Справа № 2-1329/2011 Провадження № 22-ц/772/1396/2013Головуючий в суді першої інстанції:Клімик К.О.
Категорія: 41 Доповідач: Нікушин В. П.
"23" травня 2013 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого Нікушина В.П.,
суддів: Пащенко Л.В., Панасюка О.С.,
при секретарі Пєтуховій Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 за участю в якості третьої особи ОСОБА_5, СГІРФО Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09.04.2013 року, ухвалене за їхніми позовами, -
В жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком по АДРЕСА_1
Мотивуючи позовні вимоги, вона посилалась на те, що з 1989 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з того ж часу вона почала проживати у вказаному будинку на правах члена сім'ї ОСОБА_6, який належав їй на праві приватної власності. В цьому будинку вона була і зареєстрована.
21 липня 2011 року шлюб між нею та ОСОБА_3 був розірваний. На той час свекруха померла.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 та їхня донька ОСОБА_4 змінили замки і до будинку її не допускають. Вона змушена мешкати в літній кухні, яка знаходиться біля цього ж будинку. Такі дії відповідачів вона вважає незаконними, оскільки до будинку вона вселилась на правах члена сім'ї за згодою померлої ОСОБА_6
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в свою чергу звернулись до ОСОБА_2 з зустрічним позовом про визнання її такою, що втратила право користування цим будинком та зняття її з реєстрації.
Мотивуючи позовні вимоги, вони посилались на те, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 ОСОБА_2 в липні 2011 року добровільно виселилась із будинку по АДРЕСА_1 і забравши свої речі переїхала на інше постійне місце проживання. Будучи відсутньою понад встановлені законом строки вона втратила право користування цим жилим будинком.
Рішенням суду першої інстанції в задоволенні всіх позовних вимог відмовлено, але ОСОБА_2 з таким рішенням не погодилась і оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі вона просить рішення в частині відмови в задоволенні її позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про їх задоволення. Оскаржуване рішення вона вважає незаконним, оскільки воно постановлене з порушенням норм матеріального права та при невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи.
Колегія суддів заслухавши доповідача, ОСОБА_2, її представника, представника ОСОБА_3, перевіривши доводи апеляційної скарги, а також законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення дійшла до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 213 ЦК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Оскаржуване рішення цим вимогам не відповідає.
Суд першої інстанції встановивши, що після смерті ОСОБА_6 ніхто з відповідачів не набув права власності на спадковий житловий будинок по АДРЕСА_1 прийшов до висновку про те, що правила ст.ст. 116, 157, 161 ЖК України не можуть застосовуватись до даних позовних вимог.
Однак з такими висновками погодитись не можна.
Встановлено і цього ніхто не спростував, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 поселились в будинок по АДРЕСА_1 за згодою покійної ОСОБА_6, як члени її сім'ї.
За змістом положень ч. 1 ст. 156 ЖК України та ч. 1 ст. 405 ЦК України члени власника житла, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються ним відповідно до угоди з власником. Тобто із цього положення витікає, що припинення права власності на житло власника припиняє право користування цим житлом і членів сім'ї.
Станом на момент розгляду справи судом, будинок по АДРЕСА_1 в реєстрі прав власності залишався зареєстрованим за померлою ОСОБА_6
ОСОБА_3 права власності на вказаний будинок не набув і продовжував користуватись цим будинком на тих же умовах, що і ОСОБА_2 За таких обставин він та ОСОБА_4 не вправі чинити їй перешкоди у користуванні цим будинком.
Отже, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку і безпідставно відмовив ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог. Тому оскаржуване рішення не може залишатись в законній силі і підлягає скасуванню.
На підставі ст.ст. 156, 157 ЖК України, ст. 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, судова колегія палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, задовольнити.
Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 09.04.2013 року, ухвалене по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 за участю в якості третьої особи ОСОБА_5, СГІРФО Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, скасувати в частині щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_2 у проживанні в будинку по АДРЕСА_1 Зобов'язати їх надати ОСОБА_2 ключ від цього житлового будинку.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий-суддя: _________ Нікушин В. П.
Судді: ________ Пащенко Л.В.
_________ Панасюк О.С.