБА_3 та гістологічної експертизи, в головному мозку
ОСОБА_3 не було встановлено клітинної реакції, клітинна реакція проявляється через 2 години, а тому слід зазначити, що ОСОБА_3 залишався живим не більше двох годин. При наявності таких травм у ОСОБА_3 він не міг пересуватись, в тому числі і на відстань понад 100 метрів, він при наявності таких травм не міг навіть піднятись. Слід тормозіння, залежить від поверхні покриття та матеріалу підошви взуття. Не виключає, що при ударі ОСОБА_3 в останній момент міг розвернутись та прийняти удар в спину. Не має змоги з точністю визначити чи вплинуло своєчасне надання медичної допомоги ОСОБА_3 на подальший стан його здоров'я, та чи міг він вилікуватись чи ні, оскільки це залежить від багатьох факторів, що включають в себе в тому числі і стан набряку головного мозку, стан стінок судин, вік особи, наявність в нею хвороб, що погіршують стан особи.
З показань експерта ОСОБА_20 даних в судовому засіданні вбачається, що висновки у експертизі зазначалися на підставі вихідних даних, а також з врахуванням стану покриття проїжджої частини. При цьому стан покриття, впливає на результат зчеплення. Найбільш вірогідно, що пішохід не рухався та знаходився на проїжджій частині, якщо рухався б пішохід, то водій тим більш мав би можливість об'їхати пішохода. Висновок експерта виготовляється також з урахування методичних рекомендацій щодо його виготовлення.
З показань експерта ОСОБА_21 даних в судовому засіданні вбачається, що авто ОСОБА_2 не працювало, то знайшли аналогічний автомобіль та поїхали на місце відтворення обстановки та обставин події, в автомобілі світло фар працювало. Відтворення обстановки та обставин події відбувалося в темну пору доби, не було освітлення. Було встановлено стан покриття, оскільки стан покриття при здійсненні наїзду був один, а після наїзду змінився. При відтворення було встановлено, що водію було видно пішохода набагато раніше, ніж він здійснив переключення світла фар. Було здійснено відповідні заміри.
З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та фототаблиці до нього та схеми (а.с.24-55 т.1) вбачається, де та при яких обставинах відбулася дорожньо-транспортна пригода.
З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та фототаблиці до нього та схеми (а.с.58-82 т.1) вбачається, що оглядається подвір'я де проживає ОСОБА_2 та його автомобіль на вказаному подвір'ї.
З протоколу огляду транспортного засобу (а.с.83 т.1) вбачається, що автомобіль ОСОБА_2 має механічні пошкодження: тріснуте любове скло, деформовані передні праві дверцята, на задньому лівому крилі у задній частині фарба синього кольору, переднє праве колесо не відповідає нормам та стандартам ПДР, пошкоджене скло габаритних блоків ліхтарів ззаду, відсутні бокові дзеркала заднього виду, відсутній задній бампер, права сторона декоративної решітки, стан робочої гальмової системи справний.
З акту огляду та затримання транспортного засобу (а.с.84 т.1) вбачається, що оглядається автомобіль ВАЗ 21063 державний номерний знак АІ 0670ВХ, який має пошкодження, у вигляді деформованої передньої правої дверці, розбитого лобового скла у передній верхній частині біля стійки бокової та даху, задній правий та лівий світлові покажчики, відламані задній бампер, праве скло заднього виду.
З копії посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талону, довіреності, полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.85-88 т.1) вбачається, який має транспортний засіб ОСОБА_2 та підстави ним керування, строк дії полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів сплинув.
З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння (а.с.89 т.1). вбачається, що ОСОБА_2 не перебуває в стані сп'яніння.
З копії лікарського свідоцтва про смерть (а.с.90, 101 т.1) вбачається, що ОСОБА_3 помер 14 січня 2012 року, в зв'язку з переломом кісток основи черепа на автошляху Сулимівка - Яготин.
З протоколу очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а.с.115-116 т.1), вбачається, що свідок ОСОБА_7 підтвердив свої показання, дані під час попереднього допиту.
З протоколу очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с.117-119 т.1), вбачається, що свідок ОСОБА_6 підтвердив свої показання, дані під час попереднього допиту.
З протоколу очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.120-121 т.1), вбачається, що свідок ОСОБА_7 та ОСОБА_6, підтвердили свої показання, дані під час попереднього допиту.
З висновку експерта (а.с.139-141 т.1) вбачається, що у ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: синці, садна обличчя, забійна рана лоба ліворуч, перелом кісток склепіння та основи черепа, забій головного мозку, набряк- набухання головного мозку; перелом ІХ-Х ребра зліва; синці, садна верхніх та нижніх кінцівок. Виявлені на тілі трупа ОСОБА_3 тілесні ушкодження спричинені тупими предметами, могли утворитись в строк та за обставин (ДТП, наїзд на пішохода легковим автомобілем), які вказані в постанові про призначення судово-медичної експертизи. Смерть ОСОБА_3 настала від закритої черепно - мозкової травми у вигляді переломів кісток склепіння та основи черепу із крововиливами під оболонками головного мозку, що супроводжувались набряком головного мозку. Виявлені на трупі ОСОБА_3 тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням його смерті. При судово- токсилогічному дослідженні в крові трупа ОСОБА_3 спиртів не виявлено.
З висновку експерта з ілюстративною таблицею (а.с.147-156 т.1), вбачається, що система робочого гальма автомобіля ВАЗ-21063 реєстраційний номер АІ 0670ВХ на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма перед ДТП не виявлено. Рульове керування автомобіля ВАЗ-21063 реєстраційний номер АІ 0670ВХ на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП не виявлено. Елементи підвіски автомобіля ВАЗ-21063 реєстраційний номер АІ 0670ВХ на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей підвіски, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено.
З протоколу огляду предметів з фото таблицею (а.с.158-162 т.1) вбачається, що оглядається одяг загиблого ОСОБА_3.
З протоколу огляду транспорту з фото таблицею (а.с.163-169 т.1) вбачається, що оглядається автомобіль, та виявлено при його огляді розбите лобове скло з правої сторони, деформована передня права стійка, відсутні бокові дзеркала заднього виду.
З висновку експерта з ілюстративною таблицею (а.с.174-181 т.1), вбачається, що на представлених предметах одягу загиблого ОСОБА_3, а саме на задній частині куртки, виявлена частинка лакофарбових покрить. Перший фоновий шар частинки лакофарбових покрить, виявленої на задній частині куртки загиблого ОСОБА_3 за молекулярним складом має спільну родову належність із першим фоновим шаром лакофарбових покрить, відібраних з автомобіля ВАЗ-21063 реєстраційний номер АІ 0670ВХ.
З висновку експерта (а.с.192-195 т.1) вбачається, що під час судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_3 була виявлена черепно-мозкової травма з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливи під м'яку мозкову оболонку і в шлуночки мозку, що супроводжувались набряком головного мозку, перелом ІХ-Х ребра зліва. При судово- гістологічному дослідженні виявлено субарахноїдальний крововилив, набряк головного мозку, туберкульоз легенів, гепатит. Таким чином, смерть його настала від тяжкої закритої черепно- мозкової травми з переломами кісток склепіння і основи черепа, крововиливу під м'яку мозкову оболонку і в шлуночки мозку, що ускладнилась набряком головного мозку, і перебігала в поєднанні з травмою грудей на фоні туберкульозу легенів і не специфічного реактивного гепатиту. При наявності таких морфологічних ознак травми і відсутність клінічних даних її перебігу категорично визначити чи міг би вижити ОСОБА_3 в разі надання йому своєчасної кваліфікованої медичної допомоги не є можливим. Така травма могла закінчитись як настанням смерті потерпілого, так зі збереженням його життя.
З висновку експерта (а.с.4-12 т.2) вбачається, що на різних частинах куртки ОСОБА_3 виявлені сліди загрязнення тканини грязеподібною речовиною від полосовидного характеру до очагового без стійких складок тканини, виражених елементів потертості до стирання, які виявилися в зв'язку з контактом частин куртки зі загрязненою слідоутворюючою поверхнею, якою могла бути поверхня дорожнього покриття чи слідоутворююча поверхня транспортного засобу. На спинці куртки виявлено щелевидне пошкодження в нижній частині зліва на фоновому сліді загрязнення по боках його речовиною світлішого кольору; пошкодження розташоване по довжині і являється результатом перерозтягування тканини (розрив) при дії сили перпендикулярно площині пошкодження. На спинці також виявлено чітко виражений контурний слід загрязнения речовиною світлого та сіруватого кольорів у формі тупого кута ( сформований двома вертикальними та горизонтальними полосами, що сходяться у формі тупого кута, відкритого до низу і вправо). Цей слід загрязнення можливо віднести до статистичного сліду, що утворився при контакті з якоюсь виступаючою частиною транспортного засобу, що нагадує слід-відбиток верхнього лівого кута контуру лобового скла автомобіля чи виступаючу частину автомобіля такої ж форми. На лівому рукаві куртки по задній поверхні в середній частині на фоні слабкої потертості тканини виявлені три невеликі пошкодження, які могли утворитися при контакті з нерівною шорсткою слідоутворюючою поверхнею, в тому числі і дорожнього покриття, при наявності на ньому маленьких виступів; кутовидне пошкодження в нижній частині цього рукава утворилося при чіплянні з послідуючим перерозтягуванням тканини. На різних поверхнях брюк ОСОБА_3 виявлені загрязнення, що могли утворитися по вказаному вище механізму. Слідів - відбитків, які відображають частину, деталь транспортного засобу не виявлено. На взутті ОСОБА_3 виражених рельєфних слідів сковзання на поверхні підошви обох чобіт ( ходової поверхні підошв і поверхні каблучної частини) не виявлено. Одиничні сліди потертості по задній частині каблучної частини могли виявитись в результаті контакту з нерівною шорсткою поверхнею при звичайному ходінні; одиничні розкидані сліди потертості по задній частині каблучної частини могли виникнути внаслідок контакту з нерівною шорсткою поверхнею при звичайному ходінні; одиничні розкидані на поверхнях обох чобіт сліди потертості могли мати місце при контакті поверхні (по їх локалізації) об нерівну шорстку поверхню в різних напрямках, в тому числі і дорожнього покриття. Приймаючи до уваги виявлені сліди та пошкодження на предметах одягу й
взуття потерпілого, а також дані судово- медичного дослідження трупу (наявність пошкоджень з їх локалізацією), дані огляду автомобіля (характер і локалізація виявлених пошкоджень на ньому), можна висловитись про можливість утворення їх в комплексі про контакті потерпілого з транспортним засобом, при можливості знаходження його у вертикальному чи близько до цього положення і т.д. при ДТП.
З висновку експерта (а.с.18-23 т.2) вбачається, що під час судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_3 виявлені ушкодження у вигляді осадження на правій щоці з переходом на підборіддя, синець на верхній правій повіці, рана в ділянці набрівної дуги праворуч з садном над нею, два садна в лобній ділянці зліва, на тильних поверхнях колінних суглобів симетрично по одному садну, синці в ділянках розгинальних поверхонь ліктьових згинів, переломи 9, 10 ребер зліва, крововилив в лівий сідничний м'яз, перелом кісток склепіння основи черепа. Приймаючи до уваги характер і локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_3 і беручи до уваги дані медико-криміналістичного дослідження одягу і взуття потерпілого ОСОБА_3, а також дані огляду транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_4 комісія вважає, що в момент первинного контакту потерпілого з вказаним автомобілем він був повернутий задньою поверхнею тіла. Механізм ушкоджень у загиблого з найбільшою долею вірогідності був таким: первинний контакт відбувся із задньою поверхнею нижніх кінцівок де в ділянках підколінних ямок є симетрично розташовані садна, потім відбулося падіння його на капот з утворенням крововиливу в лівий сідничний м'яз, з послідуючим контактом задньої поверхні тіла і голови (пошкодження на спинці куртки, ушкодження голови справа) з правою часиною лобового скла і стійкою автомобіля з подальшим обертанням тіла зліва на право та контактом з правими передніми дверима, та падінням тіла на дорожнє покриття. Під час медико-криміналістичного дослідження взуття потерпілого ОСОБА_3 виражених рельєфних слідів сковзання на підошвених поверхнях обох чобіт (ходової поверхні підошв і поверхні каблучної частини) не відмічено. Що не дає можливості встановити рухався чи стояв потерпілий ОСОБА_3 в момент первинного контакту з вказаним автомобілем «ВАЗ - 21063».
З протоколу відтворення обстановки та обставин події з фототаблицею (а.с.25-26 т.2) вбачається, що вказує ОСОБА_2 де та яким чином сталася дорожньо-транспортна пригода.
З висновку експерта (а.с.32-35 т.2) вбачається, що водій автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_2 у дорожній ситуації, що склалася, з технічної точки зору, повинен був керуватися вимогами п.п.12.2, 12.3 ПДР України, зміст яких викладений у дослідницькій частині висновку. Обрана водієм автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_2 швидкість не перевищувала допустимої швидкості по умовам видимості елементів дороги в напрямку руху. В заданій дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_2 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода як шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування так і шляхом безпечного об'їзду у вказаний момент виникнення небезпеки для руху. Водій ОСОБА_2 виконуючи технічні вимоги п.12.3 ПДР України мав технічну можливість відвернути наїзд на пішохода, для чого у нього не було перешкод технічного характеру.
З довідки (а.с.142 т.2) вбачається, що за даними метеостанції Яготин 13-14 січня булискладні погодні умови, з 18.40 12.01.2012 року до 2.40 годин 13 січня було ожеледь, випадали опади у вигляді мряки, дощу та мокрого снігуЮ випало 4.5 мм опадів. З 13.35 год 13.01.2012 року до 9.40 год 14 січня 2012 року був туман. Метеорологічна видимістьпід час туману 300-400 м. Температура повітря була на 2 годину 14 січня - 0.1 морозу, на 5 год. ранку - 0.1 терпла, на 8 год. ранку - 0.3 тепла. З 4 год. до 5.30 14 січня 2013 року випадав мокрий сніг, випало 0.7 мм опадів.
Таким чином, з врахуванням всіх добутих та досліджених в судовому засіданні доказів, суд вважає вину підсудного доведеною, а дії його за ст.ст.286 ч.2, 135 ч.1 КК України кваліфікованими вірно, так як він порушив правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, як особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та завідомо залишив без допомоги особу, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватись про цю особу і мав змогу надати допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
При цьому, суд критично ставиться до зміни показів підсудного в судовому засіданні щодо руху пішохода, та наявності поломок у фарі його автомобіля, що спростовуються показами свідків, висновками експертиз, протоколами огляду місця події, огляду транспортного засобу, огляду предметів, а тому за таких обставин дані пояснення вважає надуманими та розцінює дані пояснення, як бажання ОСОБА_2 уникнути покарання з таких підстав.
Також, суд критично ставиться до зміни показань свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні, який не зміг пояснити причину зміни своїх показань, при цьому зазначив, що показання дані під час досудового слідства, надавав добровільно та без будь-якого тиску. Враховуючи, що ОСОБА_6 перебуває у дружніх відносинах із підсуднім ОСОБА_2, а також вище викладене, суд приймає до уваги показання свідка ОСОБА_6 дані ним під час досудового слідства, які є послідовними та не містять розбіжностей. Так, показання свідка ОСОБА_6 дані в судовому засіданні, спростовуються показаннями експерта ОСОБА_19 даними в судовому засіданні та висновками експертиз, показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, слідчого Козацького А.О..
Таким чином, вина підсудного ОСОБА_2 в судовому засіданні доводиться показаннями потерпілої, якій не має підстав не вірити, так як її показання є послідовними, а також показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, показаннями свідка ОСОБА_6 даними під час досудового слідства, протоколами огляду місця події, огляду транспортного засобу, огляду предметів, висновками експертиз, показаннями експертів та слідчого. При цьому ОСОБА_2 будучи зобов'язаним відповідно до чинного законодавства забезпечити допомогу ОСОБА_3, проте не вчинив вказаних дій та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
Крім цього, в судовому засіданні заперечення захисника підсудного, в тій частині, що в матеріалах справи відсутні докази щодо наявності не мокрого покриття, що головуючий по справі не має права давати оцінку доказам по справі, оскільки висловлювався щодо даних доказів в постановах про відмову в його клопотаннях та вина підсудного не є доведеною в судовому засіданні, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, та спростовуються як показаннями потерпілої, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які попередженні про кримінальну відповідальність, покази їх є аналогічними показам даними ними під час досудового слідства, а тому покази даних свідків та потерпілої є правдивими та не викликають сумніву та можуть бути покладені в основу вироку. Крім цього, під час винесення постанов про відмову в клопотанні захисника, суд лише зазначав, з яких підстав не підлягає до задоволення клопотання захисника та при цьому не вказував про наявність вини у підсудного та не давав оцінки доказам щодо наявності вини підсудного відповідно до пред'явленого йому обвинувачення.
Призначаючи покарання ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується позитивно, обставин, що обтяжують чи пом'якшують покарання в судовому засіданні не встановлено, підсудній в лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, та вважає, що міру покарання у відношенні нього необхідно обрати у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, що передбачає відповідальність.
Враховуючи, що дорожньо - транспортна пригода сталася в наслідок грубого порушення правил дорожнього руху, до ОСОБА_2 необхідно застосувати додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Цивільний позов ОСОБА_10 згідно ст.ст.23, 1166, 1167 ЦК України підлягає частковому задоволенню.
Так, в судовому засіданні позивачкою не надано доказів, щодо понесених витрат в сумі 5000 гривень.
Оцінюючи моральну шкоду, завдану ОСОБА_10 суд враховує ступінь її моральних страждань, оскільки в її житті відбулися вимушені зміни та порушився її звичайний ритм життя, понесеною втратою та завдана їй моральна шкода є безмежною, вважає, що на користь потерпілої з ОСОБА_2 необхідно стягнути 15 000 гривень моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним за ст.ст.286 ч.2, 135 ч.1 КК України та призначити йому покарання
- за ст.286 ч.2 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
- за 135 ч. 1 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі.
Згідно ч.1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі призначити строком на - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд. Строк відбування покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень моральної шкоди, а в решті позовних вимог відмовити.
Речові докази по справі: свідоцтво про реєстрацію № АІС 115804 на автомобіль «ВАЗ - 21063» реєстраційний номер НОМЕР_5, тимчасовий реєстраційний талон ДАП № 540147, посвідчення водія КХА № 128178 видане 15 грудня 1998 року ОСОБА_22, талон до посвідчення КХА № 446579, довіреність ВРВ № 315486 та поліс обов'язкового страхування № ВЕ/2028828 - зберігати при справі, одяг загиблого ОСОБА_3, а саме: спортивні штани, сорочка, теніска, два светри, джинси, куртка та сапожки, а також кашкет, ліхтарик скло та годинник, які перебувають на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Яготинського РВГУ МВС України в Київській області - знищити, автомобіль «ВАЗ - 21063» реєстраційний номер НОМЕР_6, що зберігається на території майданчику для утримання транспортних засобів Яготинського РВГУ МВС України в Київській області - повернути власнику.
Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту проголошення, шляхом подачі апеляції, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя Кисіль О.А.