Справа № 441/895/13 Головуючий у 1 інстанції: Малахова-Онуфер А.М.
Провадження № 22-ц/783/4791/13 Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.
Категорія: 79
13 червня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Бермеса І.В.,
суддів: Мусіної Т.Г., Савуляка Р.В.
за участі секретаря: Проворної Н.І.
та участю ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 08 травня 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Городоцького районного управління юстиції у Львівській області,-
Оскаржуваною ухвалою в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Городоцького районного управління юстиції у Львівській області відмовлено.
ОСОБА_2 оскаржив ухвалу суду в апеляційному порядку.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Городоцького РУЮ грубо порушив вимоги ст.ст. 15, 59 Закону України "Про виконавче провадження"склавши акт державного виконавця від 01.03.2013 року без участі стягувача та понятих, участь яких обов'язкова під час проведення огляду, арешту, вилучення і передачі майна.
Акт від 28.02.2013року державний виконавець складав за місцем знаходження нерухомого майна, а акт від 01.03.2013року складено у приміщенні Відділу державної виконавчої служби Городоцького РУЮ. При цьому державний виконавець стверджував, що він передав будинок на зберігання ОСОБА_4, оскільки та представила йому довідку виконавчого комітету Городоцької міської ради від 28.02.2013р. про те, що в будинку зареєстровані неповнолітні діти боржниці ОСОБА_6 Однак державний виконавець ввів в оману суд, оскільки заява ОСОБА_4 із довідкою була подана до Городоцького ВДВС лише 04.03.2013року.
Судом не враховано, що на протязі двох місяців, за період з 01.03.2013 року по 08.05.2013 року, державним виконавцем порушуються вимоги ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" та не залучається суб'єкт оціночної діяльності для визначення вартості будинку по вулиці АДРЕСА_1.
Просить скасувати ухвалу та задовольнити скаргу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою в якій просив визнати акт головного державного виконавця ВДВС Городоцького РУЮ ОСОБА_3 від 01.03.2013р. - неправомірним, зобов»язати державного виконавця передати предмет застави - арештований будинок по АДРЕСА_1 йому на зберігання та зобов»зати залучити суб»єкта оціночної діяльності - суб»єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» для визначення вартості будинку по АДРЕСА_1, а також постановити окрему ухвалу.
В обгрунтування скарги посилався на те, що у провадженні державного виконавця Копитко Ю.Ю. знаходиться на примусовому виконанні виконавчий лист №6/12, виданий 1.03.2010 року Городоцьким районним судом Львівської області про визнання дійсним договору застави та звернення стягнення на заставлене майно, а саме будинок по АДРЕСА_1. 28.02.2013р. державним виконавцем будинок по АДРЕСА_1 був описаний та переданий йому на зберігання, однак без постанови на підставі акту від 01.03.2013р. передано на зберігання ОСОБА_4
Також на протязі двох місяців, за період з 01.03.2013року по 08.05.2013року, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Городоцького РУЮ порушуються вимоги ст. 58 Закону "Про виконавче провадження" та не залучається суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" для визначення вартості будинку по вулиці АДРЕСА_1. Тому просив задовольнити скаргу.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншою посадовою особою державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Перелік рішень, які може ухвалювати державний виконавець, та вимоги до змісту цих документів наведено в Інструкції з організації примусового виконання рішень , затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802.
Відповідно до пункту 1.5 цієї Інструкції державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами. Водночас необхідно звернути увагу, що перелік рішень, які може ухвалити державний виконавець, не є вичерпним, а тому незалежно від того, яким шляхом оформлені рішення, усі вони можуть бути оскаржені.
Судом встановлено, що 19.02.2013 року державним виконавцем ВДВС Городоцького РУЮ відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №6/12 від 24.03.2010р. про звернення стягнення на майно ОСОБА_6, зокрема будинок, що по АДРЕСА_1, а 26.02.2013 року накладеного на нього арешт. Стягувачем по цьому виконавчому листі є ОСОБА_2 (а.с.15-16).
28.02.2013р. державним виконавцем ВДВС Городоцького РУЮ Копитко Ю.І проведено опис будинку ОСОБА_6, що по АДРЕСА_1 та передано по акту на зберігання ОСОБА_2 (а.с.17-20).
В цей же день ОСОБА_4 отримала цей акт (а.с.21).
Відповідно до акту державного виконавця ВДВС Городоцького РУЮ від 01.03.2013 року, описане майно, а саме будинок АДРЕСА_1 передано на зберігання ОСОБА_4 (а.с.23).
При цьому державному виконавцю стало відомо, що неповнолітня ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та малітній ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровані в будинку, а ОСОБА_4 є їх бабусею.
Листом заступника голови комісії з питань захисту прав дитини Городоцької РДА від 05.03.2013 року № 02-31/739 повідомлено, що орган опіки та піклування заперечує проти реалізації будинку.
З врахуванням цих обставин та того, що закінчення строку виконання по даному виконавчому листі спливає 19.08.2013 року, суд прийшов до вірного висновку, що не встановлено порушення прав ОСОБА_2 та відмовив в задоволенні його скарги.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду та вважає, що апелянтом не представлено доказів, що передача майна на зберігання ОСОБА_4 порушила його права, оскільки в будинку і надалі проживають зазначені особи - ОСОБА_7, та малітній ОСОБА_8, та не встановлено, що ОСОБА_4 неналежно виконала обов"язок по зберіганні будинку.
З цих підстав не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що, склавши акт від 01.03.2013 року без участі стягувача та понятих, та передавши майно без постанови, державний виконавець порушив вимоги ст.ст. 15, 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Тому формальні порушення при складанні вказаного акту, допущені державним виконавцем, не призвели до порушення прав ОСОБА_2 щодо можливого звернення стягнення на вказаний будинок.
Крім того встановлено, що на даний час 6.06.2013 року постановлена постанова про повернення виконавчого листа ОСОБА_2, яка на час розгляду справи в апеляційному суді ним ще не оскаржена.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу залишити без змін.
Керуючись ч.2 п.1 ст.307, ч.1 п.4 ст.314, ст.315, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 08 травня 2013 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий: Бермес І.В.
Судді: Мусіна Т.Г.
Савуляк Р.В.